Постанова

від 07.05.2007 по справі 20-12/022

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/022

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/022

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"07" травня 2007 р.  16:45                                                                                          м. Севастополь

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виджио” (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 51-11, а/с 60)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №000024235/0 від 20.11.2006 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 348581 грн., спонукання надати висновок в державне казначейство для бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 348581 грн.,

за участю прокурора міста Севастополя,

за участю третій особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного Управління державного казначейства України в м. Севастополі (99014, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграда, 64),

Суддя Харченко І.А.,

при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,

Представники сторін

позивача  – Водяхін С.А., довіреність б/н від 01.03.2007, представник;

                      Васильєва Т.И., довіреність б/н від 01.03.2007, представник;

відповідача –Істягіна Н.М., довіреність №10-004/212 від 27.04.2006, начальник юридичного відділу;

                        Самозвон С.П., довіреність №10-004/223 від 21.08.2006, завідуюча сектором організації перевірок відшкодування ПДВ відділу контрольно-перевірочної роботи;

третій особи –Рузаєва О.С., довіреність №10-032/372 від 14.11.2006, начальник юридичного відділу;    

прокурор –Шульга А.М., посвідчення №438 від 20.02.2006;

Суть спору:

Позивач звернувся в порядку статей 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовної заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №000024235/0 від 20.11.2006 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 348581 грн., спонукання надати висновок в державне казначейство для бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 348581 грн., посилаючись на те, що відповідач невірно тлумачить норми Закону України “Про податок на додану вартість” та своїми висновками порушує порядок формування права платника податку на бюджетне відшкодування.  

У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 09.01.2007 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Виджио” залишена без руху, повідомлено про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: у позовної заяві зазначити адресу електронної пошти сторін, якщо таки є та відомі,  вказати  дату підписання позовної заяви  в строк до 22.01.2007.

Ухвалою від 23.01.2007 відкрито провадження у адміністративної справі, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 06.03.2007 закінчено підготовче провадження і призначена адміністративна справа № 20-12/022 до судового розгляду, залучена до участі у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне Управління державного казначейства України в м. Севастополі.

У процесі судового розгляду справи для участі у справі вступив прокурор міста Севастополя з боку ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя (вх. №8202 від 14.03.2007).

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №11138 від 03.04.2007),  основні з них складаються у тому, що факт надходження до бюджету ПДВ, заявленого до відшкодування позивачем, результатами зустрічних перевірок постачальників не підтверджена.

Третя особа письмово пояснила (вх. №15462 від 07.05.07), що здійснює безпосереднє повернення сум ПДВ з бюджету не здійснюючи контроль за органами податкової служби, тому залишає  вирішення спору на розсуд суду.

Згідно  статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні учасника процесу роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу,  суд,

в с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя (надалі Інспекція) проведена невиїзна позапланова документальна перевірка дотримання вимог законодавства України про оподаткування в частині правильності заявленого відшкодування ПДВ за квітень 2006 року Товариства з обмеженою відповідальністю „Виджио” (надалі ТОВ „Виджио”) - акт перевірки №115/23-5/25148979/20629/10 від 20.11.2006 (надалі Акт).

У ході перевірки встановлені порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7  Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, за квітень 2006 року в розмірі 348 581 грн.

На підставі Акту та підпункту 4.2.2 “б” пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006 за №000024235/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 348 581 грн.  

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або поверненню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з якою-небудь поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду».

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”  податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до даного Закону.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником  податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням  товарів.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважається або дата списання засобів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів; або дата отримання податкової накладної, яка підтверджує факт придбання платником податку товарів.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх одержувача, і є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз зазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” приводить до висновку про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачене, так і про нарахований ПДВ.

Висновок Інспекції про порушення ТОВ “Виджио” підпунктів  7.7.1, 7.7.2  статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” і не підтвердженні податкового кредиту ТОВ “Виджио” по мотивах того, що в ході зустрічних документальних перевірок інформація про постачальників –виробниках не отримана і встановлення факту надходження ПДВ до бюджету України неможливе, не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам податкового законодавства.

В ході перевірки встановлено, що основними постачальниками ТОВ “Виджио” є: ПП “Ефармон” (договір №20 від 27.01.2006), ПП “КФ “Флек-Торг-Груп” (договір №22 від 27.03.2006). Вказані договори, на підставі яких ТОВ “Виджио” контрагентами були виписані податкові накладні, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

В судовому засіданні встановлено, що кошти за договорами разом з податком на додану вартість позивачем було перераховано.

Закон України «Про податок на додану вартість»не містить вимогу обов'язкової наявності податкової накладної у продавця продукції для підтвердження податкового кредиту покупця.

Згідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Які або інші підстави для отримання відшкодування  зазначеним Законом не передбачені.

З аналізу норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку і не залежна від сплати даного податку до бюджету постачальником.

Таким чином, ТОВ «Виджио»правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включило до складу податкового кредиту за квітень 2006 року суму на підставі податкових накладних, виданих  постачальниками товару, а від так, податкове повідомлення-рішення №000024235/0 від 20.11.2006 підлягає визнанню недійсним.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової  декларації,  податковий  орган проводить документальну невиїзну  перевірку  (камеральну)  заявлених  у  ній   даних.   Податковий  орган  зобов'язаний  у  п'ятиденний  термін після закінчення   перевірки   надати   органу  державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 03,40 грн.

Керуючись ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції  у Ленінському районі м. Севастополя №000024235/0 від 20.11.2006 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю “Виджио” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 348581 грн.

3.          Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Севастополя надати органу  державного  казначейства висновок для бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 348581 грн.

4.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виджио” (99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 42 кв. 86, ідентифікаційний код 25148979) 03,40 грн. –судовий збір.

Постанова набуває законної сили через в десять днів з дня її оголошення або з дня складання в повному обсязі. Оскарження постанови подається протягом десяти днів відповідно до розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                           І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

11.05.2007.