Ухвала

від 29.11.2016 по справі 369/6663/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6663/16-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В. Провадження № 22-ц/780/6121/16 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І. Категорія 26 29.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Іванової І.В., Гуля В.В.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу.

29.07.2016 року ОСОБА_4 подала до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 до вирішення спору по суті.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 серпня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на

земельну ділянку, загальною площею 0,0685, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1,

частку у статутному капіталі ТОВ "Є енд Є Клімат" (код ЄДРПОУ 37536105), що розташоване за адресою: вул. Михайла Котельникова, 17, м. Київ, у розмірі 48 600 (сорок вісім тисяч шістсот) гривень (81 % у статутному капіталі),

частку у статутному капіталі ТОВ "ВЕ КОН", що розташоване за адресою: вул. Михайла Котельникова, 17, оф. 81-а, м. Київ, у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень (100% у статутному капіталі),

частку у статутному капіталі ТОВ "СОННІГЕР", що розташоване за адресою: вул. Михайла Котельникова, 17, оф. 81-а, м. Київ, у розмірі 48 600 (сорок вісім тисяч шістсот) гривень (81 % у статутному капіталі). В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, особи, які не брали участь у справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм процесуального права просили скасувати ухвалу суду про забезпечення позову.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що ухвалою суду накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, що є її власністю, оскільки 17.02.2009 року між нею та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1. Одночасно з цим договором було укладено та посвідчено договір дарування об'єкту незавершеного будівництва, який розташований на відчужуваній земельній ділянці. Крім цього13.03.2014 року на підставі договору іпотеки № 317876-ІДІ встановлено обтяження щодо вищезазначеної земельної ділянки. Отже, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням права власності ОСОБА_2, яка не бере участь у справі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою суду накладено арешт на частку у статутному капіталі ТОВ "Є енд Є Клімат", частку у статутному капіталі ТОВ "ВЕ КОН", частку у статутному капіталі ТОВ "СОННІГЕР", які відповідно до договорів відступлення (продажу) частки у статутному капіталі від 29.04.2016 року належать йому на праві власності. Отже, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням права власності ОСОБА_3, який не бере участь у справі.

Апеляційні скарги слід задовольнити частково з таких підстав.

За правилами ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії. При цьому види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачкою та відповідачкою виник спір щодо стягнення заборгованості за договором позики на суму 53 658 дол. США 70 центів та стягнення заборгованості за договором позики на суму 78 679 дол. США 44 центи., що в еквіваленті в гривнях за курсом, встановленим НБУ на день подання позову до суду, сума заборгованості становить 3 281 985,87 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду та вважав, що заява про забезпечення позову є співмірною з заявленими позовними вимогами та підлягає задоволенню в частині накладення арешту на земельну ділянку та арешту на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Є енд Є Клімат" (код ЄДРПОУ 37536105) у розмірі 48 600 (сорок вісім тисяч шістсот) гривень, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕ КОН" (код ЄДРПОУ 38974342) у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОННІГЕР" (код ЄДРПОУ 38590786) у розмірі 48 600 (сорок вісім тисяч шістсот) гривень, які належать відповідачу ОСОБА_5.

Колегія суддів вважає, що забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, суд першої інстанції належним чином не мотивував свій висновок, не дослідив питання належності відповідачу ОСОБА_5 нерухомого та рухомого майна, на яке накладено арешт.

Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що вжиті заходи забезпечення позову впливають на права інших осіб, які можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема апелянтів по справі, а тому, колегія вважає, що доводи апеляційних скарг про порушення судом норм процесуального права є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення процесуального права при постановленні ухвали, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.

За таких обставин, постановлена ухвала підлягає скасуванню із передачею питання до суду першої інстанції, згідно положень п. 3 ст. 312 ЦПК України, оскільки ним ( судом ) порушений порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 серпня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до 1 ст.324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: