Ухвала

від 28.11.2016 по справі 2/229

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

          28.11.16                                                                       Справа № 2/229

Львівський апеляційний господарський суд, в особі:

головуючого-судді:                                                   Бойко С. М.,

розглянув апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів №02.1-31/120/В-6 від 09.11.2016

на ухвалу господарського суду Львівської області від 17.10.2016, суддя – Мазовіта А.Б. про розгляд скарги Приватного підприємства “Бірюза”, м.Львів на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів

у справі № 2/229

за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м.Харків

до відповідача: Приватного підприємства “Бірюза”, м.Львів

про стягнення 4893236,50грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства “Бірюза”, м.Львів

до Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м.Харків

про визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2016 до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області 02.1-31/120/В-6 від 09.11.2016 на ухвалу господарського суду Львівської області від 17.10.2016 про розгляд скарги Приватного підприємства “Бірюза” на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі №2/229.

Згідно з ч.1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду – протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала господарського суду Львівської області від 17.10.2016 у справі №2/229 оголошена 17.10.2016.

Статтею 5 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються.

Згідно з п. “а” ч. 1 ст. 1 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972, ця Конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом.

Відповідно до ст. 50 ГПК України, процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Отже, перебіг п'ятиденного строку подання апеляційної скарги починається з 17.10.2016 та завершується 22.10.2016 (включно).

В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 17.10.2016 року по справі №2/229, та мотивує це тим, що копію повного тексту ухвали отримано 04.11.2016.

Також, з відбитку на звороті останньої сторінки оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції встановлено, що вказана ухвала господарського суду Львівської області від 17.10.2016 у справі №2/229 судом першої інстанції надіслана сторонам 01.11.2016, тобто після закінчення п'ятиденного строку на апеляційне оскарження, визначеного процесуальним законом.

У відповідності до вимог ст. 93 ГПК України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно вимог ч. 2 ст. 93 ГПК України, розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положення частини четвертої статті 91 ГПК України.

Наявність, або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України, згідно якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї власної ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слід визнати поважними, клопотання скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги – задоволити, а строк апеляційного оскарження – поновити.

Враховуючи, що право на апеляційне оскарження судових рішень, крім випадків, встановлених законом, гарантоване ст. 129 Конституції України і як конституційна засада судочинства становить невід'ємну складову права на судовий захист та керуючись ст. ст. 86, 93 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Клопотання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволити.

2.          Поновити відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області строк апеляційного оскарження на ухвалу господарського суду Львівської області від 17.10.2016 у справі №2/229.

          Суддя                                                                                           Бойко С.М.