Ухвала

від 16.11.2020 по справі 39/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

16.11.2020р. Справа №39/83

за скаргою: №09-6/1545 від 03.11.2020р. Публічного акціонерного товариства Акціонерний промислово-інвестиційний банк на бездіяльність керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у справі:

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (01001, м.Київ, вул.Малопідвальна, 8)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Донбасшахтобуд (86157, Донецька область, м.Макіївка, вул.Леніна, 54)

про стягнення 4902963,01грн

за участю: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 32)

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача (стягувача, скаржника): не з`явився

від відповідача (боржника): не з`явився

від органу примусового виконання рішень: не з`явився

Згідно із ст.216 ГПК України

в засіданні суду оголошувалась перерва

16.11.2020р. з 12:59 год. до 16:30 год.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.07.2010р. (судя Морщагіна Н.С.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 4275000 грн, відсотки за користування кредитними коштами в сумі 627963,01 грн, витрати за державним митом в сумі 25500 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

На виконання рішення від 12.07.2010р. господарським судом Донецької області 26.07.2010р. видано відповідний наказ.

Склад суду змінювався.

04.11.2020р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга №09-6/1545 від 03.11.2020р. Публічного акціонерного товариства Акціонерний промислово-інвестиційний банк про:

- визнання незаконною бездіяльності керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в межах ВП №53289537, щодо не подачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу господарського суду Донецької області від 26.07.2010р. по справі №39/83.

- зобов`язання керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державної казначейської служби України, документи та відомості, необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу господарського суду Донецької області від 26.07.2010р. по справі №39/83.

В обґрунтування вказаної скарги, банк посилався на те, що керівником відділу примусового виконання рішень всупереч вимог ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень не було направлено до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу господарського суду Донецької області по справі №38/93 від 26.07.2010р. з огляду на його тривале невиконання у примусовому порядку безпосередньо державним виконавцем.

У зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Уханьової О.О., 04.11.2020р. здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи, внаслідок чого справу №39/83 передано на розгляд судді Паляниці Ю.О.

Ухвалою суду від 05.11.2020р. справу №39/83 прийнято до провадження суддею Паляницею Ю.О. та призначено до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний промислово-інвестиційний банк в судовому засіданні 16.11.2020р.

Від відповідача (боржника) та виконавчої служби відзивів на скаргу не надходило.

Представник позивача (стягувача, скаржника) у судове засідання 16.11.2020р. з`явився, підтримав вимоги, викладені у скарзі №09-6/1545 від 03.11.2020р. Публічного акціонерного товариства Акціонерний промислово-інвестиційний банк .

Представник відповідача (боржника) у судове засідання 16.11.2020р. не з`явився, про розгляд скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи оголошення з офіційного веб-порталу Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду .

Представник виконавчої служби у судове засідання 16.11.2020р. не з`явився, про розгляд скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №8431305994685.

У судовому засіданні 16.11.2020р. оголошувалась перерва з 12:59 год. до 16:30 год., присутність учасників розгляду скарги обов`язковою не визначалась. Після перерви представник заявника не з`явився.

Згідно з ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, з огляду на приписи наведеної норми господарського процесуального законодавства України, суд дійшов висновку, що скарга може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представника відповідача (боржника), державного виконавця та нез`явлення після оголошеної у судовому засіданні з розгляду скарги перерви представника позивача (заявника, стягувача) не перешкоджає її вирішенню по суті.

В силу норм ч.ч.1, 2 ст.341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У скарзі заявник зазначав, що банк дізнався про незаконну бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в межах виконавчого провадження №53289537 з витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 03.11.2020р. та звернувся зі скаргою 04.11.2020р. Тобто, строк, встановлений у ч.1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України, на думку заявника, не є пропущеним.

З огляду на презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні суд не приймає до уваги вказані твердження банку.

Разом з тим, виходячи з того, що предметом оскарження у цьому випадку є бездіяльність керівника відділу примусового виконання рішення, за висновками суду, стягувач мав право звернутися з відповідною скаргою у дату її фактичного подання.

Оцінюючи надані до матеріалів скарги докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга №09-6/1545 від 03.11.2020р. Публічного акціонерного товариства Акціонерний промислово-інвестиційний банк підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

За приписами ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

В силу норм ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст.1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , яка кореспондується з нормами ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

За приписами ст.3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Як свідчать матеріали скарги, 26.01.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шмаковим Романом Сергійовичем відкрито виконавче провадження за №53289537 з виконання наказу господарського суду Донецької області по справі №39/83 від 26.07.2010р.

Відповідно до витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження в межах виконавчого провадження №53289537 були проведені наступні виконавчі дії: 26.01.2017р. винесено постанову про арешт майна боржника, 10.02.2017р. винесено постанову про арешт коштів боржника, 21.03.2017р. та 08.02.2019р. винесено постанови про розшук майна боржника, 09.01.2020р. винесено постанову про передачу виконавчого провадження, 10.01.2020р. винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження, 04.02.2020р. винесено постанови про арешт коштів боржника та про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

Проте, вжиті державними виконавцями заходи примусового виконання рішення господарського суду до повного чи часткового його виконання не призвели.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах Півень проти України від 29.06.2004р., Горнсбі проти Греції від 19.03.1997р.).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у зазначеній ст.1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011р. у справі Агрокомплекс проти України ).

У рішенні від 15.10.2009р. Європейський суд з прав людини у справі Юрій Миколайович Іванов проти України вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст.1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі Фуклев проти України (рішення від 07.06.2005р.) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Особливий порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи встановлені ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , згідно з п.1 якої виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

За інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 100% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства Донбасшахтобуд належить Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, внаслідок чого розглядуваний випадок підпадає під дію Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств .

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , в разі встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, передбачених п.п.2-4, 9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій), керівник органу державної виконавчої служби протягом десяти днів з дня встановлення такого факту, але не пізніше строку, встановленого ч.2 цієї статті подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів.

Суд зазначає, що підстави, передбачені ч.2 та ч.3 ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень є окремими та самостійними підставами для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Відтак, по факту спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто, після закінчення цього строку, рішення суду повинно виконуватися відповідно до положень ч.ч.2-3 ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

При цьому, ніяких обставин переривання/призупинення перебігу вказаного строку вказана спеціальна норма не передбачає.

Проте, відомостей щодо здійснення Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) дій відповідно до ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень суду не надано.

В силу норм ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, скарга №09-6/1545 від 03.11.2020р. Публічного акціонерного товариства Акціонерний промислово-інвестиційний банк підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу №09-6/1545 від 03.11.2020р. Публічного акціонерного товариства Акціонерний промислово-інвестиційний банк задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в межах ВП №53289537, щодо не подачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу господарського суду Донецької області від 26.07.2010р. по справі № 39/83.

Зобов`язати керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державної казначейської служби України, документи та відомості, необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу господарського суду Донецької області від 26.07.2010р. по справі №39/83.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено та підписано 16.11.2020р.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.11.2020р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.О.Паляниця