Ухвала

від 29.11.2016 по справі 905/2192/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

29.11.2016 Справа № 905/2192/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Газкомплект доПублічного акціонерного товариства Машзавод простягнення 3377123,66 грн. за участю представників:

від позивачане з'явився; від відповідачане з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газкомплект до Публічного акціонерного товариства Машзавод про стягнення основного боргу у розмірі 2886555,26грн., інфляційних втрат у розмірі 118835,44грн., 3% річних у розмірі 28232,88грн., пені у розмірі 343500,08грн.

За результатами автоматичного розподілу справ, справу №905/2192/16 передано на розгляд судді Гринько С.Ю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2016 порушено провадження та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/958 від 13.09.2016 відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області у зв'язку зі звільненням судді Гринько С.Ю. (постанова Верховної Ради України Про звільнення суддів №4697 - 5 від 08.09.2016) призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/2192/16.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ від 13.09.2016, справу №905/2192/16 передано на розгляд судді Огороднік Д.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.09.2016 справу прийнято до провадження суддею Огороднік Д.М. та витребувано належним чином засвідчений розрахунок суми основного боргу з посиланням на первинні документи бухгалтерського обліку на підставі яких він виник.

Представник позивача у судове засідання 11.10.2016 з'явився та подав розрахунок ціни позову. Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.10.2016 розгляд справи відкладений на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України на 25.10.2016 для надання часу відповідачу для явки, надання відзиву на позовну заяву та вивчення судом матеріалів розрахунку ціни позову, наданого позивачем.

Представник позивача у судове засідання 25.10.2016 з'явився, надав додаткові докази до матеріалів справи. Отже, з метою вивчення наданих документів ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2016 розгляд справи відкладено на 08.11.2016.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання 08.11.2016 не забезпечив, разом з тим, на офіційну електрону адресу суду надіслав клопотання наступного змісту явка позивача у судове засідання визнана необов'язковою, отже, приймаючи до уваги те, що позивачем надані всі необхідні документи, які підтверджують наявність боргу відповідача, тому прошу розглянути справу 08.11.2016 у відсутності представника позивача . У судовому засіданні 08.11.2016 судом встановлено, що матеріали справи не містять всіх належних, необхідних доказів на підтвердження наявності основного боргу відповідача та поставки товару, оплати його вартості за контрактом №16 від 16.12.2014, на які посилається у своїх позовних вимогах позивач, тому ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2016 розгляд справи відкладено на 14.11.2016 та витребувано у позивача вказані документи.

Ухвалою суду від 08.11.2016 від позивача витребувані належним чином засвідчені копії всіх первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення поставки товару та оплати його вартості за контрактом № 16 від 16 грудня 2014 року.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання 14.11.2016 не забезпечив, разом з тим, на офіційну електрону адресу суду надіслав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Вказане клопотання позивач обґрунтував тим, що справа є складною, тому позивач потребує часу для надання витребуваних судом документів .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.11.2016 строк вирішення спору на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладений на 29.11.2016 та повторно витребувано у позивача належним чином засвідчені копії всіх первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення поставки товару та оплати його вартості за контрактом №16 від 16 грудня 2014 року.

Позивач явку свого повноваженого представника у судове засідання 29.11.2016 не забезпечив, проте 16.11.2016, через канцелярію суду, подав додаткові докази та 29.11.2015 на офіційну електрону адресу суду вже втретє надіслав клопотання, в якому зазначив, що всі первинні документи щодо суті спору справи позивачем вже надані та попросив розглянути справу за відсутності його представника .

Відповідно до ст. 4-2, ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Під час розгляду справи, судом створені необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, згідно пояснення позивача викладеного в клопотаннях до суду, ним надані усі первинні документи необхідні для розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем надані всі необхідні документи, судом дослідивши матеріали справи та встановивши дійсні правовідносини між сторонами приходить до висновку про неможливість вирішення спору по суті у зввЂ�язку з наступним.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобоввЂ�язань щодо своєчасної та повної оплати вартості товару, поставленого за контрактом купівлі - продажу №16 від 16.12.2014.

Позивачем наданий до матеріалів справи контракт купівлі - продажу №16 від 16.12.2014. За умовами вказаного контракту продавець (Товариство з обмеженою відповідальністю Газкомплект , позивач) зобов'язується поставити, а покупець (Публічне акціонерне товариство Машзавод , відповідач) прийняти і оплатити товар в номенклатурі, кількості, у строки та за цінами, вказаними у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту (п.1.1. договору).

Між сторонами підписані додаткові угоди №1 від 02.03.2015 та №2 від 19.05.2015, якими внесені зміни в п.1.2. та п.4.2. контракту.

Відповідно до п.1.2. (в редакції додаткової угоди №2) загальна сума контракту визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних сторонами протягом дії даного контракту.

На підтвердження факту здійснення позивачем поставки відповідачу товару на підставі контракту №16, позивачем надані належним чином засвідчені копії наступних документів: розрахунку суми позову, акту звірки взаєморозрахунків №АС - 0000003 від 16.04.2015, видаткової накладної №т-0000300 від 30.06.2015 на суму 183414,36грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000420 від 26.06.2015 на суму 183414,36грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000299 від 30.06.2015 на суму 202662,72грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000414 від 24.06.2015 на суму 202662,72грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000290 від 25.06.2015 на суму 14443,20грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000419 від 25.06.2015 на суму 14443,20грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000377 від 30.07.2015 на суму 18354,00грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000460 від 13.07.2015 на суму 18354,00грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000446 від 27.08.2015 на суму 201099,98грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000605 від 26.08.2015 на суму 201099,98грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000435 від 19.08.2015 на суму 19212,96грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000593 від 19.08.2015 на суму 19212,96грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000434 від 19.08.2015 на суму 632864,22грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000524 від 29.07.2015 на суму 632864,22грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000576 від 28.09.2015 на суму 297083,21грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000758 від 24.09.2015 на суму 297083,21грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000577 від 28.09.2015 на суму 3115,81грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000768 від 28.09.2015 на суму 3115,81грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000578 від 28.09.2015 на суму 7372,80грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000773 від 28.09.2015 на суму 7372,80грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000446 від 27.08.2015 на суму 201099,98грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000605 від 26.08.2015 на суму 201099,98грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000611 від 05.10.2015 на суму 1945,19грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000813 від 05.10.2015 на суму 1945.19грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000516 від 15.09.2015 на суму 10510,08грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000706 від 15.09.2015 на суму 10510,08грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000479 від 02.09.2015 на суму 1176,26грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000624 від 28.08.2015 на суму 1176,26грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000553 від 16.10.2015 на суму 361869,30грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000843 від 09.10.2015 на суму 361869,30грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000836 від 20.11.2015 на суму 485661,19грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00001060 від 12.11.2015 на суму 485661,1998грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000837 від 20.11.2015 на суму 4805,63грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00001058 від 10.11.2015 на суму 4805,63грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000760 від 05.11.2015 на суму 356494,85грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00000967 від 29.10.2015 на суму 356494,85грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000779 від 09.11.2015 на суму 54748,80грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00001035 від 09.11.2015 на суму 54748,80грн. з ПДВ, видаткової накладної №т-0000761 від 05.11.2015 на суму 148923,24грн. з ПДВ, рахунку - фактури №т-00001009 від 04.11.2015 на суму 148923,24грн. з ПДВ, довіреностей на отримання товаро - матеріальних цінностей.

Зі змісту вказаних видаткових накладних та рахунків фактури вбачається, що підстава їх виникнення це договір купівлі - продажу №16 від 16.12.2014. Отже, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних, з урахуванням п.1.2. контракту, сума поставки складає 3005757,80грн., тобто сума всіх видаткових накладних, наданий позивачем до матеріалів справи.

Окрім того, на вимогу ухвали суду від 14.09.2016 позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок основного боргу по договору купівлі - продажу №16 від 16.12.2014.

Зі змісту наданого розрахунку вбачається, що основний борг у розмірі 2886555,26 грн. складається із суми боргу по акту звірки розрахунків №АС - 0000003 від 16.04.2015 з вихідним сальдо у розмірі 892867,52грн. та із наступних сум поставок: 17.04.2015 на суму 7286,40грн. 20.04.2015 на суму 313395,52грн., 06.05.2015 на суму 14073,60грн., 07.05.2015 на суму 207500,11грн., 21.05.2015 на суму 46154,14грн., 26.05.2015 на суму 1447480,72грн., 28.05.2015 на суму 438441,67грн. та на суму 188,93грн., 25.06.2016 на суму 14443,20грн., 30.06.2015 на суму 202662,72грн. та на суму 183414,36грн., 30.07.2015 на суму 18354,00грн., 19.08.2015 на суму 632864,22грн. та на суму 19212,96грн.. 27.08.2015 на суму 201099,98грн., 02.09.2016 на суму 1176,26грн., 15.09.2015 на суму 10510,08грн., 28.09.2015 на суму 297083,21грн., на суму 3115,81грн., 7372,80грн., 05.10.2015 на суму 1945,19грн., 16.10.2015 на суму 36189,30грн., 05.11.2015 на суму 356494,85грн., 148923,24грн., 09.11.2015 на суму 54748,80грн., 20.11.2015 на суму 485661,19грн., на суму 4805,63грн., 03.12.2015 на суму 11500,20грн., 16.12.2015 на суму 1880,40грн.

Також у своєму розрахунку позивачем відображено, що відповідач частково розраховувався згідно акту звірки від 16.04.2015, а саме 20.04.2015 на суму 300000,00грн.; 06.05.2015 на суму 312344,93грн., 13.05.2015 на суму 14073,60грн., 26.05.2015 на суму 200000,00грн., 23.06.2015 на суму 100000,00грн., 30.06.2015 на суму 40000,00грн.., 29.07.2015 на суму 18354,00грн., 13.08.2015 на суму 50000,00грн., 18.08.2015 на суму 340000,00грн., 19.08.2015 на суму 200000,00грн., 21.08.2015 на суму 50000,00грн., 04.09.2015 на суму 64536,00грн., 15.09.2015 на суму 10360,00грн., 24.09.2015 на суму 96804,00грн., 28.09.2015 на суму 2400000,00грн., 15.10.2015 на суму 330000,00грн., 16.10.2015 на суму 20000,00грн., 04.11.2015 на суму 450118,62грн., 20.11.2015 на суму 650000,00грн., 03.12.2015 на суму 11500,00грн., 14.12.2015 на суму 1880,40грн.

За таких обставин, сума заборгованості по акту звірки складає 592867,52 грн. (892867,52 грн.-300000,00 грн.), сума поставок по акту складає 5491779,09 грн., оплату здійснено на суму 3559971,51 грн. Отже сума заборгованості по розрахунку позивача складає 2524675,10 грн. (5491779,09 грн. +582867,52 грн. - 3559971,55 грн.). Слід зазначити, що позивач не здійснює підсумковий розрахунок в наданих поясненнях, тільки перераховує поставку та оплату, а сума основного боргу згідно позовних вимог складає 2886555,26грн.

Оскільки акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, а по суті є, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах і не може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання, тому для повного та всебічного розгляду справи, необхідним є дослідження тих первинних документів, які зазначені в акті звірки на предмет того, чи належним чином оформлені документи, чи відноситься поставки товарів до відносин по договору №16, та на підставі яких, за доводами позивача, за відповідачем рахується борг.

В акті №АС - 0000003 від 16.04.2015 зазначено, що звірка між сторонами проводилася на підставі видаткових накладних №ПН-0000026 від 26.02.2015, №ПН-0000016 від 02.03.2015, №ПН - 0000041 від 17.03.2015, №ПН - 0000070 від 26.03.2015, №ПН-0000087 від 06.04.2015, проте позивачем до матеріалів справи останніх не надано.

Не надання позивачем накладних, на підставі яких виник борг по акту звірки від 16.04.2015 в сумі 892867,52 грн. унеможливлює встановлення та підтвердження належними та допустимими доказами факту наявності боргу відповідача перед позивачем по контракту №16 у вказаній сумі.

Окрім того, позивачем до матеріалів справи надані лише видаткові накладні за період з кінця червня 2015 року по кінець листопада 2015 року, тобто відсутній ряд видаткових накладних, на які позивач посилається в своєму розрахунку суми боргу, тому необхідним є дослідження первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують поставку товару 17.04.2015 на суму 7286,40грн., 20.04.2015 на суму 313395,52грн., 06.05.2015 на суму 14073,60грн., 07.05.2015 на суму 207500,11грн., 21.05.2015 на суму 46154,14грн., 26.05.2015 на суму 1447480,72грн., 28.05.2015 на суму 438441,67грн. та на суму 188,93грн., 03.12.2015 на суму 11500,00грн., 14.12.2015 на суму 1880,40грн. Вказані документи необхідні для дослідження в розрізі підстав поставки (номер договору), сторін, хто отримав товар, хто його поставив, сума поставки.

Також, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження часткової оплати, здійсненої відповідачем, про які безпосередньо йдеться і в позовній заяві і відображено в розрахунку ціни позову. В наданих позивачем виписках з банківського рахунку позивача, відображені суми платежу та підстави здійснення платежу: рахунки - фактури, які не надані позивачем до матеріалів справи, що унеможливлює встановлення факту того, що вказані суми були перераховані відповідачем позивачу на виконання контракту №16.

За таких обставин, для правильного вирішення спору та встановлення суми боргу, судом витребувані від позивача всі первинні документи, напідтверджують здійснення поставки товару та оплати його вартості за контрактом №16 від 16 грудня 2014 року.

Позивачем, на виконання ухвал суду від 08.11.2016 та від 14.11.2016 про витребування у позивача належним чином засвідчених копій всіх первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення поставки товару та оплати його вартості за контрактом №16 від 16 грудня 2014 року, наданні 16.11.2016, на його думку, належні необхідні докази для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом.

Дослідивши надані позивачем документи 16.11.2016 суд встановив, що вони складається з видаткових накладних та виписок по особовому рахунку позивача, проте підставою всіх вказаних видаткових накладних є контракт купівлі - продажу №18 від 03.12.2013 , хоча спір в межах справи №905/2192/16, як вже встановлювалося вище, виник на підставі договору №16 від 16.12.2014 . Відповідно до банківських виписок, суд відзначає, що оплати здійснювалися відповідачем по рахункам - фактури за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, жодних інших посилань на якийсь визначений договір останні не містить, тому у суду відсутня можливість перевірити чи дійсно вказані оплати стосуються безпосередньо договору №16 від 16.12.2014, на підставі якого виник спір, оскільки матеріали справи не містять рахунків - фактури за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, а на вимогу ухвал суду від 08.11.2016 та 14.11.2016 останні не надані. Також, всі вказані часткові оплати відповідно до банківської виписки датовані лютим, березнем, квітнем 2015 року, а у своєму розрахунку позивач чітко посилається на часткові оплати, здійснені в квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді грудні 2015 року. Отже, вказані документи не є належними та допустимими доказами у справі №905/2192/16.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем до матеріалів справи надані суперечливі докази, а саме надані докази виконання контракту №18 як докази виконання контракту №16, в частині здійснення оплати відповідачем вартості отриманого товару; видаткові накладні, які були надані з позовною заявою не повністю збігаються з видатковими накладними, які зазначені у розрахунку суми боргу, який позивач просить стягнути, частина так і не була надана позивачем; сума боргу зазначена в акті звірки від 16.04.2015 не підтверджується жодним належним та допустимим доказом; розрахунок суми боргу не співпадає із сумою боргу.

За таких обставин, навіть якщо не приймати суму заборгованості по акту звірки та вирахувати суму заборгованості по видатковим накладним не наданими позивачем до суду, у суду відсутні достатні правові обґрунтування та матеріали справи для визначення дійсної суми боргу, оскільки сам позивач зазначає про здійснення часткової оплати, проте його пояснення не підтверджені матеріалами справи та сам позивач не визначає в якій все ж такі сумі відповідач здійснив погашення суми боргу.

Отже, з наданих позивачем до матеріалів справи не можливо встановити дійсну суму заборгованості відповідача перед позивачем по контракту №16, не можливо встановити, на підставі яких накладних, коли та у якій сумі не виконані зобоввЂ�язання. Окрім того, сума заборгованості у розмірі 2886555,26грн. навіть самим позивачем не підтверджується його розрахунком.

Позивачем також заявлені до стягнення штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних та інфляційні втрати.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Аналізуючи норми права, які передбачають стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, слід зазначити, що нарахування останніх починається з дня, коли порушено грошове зобоввЂ�язання, а пеня нараховується тільки за 6 місяців. Отже, встановлення факту, на підставі якої накладної та у якій сумі виник борг, є вирішальним для вирішення спору про невиконання грошових зобоввЂ�язань

Оскільки самим позивачем вказано про здійснення часткових оплат, то для перевірки вказаних розрахунків суду необхідні належні докази на підтвердження не тільки виникнення основного боргу, але і його погашення з метою вірного визначення періодів нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Проте всіх доказів, а саме видаткових накладних, банківських виписок з відображенням часткових оплат до матеріалів справи не надано, а всі вимоги ухвал суду позивачем проігноровані та належним чином не виконанні, тому у суду відсутня жодна можливість перевірки належними доказами доводи позивача та відповідність дійсності розрахунку ціни позову.

Відповідно до частини першої ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу , розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частиною першою ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви.

Згідно з п.5 ч. 1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його незвЂ�явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначено в п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК ) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; - позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку статті 38 названого Кодексу , чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Суд звертає увагу на те, що провадження у справі №905/2192/16 триває з липня 2016 року, у позивача неодноразово, як вже встановлювалося вище, витребовувалися необхідні докази, проте останній без зазначення поважних причин їх не надав до суду, хоча представник позивача - ОСОБА_1 у судові засідання 11.10.2016, 25.10.2016 з'являлася, про що свідчить його особистий підпис на розписці про відкладення, тому позивач був добре повідомлений про необхідність надання відповідних доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для подальшого розгляду справи по суті.

Оскільки позивач не забезпечив явку своїх представників у судове засідання (08.11.2016, 14.11.2016, 29.11.2016), не виконав вимог суду, а саме: не надав належним чином засвідчені копії всіх первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення поставки товару та оплати його вартості за контрактом №16 від 16 грудня 2014 року, суд керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України залишає позов без розгляду.

Позивачем при зверненні з позовною заявою до суду відповідно до платіжного доручення №541 від 17.05.2016 сплачений судовий збір у розмірі 50653,30грн. За розрахунком суду сума позовних вимог складає 3377123,66грн., отже до сплати підлягає судовий збір у розмірі 50656,86грн. Позивачем 25.10.2016 у судовому засіданні на підтвердження доплати суми судового збору надане платіжне доручення №542 від 17.05.2016 на суму 689,00грн.

За таких обставин, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в частині залишення позовної заяви без розгляду покладається на позивача, а в іншій частині відповідно п.2 ст.7 Закону України Про судовий збір підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь позивача, як надмірно сплачений.

Керуючись положеннями ст.7 Закону України Про судовий збір , ст.49, п. 5 ч. 1 ст. 81 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гозкомплект до Публічного акціонерного товариства Машзавод про стягнення основного боргу у розмірі 2886555,26грн., інфляційних втрат у розмірі 118835,44грн., 3% річних у розмірі 28232,88грн., пені у розмірі 343500,08грн. залишити без розгляду.

2.Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю Гозкомплект (84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру,89, адреса для листування: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Горбатова, 39, код ЄДРПОУ 31875128 ) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 685(шістсот вісімдесят п'ять)грн. 44коп.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду у загальному порядку.

Суддя Д.М. Огороднік