Постанова

від 22.11.2016 по справі 823/1122/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року справа № 823/1122/16

м. Черкаси

10 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представників позивача - Кононенка І.С., Коротких В.О. (за довіреностями),

представника відповідача - Радченко О.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні торговельні технології» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

18 серпня 2016 року до суду з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні торговельні технології», в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000861401 від 07.06.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 21 082 920,00 грн;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000871401 від 07.06.2016, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 26 283 547,00 грн;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000891401 від 07.06.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41 935 524,00 грн;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000901401 від 07.06.2016, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 14 426 569,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення базуються на акті «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сучасні торговельні технології» від 18.05.2016 № 23/23-00-14-0107/1/38048541 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, згідно описово-мотивувальної частини якого фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами не відбувалися та не мали на меті настання реальних економічних наслідків. Позивач вважає, що висновки акту побудовані виключно на припущеннях, господарські відносини між підприємствами оформлені відповідними первинними бухгалтерськими документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. Договірні відносини суб'єктів господарювання відбувалися у правовому полі, досягнуті угоди на момент проведення перевірки є чинними та не були визнані в законному порядку недійсними чи нікчемними, а тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Представник Головного управління ДФС у Черкаській області проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні торговельні технології» зареєстроване, як юридична особа Канівським міськвиконкомом, дата та номер запису в ЄДР від 06.02.2012 №10231020000000625, як ТОВ «Ексім Логістик». Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Ексім Логістик», протокол від 18.08.2014 №4, змінено найменування товариства «Ексім Логістик» на «Сучасні торговельні технології», державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 21.08.2014 за № 10231050006000625.

ТОВ «Сучасні торговельні технології» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.02.2012 за №13293. На дату підписання акта перевірки перебував на обліку в Канівському відділенні Корсунь - Шевченківської ОДПІ та було платником наступних податків і зборів: податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, екологічного податку, збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збору за спеціальне використання води, військового збору, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданих Канівською ОДПІ, ТОВ «Сучасні торговельні технології», індивідуальний податковий номер 380485423061, було зареєстровано платником ПДВ.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні торговельні технології» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта.

За результатами проведеної перевірки, 18.05.2016 складено акт №23/23-00-14-0107/1/38048541 про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні торговельні технології» (код ЄДРПОУ 38048541) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 (а.с.41-120 том №1).

Висновками вказаного акту перевірки встановлено такі порушення:

1) пп. 14.1.27 п.14.1. ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1.1 п 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.140.5.5-140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПК України , ч.2 ст. 3, ч.3 ст. 8, ст. 4, ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.4 - 2.6, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, ст. 10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 36237952 грн, в тому числі за 2014 рік на суму 22790288 грн, за 2015рік на суму 13447664 грн;

2) п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ч. 2 ст. 3, ч. 3 cт. 8, cт. 4, cт.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.4- 2.6, 2.15. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, ст. 10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2015 рік на суму 14426569 грн;

3) п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 16866336 грн, у тому числі за грудень 2014 року на суму 7323430 грн, за січень 2015 року на суму 1250729 грн., за лютий 2015 року на суму 2061470 грн, за червень 2015 року на суму 490406 грн, за липень 2015 року на суму 1502467 грн, за серпень 2015 року на суму 2532824 грн, за вересень 2015 року на суму 292100 грн, за жовтень 2015 року на суму 1036813 грн, за листопад 2015року на суму 376097 грн;

4) п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 cт. 198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року на суму 26283547 грн (показник рядка 24 Декларації).

На підставі акту перевірки від 18.05.2016 №23/23-00-14-0107/1/38048541 відповідачем 07.06.2016 винесено такі податкові повідомлення - рішення:

1) №0000861401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 21 082 920,00 грн (а.с. 232 том №1);

2) №0000871401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 26 283 547,00 грн (а.с. 235 том №1);

3) №0000891401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41 935 524,00 грн (а.с. 237 том №1);

4) №0000901401, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 14 426 569,00 грн (а.с. 239 том №1).

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Вищезазначені порушення стали наслідком відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Сігма Експерт».

Між позивачем та ТОВ «Сігма Експерт» укладено договір поставки №1 від 23.10.2014 (а.с.10-11 том №2).

Відповідно до умов даного договору ТОВ «Сігма Експерт» - Постачальник, в особі в.о. директора ОСОБА_4, зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність ТОВ «Сучасні торгівельні технології» - Покупець, в особі в.о. директора ОСОБА_5 прийняти та оплатити товар, що підлягає поставці. Загальна кількість товару, асортимент, одиницю виміру, ціну за одиницю товару сторони погоджують у Специфікаціях до цього договору (а.с.12-15 том №2).

Оприбуткування консервованої продукції в асортименті, відповідно накладних виписаних зі сторони ТОВ «Сігма Експерт» «Відпустив»: ОСОБА_4, зі сторони ТОВ «Сучасні торговельні технології» «Одержав» ОСОБА_5, що вчиняли правочин та мали право підпису від імені юридичної особи.

Оприбуткування товарів у бухгалтерському обліку (Дт 2811 -Кт 631) на загальну суму 215 749 416,10 грн. ( загальна сума 258 899 300,96 грн в т.ч. ПДВ 43 149 884,89 грн.), відбулося на підставі накладних від 30.10.2014 на загальну суму 149 994 200,21 грн ( в т.ч. ПДВ 24 999 033,37 грн) та накладних від 17.11.2014 на загальну суму 108 905 100,37 грн (в т. ч. ПДВ 18 150 850,06 грн).

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні торговельні технології» у складі ціни товару, ТОВ «Сігма Експерт» виписано податкові накладні від 30.10.2014 та від 17.11.2014 на загальну суму 258 899 300,96 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 43 149 884,89 грн. 00 коп. (копії відповідних накладних наявні в матеріалах справи а.с.17-127 том №2).

Оплату за придбання у ТОВ «Сігма Експерт» товару проведено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Сігма Експерт» відповідно до платіжного доручення №2612 від 03.10.2016 у розмірі 130 000 грн 00 коп. (а.с.150 том №13); платіжного доручення № 2637 від 05.10.2016 року у розмірі 4 870 00 грн 00 коп. (а.с.151 том №13), платіжного доручення № 2638 від 05.10.2016 у розмірі 5 000 000 грн 00 коп. (а.с.152 том №13), платіжного доручення №2639 від 05.10.2016 у розмірі 10 130 000 грн 00 коп. (а.с.153 том №13), платіжного доручення № 2668 від 06.10.2016 у розмірі 20 000 000 грн 00 коп. (а.с.154 том №13), платіжного доручення №2760 від 11.10.2016 у розмірі 20 000 000 грн 00 коп. (а.с.155 том №13), платіжного доручення № 2819 від 18.10.2016 у розмірі 20 000 000 грн 00 коп. (а.с.156 том №13).

Витрати у загальному розмірі 216 206 996 грн., понесені позивачем на придбання у його контрагента товару та податок на додану вартість у сумі 43 241 399 грн 20 коп., сплачений у складі його ціни, включені ним, відповідно, до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства та до податкового кредиту.

Фактичне місцезнаходження залишків готової продукції в розрізі номенклатури, матеріально відповідальних осіб на складах ТОВ «Сучасні торговельні технології» та їх відповідність даними бухгалтерського обліку підтверджуються результатами інвентаризації станом на 31.12.2014, 31.12.2015, 01.04.2016.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд не може погодитись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятими на підставі нього податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на таке.

На час виникнення спірних правовідносин порядок нарахування та сплати податку на прибуток, а також податку на додану вартість врегульовано Податковим Кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (надалі - ПК України).

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу (пункт 138.1 статті 138 Податкового кодексу України).

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із аналізу наведених положень ПК України убачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у платника податків виникає право на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу витрат з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та право на податковий кредит за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV (надалі - Закон № 996) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ст. 1 Закону № 996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням вищевказаних норм законів, суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ «Сігма Експерт», копії яких були надані позивачем до перевірки, а також долучені до матеріалів справи (прибуткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення) , в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між зазначеними підприємствами, а також дають змогу стверджувати, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки, містять в собі всі необхідні реквізити (назви підприємств від імені яких складений документ, назви документів та дати їх складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів).

В своїх запереченнях представник відповідача посилалась на те, що в порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» видаткові накладні (від 30.10.2014 та від 17.11.2014) підписано в.о. директора ОСОБА_5, але не містять посаду та підпис матеріально - відповідальної особи складу, яка приймала товар за найменуванням, кількістю, якістю, в зв'язку з чим перевіркою не можливо встановити ким та на якому складі оприбутковано товари.

Крім того, представник відповідача зазначила, що постачання консервованої продукції на підставі договору від 23.10.2014, посилаючись на акт перевірки (ст. 24 Акту перевірки) де зазначено, що товарно - транспортні накладні, згідно яких здійснювалось перевезення товару від постачальника ТОВ «Сігма Експерт» до Покупця - ТОВ «Сучасні торгівельні технології» не надано до перевірки.

Також, представник відповідача посилається на те, що згідно податкової інформації, яка надійшла від ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 15.05.2015 №264/10-13-22-05/39274157 «Щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сігма Експерт» (код ЄДРПОУ 39274157) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.01.2014 р. по 31.10.2014 р.» - ТОВ «Сігма Експерт» не знаходиться за зареєстрованим місцезнаходженням.

Так, за результатами отриманої податкової інформації встановлено таке:

«... встановлено взаємовідносини та розбіжності з контрагентами, а саме ТОВ «Сучасні торговельні технології»... операції ТОВ «Сігма Експерт» не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Сігма "Експерт» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного... не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Сігма Експерт» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутності (не наданням до перевірки) актів приймання - передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування,зберігання, а також інших первинних документів ... У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Сігма Експерт» відсутнє право на формування витрат по операціям з підприємствами постачальниками в розуміння п.п.14.1.27 ПКУ...».

В податковій інформації від 15.05.2015 №264/10-13-22-05/39274157, зазначено що постачальником ТОВ «Сігма Експерт» за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 було «Перспектива Трейдинг» (код 38999681) та використано податкову інформацію ДПІ у Києво - Святошинському району ГУ ДФС у Київській області від 08.05.2015 №259/10-13-22-05/38 щодо спектру фінансово - господарської діяльності ТОВ «Перспектива-Трейдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, згідно якої:

«... За податковою адресою ТОВ «Перспектива-Трейдінг» посадові особи суб'єкта господарювання відсутні.

Станом на дату надання податкової інформації щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ «Перспектива-Трейдінг» згідно інформаційно - аналітичної системи «Податковий блок» суб'єкт господарювання має стан - 9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, також встановлено, що за ж 2014 року на ТОВ «Перспектива-Трейдінг» відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності.

Враховуючи те, що в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг від постачальників до підприємства-покупця ТОВ «Сігма Екперт» то відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Сігма Експерт» до підприємств-покупців, податкові зобов'язання з ПДВ за якими відображено ним у Додатку 5 до податкових декларацій з «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» з 01.10.2014 по 31.10.2014».

Відповідно до податкової звітності ТОВ «Перспектива-Трейдінг» (декларації з ПДВ, додатки 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій з ПДВ) основним постачальником ТМЦ було СТОВ ім. Шевченка.

За результатами опрацювання даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо операцій придбання - продажу товарів по ланцюгу проходження: СТОВ ім. Шевченка - ТОВ «Перспектива-Трейдінг» - ТОВ «Сігма Експерт» - ТОВ «Сучасні торговельні технології», встановлено що операції придбання /продажу відбувались в одні й ті самі дні, а саме 30.10.2014 та 07.11.2014.

При проведені аналізу податкових накладних, перевіркою встановлено, що товари по ланцюгу проходження СТОВ ім. Шевченка / ТОВ «Росьагропродукт» - ТОВ «Перспектива- трейдінг» - ТОВ «Сігма Експерт» - ТОВ «Сучасні торговельні технології» були одні й ті самі, як за номенклатурою, так і за кількістю. Тобто, товар придбаний ТОВ «Сучасні торговельні технології» у жовтні та листопаді 2014 року належав СТОВ ім.. Шевченка та придбаний СТОВ «Сігма Експерт» через посередників.

Враховуючи вищевикладене та факт наявності сталих системних зв'язків між ТОВ «Сучасні торговельні технології» та СТОВ ім. Шевченка і ТОВ «Росьагропродукт», у товариства виникала нагальна потреба залучати до ланцюга постачання суб'єктів господарювання, які не мали відповідних ресурсів для виконання даних операцій.

ТОВ «Сігма Експерт» та ТОВ «Перспектива - Трейдінг» були зареєстровані виключно з метою проведення разових операцій, про що свідчить реєстрація платниками податку на додану вартість в один день - 01.10.2014, проведення операцій придбання та реалізації протягом двох місяцях 2014 року (жовтень, листопад) та протягом двох днів (30.10.2014, 17.11.2014) формування податкових зобов'язань та податкового кредиту виключно по взаємовідносин ТОВ «Сігма Експерт», ТОВ «Перспектива - Трейдінг», ТОВ «Сучасні торговельні технології», СТОВ ім. Шевченка, ТОВ «Росьагропродукт».

ТОВ «Сігма Експерт» та ТОВ «Перспектива - Трейдінг» не мають трудових ресурсів виробничих та складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання, або здійснення діяльності, що свідчить по відсутність необхідних умов результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та транспортних засобів. В зв'язку з цим вказані суб'єкти не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місце знаходження майна.

В зв'язку з чим, операції придбання - продажу консервованої продукції в такій кількості по ланцюгу проходження: СТОВ ім. Шевченка / ТОВ «Росьагропродукт» - ТОВ «Перспектива - Трейдінг» - ТОВ «Сігма Експерт» - ТОВ «Сучасні торговельні технології» не реально здійснити з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місце знаходження майна, відсутності трудових ресурсів, що свідчить про факт штучного складання документообігу вищезазначеними контрагентами (продавцями - покупцями), який не супроводжується рухом таких товарів.

В контексті наведеного суд вважає за необхідне зазначити, що на момент укладання договору, на ОСОБА_5, згідно наказу №4-В від 20.10.2014 «Про відпустку» покладено виконання обов'язків директора ТОВ «Сучасні торговельні технології» на час перебування директора товариства ОСОБА_6, у щорічній відпустці з 20.10.2014 по 24.10.2014. На дату підписання видаткової накладної від 30.10.2014, на ОСОБА_5, згідно наказу №5-В від 27.10.2014 «Про відпустку» покладено виконання обов'язків директора ТОВ «Сучасні торговельні технології» на час перебування директора ТОВ «Сучасні торговельні технології», ОСОБА_6, у відпустці без збереження заробітної плати в зв'язку з сімейними обставинами з 27.10.2014 по 31.10.2014.

Щодо відсутності товарно - транспортних накладних суд зазначає таке.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (Затверджено Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 N 363), товарно - транспортна накладна є основним документом саме при перевезенні вантажів.

Представниками позивача надано суду договори на організацію перевезення товарів автомобільним транспортом по Україні (а.с.54-84 том №13).

Відповідно до даних договорів здійснювалась поставка консервованої продукції з складів на вул. Чигиринській, 13/9 на склад позивача - вул. Сумгаїтська, 8/2, з складів на вул. Береговій - Промисловій, 20 с. Червона Слобода, Черкаський район Черкаська область на склад позивача - вул. Сумгаїтська, 8/2 та складені первинні документи, а саме акти та товарно - транспортні накладні, які надані до перевірки та матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що відсутність товарно - транспортних накладних не є підставою для беззаперечного висновку про завищення товариством суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, оскільки зазначені документи є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договором поставки, який було укладено позивачем з його контрагентом (ТОВ «Сігма Експерт»), а отже відсутність у ТОВ «Сучасні торговельні технології» товарно-транспортних накладних не може бути доказом відсутності господарських операцій, натомість факт передання ТОВ «Сучасні торговельні технології» товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які було надано до перевірки.

Під час судового розгляду справи позивач підтвердив, що товар, придбаний у ТОВ «Сігма Експерт», використаний ним у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами інвентаризації активів ТОВ «Сучасні торговельні технології» проведеної працівниками Головного управління ДФС у Черкаській області (а.с.116 (зворотній бік) - 119 том №1). В результаті проведеної інвентаризації встановлена наявність на складах частини товарно-матеріальних цінностей, що були поставлені ТОВ «Сучасні торговельні технології» ТОВ «Сігма Експерт» за договором поставки №1 від 23.10.2014.

Таким чином суд зазначає, що вищезазначені твердження представника відповідача суд сприймає критично, оскільки з комплексного аналізу первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам вказаних товариств, суд встановив, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит у відповідності до вимог ст.ст. 185, 198, 201 ПК України, внаслідок реальності здійснення господарських взаємовідносин з вищевказаними контрагентом.

Крім цього, суд зазначає, що навіть існування недоліків при оформленні первинної бухгалтерської документації не може тягнути за собою їх недійсність та втрату позивачем права на податковий кредит, без здійснення аналізу господарських операцій по суті, з урахуванням всіх наявних документів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012р. у справі № К-18043/09.

З огляду на вищевказане, суд наголошує, що оскільки на час взаємовідносин позивача з його контрагентами, вони були зареєстровані в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також взяті на податковий облік в органах державної податкової служби, як платники податку на додану вартість, не мали податкового боргу, ставити під сумнів правомочність здійснення господарської діяльності своїх контрагентів у позивача не було підстав.

Щодо посилання податкового органу на акти перевірок та податкову інформацію щодо контрагентів позивача, суд зазначає таке.

Чинним законодавством не передбачено відображення суджень податкового органу відносно неправильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. В даному випадку, суд звертає увагу, що в зазначених вище актах предметом дослідження не були безпосередньо господарські операції між позивачем та даними контрагентами, по яких формувався податковий кредит та валові витрати, а тому вказані документи жодним чином не є належними доказами підтвердження безтоварності господарських операції позивача з його контрагентами.

Також суд зауважує, що співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року у справі № К/9991/74156/12.

На думку суду, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Однак, відповідачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів та не зазначено будь-яких обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення господарських операцій позивача та доказів, які виключають право позивача на формування витрат для цілей визначення податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, на момент підписання договору прибуткових та податкових накладних, юридична особа контрагента позивача не була припинена.

З огляду на викладені обставини, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що ТОВ «Сучасні торгівельні технології» надано для перевірки повний пакет документації первинного бухгалтерського та податкового обліків про фактичне здійснення господарських операцій між платником податків та його безпосередніми постачальниками послуг, якими достатньою мірою і належним чином підтверджено такі операції та їх реальний характер. Податковий орган повною мірою проігнорував належне документальне підтвердження операцій, не прийняв до уваги доводи позивача, щодо помилковості висновків посадової особи при винесенні Акта перевірки та розгляду заперечень/скарг на нього, а також не виявив жодного дефекту наданих на перевірку документів .

Аналогічна правова позиція відображена в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, а саме: «оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань, визнання недійсними (у тому нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, які здійснюють постачання товарів чи робіт цим контрагентам, не зобов'язаний нести відповідальність за несплату податків продавцями (постачальниками), або за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, що підтверджено практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії" (заява №3991/03)) та Верховного Суду України ( постанова від 31.01.2011 у справі № 21-47а10). Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ» стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати податку на додану вартість (п. 43, п. 69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Суд зазначає, що на момент здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Сігма експерт» воно не було визнано банкрутом, знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та було зареєстроване платником податку на додану вартість. Таким чином, зазначене підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Однак, відповідачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів та не зазначено будь-яких обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення господарських операцій позивача та доказів, які виключають право позивача на формування витрат для цілей визначення податкового кредиту.

Крім того, суд акцентує увагу, що в матеріалах справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили та яким встановлено укладення договорів між позивачем та його контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення угод з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само не встановлено і ухилення від сплати податків за наслідками виконання згаданого договору з боку позивача.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних вказаним контрагентом податкових накладних за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тобто, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07.06.2016 №0000861401, №0000871401, №0000891401 та №0000901401 він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, в зв'язку з чим, вимоги ТОВ «Сучасні торговельні технології» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» та положень КАС України суд повертає судовий збір, сплачений позивачем, у повному обсязі.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.06.2016 №0000861401, №0000871401, №0000891401 та №0000901401 .

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні торговельні технології» (ідентифікаційний код 38048541) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 555 928 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 28 листопада 2016 року