Рішення

від 14.11.2016 по справі 910/16401/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016Справа № 910/16401/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравеліт-21"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп"

про стягнення 6 005 554, 79 грн.

за участю представників:

від позивача:Романюта А.Л.- представник за довіреністю № 05 від 19.09.2016 р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гравеліт-21" (далі - ТОВ "Гравеліт-21") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" (далі - ТОВ "Офіс Бізнес Груп") про стягнення 5 884 092,01 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору купівлі-продажу природного газу № 9-г-псг від 25.03.2016 р. щодо своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ТОВ "Гравеліт-21" просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 4 933 565,02 грн., пеню у сумі 874 650,01 грн. та 3 % річних у сумі 75 876,98 грн., а всього - 5 884 092,01 грн.

Під час розгляду справи по суті позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 4 933 565,02 грн., пені у сумі 984 964,68 грн. та 3 % річних у сумі 87 025,09 грн., а всього - 6 005 554, 79 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки та неподання відповідачем доказів визнані судом не поважними.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 16.02.2012 р. між ТОВ «Енергія-95», ТОВ «Гревеліт-21» та ТОВ «Газоконденсатне родовище «Денисівське» був укладений договір про спільну діяльність № 4, предметом якого є спільна інвестиційна діяльність та виробнича діяльність учасників щодо здійснення промислової експлуатації свердловин №№ 2-4 Денисівського газоконденсатного родовища (п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 18.09.2012 р.).

За вказаним договором про спільну діяльність ТОВ «Гревеліт-21» є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання цього договору.

Отже, на виконання вказаного договору про спільну діяльність, 25.03.2016 р. між ТОВ «Гревеліт-21» (продавець) та ТОВ "Офіс Бізнес Груп" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 9-г-псг (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти і сплатити на умовах цього договору природний газ, який знаходиться у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз».

Згідно з п. 2.1 договору обсяг поставки у березні 2016 року становить 5 255, 990 тис. м3 природного газу.

Продавець передає газ в підземних сховищах газу (ПСГ) ПАТ «Укртрансгаз» в березні 2016 р., що належить йому на правах власності, а покупець приймає природний газ. Приймання-передача газу оформлюється актом приймання-передачі газу між продавцем і покупцем. Газ вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем при підписанні акту приймання-передачі газу (п.п. 4.1.1, 4.1.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору ціна за 1 000, 00 м3 природного газу, що поставляється, без витрат на транспортування, на час укладання цього договору складає 5 600, 00 грн. Сума договору складає 29 433 565,02 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривнях) на розрахунковий (поточний) рахунок продавця у 100 % вартості обсягу газу не пізніше 15-го квітня 2016 р.

Даний договір набирає чинності з 25 березня 2016 р. і діє в частині передачі газу до 31.03.2016 р. включно, а в частині проведення розрахунків за газ, до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу позивач поставив відповідачу газ у загальному об'ємі 5 255 99 тис. куб. на загальну суму 29 433 565,02 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу № 254/04-16 від 30.03.2016 р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості отриманого газу виконав неналежним чином, оплатив його частково, на суму 24 500 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 610 від 29.03.2016 р., № 653 від 06.04.2016 р., № 717 від 15.04.2016 р., № 721 від 18.04.2016 р., № 730 від 20.04.2016 р., № 742 від 21.04.2016 р., № 754 від 22.04.2016 р., № 759 від 25.04.2016 р., № 772 від 26.04.2016 р., № 13 від 28.04.2016 р., № 14 від 29.04.2016 р., № 790 від 04.05.2016 р., № 802 від 06.05.2016 р., № 793 від 05.05.2016 р., № 816 від 10.05.2016 р., № 817 від 11.05.2016 р., № 826 від 13.05.2016 р., № 854 від 23.05.2016 р., № 11 від 27.05.2016 р.

Отже, судом встановлено, що за договором купівлі-продажу природного газу № 9-г-псг від 25.03.2016 р. у відповідача наявна заборгованість у сумі 4 933 565,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки відповідач не надав суду доказів належної оплати вартості поставленого газу, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4 933 565,02 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 984 964,68 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з пункту 7.2 договору, сторони погодили, що при порушені покупцем строків розрахунків, обумовлених п. 6.1 цього договору, продавець має право нарахувати покупцю пеню за кожний день прострочення у розмірі 0, 1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми відповідно до умов договору та розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, з урахуванням вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 984 964,68 грн., як просив позивач.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 87 025,09 грн. суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 87 025,09 грн., як просив позивач.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом, враховуючи задоволення позовних вимог суд покладає на відповідача, а судовий збір за подану та сплачену ТОВ "Гравеліт-21" заяву про забезпечення позову - на позивача у зв'язку із відмовою у її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравеліт-21" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" про стягнення 6 005 554, 79 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 402, ідентифікаційний код 36581832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравеліт-21" (61057, м. Харків, провулок Театральний, буд. 4, ідентифікаційний код 34013604) основний борг у сумі 4 933 565 (чотири мільйона дев'ятсот тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 02 коп., пеню у сумі 984 964 (дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 68 коп., 3 % річних у сумі 87 025 (вісімдесят сім тисяч двадцять п'ять) грн. 09 коп. та 90 083 (дев'яносто тисяч вісімдесят три) грн. 32 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 листопада 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 21 листопада 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.