Постанова

від 29.11.2016 по справі 920/1559/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 920/1559/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б. за участю представників: позивачаВерьовкін С.В. -пред. дов. від 23.11.2015 відповідачаСідліченко В.В.- предст. дов. від 10.03.2016 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської міської ради на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 у справі№ 920/1559/15 Господарського суду Сумської області за позовомСумської міської ради до Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю проприпинення договору оренди шляхом його розірвання

ВСТАНОВИВ:

25.09.2015 Сумська міська рада звернулася до господарського суду з позовом про припинення шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, площею 0,12 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного з відповідачем, про реєстрацію якого у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.12.2006 № 040661201261. Позов вмотивовано наявністю передбачених договором та законодавством підстав для розірвання договору за рішенням суду з ініціативи орендодавця з огляду на використання відповідачем орендованої земельної ділянки з порушенням умов договору щодо мети використання земельної ділянки, положеннями статей 24, 25, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", статей 610, 611 Цивільного кодексу України, статі 158 Земельного кодексу України.

Відповідач відхилив позов, зазначивши, що на орендованій ним земельній ділянці здійснюється стихійна торгівля, про що відповідач звертався у правоохоронні органи; відповідач не укладав договори суборенди земельної ділянки та не надавав право на розміщення торговельних тимчасових споруд; матеріали справи не доводять порушень у використанні ділянки відповідачем.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.11.2015 (судді: Зайцева І.В. - головуючий, судді Рунова В.В., Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено повністю; розірвано договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, площею 0,12 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений сторонами 17.06.2003, про реєстрацію якого у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.12.2006 № 040661201261; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 (судді: Тихий П.В. - головуючий, Гетьман Р.А., Сіверін В.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано; у позові відмовлено; розподілено судові витрати.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Сумська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову у даній справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Касаційну скаргу вмотивовано порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме: висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушення відповідачем мети використання орендованої земельної ділянки суперечать наявним у справі доказам, суд не врахував положення статей 526, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України щодо наслідків порушення зобов'язання за договором; в порушення принципу рівності сторін, суд всупереч приписам статей 22, 43 Господарського процесуального кодексу України, суди не надав оцінки доказам та доводам позивача, виклавши в судовому рішенні лише доводи та докази відповідача, після зміни складу суду апеляційної інстанції та початку заново розгляду справи представники сторін не отримали можливості надати пояснення новому складу суду щодо апеляційної скарги. Додатково скаржник також вказав на незаконний склад колегії суддів, що розглядали справу, як визначений в порушення вимог статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України та статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" без застосування автоматизованої системи документообігу суду.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу, заперечив її доводи, вказуючи на законність та обґрунтованість постанови апеляційної інстанції.

В судовому засіданні від 22.11.2016 оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 29.11.2016 для вивчення додаткових пояснень до касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За приписами частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Також відповідно до абзацу першого статі 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України.

Місцевий господарський суд встановив, що 17.03.2006 Сумська міська рада (орендодавець, позивач) та Спільне українсько-білоруське підприємство "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (орендар, відповідач) уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач на підставі рішення Сумської міської ради від 22.02.2006 № 1627-МР "Про вилучення, надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради" передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,12 га. Договір зареєстрований в Сумському міському реєстраційному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.12.2006 № 040661201261. Кадастровий номер вищезазначеної земельної ділянки НОМЕР_1.

Договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.10.2014, посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округа Ровенською А.О., внесено зміни до договору оренди земельної ділянки щодо визначення адреси земельної ділянки - АДРЕСА_1 та розміру річної орендної плати, про що вчинено у державному реєстрі прав запис № 7194230.

Відповідно до пункту 2.1 договору земельна ділянка надається в оренду під розміщення парковки легкового автотранспорту, згідно з Українським класифікатором цільового використання - землі автомобільного транспорту.

Пунктом 4.2 договору визначено, що орендар, зокрема, має право за згодою орендодавця, визначеною в окремій угоді сторін, проводити поліпшення земельної ділянки, зводити тимчасові (на термін оренди), виробничі та інші будівлі та споруди згідно з проектом, затвердженим та погодженим у встановленому порядку, закладати насадження без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з пунктом 5.4 договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України " Про оренду землі" та цим договором.

20.07.2015 Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради надав замовникам: Управлінню капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, Спільному Українсько - Білоруському підприємству "Укртехносинтез", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки адресою: АДРЕСА_1 № 109/06.01-15 щодо наміру забудови: нове будівництво торгівельного - центру.

13.08.2015 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області зареєструвало за № СМ 083152250484 декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 нового торгівельного центру.

Місцевий господарський суд зазначив, що будь-якої згоди позивача на будівельні роботи відповідач не отримував, та відхилив пояснення відповідача, що на спірній земельній ділянці він має намір облаштувати саме автостоянку.

Враховуючи наведені вище обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем обов'язків за договором оренди земельної ділянки, та, відповідно, наявності підстав для розірвання договору.

Переглядаючи справу у повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту наданих 20.07.2015 Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради замовникам (Управлінню капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, Спільному Українсько-білоруському підприємству "Укртехносинтез", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9) Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 № 109/06.01-15 щодо наміру забудови: нове будівництво торгівельного центру та Декларації про початок виконання будівельних робіт від 13.08.2015 за № НОМЕР_2 випливає, що проведення будівництва передбачено на двох земельних ділянках, а саме:

- земельна ділянка загальною площею 0,2696 га, кадастровий номер НОМЕР_3, належить на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 на підставі рішення Сумської міської ради від 25.09.2013 № 2680-МР;

- земельна ділянка загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_4 орендована Спільним Українсько-Білоруським підприємством "Укртехносинтез" (у формі ТОВ) відповідно до договору оренди від 17.03.2006.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурний центр" на замовлення відповідача та фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на підставі завдання на проектування, затвердженого замовником, розробило робочий проект "Нове будівництво торгівельного центру" згідно з договором № 03-08 від 03.08.2015 на виконання проектних робіт та інших вихідних даних, перелік яких наведений у відповідному розділі пояснювальної записки. Проект виконаний відповідно до вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських населених пунктів", ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення".

Проектом передбачається будівництво чотирьох типів приміщень, з них на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1 - 1 тип - одноповерхові для паркування автомобільного транспорту. Відтак, на спірній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1, планується будівництво парковки легкового автомобільного транспорту.

Доказів, що на саме на спірній земельній ділянці буде будуватись торгівельний центр, матеріали справи не містять та такі твердження позивача мають характер припущень.

За статтями 525, 526, 610 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Таким чином, сторона договору має вчинити дію, або допустити бездіяльність, що прямо або в кінцевому підсумку суперечить законодавству.

Звернення відповідача до уповноваженого органу щодо намірів забудови орендованої земельної ділянки не суперечить умовам договору та законодавству; доказів здійснення відповідачем на цій ділянці земляних робіт, спорудження, інших дій та процесів, що охоплюються поняттям будівництва, матеріали справи не містять, як і доказів організації відповідачем на орендованій земельній ділянці незаконної торговельної діяльності.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

Суд апеляційної інстанції дослідив матеріали справи в їх сукупності та вказав, що вони не містять належних доказів, з яких би вбачалось порушення відповідачем цілей експлуатації зазначеної земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції чинній на момент винесення постанови апеляційною інстанцією) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За змістом пункту 7 частини першої статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Відтак, аналіз положень статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час прийняття постанови судом апеляційної інстанції) та статей 2-1, 4-6 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який в силу поважності причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), на інших суддів цього суду, лише через автоматизовану систему документообігу за принципом вірогідності (відповідна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі №К2/107-12/13).

Відтак, в порушення вимог статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України та статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", матеріали справи не містять протоколу про зміну складу колегії суддів, визначеної автоматизованою системою в порядку, передбаченому вказаними нормами.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний суд всупереч статтям 43, 99, 101, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; не дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; неналежним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, не виклав мотиви, з яких він не погоджується з висновками місцевого господарського суду, у зв'язку з чим його висновки не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення процесуального законодавства, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та з огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду справи, суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської міської ради задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 у справі №920/1559/15 Господарського суду Сумської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова