Ухвала

від 18.11.2016 по справі 755/11880/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

18 листопада 2016 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору позики неукладеним та договору про відступлення права вимоги недійсним, -

в с т а н о в и в :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, який в процесі розгляду уточнив та просив визнати договір позики, укладений між ним та ОСОБА_6 відповідно до розписки від 11 січня 2011 року неукладеним, а договір про відступлення права вимоги від 25 грудня 2012 року недійсним.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Баришівського районного суду Київської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1 104 760 грн, посилаючись на те, що за договором про відступлення права вимоги від 25 грудня 2012 року, укладеним з ОСОБА_6, до нього перейшло право вимоги за договором позики від 11 січня 2011 року, який було укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_2

На підтвердження укладення договору позики ОСОБА_2 було складено розписку, згідно з якою ОСОБА_2 та фермер СФГ «Мрія», отримав від ОСОБА_6 у борг 50 000 доларів США строком на один рік з щомісячною відсотковою ставкою 3,5% (або 42% річних).

Рішенням Баришевського районного суду Київської області від 17 лютого 2015 року з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто сума у розмірі 1 766 680 грн.

Зазначає, що текст розписки від 11 січня 2011 року він не складав, грошові кошти у розмірі 50 000 дол. США в борг не отримував.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що відсутні правові підстави для визнання договору позики неукладеним, оскільки розписка підписана позивачем, кошти за договором позики отримані ОСОБА_2, надані в позику саме ОСОБА_5 за посередництвом ОСОБА_7, який на прохання позивача виготовив текст розписки, при цьому, факт отримання позивачем в борг грошових коштів за цим договором підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Крім того, суди дійшли до правильного висновку, що у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання договору позики неукладеним, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, оскільки вони є похідними.

З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності даних судових рішень. Викладені заявником обставини не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставин щодо порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не вбачається.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору позики неукладеним та договору про відступлення права вимоги недійсним.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ Т.Л. Ізмайлова