Постанова

від 28.12.2016 по справі 32/518

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2016 р. Справа№ 32/518

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 30.11.2016

у справі №32/518 (суддя Сташків Р.Б.)

за скаргою на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ековторполімер ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз ,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від відділу ДВС: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз (надалі - ТОВ ЗПМ Союз , відповідач, заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (надалі - відділ ДВС, орган примусового виконання), яким було відхилено його заяву про зняття обтяжень, вжитих державним виконавцем у виконавчому провадженні №23092123 в ході примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 у справі №32/518.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз у задоволенні скарги на бездіяльність Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 у справі №32/518 скасувати та задовольнити скаргу на бездіяльність відділу ДВС.

Підстави звернення з апеляційною скаргою скаржником обґрунтовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз прийнята до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Дикунська С.Я., Жук Г.А., розгляд справи призначено на 28.12.2016.

Сторони та відділ ДВС своїх уповноважених представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення їм відповідних поштових відправлень.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами та за відсутності уповноважених представників судового процесу.

28.12.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві перебував судовий наказ №32/518, виданий 22.11.2010 Господарським судом міста Києва, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ековторполімер 154 340,00 грн заборгованості, 7 137,01 грн пені, 1 219,00 грн 3% річних від суми заборгованості, 1 626,96 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У межах виконавчого провадження №23092123 з виконання вищезазначеного наказу відділом ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві було винесено постанову від 26.01.2011 та постанову від 26.04.2011 про арешт коштів боржника, а також постанову від 23.04.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У подальшому, 26.06.2012 відділом ДВС було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України Про виконавче провадження .

Скарга на бездіяльність відділу ДВС мотивована тим, що разом з винесенням постанови від 26.06.2012 державним виконавцем не було знято арешт з майна та коштів боржника, накладений вищезазначеними постановами.

Крім того, з дати повернення виконавчого документу стягувачу минуло більше, ніж чотири роки, у зв'язку з чим строк для пред'явлення судового наказу до виконання сплив, а тому бездіяльність відділу ДВС щодо незняття арешту з коштів та майна ТОВ Завод полімерних матеріалів Союз є незаконною.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до статті 50 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на 26.06.2012) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Тобто арешт за приписами статті 50 вказаного Закону знімається у двох випадках: закінчення виконавчого провадження (крім визначених статтею виключень) або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Натомість, у даному випадку має місце не закінчення виконавчого провадження у порядку статті 49 Закону України Про виконавче провадження , а повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі статті 47 вказаного Закону.

При цьому, норми статті 47 та статті 50 Закону України Про виконавче провадження не передбачають обов'язку державного виконавця знімати накладені ним арешти та інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення при повернені виконавчого документу стягувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, органом примусового виконання відповідачеві був направлений лист від 02.11.2016 за вих. №39008, яким останнього було повідомлено про неможливість зняття арешту з посиланням на статтю 59 Закону України Про виконавче провадження , яка містить вичерпний перелік підстав для вчинення такої дії державним виконавцем. Цим же листом боржник був поінформований про наявність у нього права на звернення до суду з відповідним позовом про зняття арешту з майна та грошових коштів.

Як правильно зазначив суд в оскаржуваній ухвалі, даний лист фактично є відповіддю відділу ДВС на звернення скаржника, а не відмовою державного виконавця від вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження №23092123, відтак судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність скаржником бездіяльності органу примусового виконання при розгляді звернення відповідача про зняття арешту.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання скаржника на норми права, які гарантують власникові захист права на належне йому майно, а також на статтю 1074 Цивільного кодексу України, що забороняє обмежувати клієнта у розпорядженні своїми коштами, розміщеними на рахунку за договором банківського рахунку, оскільки предметом судового розгляду є скарга боржника на бездіяльність ВДВС з питань дотримання державним виконавцем норм Закону України Про виконавче провадження при здійсненні виконавчого провадження, а не позов власника про зняття арешту з грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що скаржником не доведено протиправної бездіяльності органу примусового виконання судових рішень щодо незняття арешту з коштів та майна боржника, оскільки не доведено обов'язку державного виконавця на підставі положень Закону України Про виконавче провадження здійснити такі виконавчі дії при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві в порядку статті 47 вказаного Закону, а тому скарга на бездіяльність відділу ДВС задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, належним чином дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 43, 33-34, 49, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод полімерних матеріалів Союз на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 у справі №32/518 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 у справі №32/518 залишити без змін.

3. Матеріали справи №32/518 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук