Ухвала

від 22.11.2016 по справі 2а-10228/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 р. Справа № 876/5250/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.,

за участю секретаря Бедрій Х. П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року по справі № 2а-10228/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд Стандарт" до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000621/2300/11720, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 768700 грн та податкове повідомлення-рішення №000620/2300/11720, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 241328 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області №000621/2300/11720 та №000620/2300/11720 від 7 вересня 2011 року.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що по взаємовідносинах позивачах з контрагентом ТзОВ «Іртас», в останнього відсутні ресурси, складські приміщення та виробничі потужності, що вказує на безтоварний характер їхніх операцій. По послугах отриманих позивачем від ТзОВ «ВТ-Техбуд» та реалізованих ПП «ВО Габіони захід Україна» прописано безтоварні операції. По взаємовідносинах з ПП «Західпромінвестбуд» встановлено наявність нікчемних операцій між контрагентами. По взаємовідносинах позивача з ПП «Універсалбуд» теж зафіксовано безтоварні операції.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в їх відсутності без здійснення звукозапису.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд Стандарт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2009 року до 31 березня 2011 року складено акт №1122/23-0/33361762 від 18 серпня 2011 року, яким встановлено порушення позивачем Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" та Цивільного кодексу України, які полягали у завищенні/заниженні валових доходів/витрат підприємства, що зумовлює необхідність донарахування податку на прибуток на суму 614960 грн та зменшення задекларованих збитків підприємства на суму 1845042 грн та у завищенні/заниженні податкових зобов'язань/кредиту з ПДВ підприємства, що зумовлює заниження податку на додану вартість 283852 грн та його завищення на суму 113487 грн.

На думку податкового органу зазначені порушення мали місце при проведенні ТзОВ "Термобуд Стандарт" наступних господарських операцій: продаж Товариству з обмеженою відповідальністю "Іртас" товарно-матеріальних цінностей на суму 481626,16 грн в т.ч. ПДВ 80271,03 грн, які у свою чергу були придбані у ПП "Універсалбуд"; надання Приватному підприємству ПП "ВО Габіони захід Україна" послуг на суму 780090 грн в т.ч. ПДВ 130015 грн, отриманих від ТзОВ "ВТ-Техбуд"; продаж Приватному підприємству "Західпромінвестбуд" товарно-матеріальних цінностей на суму 503742,72 грн в т.ч. ПДВ 83957,12 грн, які у свою чергу були придбані у ПП "Універсалбуд"; купівля товарно-матеріальних цінностей у ПП "Універсалбуд", залишок яких на суму 200799,80 грн відображено на рахунку 201 "Сировина і матеріали"; придбання послуг від ПП "Констракшин груп" на суму 48008 грн в т.ч. ПДВ 8000 грн; взаєморозрахунки з ПП "ТоргБудІнвест" на суму 10284 грн в т.ч. ПДВ 1714 грн.

Основною підставою порушень податкового законодавства у згаданому акті перевірки зазначається нікчемність усіх правочинів, які вчинялись контрагентами ТзОВ "Термобуд Стандарт" - ПП "Універсалбуд", ТзОВ "Іртас", ТзОВ "ВТ-Техбуд", ПП "ТоргБудІнвест", ПП "Констракшин груп", їх непов'язаність з господарською діяльністю, яка, у свою чергу, випливає з безтоварності цих операцій, спрямованості на надання необґрунтованих податкових вигод учасникам господарських відносин.

Зокрема, відповідач робить наступні висновки щодо операцій за згаданими правочинами: про завищення ТзОВ "Термобуд Стандарт" валових доходів за операціями з продажу ТМЦ ТзОВ "Іртас" та ПП "Західпромінвестбуд", продажу послуг ПП "ВО Габіони захід Україна" у зв'язку з нікчемністю правочинів з придбання цих цінностей та послуг; про завищення задекларованого показника "приріст балансової вартості запасів" за рахунок відображення вартості залишку товару, отриманого від ПП "Універсалбуд" за нікчемним правочином; про заниження валового доходу на суму отриманих коштів від ПП "ВО Габіони захід Україна" та необхідність відображення в обліку цих коштів як безповоротної фінансової допомоги у зв'язку з відсутністю документального обґрунтування фактичного надання (а перед цим і отримання за нібито нікчемним правочином) послуг, за які отримано кошти; про заниження валового доходу на суму кредиторської заборгованості перед ПП "Західпромінвестбуд" у зв'язку із закінченням строку позовної давності на її стягнення (у свою чергу існування вказаної заборгованості "виникає" через нібито нікчемність правочинів з придбання товару у ПП "Універсалбуд", продажу товару ПП "Західпромінвестбуд", які тягнуть нікчемність правочинів із заліку зустрічних однорідних вимог та переуступки вимоги ПП "Кобза"); про безпідставне завищення ТзОВ "Термобуд Стандарт" валових витрат на суму 540096 грн в тому числі за 9-ть місяців 2009 року на суму 1603445 грн, за 2009 рік на суму 540096 у зв'язку з відсутністю "підтверджуючих документів"; про завищення валових витрат на вартість послуг, отриманих від ТзОВ "ВТ-Техбуд" у зв'язку з нікчемністю правочинів з придбання цих послуг; про завищення валових витрат на вартість послуг та ТМЦ, отриманих від ПП "Західпромінвестбуд" та неоплачених, у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів ПП "Західпромінвестбуд"; про завищення валових витрат на вартість ТМЦ, отриманих від ПП "Універсалбуд" у зв'язку з нікчемністю правочинів з придбання цих цінностей; про завищення валових витрат на вартість послуг, наданих ПП "Констракшин груп" у зв'язку із непов'язаністю цієї операції з господарською діяльністю ТзОВ "Термобуд Стандарт" і можливістю виконання відповідних робіт працівниками самого ТзОВ "Термобуд Стандарт".

Також за висновками ревізорів ДПІ у Жовківському районі Львівської області позивач не включив за ІІ квартал 2010 року до складу валових доходів безповоротну фінансову допомогу в сумі 531750 грн за операціями з продажу товарів на користь ПП "Західпромінвестбуд", за якими минув строк позовної давності виконання зобов'язань. При цьому податковий орган виходить з того, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 16 березня 2010 у справі № 8/9 ПП "Західпромінвестбуд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвала опублікована в газеті "Голос України" від 23 березня 2010 року № 51. Мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 23 квітня 2010 року. Наголошує на тому, що реалізований позивачем ПП "Західпромінвестбуд" товар попередньо придбано у ПП "Універсалбуд" на підставі правочинів, які відповідач вважає нікчемними з огляду на нереальний характер таких операцій.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частина 5 статті 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, у системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1) Наявність самого правочину; 2) Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені; 3) Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На підставі частини 3 статті 228 ЦК України та статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать. А згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу при регулюванні господарських правовідносин) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з наступного.

Щодо твердження податкового органу, що позивач не включив за ІV квартал 2010 року до складу валових доходів безповоротну фінансову допомогу в сумі 780090 грн за операціями з ПП "ВО Габіони захід Україна". Податковий орган виходить з того, що вказані операції не мали реального характеру, у зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували фактичне надання послуг/виконання робіт. Однак оскільки кошти за вказаними операціями на розрахунковий рахунок позивача надійшли, то податковий орган вважає їх такими, що передані платнику податку згідно з договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, у зв'язку з чим кошти є безповоротною фінансовою допомогою. Виходячи з цих обставин податковий орган дійшов висновку, що позивач не повинен був відображати доходи отримані в результаті продажу товару у складі валових доходів від продажу товарів (робіт, послуг), а повинен був відобразити такі доходи у рядку 01.6 декларації "інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5".

Оцінюючи в цій частині висновки податкового органу суд звертає увагу, що відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді. Згідно з підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

При цьому, Вищий адміністративний суд також звернув увагу, що згідно вказаної норми, для віднесення сум до безповоротної фінансової допомоги мають бути наявними виключні правові підстави, визначені у підпункті 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Водночас з долучених до матеріалів справи первинних документів, вбачається, що кошти позивачу перераховувались ПП "ВО "Габіони України" як оплата за виконані роботи. Як наслідок у податкового органу були відсутні підстави для визнання коштів в сумі 780090 грн, безповоротною фінансовою допомогою.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Західпромінвестбуд" та твердження відповідача про невключення за ІІ квартал 2010 року до складу валових доходів безповоротну фінансову допомогу в сумі 531750 грн за операціями з продажу товарів на користь ПП "Західпромінвестбуд", за якими минув строк позовної давності виконання зобов'язань, суд зазначає наступне.

Ввідповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Тільки після закінчення строку позовної давності непогашена заборгованість відноситься в податковому періоді до безповоротної фінансової допомоги, а у платника податку виникає обов'язок збільшити валовий доход на суму такої допомоги згідно із вимогами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Водночас, законодавством не передбачено, що порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є підставою для закінчення строку позовної давності щодо дебіторської заборгованості такої юридичної особи.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що нікчемними є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Суд також погоджується з доводами позивача, що введення мораторію не впливає на перебіг строку давності за такою заборгованістю. А тому податковим органом безпідставно зроблено висновки про включення кредиторської заборгованості ПП "Західпромінвестбуд" до складу валових доходів, як безнадійної заборгованості і відповідно безповоротної фінансової допомоги. Крім того, з наданих ТзОВ "Термобуд Стандарт" первинних документів, угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12 березня 2010 року вказаної заборгованості взагалі не існувало, а зобов'язання були припиненні в порядку статті 601 ЦК України

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів порушення позивачем податкового законодавства, а позивачем надано копії первинних документів, які підтверджують фактичність проведених ТзОВ "Термобуд Стандарт" господарських операцій з ПП "Універсалбуд", ТзОВ "Іртас", ТзОВ "ВТ-Техбуд", ПП "ТоргБудІнвест", ПП "Констракшин груп", ПП "Західпромінвестбуд", ПП "ВО Габіони захід Україна", ПП "Кобза" - договорів, угод, видаткових накладних, актів виконаних підрядних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Зазначені документи відповідають вимогам статті 9 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", до яких належать: назва документа, дата і місце складання, назва підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарських операцій одиницю виміру господарської операції, посада осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції і, таким чином підтверджують факт здійснення господарських операцій позивачем, використання отриманого за такими операціями у подальшій господарській діяльності.

Відтак суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року по справі № 2а-10228/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали складено 25 листопада 2016 року