Постанова

від 24.11.2016 по справі 29/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ПОСТАНОВА

24.11.2016Справа № 29/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Косінов Сергій Анатолійович (дов. б/н від 20.05.2013 року) від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (надалі по тексту - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки Акту від 16.06.2004 року № 860-23-202-30683443, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є хибними, оскільки будуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2004 року порушено провадження у справі № 29/25 та призначено справу до розгляду на 17.01.2005 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2005 року розгляд справи було відкладено на 17.02.2005 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2005 року провадження в зазначеній справі було зупинено до набрання чинності рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2004 року у справі № 2-4572/2004 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Лайн" про визнання недійсними установчих та первинних бухгалтерських документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Лайн".

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року у справі № 29/25 призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатами проведення якого справу № 29/25 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

У зв'язку з набранням чинності з 01.09.2005 року Кодексом адміністративного судочинства України, відповідно до перехідних положень (п. 6) адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту (абз. 5 п. 6 КАС України).

05.10.2016 року Господарським судом міста Києва направлено запит до Шевченківського районного суду м. Києва стосовно надання інформації про розгляд справи № 2-4572/2004р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Лайн" про визнання недійсними установчих та первинних бухгалтерських документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Лайн".

17.10.2016 року від Шевченківського районного суду м. Києва надійшла відповідь на запит з якої вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2006 року у справі № 2-3584/2006 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Лайн", третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві про визнання недійсними установчих та первинних бухгалтерських документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Лайн" позовну заяву залишено без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07.12.2006 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2006 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 року поновлено провадження у справі № 29/25, розгляд справи призначено на 24.11.2016 року.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, водночас, письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2001 року по 31.12.2003 року, про що складено Акт перевірки від 16.06.2004 року №860-23-202-30683443.

Перевіркою правильності визначення валового доходу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" за період, що перевірявся, на підставі наданих на перевірку документів (видаткових накладних, актів приймання-передачі, банківських документів, податкових накладних та оборотно-сальдових відомостей), встановлено наступне.

Згідно Договору оренди № 4 від 02.01.2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" орендувало у громадянина ОСОБА_4 вантажний автомобіль Мерседес-Бенц 412 Д, державний номер НОМЕР_1, вартість оренди 100 грн. в місяць без ПДВ. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" прийняло автомобіль в тимчасове користування 02.01.2003 року, згідно Акту приймання-передачі автотранспорту від 02.02.2003 року, а повернуло автомобіль - 01.10.2003 року, згідно Акту приймання-передачі автотранспорту від 01.10.2003 року.

Згідно Договору оренди № 5 від 02.01.2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" орендувало у громадянина ОСОБА_5 вантажний автомобіль Мерседес-Бенц 817, державний номер НОМЕР_2, вартість оренди 200 грн. в місяць без ПДВ. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" прийняло автомобіль в тимчасове користування 02.01.2003 року, згідно Акту приймання-передачі автотранспорту від 02.01.2003 року.

На підставі наданих на перевірку відомостей встановлено, що орендна плата за користування автотранспортом по вищезазначеним договорам оренди не нараховувалась і не сплачувалась.

В порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" не включало до складу валового доходу 2003 року вартість послуг, безоплатно наданих платнику податку у розмірі 2 400,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2003 року - 900,00 грн., за 3 квартал 2003 року - 900,00 грн., за 4 квартал 2003 року 600,00 грн.

Перевіркою правильності визначення валових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" за період з 01.01.2001 року по 31.12.2003 року, на підставі наданих на перевірку документів, встановлено наступне.

На підставі наданих на перевірку актів виконаних робіт, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" від Приватного підприємства «Моро Інтернешенел», суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 та Приватної фірми «Компроміс», відомостей по рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та Декларацій про прибуток підприємства за період, що перевірявся, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" до ДПІ у Облонському районі м. Києва встановлено, що за період, що перевірявся Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" відносило до складу валових витрат вартість рекламних послуг. Під час перевірки документи, які б підтверджували зв'язок цих витрат із господарською діяльністю підприємства, були відсутні.

В порушення пп. 5.2.1 п. 5.2. та пп 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" включило до складу валових витрат витрати, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: вартість послуг, отриманих від Приватного підприємства «Моро Інтернешенел», суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 та Приватної фірми «Компроміс», згідно Актів виконаних робіт, в результаті чого, валові витрати були завищені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" на загальну суму 25 000,00 грн.

На підставі наданих на перевірку рахунків, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрком» та Українсько-германсько-голандсько-датського СП «Український мобільний зв'язок», відомостей по рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та Декларацій про прибуток підприємства за період, що перевірявся, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" до ДПІ у Оболонському районі м. Києва встановлено, що за період, що перевірявся Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" відносило до складу валових витрат вартість послуг міжнародного зв'язку.

На підставі наданих на перевірку договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" з покупцями і постачальниками, прибуткових і видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та банківських документів, а також податкової звітності, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" до ДПІ у Оболонському районі м. Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" здійснювало свою фінансово-господарську діяльність виключно на території України. Експорт та імпорт товарів (робіт, послуг) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" за період, що перевірявся не здійснювало. Документів, підтверджуючих перебування співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" у відрядженні за кордоном на перевірку надано не було.

В порушення пп. 5.2.1 п. 5.2. та пп 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" включило до складу валових витрат витрати, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: вартість послуг міжнародного зв'язку, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрком» та Українсько-германсько-голандсько-датського СП «Український мобільний зв'язок» в результаті чого, валові витрати були завищені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" на загальну суму 9 000,00 грн.

На підставі наданих на перевірку документів, встановлені взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" і Товариством з обмеженою відповідальністю «Алко-Лайн».

Згідно Договорів купівлі-продажу № 1/02-12 від 02.12.2002 року, № 1/03-01 від 03.01.2003 року, додаткової угоди № 1 від 18.04.2003 року до Договору купівлі-продажу № 1/03-01 від 03.01.2003 року, Договору купівлі-продажу № 2/02-12 від 20.12.2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алко-Лайн» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" прийняло та оплатило аудіо-, відеотехніку, комплектуючі до аудіотехніки, побутову техніку та зварювальні апарати напівавтомати в асортименті на суму 2 510 848,61 грн., ПДВ 502 169,73 грн. (разом з ПДВ 3 013 018,34 грн.).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2004 року по справі № 2-4572/2004 р. визнано недійсним установчі документи: статут та установчий договір Товариства з обмеженою відповідальністю «Алко-Лайн» від 26.03.2002 року, зареєстрований Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 27.03.2002 року за № 32663 з моменту внесення в державний реєстр; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Алко-Лайн» № 37592120, виданого 11.04.2002 року з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість; визнано недійсними первинні бухгалтерські документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Алко-Лайн»: податкові накладні, видаткові накладні, накладні.

В порушення пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" віднесло до складу валових витрат витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в результаті чого, валові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" були завищені на загальну суму 2511,0 тис. грн.

08.12.2004 року на підставі зазначеного акта, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000512320/3, яким позивачу відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп 5.3.1., пп 5.3.9 п. 5.3. ст.. 5, п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1 051 380,00 грн., з яких 742 230,00 грн. за основним платежем та 309 150,00 грн. штрафних санкцій.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платником податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи;

сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

сум штрафів та/або неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного чи третейського суду;

сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду (арбітражного суду).

З матеріалів справи вбачається, що отримані послуги з оренди автотранспортних засобів за Договором оренди № 4 від 02.01.2003 року та Договором оренди № 5 від 02.01.2003 року жодним чином не підпадають під визначення безоплатно отриманих послуг, оскільки здійснювалися за договорами оренди, укладеними на відплатній основі.

Стосовно тверджень, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" включило до складу валових витрат витрати, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: вартість послуг, отриманих від Приватного підприємства «Моро Інтернешенел», суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 та Приватної фірми «Компроміс», згідно Актів виконаних робіт, в результаті чого, валові витрати були завищені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" на загальну суму 25 000,00 грн. слід зазначити наступне.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати на: потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Судом встановлено, що рекламні заходи здійснювалися позивачем з метою надання третім особам якомога достовірнішої інформації про товари, торгівлю якими здійснює позивач. Такі заходи спрямовані на збільшення товарообігу позивача, розміру його прибутку, а отже безпосередньо відносяться до господарської діяльності позивача.

До матеріалів справи позивачем надані копії рахунків ТОВ "Укрком" та СП "УМЗ" на сплату послуг зв'язку, про які вказується в акті перевірки. Платником по вказаних рахунках, тобто споживачем послуг, є позивач. Також в справі наявні накази керівника позивача, згідно з якими телефони підлягають використанню працівниками підприємства тільки у виробничих цілях.

За таких обставин, вартість таких послуг помилково розцінена відповідачем як витрати, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Згідно з пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визначаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Судом встановлено, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26.04.2004 у справі №2-4572/2004 не набрало законної сили в зв'язку з його скасуванням Апеляційним судом міста Києва та поверненням справи на новий розгляд суду першої інстанції. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2006 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ «Алко-Лайн» про визнання недійсними установчих і первинних бухгалтерських документів по справі №2-3584/06 (в попередньому справа №2-4572/2004) було залишено без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07.12.2006 ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва по вищевказаній справі було залишено без змін.

Слід зазначити, що договори укладені позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алко-Лайн», фактично виконані обома сторонами (як продавцем, так і покупцем), на підтвердження сплати коштів за придбані товари позивачем надані копії платіжних доручень, на підтвердження отримання товарів - видаткові та податкові накладні.

Доказів того, що зазначені договори купівлі-продажу, укладені позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алко-Лайн» на момент перевірки були визнані недійсними у судовому порядку та рішення суду набрало законної сили відповідачем не надано, а отже позивач правомірно керувався ними при визначенні своїх податкових зобов'язань.

На момент складання наявних у позивача податкових накладних, сума ПДВ на підставі яких були віднесені позивачем до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алко-Лайн» було зареєстровано як платник ПДВ в установленому порядку та мало право видавати податкові накладні.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем занижено податок на прибуток за вищезазначеними епізодами.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами і доповненнями, в редакції закону, чинній на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення) штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.

Оскільки факти порушення податкового законодавства з боку позивача щодо заниження податку та прибуток та порушення порядку формування валових витрат за період, що перевірявся не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, штрафні санкції за цими епізодами застосовані відповідачем відносно позивача безпідставно.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 051 380,00 грн., з яких 742 230,00 грн. за основним платежем та 309 150,00 грн. штрафних санкцій, відтак, спірне податкове повідомлення-рішення вимогам закону не відповідає та підлягає визнанню недійсним.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000512320/3 від 08.12.2004 року, видане Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва в частині донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій на загальну суму 1 051 380 (один мільйон п'ятдесят одна тисяча триста вісімдесят) грн. 00 коп.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 58, ідентифікаційний код 39468697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" (49007, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Данила Нечая, будинок 25, офіс 52, ідентифікаційний код 30683443) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита за подання позовної заяви та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.В. Стасюк