Ухвала

від 30.11.2016 по справі 32/518

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.11.2016Справа № 32/518 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз на бездіяльність Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 у справі №32/518

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Ековторполімер

до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Суддя Р.Б. Сташків

Представники:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача (скаржника) - Пікуля С.В. (представник за довіреністю);

від ВДВС - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва у порядку ст. 121-2 ГПК України прийнято до розгляду указану скаргу про:

- зобов'язання Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, зняти арешти коштів та майна Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз , накладені головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 32/518 від 22.11.2010 у виконавчому провадженні ВП №23092123:

- постановою від 26.01.2011 про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках (перелік рахунків наведено у скарзі);

- постановою від 26.04.2011 про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках (перелік рахунків наведено у скарзі);

- постановою від 23.04.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У судове засідання позивач та ВДВС представників не направили.

Судом враховано, що за приписами ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, тому суд перейшов до розгляду скарги у даному судовому засіданні. Розглянувши подану скаргу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У межах виконавчого провадження № 23092123 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 у справі №32/518 ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві (нині - Голосіївський районний ВДВС міста Київ Головного ТУЮ у місті Києві, далі - ВДВС) було винесено дві постанови про арешт коштів боржника: від 26.01.2011 і від 26.04.2011, та постанову від 23.04.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У подальшому, 26.06.2012 ВДВС було винесено у виконавчому провадженні №23092123 постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Скарга на бездіяльність ВДВС мотивована тим, що разом з винесенням постанови від 26.06.2012 державним виконавцем не було знято арешти з майна та коштів боржника, накладені вищеописаними постановами.

За приписами ст. 50 Закону України Про виконавче провадження (тут і надані - Закон у редакції, коли оспорювана дія мала бути вчинена, тобто станом на 26.06.2012), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі) , який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Тобто, арешт за приписами ст. 50 Закону знімається у двох випадках: закінчення виконавчого провадження (крім визначених статтею виключень) або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.11.2014.

Натомість, у даному випадку має місце не закінчення виконавчого провадження у порядку ст. 49 Закону Закінчення виконавчого провадження , а повернення виконавчого документу стягувачеві у порядку ст. 47 Закону.

При цьому, норми ст. 47 та ст. 50 Закону не передбачають обов'язку державного виконавця знімати накладені ним арешти та інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення при повернені виконавчого документу стягувачеві.

Посилання ж у постанові від 26.06.2012 у виконавчому провадженні №23092123 на норму ст. 50 Закону, якою разом зі ст. 47 Закону керувався державний виконавець при винесенні постанови, також не тягне за собою покладення на нього обов'язку зняти накладені ним арешти та зняти вжиті заходи, оскільки, як було зазначено вище судом, норми ст. 47 та ст. 50 Закону такого обов'язку при повернені виконавчого документу стягувачеві не передбачають.

Посилання на відповідь ВДВС, що вказаний у ст. 59 Закону перелік підстав для знання арешту є вичерпним, у зв'язку з чим ВДВС не може задовольнити вимогу стягувача та радить йому звернутися до суду, судом також не приймається як доказ бездіяльності державного виконавця, оскільки є відповіддю ВДВС на звернення скаржника, а не відмовою конкретного державного виконавця від вчинення виконавчих дій у межах відкритого та чинного виконавчого провадження.

Судом також відхиляються посилання скаржника на норми законодавства про право власності та про права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, оскільки предметом судового розгляду у даному випадку є скарга боржника на дії ВДВС з питання дотримання державним виконавцем норм Закону при здійсненні виконавчого провадження, а не позов власника грошових коштів до суду про зняття арешту з них.

Отже, скаржником не доведено протиправності у не здійсненні державним виконавцем дій по зняттю накладених ним арештів на кошти та майно боржника, оскільки не доведено обов'язку державного виконавця в силу Закону здійснити такі виконавчі дії при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві в порядку ст. 47 Закону, тому у вимогах скарги суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз на бездіяльність Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 у справі №32/518 відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Р.Б. Сташків