Ухвала

від 29.11.2016 по справі 137/411/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/411/15-ц Провадження № 2-во/772/19/16 Категорія 27Ухвалу постановлено під головуванням судді Іващук В. А. Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Державний ощадний банк України» про виправлення виконавчого документу у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення кредитної заборгованості та розірвання кредитного договору,

в с т а н о в и л а :

в провадженні Апеляційного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення кредитної заборгованості та розірвання кредитного договору за поданою апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Літинського районного суд Вінницької області від 16 червня 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2015 року визнано мирову угоду у цій справі з наступним змістом:

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнали свої зобов'язання за договором про іпотечний кредит № 1427 від 13 жовтня 2008 року (далі - Кредитний договір) та договором поруки № 760 від 13 жовтня 2008 року (далі - Договір поруки) перед Позивачем в частині солідарної сплати заборгованості за процентами в сумі 64 165, 67 грн., нарахованими Позивачем відповідно до умов Кредитного договору за користування ОСОБА_5 кредитними коштами станом на 30 вересня 2012 року, та зобов'язались солідарно сплатити дану суму коштів Позивачу в повному обсязі.

Сторони мирової угоди дійшли згоди про те, щоб розстрочити виконання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пункту 2 цієї мирової угоди на 18 місяців. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зобов'язались, починаючи з дня, наступного за днем визнання цієї мирової угоди судом, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця погашати борг рівними частинами по 3 564, 76 грн. протягом 17 місяців, та останній місяць в сумі 3 564, 75 грн. шляхом внесення готівки до каси Банку, або шляхом безготівкових перерахувань, із зазначенням у графі «Призначення платежу» : «Проценти за договором про іпотечний кредит № 1427 від 13 жовтня 2008 року на виконання мирової угоди від 20.11.2015 року». Останній платіж здійснити не пізніше 30 травня 2017 року.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають право достроково погасити заборгованість перед Позивачем в повному обсязі або частково.

Кредитний договір вважається розірваним з моменту визнання судом даної мирової угоди.

Сторони мирової угоди домовились, що судові витрати, понесені сторонами, відшкодуванню з протилежної сторони не підлягають, кожна із сторін залишає їх за собою.

Дана мирова угода складена у чотирьох екземплярах по одному для кожної зі сторін мирової угоди та один для Апеляційного суду Вінницької області і набирає чинності з моменту її визнання судом та діє до повного виконання зобов'язання, передбаченого цією мировою угодою.

У разі несплати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суми заборгованості у порядку п. 2, 3 цієї мирової угоди, Позивач має право направити ухвалу суду про визнання цієї мирової угоди до органів Державної виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 суми заборгованості, вказаної у п. 2 цієї мирової угоди з вирахуванням здійснених Відповідачем 1 та Відповідачем 2 платежів за цією мировою угодою, про що Позивач вказуватиме у заяві про відкриття виконавчого провадження, в примусовому порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2015 року рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 червня 2015 року скасовано, а провадження у справі закрито.

4 листопада 2016 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до апеляційного суду із заявою про виправлення виконавчого документу де просило привести ухвалу Апеляційного суду Вінницької від 20 листопада 2015 року у відповідність до пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

У заяві зазначило, що ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2015 року про визнання мирової угоди відповідачами в добровільному порядку не виконано. Позивач пред'явив до примусового виконання ухвалу Апеляційного суду Вінницької від 20 листопада 2015 року до Літинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області.

Проте, старшим державним виконавцем Гаврилюк С.В. 21 жовтня 2016 року вказаний виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для повернення виконавчого документу була його невідповідність пункту 6 частини 4 статті 4 Закону.

За наведених обставин ПАТ «Державний ощадний банк України» просило задовольнити заяву про виправлення виконавчого документу за положеннями статті 369 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7, вважаючи безпідставною подану заяву, просила відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заяву та вислухавши представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали, що стосуються питання яке вирішується судом, колегія суддів прийшла до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» виконанню державною виконавчою службою підлягають ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 3 статті 210 ЦПК України якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень , така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

На день вирішення апеляційним судом питання про визнання мирової угоди ухвала суду про визнання мирової угоди не має силу виконавчого документа і не підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, а тому вимоги поданої заяви є безпідставними.

Відповідно до змісту частин 1, 4, 5 статті 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі та за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2015 року укладену між сторонами у цій справі мирову угоду судом визнано у тій редакції, яку сторони погодили між собою.

Однією з підстав відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» (пункт 6 частини першої статті 26 цього Закону).

Положеннями закону, а саме пунктом 5 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 21 квітня 1999 року, передбачалося, що мирові угоди, які затверджені судом, відносяться до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою .

Вказане положення пункту 5 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» виключено.

У новій редакції від 4 листопада 2010 року вказаний Закон не містить такого положення, у якому визнані судом мирові угоди відносяться до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Сама по собі ухвала суду про визнання мирової угоди не містить примусово - розпорядчої вказівки, яка підлягає виконанню в силу вимог статті 14 ЦПК України про обов'язковість судових рішень.

Аналізуючи вказані положення закону, що регулюють спірне питання, колегія суддів прийшла до висновку, що на час постановлення ухвали апеляційного суду від 20 листопада 2015 року мирова угода, яка визнана судом, не відносяться до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою і вказана ухвала апеляційного суду про визнання мирової угоди не є виконавчим документом, в якому, в силу положення частини 2 статті 369 ЦПК України, суд може виправити помилку.

Системний аналіз зазначених норм вказує на те, що у разі невиконання однією зі сторін зобов'язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, чи з іншим який буде ефективним засобом захисту порушеного права однієї із сторін невиконанням зобов'язань за мировою угодою.

Отже, відмова у задоволенні цієї заяви про виправлення виконавчого документу не позбавляє права заявника захистити свої порушені права у належний правовий спосіб у межах законодавства України.

Колегія суддів при вирішенні цього питання ураховує висновки Верховного Суду України у постанові від 23 вересня 2015 року по справі №6-274цс15 .

За положенням частини 2 статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

За змістом статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Виходячи із цього підстав для задоволення поданої заяви не вбачається.

На підставі зазначеного вище, керуючись статтями 315, 369 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виправлення виконавчого документу у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення кредитної заборгованості та розірвання кредитного договору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук