ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2016р. Справа № 914/1722/14
За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Новояворівськ; до відповідача:Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Новояворівськ; про:визнання рішення недійсним Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Цяпка О.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 18.02.2014р.) від відповідача:ОСОБА_3 - представник (довіреність №803/10 від 27.05.2014р.).
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. За клопотанням відповідача здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».
СУТЬ СПОРУ:
15.05.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ФОП ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області (надалі - Відповідач) про визнання рішення недійсним.
Ухвалою суду від 16.05.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 29.05.2014р. Ухвалою суду від 29.05.2014р. розгляд справи відкладено на 06.06.2014р., а 06.06.2014р. в судовому засіданні оголошено перерву до 20.06.2014р. Ухвалою від 20.06.2014р. суд зупинив провадження у справі до вирішення господарським судом Львівської області справи № 914/607/14 по суті. Ухвалою суду від 20.10.2016р. провадження у справі № 914/1722/14 було поновлено, її розгляд призначено на 31.10.2016р. Ухвалою від 31.10.2016р. суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, її розгляд відклав на 28.11.2016р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, подав для долучення до матеріалів справи пояснення від 28.11.2016р., позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 25.12.2008р. між відповідачем (орендодавцем) та позивачем (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до якого у користування позивача було передано земельну ділянку площею 35 кв.м. для обслуговування торгового павільйону, яка знаходиться навпроти буд. №2 по вул. С. Бандери в м. Новояворівську, строком до 01.01.2014р. У зв'язку з бажанням орендаря продовжити дію договору на новий строк, ФОП ОСОБА_1 19.11.2013р. звернулася до відповідача з заявою про продовження договору оренди. На думку позивача, оскільки відповідач заяву позивача всупереч строку, встановленому в законі не розглянув, відтак, договір оренди є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах і тому міська рада повинна була укласти з позивачем додаткову угоду про поновлення договору без прийняття рішення. Крім цього, представник зазначає, що 24.02.2014р. позивач повторно звернулася до відповідача з листом-повідомленням з долученими примірниками додаткової угоди, відповідь на який так і не отримала. Також позивач вважає, що він має першочергове право на отримання ділянки в оренду, зважаючи на тривалий період користування земельною ділянкою та набуття позивачем права власності (наразі не зареєстроване) на торговий павільйон, який знаходиться на земельній ділянці. З врахуванням наведеного, позивач вважає, що оскаржуване рішення слід визнати недійсним.
В судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання позивачу можливості підготувати та подати заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, для долучення до матеріалів справи подав копії рішення виконавчого комітету Новояворівської міської ради №189 від 17.07.2013р. з додатком. Проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заперечуючи проти позову представник зазначив, що 17.07.2013р. виконавчим комітетом Новояворівської міської ради прийнято рішення №189, на підставі якого ФОП ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проектної документації та видано містобудівні умови та обмеження реконструкції торгового павільйону. На підставі розпорядження виконавчого комітету Новояворівської міської ради від 07.11.2013р. №154, позивача зобов'язано призупинити будівельні роботи з реконструкції торгового павільйону на орендованій земельній ділянці. 19.11.2013р. відповідачем на адресу позивача було скеровано лист №1797/10 від 19.11.2013р., яким повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, що орендодавець не вбачає доцільності продовжувати дії договору оренди землі після закінчення строку на який його було укладено. Листом від 05.12.2013р. №1928/10 відповідача повідомлено, що її заява про продовження договору оренди землі (вх. №997/08 від 19.11.2013р.) буде розглянута на черговому засіданні депутатської комісії з використання земель, благоустрою території і захисту навколишнього середовища. На засіданні комісії 02.01.2014р. вирішено винести питання щодо використання позивачем земельної ділянки на сесію міської ради. 06.02.2014р. Новояворівською міською радою прийнято рішення №1077 про припинення договору оренди землі, укладеного з позивачем, зобов'язано позивача повернути земельну ділянку. Відтак на думку представника, підстав для визнання рішення міської ради недійсним немає.
Розглянувши усне клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що таке задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ГПК України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Враховуючи те, що позовна заява надійшла до суду 15.05.2014р., ухвалою від 20.06.2014р. провадження у справі було зупинено, 20.10.2016р. суд поновив провадження у справі, а на підставі ухвали від 31.10.2016р. суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, спір підлягає вирішенню в цьому судовому засіданні, оскільки задоволення клопотання про оголошення перерви матиме наслідком вихід судом за межі строків розгляду справи, що є неприпустимим.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
25.12.2008р. між Новояворівською міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі №217 (надалі - Договір).
За умовами п. 1, 3, 4 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування встановленого павільйону по торгівлі сільськогосподарською продукцією, яка знаходиться навпроти буд. №2 по вул. С. Бандери в м. Новояворівську Яворівського р-ну Львівської обл.. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 35 м.кв. Кадастровий номер земельної ділянки 4625810500:04:008:0025.
Згідно п. 6 Договору, такий укладено на термін до 01.01.2014р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів після закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
У зв'язку з тим, що у встановлений законом строк Новояворівською міською радою не було розглянута заява позивача щодо поновлення дії Договору, останній вважає, що строк дії Договору поновився, а тому рішення відповідача №1077 від 06.02.2014р. підлягає визнанню недійсним.
Встановивши наведені обставини справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. (ст. 13 Закону України «Про оренду землі», в редакції від 11.08.2013р. (надалі - Закон).
Частиною 1 ст. 19, ч. 1 ст. 31 Закону визначено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України).
Згідно п. 6 Договору, такий укладено до 01.01.2014р.
Положеннями ст. 33 Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Як зазначив Верховний Суд України у постановах №6-10цс15 та №6-219цс14 від 25.02.2015р. стаття 33 ЗУ «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди: на підставі положень частин 1-5 цієї статті та на підставі положення частини 6 цієї статті.
Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: 1) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 2) орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди ; 4) орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, маючи на меті і надалі користуватися земельною ділянкою позивач у встановлений ст. 33 Закону строк - 19.11.2016р. звернулася до Новояворівської міської ради з заявою від 18.11.2013р., відповідно до якої просила продовжити договір оренди землі, терміном на 5 років, долучивши до заяви копію договору, свідоцтва підприємця та паспорту. Водночас, додаткової угоди про продовження дії Договору позивачем не було долучено до заяви.
Таким чином, всупереч наведеним положенням ч.ч.1-5 ст.33 Закону, позивачем при зверненні з заявою про поновлення Договору не було дотримано передбаченого порядку. А тому у відповідача відсутнім був обов'язок розглядати вказану заяву та давати на неї відповідь.
При цьому судом відхиляються посилання позивача на факт повторного звернення 24.02.2014р. до відповідача з листом-повідомленням (з долученими примірниками додаткової угоди) про необхідність підписання додаткової угоди, оскільки таке повторне звернення не усуває порушень позивача, які було допущено ним при поданні заяви від 18.11.2013р.
Частиною шостою ст.33 Закону передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою ст.33 ЗУ «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди ; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
При цьому, законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи збіг встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме із його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2013р. відповідачем скеровано на адресу позивача лист за №1797/10 від 19.11.2013р., яким повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, що Новояворівська міська рада не вважає за доцільне поновляти Договір на новий термін після закінчення строку на який його було укладено та зазначено про обов'язок орендаря повернути земельну ділянку згідно пп. «г», п. 31 Договору.
Лист-повідомлення було обґрунтоване насамперед скаргами мешканців прилеглих будинків щодо проведення позивачем реконструкції торгового павільйону, зверненням міської ради до ІДАБК у Львівській області щодо перевірки достовірності даних Декларації про початок виконання будівельних робіт (торгового павільйону), зупиненням будівельних робіт на орендованій земельній ділянці.
З огляду на викладене, враховуючи факт направлення позивачу заперечень орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, суд вважає, що 01.01.2014р. дія Договору припинилася і на новий строк такий поновлений у встановленому Законом порядку не був.
Статтею 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси .
У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зазначається, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову .
Враховуючи факт припинення 01.01.2014р. договірних орендних відносин між позивачем та відповідачем та відсутність подальшої пролонгації договору, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання оскаржуваного рішення незаконним слід відмовити, з огляду на відсутність факту порушення цим рішенням прав та обов'язків позивача.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2016 р.
Суддя Крупник Р.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2016 |
Оприлюднено | 08.12.2016 |
Номер документу | 63154372 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Крупник Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні