Ухвала

від 30.11.2016 по справі 39/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

30.11.2016р. Справа № 39/83

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

скарги - Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банкВ» м. Київ

на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області

по справі:

за позовом - Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційни

промислово-інвестиційний банкВ» м. Київ в особі Філії В«Центральне

міське відділення ПАТ В«ПромінвестбанкВ» в м. Макіївка Донецької

областіВ» , м. Макіївка

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства В«ДонбасшахтобудВ» м. Макіївка

про стягнення 4902963,01грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю №09-32/679 від 09.12.2015р.);

від відповідача - не явився;

від ВДВС - не явився;

суть скарги:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.07.2010р. позовні вимоги ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» м. Київ в особі Філії В«Центральне міське відділення ПАТ В«ПромінвестбанкВ» в м. Макіївка Донецької областіВ» м.Макіївка задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 4275000,00грн., відсотки за користування кредитним коштами в сумі 627963,01грн., витрати за державним митом в сумі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

На виконання вказаного рішення 26.07.2010р. видано відповідний наказ.

17.12.2015р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м.Киів звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про відновлення справи, відновлення строку пред'явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу господарського суду Донецької області по справі №39/83.

Ухвалою від 13.01.2016р. заяву ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» м.Киів частково відновлено втрачене судове провадження по справі №39/83, заяву ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» м.Киів про відновлення строку пред'явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу господарського суда Донецької області по справі №39/83 задоволено частково, видано дублікат наказу по справі №39/83.

Ухвалами від 18.05.2016р. та 29.09.2016р. виправлено помилки в дублікаті наказу від 26.07.2010р.

08.11.2016р. через канцелярію господарського суду надійшла скарга ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» м. Київ на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області.

В цій скарзі скаржник просить визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_2 щодо складення повідомлення №617/4-16П/7262 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання незаконними, зобов'язати прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання дублікату наказу господарського суду Донецької області по справі №39/83 від 26.07.2010р. у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-ХІV в редакції закону, що діяла станом на 04.10.2016р.

В підтверження надав копії заяви про примусове виконання рішення №09-12/679 від 04.10.2016р. з доказами направлення 04.10.2016р., повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №617/4-16П/7262 від 24.10.2016р.

08.11.2016р. на адресу господарського суду Донецької області від ДВС надійшли заперечення на скаргу, в яких проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на те, що державний виконавець підставно повернув виконавчий документ без прийняття до виконання, оскільки, по-перше, він не підвідомчий відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, а по-друге стягувачем не надані докази сплати авансового внеску, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, у зв'язку з неотриманням скарги, просили направити її до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області. Суд відхиляє дане клопотання з огляду на те, що в матеріалах справи містяться докази направлення скаржником 07.11.2016р. до ВДВС оригіналу скарги №09-12/693 від 04.11.2016р. (оригінал фіскального чеку та опису вкладення до цінного листа).

30.11.2016р. представник стягувача в судове засідання явився, наполягав на задоволенні скарги, оскільки виконавче провадження до теперішнього часу не відкрите, дублікат наказу господарського суду від 26.07.2010р. не прийнято до виконання ВДВС та знаходиться у стягувача.

Представники боржника та ВДВС не скористались своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого повідомлені належним чином. Обізнаність ВДВС підтверджується відповідним рекомендованим поштовим повідомленням про вручення 11.11.2016р. ухвали господарського суду.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення боржника про день, місце та час судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ,-

встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.07.2010р. позовні вимоги ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , м. Київ в особі Філії В«Центральне міське відділення ПАТ В«ПромінвестбанкВ» в м. Макіївка Донецької областіВ» м.Макіївка задоволені в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 4275000,00грн., відсотки за користування кредитним коштами в сумі 627963,01грн., витрати за державним митом в сумі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

26.07.2010р. господарським судом Донецької області виданний наказ на виконання цього рішення.

17.12.2015р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м.Киів звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про відновлення справи, відновлення строку пред'явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу господарського суду Донецької області по справі №39/83.

Ухвалою від 13.01.2016р. відновлено частково втрачене судове провадження по справі №39/83, заяву ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» м.Киів про відновлення строку пред'явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу господарського суду Донецької області по справі №39/83 задоволено частково, видано дублікат наказу по справі №39/83, в якому ухвалами від 18.05.2016р. та 29.09.2016р. виправлені помилки.

04.10.2016р. (згідно поштового штампу на описі вкладення до цінного листа та фіскального чеку) ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» м. Київ звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у Донецькій області із заявою про примусове виконання рішення господарського суду та забезпечення виконання №09-12/679 від 04.10.2016р.

24.10.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у Донецькій області ОСОБА_2 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №617/4-16П/7262 від 24.10.2016р., з посиланням на п.п.8, 10 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (в редакції від 29.09.2016р.), який передбачає у якості підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання ненадання підтвердження сплати авансового внеску та пред'явлення виконавчого документу не за підвідомчістю.

Повідомлення отримане банком 31.10.2016р.. Скарга подана до господарського суду 08.11.2016р.

За приписами ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Таким чином, скарга подана скаржником з дотриманням встановленого законодавством терміну.

Господарський суд при розгляді скарги по суті виходить з наступного:

При винесенні повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №617/4-16П/7262 від 24.10.2016р. державний виконавець керувався Законом України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016р. (зокрема, п.п.8, 10 ч.4 ст. 4), який набрав чинності 05.10.2016р. та Інструкцією з організації примусового виконання рішень (п. 4 розділу І), затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 в редакції від 29.09.2016р., яка також набрала чинності 05.10.2016р.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (в редакції від 29.09.2016р.) відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить від шести до двадцяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

За вимогами ч.2 ст. 26 Закону (в редакції від 02.06.2016р.) до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно п.п.8, 10 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) в редакції від 02.06.2016р. виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим та якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Господарським судом встановлено, що скаржник звернувся 04.10.2016р. (згідно поштового штампу на описі вкладення до цінного листа та фіскального чеку) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у Донецькій області із заявою про примусове виконання рішення господарського суду та забезпечення виконання №09-12/679 від 04.10.2016р.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ст. 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку.

Таким чином, враховуючи, що скаржник звернувся із заявою про примусове виконання рішення господарського суду та забезпечення виконання до набрання чинності Закону від 02.06.2016р. (до 05.10.2016р.), державним виконавцем помилково було застосовано положення Закону в новій редакції, відповідно застосуванню підлягали норми Закону №606-ХІV від 21.04.1999р. в редакції від 12.06.2016р.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону в редакції, яка діяла станом на 04.10.2016р., на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

З дублікату наказу господарського суду Донецької області від 26.07.2010р. по справі №39/83 вбачається, що сума зобов'язання, що пред'явлена до стягнення становить 4928699,01грн. Таким чином, ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» м. Київ правомірно звернувся із відповідною заявою саме до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у Донецькій області.

Крім того, Законом в редакції, яка діяла станом на момент звернення скаржника із заявою (04.10.2016р.), не передбачена сплата авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава, за змістом ч.4 ст. 13 Конституції України, прийняла на себе зобов'язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб'єктів власності перед законом.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України В«Про судоустрій та статус суддівВ» визначено поняття В«обов'язковість судових рішеньВ» , яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, В«відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що В«адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.В»

Аналогічні за змістом висновки містяться в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, а саме у справі "Голдер проти Сполученого Королівства (від 21.02.1975р.), В«Шмалько проти УкраїниВ» .

Господарський процесуальний кодекс України також містить розділ щодо виконання рішення, ухвали, постанови. Так, зокрема, статтею 115 встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, застосовану у цій справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення адміністративних органів від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» , враховуючи також справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, суд приходить до висновку про визнання дій державного виконавця незаконними.

Щодо вимоги про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання дублікату наказу господарського суду Донецької області від 26.07.2010р. у відповідності до Закону в редакції, що діяла станом на 04.10.2016р., суд зазначає про її задоволення, оскільки це є обов'язком виконавчої служби згідно Закону України "Про виконавче провадження" у відповідній редакції.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, Конституцією України, Законом України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» ,Законом України В«Про виконавче провадженняВ» , ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» м. Київ на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області в повному обсязі.

Визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області незаконними.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження з примусового виконання дублікату наказу господарського суду Донецької області №39/83 від 26.07.2010р. про примусове виконання рішення від 12.07.2010р.

Суддя О.О. Уханьова