Постанова

від 28.11.2016 по справі 812/241/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/241/15

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Ларіної П.Є.,

та

представників сторін:

від позивача - Шаповалова А.В.,

від І-го відповідача - Анохіної Г.О.,

від ІІ-го відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування та пені,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2016 до Луганського окружного адміністративного суду на новий розгляд після скасування Вищим адміністративним судом України судових рішень надійшла справа №812/241/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» (далі - Позивач) до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - І-ий Відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - ІІ-ий Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування та пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.11.2013 Позивачем до І-го Відповідача надано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року з додатками, серед яких була заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1314004,00 грн. У період з 10.12.2013 по 16.12.2013 І-м Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрзалізничпром» з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194, згідно висновків якого, Позивачем порушено п. 198.2 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1102000,00 грн. Сума 211 804,00 грн підтверджена до відшкодування, проте І-им Відповідачем в порушення пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України у період з 17.12.2013 по 23.12.2013 не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі зазначеного акта перевірки І-м Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 № 0000141500, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 102 200,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 551 100,00 грн, і яке скасовано постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2014 у справі № 812/10676/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014. Даними судовими рішенням підтверджено право Позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України за жовтень 2013 року в сумі 1 102 200,00 грн, а сума 211 804,00 грн підтверджена І-м Відповідачем в акті перевірки.

В порушення вимог пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України І-м Відповідачем не подано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 1 102 200,00 грн у період з 21.03.2014 по 27.03.2014. У зв'язку з наведеним Позивач листом від 25.03.2015 вих. № УЗП-21/15ю звернувся до І-го Відповідача з проханням відповідно до законодавства подати протягом 5 робочих днів органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок ТОВ «Укрзалізничпром» згідно податкової декларації від 20.11.2013 із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 314 004,00 грн. Відповідь на лист надано 24.04.2015 за № 50/12-32-1501/12, проте станом на 05.05.2015 (час складання позову) Позивач не отримав суму бюджетного відшкодування.

Також Позивач зазначив, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України на суму такої заборгованості нараховується пеня, яка відповідно до його розрахунку складає 264 613,22 грн за період з 04.04.2014 по 05.05.2015 включно. Суми, заявлені до бюджетного відшкодування в позові, не заявлялися ними до автоматичного бюджетного відшкодування в майбутніх періодах, а також за рахунок вказаного податкового кредиту ними не зменшувалися податкові зобов'язання в подальшому.

На підставі викладеного Позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність І-го Відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення Позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в розмірі 211 804,00 грн, яка підтверджена до відшкодування Первомайською ОДПІ в акті від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194;

- визнати протиправною бездіяльність І-го Відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення Позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в розмірі 1 102 000,00 грн, яка підтверджена до відшкодування ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 у справі № 812/10676/13-а та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у цій справі;

- стягнути з Державного бюджету України в особі ІІ-го Відповідача на користь Позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в загальному розмірі 1 314 004,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України в особі ІІ-го Відповідача на користь Позивача пеню в загальному розмірі 264 613,22 грн, в тому числі: 46 210,11 грн - за прострочення погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в сумі 211 804,00 грн за період з 31.12.2013 по 05.05.2015 включно; 218 403,11 грн - за прострочення погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в сумі 1 102 200,00 грн, яка підтверджена до відшкодування ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 у справі № 812/10676/13-а та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у цій справі, за період з 04.04.2014 по 05.05.2015 включно.

Відповідно до ухвали від 03.08.2016 здійснено процесуальне правонаступництво І-го Відповідача у справі № 812/241/15, змінено Первомайську ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області на Первомайську ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (далі - І-ий Відповідач).

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та додаткових поясненнях від 10.08.2016 (а.с. 148-157 т.3), в яких зазначено, що сума податку на додану вартість в розмірі 1 314 004,00 грн, яка заявлена до відшкодування на рахунок підприємства, складається з суми 211 804,00 грн (по операціям з «Benniston Transportation S.A.») та суми 1 102 200,00 грн (по операціям з ПрАТ «Науково-виробничий центр «Трансмаш»). В рядку 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року підприємством відображено суму податку на додану вартість в розмірі 1 359 301 грн. Згідно рядку 20.2 розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» податкової декларації за вересень 2013 року Позивачу вищевказану суму податку на додану вартість в розмірі 1 359 301 грн зараховано до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду. За результатами наступного податкового періоду (жовтня 2013 року) залишок від'ємного значення склав 1 314 004 грн, що зазначено в рядку 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року. Суму податку на додану вартість в розмірі 1 314 004 грн Позивачем відображено у рядку 23 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» та рядку 23.1 «на рахунок платника у банку» розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, та додатках №№ 2, 3, 4 до цієї декларації і заявлено до відшкодування на рахунок підприємства.

Представник І-го Відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову від 01.09.2016 (а.с. 228-232 т.3), зазначив, що вимоги Позивача щодо визнання бездіяльності І-го Відповідача помилковим способом захисту прав Позивача, оскільки податкове законодавство передбачає право Позивача на стягнення суми заборгованості в судовому порядку, а не звернення до суду з позовом щодо оскарження бездіяльності податкового органу в такому випадку. Згідно з рішенням РНБО України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», введеним в дію Указом Президента України від 14.11.2014 № 875/2014, уряду доручено опрацювати питання щодо запровадження особливого порядку обліку платників податків та сплати ними податків і зборів до бюджетів під час провадження господарської діяльності на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. Таким чином, ІІ-ий Відповідач відшкодовує з Державного бюджету України податок на додану вартість тільки тим платникам податків, які перереєструвались на підконтрольній Україні території, проводять господарську діяльність, сплачують до бюджету податки та у яких відсутня податкова заборгованість. Тобто повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування Позивачу буде майже неможливим, оскільки на дату розгляду справи № 812/241/15 Позивач ще не перереєструвався на контрольованій території, а здійснив реєстрацію лише в червні 2015 року. Все обладнання, устаткування, транспорт Позивача залишилися на території, яка непідконтрольна Україні, а здійснення господарської діяльності лише шляхом перереєстрації без матеріально-технічної бази є неможливим. Також зазначив, що у зв'язку з ненаданням податковим органом до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування відсутні правові підстави для нарахування пені.

Представник ІІ-го Відповідача у судове засідання не прибув, просив справу розглянути без участі представника. У своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що податковим органом висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в сумі 1314004,00 грн не надавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось. Також вважав безпідставними вимоги Позивача щодо нарахування пені з посиланням на норми чинного законодавства (а.с. 79 т.1).

Заслухавши пояснення представників позивача та І-го Відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (тут і надалі посилання на норми Податкового кодексу України наводяться в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

- бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу (підпункт 14.1.18);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункту 14.1.181).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Судом установлено, що Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» (код ЄДРПОУ 32082194), зареєстрований як юридична особа 16.01.2003 виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 484744 (а.с. 64 т.1), взято на облік як платник податків у ДПІ в м. Первомайську 12.02.2003 за № 866 згідно з довідкою від 25.03.2010 № 29-04/151 про взяття на облік платника податків (а.с. 66 т.1), та зареєстроване як платник податку на додану вартість відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва №100275691 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.67 т.1).

20.11.2013 Позивачем в порядку та формі, передбачених пунктом 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ та Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року з додатками, серед яких була заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1314004,00 грн (а.с. 16-23 т.1).

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про звернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У період з 10.12.2013 по 16.12.2013 на підставі наказу начальника Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 10.12.2013 № 206 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрзалізничпром» код ЄДРПОУ 32082194 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2013 року (а.с. 30 т.1) фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року у сумі 1314004,00 грн, за результатами якої складено акт від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрзалізничпром» код за ЄДРПОУ 32082194 з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2013 року» (а.с. 31-42 т.1).

Згідно висновків акта від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194 встановлено таке:

- 4.1 - на порушення пункту 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) ТОВ «Укрзалізничпром» завищено суму податкового кредиту по декларації за вересень 2013 року на 1102200 грн;

- 4.2 - на порушення пункту 200.1 статті 200 розділу V Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) ТОВ «Укрзалізничпром» завищено суму «від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року на 1102200,00 грн;

- 4.3 - на порушення пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) ТОВ «Укрзалізничпром» по декларації за жовтень 2013 року завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 1102200 грн. (а.с. 41-42 т.1).

Акт підписано позивачем з запереченнями.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту в) пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетними відшкодуваннями, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування надіславши платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначити підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

На підставі акта від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194 І-м Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 № 0000141500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1102200,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 551100,00 грн (а.с. 46 т.1).

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у справі №812/10676/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» до Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 № 0000141500 (а.с. 47-53 т.1).

Відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 у справі № 812/10676/13-а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 залишено без змін (а.с. 54-58 т.1).

Таким чином, судові рішення у справі № 812/10676/13-а набрали чинності 19.03.2014.

Згідно з пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Листом від 25.03.2015 вих. № УЗП-21/15ю Позивач з метою мирного врегулювання спору звернувся до Головного управління Міндоходів у Луганській області як до органу вищого рівня відносно Первомайської ОДПІ, з проханням відповідно до законодавства подати протягом 5 (п'яти) робочих днів органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ТОВ «Укрзалізничпром» згідно податкової декларації від 20.11.2013 з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) в сумі 1 314 004,00 грн (а.с. 59-62 т.1).

Головним управлінням ДФС у Луганській області на адресу ТОВ «Укрзалізничпром» надано відповідь від 24.04.2015 № 50/12-32-1501/12, згідно якої повідомлено, що у зв'язку із втратою всіх первинних документів, під час проведення антитерористичної операції на території Луганської області в період з червня по листопад 2014 року, на даний час не можливо достеменно встановити суму податку на додану вартість, що залишилась не відшкодованою, в тому числі за рішенням суду (а с. 63 т.1).

06.05.2015 Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області, ГУ ДКС України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укрзалізничпром» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 314 004,00 грн.

Відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 у справі № 812/241/15 позовні вимоги ТОВ «Укрзалізничпром» задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення ТОВ «Укрзалізничпром» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в розмірі 211 804,00 грн. (яка підтверджена Первомайською ОДПІ в акті від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194), визнано протиправною бездіяльність Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення ТОВ «Укрзалізничпром» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в розмірі 1 102 200,00 грн (яка підтверджена до відшкодування ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 у справі № 812/10676/13-а та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у цій справі), стягнуто з державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на користь ТОВ «Укрзалізничпром» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в загальному розмірі 1 314 004,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 240-243 т.2).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 у справі №812/241/15 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 залишено без змін (а.с. 41-44 т.3).

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.07.2016 у провадженні № К/800/40246/15 касаційну скаргу Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 101-104 т.3).

Підставами для скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд Вищим адміністративним судом України стало те, що «судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між Позивачем та контролюючим органом, протиправні дії чи бездіяльність якого, на суб'єктивну думку Позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права Позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії/бездіяльність податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме бездіяльністю податкового органу» (а.с. 103-104 т.3).

На виконання вимог суду касаційної інстанції, викладених в ухвалі від 12.07.2016 у провадженні № К/800/40246/15, судом встановлено наступні обставини справи.

Сума податку на додану вартість в розмірі 1 314 004,00 грн, яка заявлена до відшкодування на рахунок підприємства, складається з двох сум - 211 804,00 грн, яку І-м Відповідачем фактично підтверджено у акті перевірки від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194, та 1102200,00 грн, яку зменшено згідно з податковим повідомленням-рішенням Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 17.12.2013 № 0000141500.

Щодо права Позивача на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість 211 804,00 грн згідно декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, суд зазначає таке.

02.07.2013 між «Benniston Transportation S.A.» як продавцем та Позивачем як покупцем укладено контракт № UA-2013/10, відповідно до якого покупець купує, а продавець продає корпус букси без кінцевої обробки (а.с. 158-161 т.3).

На виконання зазначеного контракту «Benniston Transportation S.A.» здійснив на адресу Позивача поставку товару, що підтверджується вантажними митними деклараціями від 11.09.2013 № 702190001/2013/002805 (а.с. 162-1163 т.3), від 11.09.2013 №702190001/2013/002806 (а.с. 164-165 т.3), від 30.09.2013 № 702190001/2013/002990 (а.с. 166-167 т.3).

За митне оформлення вказаних поставок ТОВ «Укрзалізничпром» протягом вересня 2013 року здійснив попередню оплату митному органу в загальному розмірі 376 500,00 грн згідно інформації, зазначеної в платіжних дорученях від 04.09.2013 № 247 (а.с. 168 т.3), від 24.09.2013 № 1692 (а.с. 169 т.3).

Суму у розмірі 315119,00 грн Позивачем відображено у рядку 12.1 «Обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам» розділу ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року (т.3 а.с. 204-2010).

Таким чином, факт реального здійснення господарської операції позивачем з контрагентом «Benniston Transportation S.A.» згідно контракту від 02.07.2013 № UA-2013/10 підтверджено в ході судового розгляду справи та за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрзалізничпром», а саме - в п. 3.18 акта від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194 зазначено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 211804,00 грн, реєстр оплачених податкових накладних в додатку № 4 до акта перевірки (імпорт від Benniston Transportation S.A., Канада, (ВМД від 11.09.2013 №70219001/2013/002806, ВМД від 11.09.2013 № 70219001/2013/002805, ВМД від 30.09.2013 № 70219001/2013/002990) (а.с. 41 т.1).

В порушення пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України І-м Відповідачем у п'ятиденний строк після закінчення перевірки (з 17.12.2013 по 23.12.2013, 21.12 та 22.12 - вихідні дні) не подано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету - 211 804,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано І-м Відповідачем, що станом на теперішній час Позивач не отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в розмірі 211804,00 грн.

Щодо права Позивача на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість 1 102 200,00 грн згідно декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, суд зазначає таке.

У акті від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194 висновок про порушення ТОВ «Укрзалізничпром» пункту 198.2 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року у розмірі 1 102 200,00 грн, податковим органом зроблено у зв'язку з тим, що ТОВ «Укрзалізничпром» до складу податкового кредиту за вересень 2013 року включено суму податку на додану вартість згідно податкової накладної від 29.03.2013.

На підставі акта від 16.12.2013 № 192/12-10-15/32082194 І-м Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 № 0000141500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1102200,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 551100,00 грн (а.с. 46 т.1), оскаржене Позивачем у судовому

Згідно із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2015 у провадженні № К/800/20378/14 касаційну скаргу Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 86-89 т.3).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 у справі №812/10676/13-а позовні вимоги ТОВ «Укрзалізничпром» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 17.12.2013 № 0000141500 (а.с. 90-95 т.3).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі №812/10676/13-а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 залишено без змін (а.с. 8-11 т.3).

Таким чином, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 набрали чинності 11.10.2016 згідно даних КП «ДСС» (дата реплікації), і саме 11.10.2016 відбулось остаточне узгодження належної до відшкодування суми податку на додану вартість 1 102 200,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Судовими рішеннями у справі № 812/10676/13-а встановлено, що 30.08.2012 між ПрАТ «НВЦ «Трансмаш» та ТОВ «Укрзалізничпром» укладено договір № 130081, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити на умовах даного договору продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціна якої зазначена в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов зазначеного договору, відповідно до специфікації від 25.03.2013 №6 ПрАТ «НВЦ «Трансмаш» зобов'язалось поставити ТОВ «Укрзалізничпром» товар на суму 6 613 200,00 грн, у тому числі сума ПДВ 20% - 1102200,00 грн, про що складено рахунок № 138 від 29.03.2013 на підставі договору № 130081 від 30.08.2012 та видано накладну № 356 від 29.03.2013.

З платіжних доручень від 12.09.2013 №№ 318, 319, 320 вбачається, що ТОВ «Укрзалізничпром» було перераховано ПрАТ «НВЦ «Трансмаш» загальну суму у розмірі 9 000 000,00 грн за договором від 30.08.2012 № 130081.

Вищенаведеним підтверджується фактичне виконання договору від 30.08.2012 №130081 шляхом здійснення господарських операцій та фактичну сплату Позивачем податку на додану вартість постачальнику в ціні придбаних товарів, на підставі чого позивачем сформовано суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Підприємством ПрАТ «НВЦ «Трансмаш» 29.03.2013 за період березень 2013 року було подано в електронному вигляді податкову накладну № 48, у якій зазначено суму коштів, що підлягають сплаті ТОВ «Укрзалізничпром» за договором поставки від 30.08.2012 у розмірі 5511000,00 грн, у тому числі ПДВ у сумі 1102200,00 грн та яку було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних.

Податкову накладну від 29.03.2013 № 48 отримано ТОВ «Укрзалізничпром» 30.09.2013, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Таким чином, судовими рішеннями у справі № 812/10676/13-а встановлено фактичне виконання договору від 30.08.2012 № 13008, реальність даних господарських операцій, та протиправність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1102200,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2013 № 0000141500.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу імперативних приписів частини першої статті 72 та частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної адміністративної справи обставини щодо правомірності визначення товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальному розмірі 1 102 200,00 грн за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року не доказуються.

В порушення приписів пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України відповідач протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року у справі № 812/10676/13-а, не подав органу Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в розмірі 1 102 200,00 грн.

З огляду на наведене суд вважає встановленими обставини щодо наявності спірних правовідносин між Позивачем та фіскальним органом, які виникли через протиправну бездіяльність останнього, яка полягає у невиконанні ним встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо надання органам державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок позивача, та невиконання рішення суду, що набрало законної сили 11.10.2016, повний текст якого із зазначенням відповідних сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню за податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, отримано фіскальним органом 08 листопада 2016 року.

Тому суд вважає доведеним факт протиправної бездіяльності податкового органу щодо виконання зазначених обов'язків, а вимоги Позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Проте, при вирішенні питання про можливість задоволення позовних вимог про стягнення належних Позивачу сум з Державного бюджету України та відповідно наданні оцінки обраному позивачем способу захисту, суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду України від 12.07.2016 у адміністративній справі за позовом ТОВ «АТ «Каргілл» до МГУ ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зроблено такий правовий висновок: «Водночас оспорюване рішення Вищого адміністративного суду України, яким залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу державної казначейської служби висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів також зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення».

Згідно із частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, суд в даному випадку вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання І-го Відповідача області прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією ТОВ «Укрзалізничпром» з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в розмірі 1 314 004,00 грн та подати його Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області.

Згідно з пунктом 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Згідно з пункту 4 частини четвертої Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005, казначейство відповідно до покладених на нього завдань проводить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до підпункту 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Вимоги про відшкодування Позивачу пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість суд вважає передчасними та такими, що задоволенню не належать, оскільки право на отримання бюджетного відшкодування заборгованості з податку на додану вартість набуло остаточного узгодження лише під час розгляду даної справи за наслідками апеляційного перегляду постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 та ухвалення Донецьким апеляційним адміністративним судом рішення у зазначеній справі від 04.10.2016 у справі № 812/10676/13-а, тому суд вважає за необхідне роз'яснити, що такі вимоги можуть бути заявлені Позивачем в окремому провадженні.

Позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в розмірі 1102200,00 грн, яка підтверджена до відшкодування ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 у справі № 812/10676/13-а та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у цій справі задоволенню не належить з огляду на наступне.

На момент звернення до суду з даним позовом - 05.05.2015 - Позивачем зазначена вимога заявлена на підставі тієї обставини, що судові рішення у справі № 812/10676/13-а набули чинності 19.03.2014.

Проте, судові рішення у справі № 812/10676/13-а були скасовані судом касаційної інстанції і справу було направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, відповідно остаточне узгодження суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 102 200,00 грн відбулося за наслідками апеляційного перегляду постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 та ухвалення Донецьким апеляційним адміністративним судом рішення у зазначеній справі від 04.10.2016.

Тобто на момент ухвалення судового рішення у справі, що розглядається, судові рішення у справі № 812/10676/13-а, які стали підставою для звернення Позивача з зазначеною вимогою, були скасовані, відповідно підстав для задоволення цих вимог на теперішній час не вбачається.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд застосовує норми законодавства про сплату судового збору, що діяли на момент звернення позивача до суду з даним позовом - 06.05.2015.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач звертався до суду з двома немайновими вимогами та майновою вимогою в розмірі 1578617,22 грн, сума судового збору, яку мав сплатити Позивач за звернення з майновою вимогою є максимальною відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» - 4872,00 грн.

Позивачем було сплачено судовий збір з майнових вимог в розмірі 10% від максимальної суми 487,20 грн, з немайнових вимог - 73,08 грн.

Судом задоволено дві вимоги немайнового характеру, в задоволенні вимоги немайнового та двох вимог майнового характеру відмовлено. Таким чином, витрати зі сплати судового збору в розмірі 341,04 грн (487,20 грн + 73,08 грн) - 146,16 грн (73,08 грн + 73,08 грн) покладаються на Позивача, а 146,16 грн підлягають стягненню з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на користь Позивача.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 28 листопада 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування та пені задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в розмірі 211804,00 грн.

Зобов'язати Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в розмірі 1314004 (один мільйон триста чотирнадцять тисяч чотири) гривні та подати його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 38817895) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» (ідентифікаційний код юридичної особи 32082194) витрати зі сплати судового збору в розмірі 146 (сто сорок шість) гривень 16 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01 грудня 2016 року.

Суддя С.М. Чиркін