Постанова

від 30.11.2016 по справі 815/4666/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4666/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року 16 год. 00 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ТОВ «Науково-технічний центр «Екотехніка»« до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2016 року №№ 0001201402, 0001211402 (форма Р), 0001221402 (форма Р1), -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Науково-технічний центр «Екотехніка»« до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2016 року №№ 0001201402, 0001211402 (форма Р), 0001221402 (форма Р1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання правильності та повноти декларування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, на підставі п.п.20.1.4. п. 20.1. статті 20, п.п. 78.1.4. п. 78.1., п.п. 78.2. статті 78 Податкового кодексу України, результати якої оформлено актом від 23.08.2016 року № 4486/15-53-14-02/05606960.

На підставі вказаного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення - рішення №0001201402 від 7.09.2016 року, яким визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 62500 грн., в тому числі 50017 грн. - основний платіж, 125041 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0001211402 від 07.09.2016 року (Форма Р), яким визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 888750 грн., в тому числі 592505 грн. - основний платіж, 29653 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0001211402 від 7.09.2016 року (Форма Р1), яким зменшено - 1419538 грн. суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України та зменшено - 1419538 грн. суму податкового кредиту. Позивач вказує на те, що згідно висновків акту перевірки встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 50017 грн., в результаті завищення ТОВ «НТЦ «Екотехніка»« суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)», для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, що відображені по рядку (код 05 (05.1.) Декларацій з податку на прибуток підприємства, у зв'язку із невірним визначенням показників, що впливають на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, які не відповідають даним бухгалтерського обліку, та не підтверджені первинними фінансовими (розрахунковими) та бухгалтерськими документами підприємства на загальну суму 263247 грн., в тому числі по податковому періоду:- 2013 рік на суму 263247 грн. Окрім того, згідно акту перевірки, відповідач робить висновки про неправомірність включення ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА» до складу валових витрат та до складу податкового кредиту з ПДВ, сплачених в адрес контрагентів/постачальників та не визнано по ланцюгу постачання правомірність формування податкового зобов'язання з ПДВ, які нараховані у складі обсягів товарно-матеріальних цінностей поставлених ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА» покупцям. Зокрема такий висновок зроблено з посиланням на інформацію від інших податкових органів. Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки позивачем повністю дотримано законодавчо визначені вимоги, та досягнуто згоди з усіх істотних умов вище окреслених укладених між господарюючими суб'єктами договорів. Отже, відповідачем протиправно прийнято оскаржувані рішення, які підлягають скасуванню судом.

Ухвалою від 03.10.2016 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання 22.11.2016 року з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно. Письмові заперечення проти позову не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України, не прибуття в судове засідання відповідача, відсутність клопотань про допит свідків, експертів, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання правильності та повноти декларування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, на підставі п.п.20.1.4. п. 20.1. статті 20, п.п. 78.1.4. п. 78.1., п.п. 78.2. статті 78 Податкового кодексу України, результати якої оформлено актом від 23.08.2016 року № 4486/15-53-14-02/05606960.

На підставі вказаного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення - рішення №0001201402 від 7.09.2016 року, яким визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 62500 грн., в тому числі 50017 грн. - основний платіж, 125041 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0001211402 від 07.09.2016 року (Форма Р), яким визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 888750 грн., в тому числі 592505 грн. - основний платіж, 29653 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0001211402 від 7.09.2016 року (Форма Р1), яким зменшено - 1419538 грн. суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України та зменшено - 1419538 грн. суму податкового кредиту. Позивач вказує на те, що згідно висновків акту перевірки встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 50017 грн., в результаті завищення ТОВ «НТЦ «Екотехніка»« суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)», для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, що відображені по рядку (код 05 (05.1.) Декларацій з податку на прибуток підприємства, у зв'язку із невірним визначенням показників, що впливають на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, які не відповідають даним бухгалтерського обліку, та не підтверджені первинними фінансовими (розрахунковими) та бухгалтерськими документами підприємства на загальну суму 263247 грн., в тому числі по податковому періоду:- 2013 рік на суму 263247 грн. Окрім того, згідно акту перевірки, відповідач робить висновки про неправомірність включення ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА» до складу валових витрат та до складу податкового кредиту з ПДВ, сплачених в адрес контрагентів/постачальників та не визнано по ланцюгу постачання правомірність формування податкового зобов'язання з ПДВ, які нараховані у складі обсягів товарно-матеріальних цінностей поставлених ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА» покупцям. Зокрема такий висновок зроблено з посиланням на інформацію від інших податкових органів. Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки позивачем повністю дотримано законодавчо визначені вимоги, та досягнуто згоди з усіх істотних умов вище окреслених укладених між господарюючими суб'єктами договорів.

Позивач вважає прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, відтак, звернувся до суду.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до висновків, зазначених в Акті перевірки встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 50017 грн., в результаті завищення ТОВ «НТЦ «Екотехніка»« суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)», для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, що відображені по рядку (код 05 (05.1.) Декларацій з податку на прибуток підприємства, у зв'язку із невірним визначенням показників, що впливають на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, які не відповідають даним бухгалтерського обліку, та не підтверджені первинними фінансовими (розрахунковими) та бухгалтерськими документами підприємства на загальну суму 263247 грн., в тому числі по податковому періоду:- 2013 рік на суму 263247 грн. Окрім того, згідно акту перевірки, відповідач робить висновки про неправомірність включення ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА» до складу валових витрат та до складу податкового кредиту з ПДВ, сплачених в адрес контрагентів/постачальників та не визнано по ланцюгу постачання правомірність формування податкового зобов'язання з ПДВ, які нараховані у складі обсягів товарно-матеріальних цінностей поставлених ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА» покупцям. Зокрема такий висновок зроблено з посиланням на інформацію від інших податкових органів, а саме щодо контрагентів: ПП «Оптовик 24», код за ЄДРПОУ 39102714 за травень 2014 року; ТОВ «Аркона лідер», код за ЄДРПОУ 39238978 за липень 2014 року; ТОВ «Елітстройбуд-2014», код за ЄДРПОУ 39174820 за липень 2014 року; ТОВ «Протекти ЛТД», код за ЄДР¬ПОУ 39238810 за липень 2014 року, серпень 2014 року, за вересень 2014 року; ТОВ «Терміні групп» код за ЄДРПОУ 39174511, код за ЄДРПОУ за листопад 2014 року; ТОВ «Торгова компанія «Лаконія» 37641017, код за ЄД¬РПОУ за грудень 2014 року; ТОВ «Делмакс ЛТД», код за ЄДРПОУ 39461225 за лютий 2015 року; ТОВ «Два слона» 13880008, код за ЄДРПОУ за квітень 2015 року; ПП «Гермес-систем», код за ЄДРПОУ 39209046 за травень 2015 року; ТОВ «Кліо ко» 39409778, код за ЄДРПОУ за червень 2015 року; ТОВ «Гарант- інжиніринг», код за ЄДРПОУ 39024652 за липень 2015 року; ТОВ «Аріал-торг» 39596836, код за ЄДРПОУ за жовтень 2015 року; за листопад 2015 року; за грудень 2015 року; ТОВ «Білд констракшн», код за ЄДР¬ПОУ 39977386 за грудень 2015.

Відповідач вказує на те, що між ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА» та вказаними контрагентами не було проведено реальних господарських операцій, а тому наявні у ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА» первинні документи по таким операціям не можуть вважатися належним підтвердженням задекларованих сум витрат та податкового кредиту за цими операціями та на думку відповідача, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє ТОВ «НТЦ «Екотехніка» формувати дані податкового обліку щодо визначення податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по зазначеним господарським операціям. Відповідач вважає відсутнім право ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА»« відносити до складу податкового кредиту суми податку з ПДВ оскільки реальність вчинених господарських операцій, не підтверджена документально зустрічними звірками.

Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Згідно зі статтею 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час розгляду адміністративної справи до матеріалів справи була залучена первинна документація позивача по господарським операціям з контрагентами.

Реальність вчинення господарської операції між позивачем та його контрагентами, підтверджується первинними документами, які були надані як суду так і відповідачу, а саме щодо: ПП «Оптовик 24», код за ЄДРПОУ 39102714 за травень 2014 року; ТОВ «Аркона лідер», код за ЄДРПОУ 39238978 за липень 2014 року; ТОВ «Елітстройбуд-2014», код за ЄДРПОУ 39174820 за липень 2014 року; ТОВ «Протекшн ЛТД», код за ЄДРПОУ 39238810 за липень 2014 року, серпень 2014 року, за вересень 2014 року; ТОВ «Терміні групп" 39174511, код за ЄДРПОУ за листопад 2014 року; ТОВ «Торгова компанія «Лаконія" 37641017, код за ЄДРПОУ за грудень 2014 року; ТОВ «Делмакс ЛТД», код за ЄДРПОУ 39461225 за лютий 2015 року; ТОВ «Два слона» 13880008, код за ЄДРПОУ за квітень 2015 року; ПП «Гермес-систем», код за ЄДРПОУ 39209046 за травень 2015 року; ТОВ "Кліо ко" 39409778, код за ЄДРПОУ за червень 2015 року; ТОВ «Гарант-інжиніринг", код за ЄДРПОУ 39024652 за липень 2015 року; ТОВ «Аріал-торг" 39596836, код за ЄДРПОУ за жовтень 2015 року; за листопад 2015 року; за грудень 2015 року; ТОВ «Білд констракшн", код за ЄДРПОУ 39977386 за грудень 2015 року.

Отриманий від вказаних постачальників товар у подальшому поставлений за відповідними договорами покупцям ТОВ «НТЦ «ЕКОТЕХНІКА»: ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «Вінницька Птахофабрика", ПАТ «ДПЗКУ", ТОВ «Аграманта", Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом", ТОВ «Агродар ЛТД", ПАТ «Рокитнянський КХП", ПАТ «Полтавське ХПП", ТОВ «Оптімус плюс" , ТОВ «Власівський мірошник", ТОВ «ДТЕК Східенерго", ПАТ «Донбасенерго", ПАТ «ДТЕК Західенерго», ПАТ «Одеський припортовий завод», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія", AT «ОПЗ", ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля" , ПАТ «Білоцерківський елеватор", ПАТ «Бориспільське хлібоприймальне підприємство", ТОВ «Волинь-зерно-продукт", ТОВ «Елеватор «Успіх рокитне", ТОВ «ОЛИС», ТОВ «БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", ПП «ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ", ТОВ Сільськогосподарське підприємство «ТІТАН», ТОВ «Урочище Журавське", ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод», ТОВ «Інтеренергосервіс», ПП «Захід-Агроінвест», ТОВ «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж», ПАТ «Укртрансгаз»,ТОВ «Компанія «Промтехенерго», ДП «НТЦ «Станкосерт», Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ПП «Екоспецприлад».

Зазначені операції підтверджуються наданою позивачем первинною документацією, а саме: ПП «Оптовик-24» - Договір №01-05/14 від 05.05.2014; податкова накладна № 72 від 19.05.2014; видаткова накладна № 72 від 19.05.2014; податкова накладна № 73 від 20.05.2014; видаткова накладна № 73 від 20.05.2014; податкова накладна № 74 від 20.05.2014; видаткова накладна № 74 від 20.05.2014; ТОВ «Аркона лидер» - Договір поставки № 24/07 від 24.07.2014; податкова накладна № 109 від 25.07.2014; видаткова накладна № 2507/056 від 25.07.2014; ТОВ «Елітстройбуд-2014» - Договір № 107-14 від 01.07.2014 податкова накладна № 225 від 17.07.2014; видаткова накладна № 1707/051 від 17.07.2014 ; ТОВ «Протекши лтд» - Договір поставки № 26-7/14 від 26.07.2014 ;податкова накладна № 75 від 28.07.2014 ;видаткова накладна № 2807/075 від 28.07.2014 ;податкова накладна № 532 від 20.08.2014 ;видаткова накладна № 2008/006 від 20.08.2014 ;податкова накладна № 595 від 22.07.2014 ; видаткова накладна № 2208/032 від 22.08.2014 ;податкова накладна № 674 від 02.09.2014 ;видаткова накладна № 209/003 від 02.08.2014 ;- ТОВ «Термини групп» - Договір поставки № 03-11/14 від 03.1 1.2014 ;податкова накладна № 45 від 17.11.2014 ;видаткова накладна № 45 від 17.11.2014 ;податкова накладна № 96 від 26.11.2014;видаткова накладна № 96 від 26.11.2014; ТОВ «Торговая компанія»Лаконія» - Договір поставки № 26-11/01 від 26.11.2014 ;податкова накладна № 1 від 01.12.2014 ; видаткова накладна № 242 від 01.12.2014 ;ТОВ «Делмакс лтд» -Договір № 20/115 від 20.01.2015 ;податкова накладна № 5 від 03.02.2015 ; видаткова накладна № 5 від 03.02.2015;ТОВ «Два слона» -Договір № 01 /04-15 від 01.04.2015 ;податкова накладна № 16041 від 16.04.2015 ; видаткова накладна № 16041 від 16.04.2015 ; ПП «Гермес-систем» - Договір № 604-15 від 06.04.2015 ;податкова накладна № 270 від 29.05.2015 ; видаткова накладна № 31 від 29.05.2015; податкова накладна № 105 від 14.09.2015 ;. видаткова накладна № 11 від 14.09.2015 ; ТОВ «Клио ко» - Договір № 1504-15 від 15.04.2015 ;податкова накладна № 4 від 04.06.2015 ; видаткова накладна № 4 від 04.06.2015 ; ТОВ «Ариал-торг» -Договір поставки № 01/10-15 від 01.10.2015;податкова накладна № 5 від 02.10.2015 ; видаткова накладна № 5 від 02.10.2015 ; податкова накладна № 102 від 16.11.2015 ;видаткова накладна № 102 від 16.11.2015 ;податкова накладна № 199 від 17.12.2015;видаткова накладна № 199 від 17.12.2015 ;податкова накладна № 36 від 03.12.2015;видаткова накладна № 36 від 03.12.2015; ТОВ «Билд контракти» - Договір поставки № 2511/15 від 25.1 1.2015; податкова накладна № 77 від 04.12.2015;видаткова накладна № 77 від 04.12.2015; ТОВ «Гарант-инжиниринг» - Договір поставки № 1-30/03-15 від 30.03.2015 ;податкова накладна № 35 від 20.07.2015; видаткова накладна № 35 від 20.07.2015 ; ТОВ «Гарант-инжиниринг» - Договір поставки № 1-7/-15 від 01.07.2015 ;податкова накладна № 59 від 30.07.2015 ; видаткова накладна № 59 від 30.07.2015 ;Договір № 308-15 від 03.08.2015 ;ТОВ «Горсан» - податкова накладна № 129 від 17.09.2015 ; видаткова накладна № 101/35 від 06.08.2015 ; Договір № 179-15 від 01.09.2015 ; ТОВ «Компанія «нікос» - податкова накладна № 129 від 17.09.2015 ; видаткова накладна № 129 від 17.09.2015 ; ТОВ «Імператорг» Договір № 109/15 від 01.09.2015; податкова накладна № 74 від 21.09.2015; видаткова накладна № 74 від 21.09.2015; ТОВ «Райнер груп» Договір № 1012/15 від 10.12.2015; податкова накладна № 41 від 21.12.2015; видаткова накладна № 41 від 21.12.2015; ТОВ «Адоріс центр» Договір № 712/15 від 07.12.2015; податкова накладна № 131 від 16.12.2015; видаткова накладна № 31 від 16.12.2015; ТОВ «Альфа торг» Договір № 210/15 від 02.10.2015; податкова накладна № 179 від 20.10.2015; видаткова накладна № 25 від 20.10.2015; ТОВ «Лекс про» Договір № 01/1215 від 01.12.2015; податкова накладна № 4 від 01.12.2015; видаткова накладна № 8 від 01.12.2015; ТОВ «Вєкторплюс» Договір № 1510/1 від 15.10.2015; податкова накладна № 263 від 26.10.2015; видаткова накладна № 60 від 26.10.2015; податкова накладна № 212 від 23.10.2015; видаткова накладна № 59 від 23.10.2015; ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» Договір про закупівлю товару № П057 від 05.02.2014; видаткова накладна № 15 від 29.03.2014; ТОВ «Вінницька птахофабрика» Договір поставки № 154 від 17.03.2014; видаткова накладна № 16 від 28.03.2015; ПАО «ДПЗКУ» Рахунок № ПР012 від 11.02.2014; видаткова накладна № 9 від 03.03.2014; ТОВ «Аграманта» Договір № ПР019 від 13.02.2014; видаткова накладна № 12 від 10.03.2014; ДП «НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 53129011400025 від 12.03.2014; видаткова накладна № 25 від 05.05.2014; ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» Договір про закупівлю товару № П215 від 07.04.2014; видаткова накладна № 30 від 14.05.2014; ДП «НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 53129011400024 від 12.03.2014; видаткова накладна № 27 від 12.05.2014; ДП «НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 53129011400098 від 16.04.2014; видаткова накладна № 29 від 12.05.2014; ПАО «Рокитнянський кхп» Договір № 128/0515 від 25.05.2015; видаткова накладна № 28 від 13.05.2015; видаткова накладна № 38 від 23.06.2015; ПП «Полтавське ХПП» Договір поставки № 131/1215 від 23.12.2015; видаткова накладна № 163 від 25.12.2015 року ТОВ «Оптімус плюс» Договір № ЕІР059/СР від 11.06.2015; видаткова накладна № 43 від 01.07.2015; ТОВ «Агродар лтд» Рахунок № ПР046 від 25.05.2015; видаткова накладна № 26 від 07.05.2015; ТОВ «Власівський мірошник» Рахунок № ПР134 від 11.09.2015; видаткова накладна № 78 від 24.09.2015; ДП «НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 53129081400533 від 04.07.2014; видаткова накладна № 79 від 29.09.2014; ТОВ «ДТЕК Востокенерго» Договір поставки № Л065 від 04.02.2014; видаткова накладна № 076 від 17.09.2014; ПАТ «Донбасенерго» Договір поставки № 578 від 24.10.2014; видаткова накладна № 1 від 16.01.2015; ДП «НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 53129011500385 від 23.01.2015; видаткова накладна № 5 від 04.02.2015; ПАТ «ДТЄК Днепроенерго» Договір поставки № П124 від 25.02.2015; видаткова накладна № 16 від 25.03.2015; ПАТ «ДТЕК Західенерго» Договір підряду № Д086 від 25.02.20151 1; Акт № 1 від 31.03.2015; ПАТ «ОПЗ» Договір поставки товарів № 15046 від 25.02.2015; видаткова накладна № 19 від 02.04.2015; ДП «НАЕК «Енергоатом» Договір на постачання товару № 53123011401096 від 28.11.2014; видаткова накладна № 18 від 08.04.2015; ДП «НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 53129011500458 від 27.03.2015; видаткова накладна № 20 від 21.04.2014; СХТОО «Вікторія» Рахунок № ПР030 від 15.04.2015; видаткова накладна № 21 від 23.04.2015; ПАТ «ОПЗ» Договір поставки товарів № 1703 від 17.03.2015; видаткова накладна № 22 від 27.04.2015; ПАТ «ОПЗ» Договір поставки товарів № 15142 від 20.04.2015; видаткова накладна № 24 від 12.05.2015; ТОВ «ДТЄК Добропіллявугілля» Договір поставки № 1011ДУУМТС від 03.04.2015 1; видаткова накладна № 31 від 02.06.2014; ВАТ «Білоцерківський елеватор» Рахунок № ПР044 від 25.05.2015; видаткова накладна № 39 від 16.06.2014; ТОВ «Аграманта» Рахунок № ПР043 від 25.05.2014; видаткова накладна № 51 від 08.07.2015; ТОВ «Бориспільське ХПП» Рахунок № ПР046 від 25.05.2014; видаткова накладна № 40 від 16.06.2015; «ДП «ПАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 404 від 10.03.2015; видаткова накладна № 23 від 08.05.2015; ТОВ «Волиньзернопродукт» Рахунок № ПР085 від 15.06.2015; видаткова накладна № 42 від 25.06.2015; ТОВ «Елеватор «успіх Рокитне» Рахунок № ПР052 від 08.06.2015; видаткова накладна № 41 від 24.06.2015; «ДП «НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 132(1) від 03.04.2015; видаткова накладна № 40 від 25.06.2015; «ДП «ПАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 53129011500463 від 27.03.2015; видаткова накладна № 35 від 10.06.2015; ТОВ «Олис» Рахунок № ПР108 від 16.06.2014; видаткова накладна № 86 від 30.06.2014; ТОВ «Білгороддністровський елеватор» Договір № 352 від 06.06.2015; видаткова накладна № 94 від 09.07.2016; ТОВ «Інтеренергосервіс» Договір поставки № 130 від 17.06.2015; видаткова накладна № 97 від 28.07.2015; ПП «ЗахідАгроінвест» Рахунок № ПР095 від 25.06.2015; видаткова накладна № 87 від 17.07.2015; ТОВ СП «Титан» Рахунок № ПР104 від 06.07.2015; видаткова накладна № 65 від 09.07.2015; ТОВ «Урочище Журавське» Рахунок № ПР102 від 06.07.2015; видаткова накладна № 86 ві 14.07.2015; ТОВ «СП комбікормовий завод» видаткова накладна № 96 від 22.07.2015; ТОВ КНМП «ЕПМ» Договор № 487 від 26.08.2015; видаткова накладна № 138 від 27.10.2015; ПАТ «Укртрансгаз» Договор № ТДГ70/1509000195 від 08.09.2015; видаткова накладна № 121 від 23.09.2015; «ДП»НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 111/53124081503860від 01.10.2015; видаткова накладна № 150 від 01.12.2015; «ДП»НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 411(1)15УК від 12.08.2015; видаткова накладна № 126 від 09.10.2015; ТОВ «Компанія «Промтехенерго» Рахунок № ПР137 від 18.08.2015; видаткова накладна № 132 від 20.10.2015; «ДП»НАЕК «Енергоатом» видаткова накладна № 151 від 01.12.2015; ДП «НТЦ «Станкосерт» Договір № 3/2015 від 12.10.2015; видаткова накладна № 154 від 10.12.2015; ПП «Екоспецлрилад» Рахунок № 164 від 15.08.2016; видаткова накладна № 121 від 16.08.2016; «ДП»НАЕК «Енергоатом» Договір поставки № 1699 від 18.11.2015; видаткова накладна № 162 від 24.12.2015; ТОВ «Оптимус плюс» Рахунок № ПР 175 від 10.11.2015; видаткова накладна № 76 від 13.07.2015; видаткова накладна № 71 від 13.07.2015; видаткова накладна № 62 від 13.07.2015; видаткова накладна № 60 від 13.07.2015; видаткова накладна № 59 від 13.07.2015; видаткова накладна № 54 від 13.07.2015; видаткова накладна № 71 від 13.07.2015; видаткова накладна № 44 від 01.07.2015; видаткова накладна № 45 від 01.07.2015

Суд зазначає, що розглянувши надані під час перевірки податковому органу, а також суду первинні документи, суд дійшов висновку, що позивачем повністю дотримано законодавчо визначені вимоги, та досягнуто згоди з усіх істотних умов вище окреслених укладених між господарюючими суб'єктами договорів.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне надання послуг, здійснення поставки товарів та їх отримання іншою стороною, а також документи, котрі підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності. Зокрема, згідно первинних документів, а саме договірних цін, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, податкових накладних, банківських виписок, актів передачі матеріалів, актів приймання виконаних будівельних робіт, останні складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу, та відповідно підтверджують фактичне їх виконання, а відтак у розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного надання (отримання) послуг. Окрім того, суд зазначає про презумпцію добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Між тим, у податковому спорі податковий орган не може ставити під сумнів оподатковувану операцію, натомість повинен довести відсутність реальності такої операції в силу відсутності товарно-грошового обороту, номінального оформлення операції, її імітації з єдиною метою отримати незаконну податкову вигоду та податкову економію, тощо.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ст. 21 ПКУ Контролюючі органи зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно п. 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказу Міністерства Фінансів України від 20.08.2015р. №727, встановлено, що «У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ст. 21 ПКУ та вимог Порядку оформлення результатів документальної перевірки не дослідив у сукупності первинні документи, що надавалися позивачем у ході перевірки.

Окрім того, відповідачем не надано жодних доказів визнання недійсними первинної документації позивача у встановленому чинним законодавством України порядку.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів визнання недостовірними цих документів у встановленому законодавством порядку відповідачем не надані та під час розгляду справи судом не встановлено.

Крім того, ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на позивача, не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов'язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагентів, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Відтак, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

При цьому, суд зазначає, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 27.01.2016р. № 21-5333а15.

В свою чергу, судом не встановлено належних та допустимих доказів, що досліджені податковим органом під час проведення перевірок, а саме: щодо наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, які б слугували підставою для складання висновку у акті перевірки щодо реальності вчинення господарських операцій та щодо неможливості здійснення господарських операцій за правочинами, укладеними між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Враховуючи зазначене та досліджені господарські операції, суд дійшов висновку, що за належних доказів ДПІ у Приморському районі та ГУ ДФС в Одеській області не мала підстав для винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, оскільки надані позивачем документи до перевірки та суду не мають жодних дефектів форми та змісту, а тому є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення даних господарських операцій.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» суд зазначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із доводами позивача про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - є незаконними.

Суд також зазначає, що основною метою ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, до яких часто вдаються або схильні вдаватися на практиці уряди держав.

Названа стаття проголошує: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів".

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу № 1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під "законом" Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути "доступним" (accessible) та "передбачуваним" (forseable). Також, закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. "Доступність закону" означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. "Передбачуваність" означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу № 1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу № 1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі "Маркс проти Бельгії", п.69).

Терміну «спір» необхідно надавати основного, а не формального характеру (рішення у справі «Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії»). Важливо також не звертати уваги на форму та мовні засоби, що використовуються, а опиратись на реальні події відповідно до обставин кожної справи («Гору проти Греції»).

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів що розвивались судовою практикою ЄСПЛ з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень .

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що матеріали справи не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного рішення, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідачем зроблено невірний висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно є протиправними, відтак підлягають скасуванню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29)

Враховуючи, що суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог позивача питання про стягнення судового збору при зверненні до адміністративного суду вирішується судом відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Науково-технічний центр «Екотехніка» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2016 року №№ 0001201402, 0001211402 (форма Р), 0001221402 (форма Р1)- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 07.09.2016 року №№ 0001201402, 0001211402 (форма Р), 0001221402 (форма Р1).

Стягнути з ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Науково-технічний центр «Екотехніка» (код ЄДРПОУ 05606960) судові витрати у розмірі 35561,07 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят одна грн. 07 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Суддя О.М. Тарасишина