Постанова

від 29.11.2016 по справі 821/1664/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1664/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

судді - Бездрабка О.І.

судді - Войтовича І.І.

при секретарі - Рябчич А.М.

за участю:

представника позивача - Дудченка В.М.

представника відповідача - Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області - Козлової Н.О.

представника відповідача - Державної фіскальної служби України - Козлової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деста Юг" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

27 жовтня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Деста Юг" (далі - позивач, ТОВ «Деста Юг») до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (далі - ОДПІ), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) з позовними вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29 листопада 2016 року просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, яка полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю "Деста Юг" (код 36838489) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31) в розмірі 210587,00 грн, що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку №9165354444) та зобов'язати Державну фіскальну службу України, Херсонську об'єднану державну податкову інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю "Деста Юг" (код 36838489) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31) в розмірі 210587,00 грн, що вказані у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку № 9165354444).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», відповідно до якого почала функціонувати електронна система адміністрування податку на додану вартість. Після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, відповідач не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ. Тобто не забезпечив автоматичного збільшення суми на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, задекларованого у рядку 31 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року. З наведеного представник позивача робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставин викладені в адміністративному позові.

Представник відповідачів заперечувала проти позовних вимог. Зазначила, що для реалізації порядку формування реєстраційної суми, який встановлено підпунктом 4 пункту 34 розділу ХХ Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом № 643, в частині збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 р. та задекларованих платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року/ІІ квартал 2015 рок, ДФС створено відповідні технічні завдання та розроблено програмне забезпечення, яке автоматично здійснює вказані процедури в автоматичному режимі одноразово в термін до 31 липня 2015 року. Оскільки вищевказаний порядок вбачає збільшення реєстраційної суми виключно із декларацій, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом (форма декларації 0110) за червень 2015 року, уточнюючі розрахунки не враховувалися при розроблені програмного забезпечення, бо це суперечить вимогам діючого законодавства. В податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року в розділі ІІІ (розрахунки за звітний період) в рядку 20.2 позивачем не відображено суму 210587,00 грн (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку. Визначеної п.200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних), що в свою чергу стало підставою для незабезпечення автоматичного збільшення суми податку на яку позивач має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому в ПК України відсутні норми щодо повторного перерахунку формули у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року або будь-який попередній звітний період.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що станом на 01 лютого 2015 року позивач мав залишок від'ємного значення попередніх звітних періодів у загальній сумі 210587,00 грн., у т.ч. за січень 2015 року у сумі 159713,0 грн. (від'ємне значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду, яка відображалась у рядку 20.2 декларації за січень 2015 року), а також у сумі 50874,00 грн. (суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 20.4 декларації за січень 2015 року), що виник у грудні 2014 року).

У відповідності до вимог пп. "а" п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, а також "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 за №966 (далі Порядок №966) сума 210587,0 грн. була відображена Позивачем у Додатку 2 (рядки 2,6,14) Декларації за лютий 2015 року, а також у рядку 26, 31 Декларації за лютий 2015 року.

Позивачем 03 серпня 2015 року отримано Витяг із системи електронного адміністрування ПДВ №3301481, в якому зазначено обнулені показники значення рядка 9. Згідно Витягу №6301526 від 06.08.2015, №5301503 від 05.08.2015 в рядку 9 яких зазначено суму збільшення 89101,00 грн. (сформовано на підставі декларації №9147257428 за червень 2015 року).

Позивачем в Декларації №9147257428 за червень 2015 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку №9165354444) відображено суму 299688,00 грн. від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Зазначена сума складається із сум 89101,00 грн. (від'ємне значення, відображене по рядку 20.1 (значення рядка 24 Декларації за травень 2015 року) та суми 210587,00 грн., відображеної по рядку 20.2 (непогашене від'ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів).

Однак, за поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань декларації з ПДВ коригування від'ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось.

Окремо представник позивача зазначив, що товариство вже зверталось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області в якому просило визнати протиправними дії відповідача та збільшити розмір реєстраційної суми на електронному рахунку на суму 210587, 00 грн.

Позовні вимоги було задоволено, але в ході проведення виконавчих дій з'ясувалось, що відповідач за позовом не має технічної можливості виконати рішення суду, оскільки ведення системи електронного адміністрування ПДВ здійснюється на рівні ДФС України.

Для виконання відповідного судового рішення ГУ ДФС у Херсонській області звернулась до ДФС України з листом №789/8/21-22-15-01-07 від 07.02.2016 року щодо виконання вимог постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 30.10.2015 року у справі №821/3356/15-а.

У відповідь ДФС України в листі від 23.05.2016 року зазначила, що відповідачем в справі №821/3356/15-а є ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС України у Херсонській області, отже при розгляді цієї справи суд самостійно не залучив ДФС як другого відповідача чи третю особу у зазначеній справі, а позивач не скористався своїм процесуальним правом щодо заявлення клопотання зміни чи залучення до справи останнього. Боржником у виконавчому документі є ДПІ, що у свою чергу унеможливлює виконання зазначеного судового рішення ДФС, оскільки остання не є стороною виконавчого провадження.

На момент розгляду справи в суді відповідні корегування в системі електронного адміністрування ПДВ так і не відбулись.

ТОВ «Деста Юг» не погодилось з позицією відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим звернулось до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX ПК України:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Кодексу.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" від 16 жовтня 2014 року №569 (далі - Порядок №569).

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (п.2 Порядку №569).

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі (п.4 Порядку №569).

Відповідно до п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до:

- державного бюджету;

- на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений ст. 209 ПК України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому ст. 209 ПК України;

- на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 01 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України та надає право для реєстрації в Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

До 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Судом встановлено, що контролюючий орган, після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка прийнята згідно квитанції №2, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

При цьому, доводи контролюючого органу стосовно відсутності в ПК України норм щодо повторного перерахунку формули у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року або будь-який попередній звітний період, є необґрунтованими та їм надано належну правову оцінку судовим рішенням в адміністративній справі №821/3356/15-а від 30.10.2015 року.

Платником податків обрано повністю правомірний спосіб захисту порушеного права, однак, враховуючи роботу на постійній основі системи електронного адміністрування ПДВ на час подання уточнюючого розрахунку, платник податків реалізуючи правомірну поведінку розраховував на відображення в системі електронного адміністрування відповідних змін, що забезпечило б йому право виписки податкових накладних без здійснення поповнення рахунку у фінансовій установі.

30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення СЕА, в розділі ІІІ якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 03 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (S Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників S НаклОтр, S Митн та S НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума S Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (S Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПКУ.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в Реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою S Накл.

На дату судового засідання порушені права позивача не були відновлені, доказів протилежного сторони суду не надали.

Втім оскільки система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області не наділена повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, отже, у даному випадку відсутня протиправна бездіяльність зазначеного відповідача щодо не включення в розрахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку, на яку позивач, як платник податку, має право зареєструвати податкові накладні, а також відсутні підстави зобов'язувати її вчиняти відповідні дії.

Протягом серпня 2015 року ДФС України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

В зв'язку з набранням 29.07.2015 р. чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платникам податків було "обнулено" значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Для обрахунку суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можуть використовуватись документи, перелік яких є чітко визначеним (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Тобто, відповідно до приписів підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, які дорівнюють 1095 днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Позивач надіслав уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року в строки, визначені ст.ст.50, 102 ПК України, даний уточнюючий розрахунок прийнято контролюючим органом без зауважень, про що свідчить квитанція № 2, камеральна перевірка по ньому не проводилася, але визначені в ньому показники ДФС в СЕА не відображені.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДФС України, Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання то така вимога не може бути позовною вимогою в розумінні КАС України, порядок та підстави встановлення судового контролю врегульовані статтею 267 КАС України. Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні цієї позовної вимоги.

Окремо суд звертає увагу позивача, що в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом не має необхідності, оскільки товариство з листа ДФС України від 23 травня 2016 року дізналось про порушення своїх прав та інтересів, а також про наявність відповідних повноважень у ДФС України для усунення таких порушень.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що «вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам».

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Конвенційний принцип "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність частини своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстави для висновку про повну неправомірність дій відповідача.

Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір").

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.3 ст.94 КАС України).

Позивачем сплачено 5512,00 грн. (квитанція №4362732 від 11.10.2016 року на суму 1378,00 грн, квитанція №4415923 від 04.11.2016 року на суму 4134,00 грн), а тому з урахуванням частини задоволених вимог поверненню підлягає сума в розмірі 2756,00 грн. (5512,00 грн.-2756,00 грн.).

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 29 листопада 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Деста Юг" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю "Деста Юг" (код 36838489) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31) в розмірі 210587,00 грн, що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку №9165354444).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю "Деста Юг" (код 36838489) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31) в розмірі 210587,00 грн, що вказані у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку № 9165354444).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деста Юг" (код ЄДРПОУ 36838489) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2756,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано колегією суддів 05 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко Н.А.

Суддя Бездрабко О.І.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8