ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 листопада 2016 р. Справа № 918/883/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"
до відповідача ОСОБА_1 підприємство "ВКЗ-Дебют"
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 279 586,43 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_2
від відповідача: представник директор ОСОБА_3
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.11.16 по 29.11.16
Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі Позивач або Банк) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" (надалі Відповідач або Підприємство) в якому просить стягнути з останнього 279 586,43 грн., а саме 263189,85 грн. простроченої заборгованості по процентах за користування кредитними коштами на підставі Кредитного договору №83/06/К від 12.05.2006 р., 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.07.2015р. по 07.07.2016 року.
Відповідач проти позову заперечив пославшись на те, що Позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду. Крім того Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності при вирішення спору.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
12 травня 2006 року між Позивачем та Відповідачем укладено кредитний договір № 83/06/К із змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами № 1 від 24.05.2006 р., № 2 від 08.06.2006 р., № 3 від 10.10.2006 р. (надалі Кредитний договір). За умовами кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредит для поповнення обігових коштів для виробничих витрат, пов'язаних із закупівлею ПММ, міндобрив, насіння, запасних частин, обладнання та ін. в сумі 500 000,00 грн. на строк з 12.05.2006 р. по 11.05.2007 р. із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 18 % річних.
Позивачем зобов'язання по кредитному договору виконані, що підтверджується випискою з рахунку позичальника.
Позичальник (відповідач) зобов'язувався використати кредит на зазначені у п. 1.1 договору цілі і повернути його в сумах та у строки, передбачені п. 3.3.1 (згідно графіка) на рахунок банку. Окрім того, позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 18% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту або день дострокового розірвання договору.
За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний (п. 3.3.1 кредитного договору) сплачувати банку проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки 19% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.
У травні 2007 року Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (правонаступником якого є позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "ВКЗ - Дебют" (відповідач) про стягнення в сумі 540 497,75 грн. заборгованості за кредитним договором № 83/06/К від 12.05.2006 року.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.07.2007 року (суддя Тимошенко О.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2007 року, позов задоволено.
Згідно наданих позивачем розрахунків, станом на 07.07.2016 року сума заборгованості позичальника перед банком становить 263189,85 грн. простроченої заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.07.2015р. по 07.07.2016 року.
З матеріалів справи, а саме з рішення Апеляційного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до приватного підприємства «ВКЗ-Дебют», ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відділ державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції Рівненської області про стягнення заборгованості за кредитним договором із солідарних боржників вбачається, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 3 липня 2007 року стягнуто з ПП «ВКЗ-Дебют» на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість, яка утворилась станом на 17.04.2007 року в сумі 540497 грн 75 коп. Заочним рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 22 червня 2010 року стягнуто з поручителя ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість по вказаному вище кредитному договору в загальному розмірі 207138 грн 34 коп, в т.ч. 189959,05 грн. тіла кредиту.
Вказане рішення апеляційного суду ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в частині позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ПП «ВКЗ-Дебют» про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ПП «ВКЗ-Дебют» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито, в іншій частині рішення залишено без змін.
Згідно з ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості видно, що станом на 07.07.2016 року сума заборгованості позичальника перед банком становить 263189,85 грн. простроченої заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.07.2015р. по 07.07.2016 року.
В період з 01.06.2008 року по 07.07.2016 року позичальником не здійснено жодного платежу по погашенню кредиту.
Згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Так, підпункт 3.2.11 пункту 3.2 кредитного договору передбачає, що на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються, виходячи із 19 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року № 6-1206цс15.
З огляду на вказане суд приходить до висновку, що відповідно до ст.611 ЦК України та п.п. 3.2.11 п.3.2 кредитного договору, вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання є обгрунтованими.
Однак до винесення рішення зі спору Відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності при вирішенні спору.
У відповідності до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Статтею 261 ЦКУ встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема, умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред'явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом.
Пунктом 6.8 Кредитного договору №83/06/К від 12 травня 2006 року позовна давність, крім вимог про стягнення неустойки, встановлена строком на три роки, а до вимог про стягнення неустойки - один рік.
Відповідно до пп 3.1. п.3.3 Кредитного договору позичальник зобов"язується сплачувати проценти за кредитом щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця.
Відповідно до п.5 статті 261 ЦКУ за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Тобто якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
Відповідно до наданого Позивачем розрахунку та перевірки його судом прострочену заборгованість за відсотками Позивач просить стягнути за період з 01.03.2009 року по 07.07.2016 року в сумі 263189,85 грн..
З даним позовом Банк звернувся 15 серпня 20016 року, тобто після спливу трьохрічного терміну за вимогами про стягнення відсотків за період з 01.03.2009 року по 15 серпня 2013 року.
Відповідно до статті 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.
Однак суд зазначає, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року (а.с. 42-43) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют", ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором із солідарних боржників встановлено, що банк пропустив строк позовної давності по простроченій заборгованості за відсотками за період з 09 лютого 2010 року по 30 квітня 2012 року.
На підставі ст.35 ГПК України даний факт не потребує повторного доказування.
Відтак стосовно заборгованості за відсотками за вказаний період переривання перебігу позовної давності не може мати місця.
Відповідно до п. 4 ст.267 ЦКУ сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відтак позовні вимоги про стягнення з Відповідача простроченої заборгованості за відсотками за період з 01 березня 2009 року по 30 квітня 2012 року в сумі 112115,28 грн. не підлягають задоволенню в зв"язку з сплив позовної давності.
Як уже зазначалося вище, відповідно до ст. 264 ЦКУ Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" у червні 2015 року пред"явило в Млинівський райсуд Рівненської області позов до Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют", ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором із солідарних боржників.
Рішенням Млинівського районного суду від 12.11.2015 року в позові ПАТ АБ «Украгазбанк» до ОСОБА_4 (поручитель) та до ПП ВКЗ «Дебют» про стягнення заборгованості в сумі 187 175 гривень із солідарних боржників було відмовлено у зв"язку зі спливом строків позовної давності.
17 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції було скасовано апеляційним судом Рівненської області. Позов ПАТ АТ «Укргазбанк» було задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_4 та з ПП ВКЗ «Дебют» солідарно відсотки за користування кредитом за період з 01 травня 2012 року по 28 січня 2015 року в сумі 99 113 гривень, в решті вимог відмовлено у зв"язку з пропуском позовної давності.
30 березня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення апеляційного суду Рівненської області було скасовано в частині позовних вимог до ПП ВКЗ «Дебют» і провадження закрито, в іншій частині рішення апеляційного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року залишено без змін.
Таким чином перебіг позовної давність стосовно вимог про стягнення з Відповідача простроченої заборгованості за відсотками за період з 01 травня 2012 року перервався з червня 2015 року у зв"язку з пред'явлення Банком позову до одного із кількох боржників по Кредитному договору №83/06/К від 12.05.2006 р., та почався заново з набранням законної сили рішенням апеляційного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року.
Відтак, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача простроченої заборгованості за відсотками за період з 01 травня 2012 року по 07.07.2016 року в сумі 151074,57 грн. пред"явлені в межах строку позовної давності, грунтуються на договорі та законі, і, відповідно, підлягають задоволенню.
Ухвалами від 14 вересня, 04 жовтня та 18 жовтня 2016 року суд зобов"язував Позивача надати суду розрахунок заборгованості із зазначенням конкретних строків нарахування відсотків та пені (день, місяць, рік), суми від якої здійснювались нарахування.
Однак Позивач зазначених ухвал не виконав та не надав суду конкретних строків нарахування пені (день, місяць, рік) та не вказав конкретні суми відсотків за прострочення сплати яких нараховується пеня.
Дані матеріали необхідні для вирішення спору, так як відповідно до пп 3.1. п.3.3 Кредитного договору позичальник зобов"язується сплачувати проценти за кредитом щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця і саме в разі прострочення зазначених платежів може мати місце нарахування штрафних санкцій.
В поданому до позовної заяви розрахунку пені Позивач вказав загальну суму прострочених відсотків без зазначення періодів їх нарахування.
Крім того згідно з п.6.3. кредитного договору нарахування штрафних санкцій (неустойки) за прострочення виконання зобов"язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
Без надання Позивачем вказаних матеріалів суд позбавлений можливості встановити правомірність та обгрунтованість нарахування штрафних санкцій (неустойки) за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
За наведених обставин позов в частині вимог про стягнення 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів підлягає залишенню без розгляду.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладаються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статями 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" (35152, Рівненська обл., Млинівський р-н, с.Владиславівка, вул.Ювілейна, буд.11, ЄДРПОУ 31316388) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) простроченої заборгованості за відсотками за Кредитним договором №83/06/К від 12.05.2006 р. за період з 01 травня 2012 року по 07.07.2016 року в сумі 151074,57 грн..
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" простроченої заборгованості за відсотками за період з 01 березня 2009 року по 30 квітня 2012 року в сумі 112115,28 грн..
4. Позовні вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів залишити без розгляду.
5. Стягнути з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" (35152, Рівненська обл., Млинівський р-н, с.Владиславівка, вул.Ювілейна, буд.11, ЄДРПОУ 31316388) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) 2 266,33 грн. судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 01 грудня 2016 року.
Суддя Марач В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2016 |
Оприлюднено | 06.12.2016 |
Номер документу | 63116280 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні