Ухвала

від 30.11.2016 по справі 522/21270/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1735/16

Номер справи місцевого суду: 522/21270/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

адвокат ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2016 року, якою клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні « 32016160000000132 від 21.09.2016 року задоволено,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, досудовим слідством встановлено, що службові особи ПСП «Вороновське», основним видом діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур, в період з 01.01.2016 року по 30.08.2016 року з метою ухилення від сплати податків здійснили реалізацію вирощеної сільськогосподарської продукції за готівковий рахунок без відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності, що призвело до фактично ненадходження до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 3705 тис. грн.

На даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на пшеницю в кількості 2135,090 тонн (згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 271 ПСП «Вороновське»); насіння соняшника в кількості 1658,852 тонн (згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 271 ПСП «Вороновське»)

Вказане майно після проведення товарознавчої експертизи та оцінки може бути використане з метою відшкодування завданих службовими особами ПСП «Вороновське» державні збитків, в результаті ухилення від сплати податків.

Старший слідчий з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32016160000000132 від 21.09.2016 року. Мотивую тим, що вилучені речі та документи містять інформацію, необхідну для проведення всебічного та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження, оскільки лише за допомогою даних речей та документів можливо встановити правильність та повноту ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, встановити коло осіб, відповідальних за проведення господарських операцій, підтвердити або спростувати факт вчинення кримінального правопорушення службовими особами підприємства. Вказані речі та документи необхідні для подальшого проведення судових експертиз, оскільки можуть містить сліди вчинення кримінального правопорушення. Вилучені грошові кошти можуть бути набутими внаслідок вчинення службовими особами ПСП «Вороновське» умисного ухилення від сплати податків, а отже є речовим доказом у кримінальному провадженні. Іншим способом забезпечити відшкодування в подальшому спричинених державі збитків, забезпечити задоволення можливих заявлених цивільних позовів, ніж накласти арешт на вищевказане майно, не є можливим. На теперішній час власника або володільця вилученого у ході обшуку майна слідством не встановлено та документи щодо його походження ніким не надано.

Слідчий суддя ухвалою від 23 листопада 2016 року задовольнив клопотання та наклав арешт на майно ОСОБА_8 на: пшеницю в кількості 12135,090 тонн, насіння соняшникове в кількості 1658, 852 тонни.

В апеляції на вказану ухвалу адвокат ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП С ФР ГУ ДФС в Одеській області про накладення арешту на влучене в ході обшуку майно у кримінальному провадженні № 32016160000000132 від 21.09.2016 року, посилаючись на істотне порушення норм КПК України, необґрунтованість ухвали, оскільки ОСОБА_8 на сьогоднішній день не є а ні підозрюваним, а ні обвинуваченим, або засудженим, або требо особою за наявності достатніх підстав вважати, що його майно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. Майно вилучене у ОСОБА_8 не відповідає критеріям, вказаним в ст. 98 КПК України.

10.11.2016 року слідчим суддею Приморського райсуду м. Одеси було винесено дві ухвали, якими клопотання слідчого були задоволені, в подальшому 18.11.2016 року Апеляційним судом Одеської області були винесені ухвали, якими скасовані рішення слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 10.11.2016 року, як незаконні, та відмовлено у задоволенні клопотань слідчого про накладення арешту на майно вилучене у ОСОБА_10 під час обшуку. Грубо ігноруючи ухвали Апеляційних суддів Одеської області від 18.11.2016 року, а також в порушення норм кримінально-процесуального законодавства, старший слідчий ОСОБА_9 втретє звертається до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході обшуку у ОСОБА_8 і на цей раз дане клопотання також розглядає слідчий суддя ОСОБА_11 , який не дивлячись на існуючі ухвали про скасування його незаконних ухвал від 10.11.2016 року та умисно ігноруючи їх, все одно 23.11.2016 року приймає рішення про накладення арешту на майно ОСОБА_8 ..

Разом з тим, при повторному зверненні до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту слідчий не повідомив про будь-які нові обставини справи, які б мали значення при розгляді клопотання про накладення арешту та не надав будь-які нові належні докази на підтвердження обставин на які він посилається.

Слідчий суддя, в порушення ст.ст. 171, 172 КПК України не надав належної оцінки тому факту, що клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучено у ОСОБА_10 в ході обшуку, та є тимчасово вилученим, було подано до суду з пропуском процесуального строку встановленого для подачі таких клопотань, оскільки обшук та вилучення майна проходило з 27.10.2016 року по 31.10.29016 року.

З урахуванням наведеного вважає, що ухвала судді від 23.11.2016 року про накладення арешту на пшеницю в кількості 2135,090 тонн, на насіння соняшника в кількості 1658,852 тонн, та на грошові кошти у сумі 5810 євро не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, адвоката, який підтримав доводи апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності до ст. 170 ч. 2 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіск ації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною 4 цієї ж статті, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої ст. 170 Цього Кодексу; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження внесено до ЄРДР 21.09.2016 р. але на момент розгляду справи по справі не було оголошена підозра жодній особі, також в клопотанні слідчого не наведено ніяких доказів, які б свідчили про ухилення від сплати податків, до клопотання не було додано жодних підтверджень, що був заявлений цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні.

Крім того, з матеріалів справі вбачається що слідчій вже звертався з аналогічнім клопотанням та 02 листопада 2016 р. ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси в задоволені клопотання про арешт майна йому було відмовлено та зобов`язано повернуті майно власникові або особі у якої воно було вилучено. Ця ухвала набрала чинності але органом досудового слідства виконана не була.

18.11.2116 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ повторно скасувала рішення про накладення арешту на майно ОСОБА_8 в виді грошових коштів пшениці і насіння.

Незважаючи на дії, які визнані незаконними двічі судами різних рівнів, орган досудового слідства не виконуючи рішення суду втрете звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_8 і слідчий суддя ОСОБА_11 не перевіряючи обставин справи не даючи правової оцінки ситуації, яка склалась в органі досудового слідства знов з грубим порушенням діючого законодавства приймає рішення яке не відповідає вимогам закону.

Так приймаючи дане рішення, слідчий суддя не дав оцінки, що орган досудового слідства вносячи дані в реєстр не встановив чи є фактичний збиток зі сторони ОСОБА_8 не послався на докази, які колегією суддів не були встановлені, а тільки послався на норми законодавства які регулюють дані правовідношення. Не провірив що орган досудового в порушення ст.ст. 171, 172 КПК України, подав клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучено у ОСОБА_10 в ході обшуку, та є тимчасово вилученим, до суду з пропуском процесуального строку встановленого для подачі таких клопотань, оскільки обшук та вилучення майна проходило з 27.10.2016 року по 31.10.29016 року.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку що ухвала слідчого судді від 10.11.2016 р. підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням вимог ст. 170 КПК України, а клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 32016160000000132 від 21.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170 ч 2, 3, 407, 422 КПК України, судової колегія з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_12 - задовольнити, ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області та накладено арешт на майно ОСОБА_8 на: пшеницю в кількості 12135,090 тонн, насіння соняшникове в кількості 1658, 852 тонни скасувати, винести нову ухвалу якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області про накладення арешту на майно ОСОБА_8 : пшеницю в кількості 12135,090 тонн, насіння соняшникове в кількості 1658, 852 тонни відмовити.

Ухвала є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду ОСОБА_4

Одеської області: ОСОБА_2

ОСОБА_3