Рішення

від 21.11.2016 по справі 918/1009/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. Справа № 918/1009/16

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Сехівський",

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Державна екологічна інспекція у Рівненській області,

2. Рокитнівська районна державна адміністрація,

3. Томашгородська сільська рада,

про розірвання договору та повернення земельної ділянки площею 5594,4 га,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 5228/0/01-22 від 26.08.2016 р.;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи-1 - не з'явився;

від третьої особи-2 - ОСОБА_2, довіреність № 4478/02-23/16 від 20.10.2016 р.;

від третьої особи-3 - не з'явився;

від прокуратури - ОСОБА_3, посвідчення № 031428 від 19.01.2014р.

У судовому засіданні 21 листопада 2016 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2016 року заступник прокурора Рівненської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Адміністрація) з позовом до Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Сехівський" (далі - Кооператив) про розірвання укладеного між відповідачем та Рокитнівською районною державною адміністрацією договору оренди земель лісового фонду від 23 січня 2003 року та повернення відповідачем орендованої ним за цим правочином земельної ділянки площею 5594,4 га Адміністрації шляхом підписання акту приймання-передачі.

В обґрунтування даного позову Прокурор посилався на неналежне ведення Кооперативом лісового господарства згідно вимог Лісового кодексу України (далі - ЛК України) та умов спірного договору, а також на утримання відповідачем орендованих ним земель у неналежному стані та не проведення останнім заходів щодо забезпечення режиму охорони вказаних ділянок у відповідності до вимог земельного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 вересня 2016 року позовну заяву Прокурора від 26 вересня 2016 року № 05/2-802вих.16 було прийнято до розгляду суддею Політикою Н.А., порушено провадження у справі № 918/1009/16 та призначено її до розгляду на 10 жовтня 2016 року. Крім того, цією ухвалою до участі в розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Державну екологічну інспекцію у Рівненській області (далі - Інспекція) та Рокитнівську районну державну адміністрацію.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 20 жовтня 2016 року.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 7 листопада 2016 року. Також цією ухвалою, з урахуванням ухвали від 27 жовтня 2016 року про виправлення описки, до участі в розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Томашгородську сільську раду.

До початку призначеного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Кооперативу на позовну заяву від 7 листопада 2016 року (а.с. 106-111), в якому відповідач заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що на орендованій земельній ділянці останнім у встановленому законом порядку проводиться лісове господарство та робота по збереженню лісового фонду. Також Кооперативом вчасно та у повному обсязі вноситься плата за користування спірною ділянкою. Крім того, Прокурором, на думку відповідача, не було належним чином обґрунтовано порушення інтересів держави укладенням оспорюваного правочину, а також при зверненні до суду з даним позовом не враховано принципу пропорційності та "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Ухвалою суду від 7 листопада 2016 року розгляд справи відкладено на 21 листопада 2016 року.

До початку даного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Кооперативу на позовну заяву від 21 листопада 2016 року (а.с. 236-239), в якому відповідач просив суд відмовити Прокурору в задоволенні його вимог у зв'язку зі спливом встановленого законом строку позовної давності для звернення з цим позовом до суду.

У судовому засіданні 21 листопада 2016 року представники позивача та прокуратури підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Державна екологічна інспекція у Рівненській області і Томашгородська сільська рада про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.

Відповідач також не забезпечив явку свого повноваженого представника у вказане судове засідання, проте надіслав клопотання про продовження строку розгляду даного спору на 15 днів та про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обґрунтування вказаних клопотань Кооператив посилався на зайнятість одного з його представників у іншому судовому засіданні.

Однак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Зі змісту цієї норми вбачається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника з урахуванням обставин конкретної справи можуть бути відхилені виходячи з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Слід також зазначити, що зі змісту наявної у матеріалах справи копії виданої Кооперативом довіреності від 22 червня 2016 року № 1 (а.с. 244) вбачається, що відповідач на представництво своїх інтересів, зокрема, в суді, уповноважив двох осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Проте в обґрунтування поданого клопотання про відкладення розгляду справи Кооператив посилався на зайнятість в іншому судовому засіданні лише одного з вищенаведених представників - ОСОБА_4А, проте та не надав належних і допустимих доказів неможливості забезпечити явку у призначене судове засідання іншого свого представника - ОСОБА_5

Крім того, як було зазначено вище, Кооператив не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у вказаному судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Водночас суд звертає увагу, що явка представника відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Крім того, розгляд справи вже неодноразово відкладався ухвалами суду від 10 жовтня 2016 року, від 20 жовтня 2016 року та від 7 листопада 2016 року, зокрема, для надання відповідачу можливості висловлення своєї правової позиції по суті спору та надання письмових доказів.

Разом з тим суд констатує, що у матеріалах справи наявні відзиви Кооперативу на позовну заяву від 7 листопада 2016 року та від 21 листопада 2016 року, в яких відповідач висловив свою правову позицію, а також виклав заперечення по суті спору, що є предметом розгляду у даній справі.

Суд також звертає увагу, що неодноразові відкладення судового провадження у справі № 918/1009/16, яке триває з вересня 2016 року, можуть призвести до порушення гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. В той час як запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Європейського суду з прав людини у справі Мусієнко проти України, № 26976/06 від 20 січня 2011 року). Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини у справі Шульга проти України, № 16652/04 від 2 грудня 2010 року).

За таких обставин, беручи до уваги те, що Кооперативу надавалося достатньо часу для залучення до розгляду справи інших представників, висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання письмових пояснень та додаткових документів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та необхідність розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами без участі представника Кооперативу.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про продовження строку розгляду цього спору. Слід також зазначити, що Кооперативом у наведеному клопотанні (а.с. 241-242) не було вказано обставин, що свідчать про винятковість даного випадку, а також не було наведено конкретних особливостей розгляду цього спору, з якими закон пов'язує можливість продовження строку розгляду господарського спору в порядку частини 3 статті 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, прокуратури та Рокитнівської районної державної адміністрації, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками процесу документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом частин 1, 2 статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Судом встановлено, що Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Адміністрації до Кооперативу про розірвання укладеного між відповідачем та Рокитнівською районною державною адміністрацією договору оренди земель лісового фонду від 23 січня 2003 року та повернення відповідачем орендованої ним за цим правочином земельної ділянки площею 5594,4 га позивачу шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави, Прокурор вказував на те, що внаслідок незабезпечення охорони і збереження відповідачем спірних земель як основного національного багатства, останні втратили свою господарську та екологічну цінність через порушення ґрунтового покриву, чим були прямо порушені інтереси держави.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Рокитнівської районної державної адміністрації від 23 січня 2003 року № 26 "Про передачу земельних ділянок в оренду на 49 років спеціалізованому сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу "Сехівський" для ведення лісового господарства" Кооперативу в оренду терміном на 49 років за рахунок земель запасу Томашгородської сільської ради для ведення лісового господарства було передано земельну ділянку загальною площею 5594,4 га, у тому числі: лісів та інших лісо вкритих площ - 3676,0 га; боліт - 1837,4 га; відкритих земель без рослинного покриву - 66,2 га; під водою - 14,8 га (а.с. 19).

Крім того, вказаним розпорядженням Кооперативу було доручено укласти відповідний договір оренди земельних ділянок.

На підставі вищенаведеного розпорядження, 23 січня 2003 року між Рокитнівською районною державною адміністрацією та Кооперативом був укладений договір оренди земель лісового фонду, за умовами якого зазначений орган виконавчої влади передав відповідачу в довгострокову оренду землі лісового фонду Томашгородської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області загальною площею 5594,4 га для ведення лісового господарства (а.с. 20-23).

Цей договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, скріплений печатками вказаних юридичних осіб, посвідчений у Рокитнівській державній нотаріальній конторі, про що в книзі нотаріальних дій вчинено запис від 26 лютого 2003 року № 469, а також зареєстрований у Рокитнівському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 28 лютого 2003 року № 25.

Відповідно до пункту 3.1 цієї угоди орендар сплачує орендну плату виключно у грошовій формі на бюджетний рахунок Томашгородської сільської ради. Розмір річної орендної плати за користування землями лісового фонду, взятими в оренду для ведення лісового господарства, визначається як сума таксової вартості лісових ресурсів державного і місцевого значення та плати за користування окремими ділянками лісового фонду, зданими в суборенду, і щорічно розраховується згідно матеріалів лісовпорядкування та плану ведення лісового господарства, окремим додатком до договору оренди.

Оплата проводиться поквартально на підставі виданих дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду (лісорубних і лісових квитків) по фактичному використанню лісових ресурсів.

Відповідно до пункту 4.1 вказаного правочину орендар має право самостійно використовувати об'єкт оренди відповідно до умов цього договору.

За змістом пункту 4.2 зазначеної угоди орендар зобов'язаний, зокрема, вести лісове господарство у відповідності з вимогами лісовпорядкування, ЛК України та природоохоронного законодавства; використовувати надані йому в користування на умовах оренди землі за цільовим призначенням; утримувати у належному стані землі лісового фонду, здійснювати заходи щодо забезпечення режиму їх охорони у відповідності з вимогами Земельного і Лісового кодексів України; виконувати інші вимоги щодо використання земель лісового фонду згідно з чинним законодавством.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що орендодавець має право, зокрема, на розірвання договору в разі використання орендарем об'єкта оренди не за цільовим призначенням; перевіряти самостійно або із залученням інших державних органів дотримання орендарем умов договору, а також вимагати від останнього дотримання вимог екологічного, санітарно-епідемічного, земельного та лісового законодавства.

Згідно з пунктом 8.1 договору останній укладено терміном на 49 років.

Цей договір може бути достроково розірваний у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених, зокрема, пунктом 4.1 договору, в разі знищення чи пошкодження об'єкта оренди (крім випадків стихійного лиха), яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земель лісового фонду на підставах, визначених ЛК України та іншими законами України (пункт 9.2 вищенаведеної угоди).

У своєму позові Прокурор просив суд розірвати вищенаведений договір оренди земель лісового фонду від 23 січня 2003 року, укладений між Рокитнівською районною державною адміністрацією та Кооперативом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення даного позову з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), вказаним Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 9 статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля та підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Охороною земель є система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (статті 162 ЗК України).

Статтею 163 ЗК України встановлено, що завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

За змістом частини 1 статті 164 ЗК України охорона земель включає, зокрема, захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб, а також збереження природних водно-болотних угідь.

Згідно статті 41 Закону України "Про охорону земель" при веденні лісового господарства лісокористувачі, незалежно від форми власності і господарювання, забезпечують збереження та підвищення родючості ґрунтів, їх належний екологічний стан відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до статті 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

За умовами статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей; забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; здійснювати відтворення лісів; забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; раціонально використовувати лісові ділянки.

У той же час судом встановлено, що відповідно до розпорядження голови Рокитнівської районної державної адміністрації від 2 червня 2014 року № 86 "Про комісію по обстеженню порушених земельних ділянок внаслідок видобування корисних копалин на території Рокитнівського району" та на виконання протокольних доручень наради при голові Рокитнівської районної державної адміністрації щодо шляхів врегулювання проблеми незаконного видобутку бурштину-сирцю на території Рокитнівського району від 4 вересня 2014 року, 9 вересня 2014 року комісією у складі ОСОБА_6 (головного спеціаліста з питань взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату Рокитнівської районної державної адміністрації), ОСОБА_7 (начальника управління Держземагентства у Рокитнівському районі Рівненської області), ОСОБА_8 (Томашгородського сільського голови) та ОСОБА_9 (дільничого інспектора міліції Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області) проведено обстеження земель Кооперативу, переданих останньому на умовах довгострокової оренди за спірним договором поблизу села Томашгород (урочище "Гросне").

З матеріалів справи вбачається, що за результатами вищенаведеного обстеження було складено відповідний акт від 9 вересня 2014 року (а.с. 24-25), яким встановлено пошкодження родючого шару ґрунту та лісових насаджень цієї земельної ділянки. Також у даному акті зазначено, що площа порушених земель внаслідок незаконного видобутку бурштину-сирцю складає близько 3,5 га; технічно викопані канави (наповнені водою) для забезпечення роботи мотопомп, наявність лунок (ям), частина з яких наповнені водою, що свідчить про проведення робіт з видобутку бурштину-сирцю в попередні дні.

Крім того, на виконання постанови слідчого СВ Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області про призначення виїзної позапланової перевірки від 26 серпня 2015 року, спеціалістами Державної екологічної інспекції у Рівненській області ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за участі слідчого СВ Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_13 та прокурора прокуратури Рокитнівського району ОСОБА_14 з виїздом на місце проведено перевірку тверджень, викладених у вищенаведеній постанові.

Факт порушення земель лісового фонду, що передавались Кооперативу в довгострокову оренду за спірною угодою, також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів огляду місця події від 1 вересня 2015 року та відповідними фото таблицями до них, складеними слідчим СВ Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_13 (а.с. 92-105).

Зі змісту наявної у матеріалах справи копії листа Державної екологічної інспекції у Рівненській області від 28 вересня 2015 року № 1740/03-10/15 (а.с. 28-30) вбачається, зокрема, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кооператив зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. У той же час вищенаведеною комісією при огляді території було встановлено, що за вказаною адресою зазначене підприємство відсутнє, адміністративна будівля розвалена, керівник Кооперативу - відсутній. Крім того, при обстеженні території Томашгородської сільської ради в урочищах "Кобильне", "Трясне", "В'язок" поблизу села Єльне Рокитнівського району виявлено порушені землі, що зазнали змін в структурі рельєфу, а саме: пошкодження ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та лісових насаджень через дії невстановлених осіб.

Крім того, вищенаведеним документом встановлено відсутність проведення Кооперативом будь-яких заходів, пов'язаних з веденням лісового господарства (що полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів), зокрема, суцільних рубок, вибіркових рубок, рубок догляду, створення лісових культур та догляду за ними.

Відповідно до інформації, яка міститься у довідці виконуючого обов'язки голови Томашгородської сільської ради ОСОБА_15 від 23 вересня 2015 року № 335 площа земель, яка порушена внаслідок незаконного видобутку бурштину на території орендованих земель Кооперативу, становить 6,3 га, а саме: урочище "В'язок" - 1,8 га; урочище "Трасне" - 3,2 га; урочище "Кобильне" - 1,3 га. Порушені землі відносяться до категорії земель - ліси, у тому числі чагарники - 4,0 га; відкриті заболочені землі, у тому числі: болото - 1,1 га; відкриті землі без рослинного покриву, в тому числі пісок - 1,2 га.

Відтак, за результатами даного обстеження було встановлено, що екологічні нормативи з питань використання та охорони спірних земель Кооперативом не дотримуються.

Разом із тим у ході наведеного обстеження також було встановлено, що на ділянках порушених земель внаслідок незаконного видобутку бурштину-сирцю виявлено пошкоджені до ступеня припинення росту сиро ростучі дерева різних порід у кількості 140 дерев, діаметрами пнів у корі біля шийки кореня до 10 см - 132 шт.; 16 см - 5 шт.; 28 см - 3 шт. Розмір шкоди, заподіяної лісу в результаті пошкодження дерев, становить 19 150 грн. 47 коп.

У відзиві на позовну заяву від 7 листопада 2016 року Кооператив посилався на те, що відповідачем у встановленому законом порядку ведеться лісове господарство на спірній ділянці. Проте ці посилання не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

На підтвердження вищенаведених обставин відповідачем було надано копії наказів Кооперативу від 18 листопада 2015 року № 3 та від 26 липня 2016 року № 10 про проведення полювання у мисливські сезони 2015/2016 та 2016/2017 в мисливських угіддях відповідача (а.с. 124-126, 128-130), а також копії наказів від 11 грудня 2015 року № 20, від 11 грудня 2015 року № 21 і від 31 серпня 2016 року № 1/08 про прийняття на роботу до Кооперативу осіб на посади єгеря та старшого єгеря (а.с. 116-118).

У той же час наведені накази були видані після встановлення уповноваженими органами порушень відповідачем правил веденням лісового господарства в частині, зокрема, проведення суцільних рубок, вибіркових рубок, рубок догляду, створення лісових культур та догляд у за ними, а також не дотримання Кооперативом екологічних нормативів з питань використання та охорони спірних земель і факту пошкодження ґрунтового покриву.

Разом з тим, надані відповідачем документи не можуть беззаперечно свідчити про відсутність порушень ведення ним лісового господарства на спірній ділянці, а підтверджують лише використання цієї ділянки за цільовим призначенням.

Крім того, у своєму відзиві від 7 листопада 2016 року Кооператив посилався на те, що Прокурором не було у встановленому порядку доведено невиконання відповідачем вимог закону щодо сплати рентної плати за користування спірною ділянкою у належному розмірі, а також її заниженого розміру. У цьому відзиві Кооператив також посилався на висновки Європейського суду з прав людини щодо неправомірності притягнення особи до відповідальності, зокрема, шляхом позбавлення майна, у зв'язку з допущенням державними органами помилок при виконанні ними своїх повноважень.

Проте вищенаведені твердження відповідача оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Зі змісту поданої Прокурором в інтересах держави в особі Адміністрації позовної заяви вбачається, що підставою звернення останнього до суду з вимогою про розірвання спірного договору було не порушення відповідачем платіжної дисципліни щодо своєчасної та повної оплати у належному розмірі платежів за користування ділянкою, що передавалась Кооперативу за оскаржуваним правочином, а саме неналежне ведення відповідачем лісового господарства згідно вимог ЛК України та умов спірної угоди, а також неналежне утримання Кооперативом орендованих ним земель та не проведення останнім заходів щодо забезпечення режиму охорони вказаних ділянок у відповідності до вимог земельного законодавства.

Також необґрунтованими визнаються судом і посилання Кооперативу на висновки Європейського суду з прав людини щодо неправомірності притягнення особи до відповідальності, зокрема, шляхом позбавлення майна, у зв'язку з допущенням державними органами помилок при виконанні ними своїх повноважень, оскільки предметом спору в даній справі є розірвання оскаржуваного договору у зв'язку з порушенням саме відповідачем умов цього правочину та норм чинного законодавства.

Слід також зазначити, що у своєму позові Прокурором у встановленому законом порядку було обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави, а саме вказано, що внаслідок незабезпечення охорони і збереження відповідачем спірних земель як основного національного багатства, останні втратили свою господарську та екологічну цінність через порушення ґрунтового покриву, чим були прямо порушені інтереси держави.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 2 цієї статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 9.2 спірного правочину останній може бути достроково розірваний у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених, зокрема, пунктом 4.1 договору, в разі знищення чи пошкодження об'єкта оренди (крім випадків стихійного лиха), яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земель лісового фонду на підставах, визначених ЛК України та іншими законами.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на встановлений судом факт неналежного ведення Кооперативом лісового господарства та недотримання ним умов спірного договору, а також на утримання даним відповідачем орендованих ним за наведеним правочином земель у неналежному стані та не проведення останнім заходів щодо забезпечення режиму охорони вказаних ділянок у відповідності до вимог земельного законодавства, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів проведення Кооперативом заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів, зокрема, суцільних рубок, вибіркових рубок, рубок догляду, створення лісових культур та догляду за ними, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Прокурора про розірвання спірного договору оренди земель лісового фонду від 23 січня 2003 року.

У той же час не підлягає задоволенню викладена у відзиві на позовну заяву від 21 листопада 2016 року заява Кооперативу про застосування строку позовної давності до вимог Прокурора з огляду на таке.

За нормами статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з приписами частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 1 статті 261 вказаного кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливим є також і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що норми закону, передбачені частиною 1 статті 261 ЦК України, про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Частинами 1, 2, 4 статті 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір оренди земель лісового фонду укладено 23 січня 2003 року, в той час як з даною позовною заявою Прокурор в інтересах держави в особі Адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області у 2016 році.

При цьому, Прокурор зазначав, що відповідно до розпорядження голови Рокитнівської районної державної адміністрації від 2 червня 2014 року № 86 "Про комісію по обстеженню порушених земельних ділянок внаслідок видобування корисних копалин на території Рокитнівського району" та на виконання протокольних доручень наради при голові Рокитнівської районної державної адміністрації щодо шляхів врегулювання проблеми незаконного видобутку бурштину-сирцю на території Рокитнівського району від 4 вересня 2014 року, 9 вересня 2014 року відповідною комісією було проведено обстеження земель Кооперативу, переданих останньому на умовах довгострокової оренди поблизу села Томашгород (урочище "Гросне") та встановлено пошкодження родючого шару ґрунту та лісових насаджень цієї земельної ділянки внаслідок незаконного видобутку бурштину-сирцю.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що про порушення норм чинного законодавства Прокурору стало відомо у 2014 році.

Посилання ж відповідача на те, що позивачу та Прокурору повинно було стати відомо про наявність вищенаведених порушень умов оскаржуваного договору та земельного законодавства щодо цільового використання землі задовго до 2014 року з результатів попередніх планових перевірок, що проводились з 2003 року (з моменту укладення спірного договору) по 2014 рік, не беруться судом до уваги, оскільки відповідачем не було надано суду жодних доказів того, що встановлене у даній справі порушення було вчинене до 2014 року та могло бути виявлене позивачем чи Прокурором у попередні періоди.

Крім того, ні сторонами, ні Прокурором доказів проведення в попередні періоди уповноваженими органами перевірок спірної ділянки надано не було. Такі докази відсутні і в матеріалах справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що на момент звернення Прокурора до Господарського суду Рівненської області з даним позовом трирічний строк позовної давності для такого звернення не сплив.

Враховуючи викладене, а також зважаючи, що вимога Прокурора про розірвання укладеного між відповідачем та Рокитнівською районною державною адміністрацією договору оренди земель лісового фонду від 23 січня 2003 року є обґрунтованою, вказана вимога підлягає задоволенню.

Положення частини 1 статті 34 Закону передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до пункту 6.6 спірного договору при поверненні об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується представниками сторін.

Враховуючи вищенаведені положення, а також беручи до уваги наявність правових підстав для розірвання спірного договору, суд дійшов висновку про задоволення вимоги Прокурора про повернення відповідачем орендованої ним за цим правочином земельної ділянки площею 5594,4 га Адміністрації шляхом підписання акту приймання-передачі.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищенаведене, даний позов Прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України оплата судових витрат в сумі 2 756 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земель лісового фонду від 23 січня 2003 року, укладений між Рокитнівською районною державною адміністрацією (34200, Рівненська область, Рокитнівський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Незалежності, будинок 13, ідентифікаційний код: 04057741) та Спеціалізованим сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Сехівський" (34244, Рівненська область, Рокитнівський район, село Томашгород, вулиця Мороза, будинок 14, ідентифікаційний код: 31620379), посвідчений у Рокитнівській державній нотаріальній конторі, про що в книзі нотаріальних дій вчинено запис від 26 лютого 2003 року № 469, а також зареєстрований у Рокитнівському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 28 лютого 2003 року № 25.

Спеціалізованому сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу "Сехівський" (34244, Рівненська область, Рокитнівський район, село Томашгород, вулиця Мороза, будинок 14, ідентифікаційний код: 31620379) повернути Рівненській обласній державній адміністрації (33028, місто Рівне, майдан Просвіти, будинок 1, ідентифікаційний код: 13986712) земельну ділянку загальною площею 5594,4 га, яка розташована на території Томашгородської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області шляхом підписання акту приймання-передачі.

Стягнути з Спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Сехівський" (34244, Рівненська область, Рокитнівський район, село Томашгород, вулиця Мороза, будинок 14, ідентифікаційний код: 31620379) на користь прокуратури Рівненської області (33028, місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 52, ідентифікаційний код: 02910077) судовий збір у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок: 35214079015371; МФО: 820172; ЗКПО: 02910077, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 24 листопада 2016 року.

Суддя Н.А. Політика

Віддруковано 7 примірників:

1- до справи;

2-3- позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52; 33028 м. Рівне, майдан Просвіти, 1);

4- відповідачу-1 рекомендованим (34240, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, с. Томашгород);

5- третій особі-1 рекомендованим (33019, м. Рівне, вул. Курчатова, 11);

6- третій особі-2 рекомендованим (34200, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 13);

7- третій особі-3 рекомендованим (34244, Рівненська область, Рокитнівський район, с. Томашгород, вул. Жовтнева, 130)