Ухвала

від 01.12.2016 по справі 2610/21300/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 22 -ц/796/ 12821 /1 6 Головуючий у 1 інстанції - Юзькова О.Л.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого судді - Панченка М.М.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року про часткове задоволення скарги Публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пироговської-Харітонової ЯніниОлексіївни, заінтересована особа - ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство Родовід Банк звернулося до суду зі скаргою на дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пироговської-Харітонової Яніни Олексіївни, в якій заявник просив визнати незаконними дії державного виконавця в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.03.2016 року та скасувати зазначену постанову. Крім того, Банк просив зобов'язати відповідний орган ДВС відкрити виконавче провадження.

В обґрунтування вимог скарги ПАТ Родовід Банк послався на те, що 16.01.2014 року Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення цього ж суду від 21.11.2013 року видано виконавчий лист №2610/21300/2012-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Родовід Банк заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 2 198 588 грн. 27 коп. та судових витрат в сумі 3 219 грн. 17.03.2016 року Банк пред'явив до виконання указаний виконавчий лист, проте 28.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Разом з тим, ПАТ Родовід Банк зазначає, що виконавчий лист №2610/21300/2012-ц вже був пред'явлений до виконання 04.11.2014 року та 09.11.2015 року, що свідчить про переривання строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому, на думку скаржника, висновок державного виконавця про пропуск стягувачем зазначеного процесуального строку, є безпідставним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пироговської-Харітонової Яніни Олексіївни в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.03.2016 року та скасовано зазначену постанову. В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі. Посилається на те, що звернення ПАТ Родовід Банк 04.11.2014 року до Відділу із заявою про відкриття виконавчого провадження не може вважатися пред'явленням виконавчого документа до виконання, оскільки повноваження представника Банку не були підтверджені документально, а тому строк на пред'явлення виконавчого документу до виконання не було перервано. Крім того, скаржник зазначає, що між зверненнями ПАТ Родовід Банк 04.11.2014 року та 09.11.2015 року пройшло більше одного року, що додатково свідчить про пропуск стягувачем зазначеного процесуального строку.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М. та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2014 Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення цього ж суду від 21.11.2013 року видано виконавчий лист №2610/21300/2012-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Родовід Банк заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 2 198 588 грн. 27 коп. та судових витрат в сумі 3 219 грн.

Строк пред'явлення зазначеного виконавчого листа до виконання встановлено до 09.12.2014 року /а.с. 6/.

04.11.2014 року Банк звернувся до відповідного органу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Між тим, 17.11.2014 року державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві(правонаступником якого є Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві) Нідзельською АліноюВікторівною винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження(відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу), у зв'язку з тим, що виконавчий документ подано на виконання представником стягувача, довіреність якого втратила свою чинність.

09.11.2015 року ПАТ Родовід Банк повторно пред'явив виконавчий лист №2610/21300/2012-ц до виконання.

10.11.2015 року заступником начальника Відділу Андросовою Наталією Миколаївною винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв 'язку з невідповідністю виконавчого документу вимогам ст. 18 Закону України Про виконавче провадження .

17.03.2016 року Банк втретє звернувся до Відділу з заявою про відкриття виконавчого провадження.

Проте, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пироговської-Харітонової ЯніниОлексіївни від 28.03.2016 року у відкритті виконавчого провадження

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Задовольняючи скаргу ПАТ Родовід Банк на дії та рішення державного виконавця, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що стягувачем не пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, у зв'язку з наявністю обставин, які свідчать про переривання відповідного строку.

Так, ст. 22 ЗУ Про виконавче провадження в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа, визначено річний строк пред'явлення його до виконання.

Крім того, в самому виконавчому листі №2610/21300/2012-ц зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 09.12.2014 року.

В зазначений строк, зокрема, 04.11.2014 року стягувач пред'явив виконавчий лист до виконання.

За змістом ст. 23 ЗУ Про виконавче провадження , строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Таким чином, враховуючи викладене вище та той факт, що стягувачем пред'явлено виконавчий документ до виконання вже втретє, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що заявником не пропущено строк для повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з приводу того, що звернення ПАТ Родовід Банк 04.11.2014 року до Відділу із заявою про відкриття виконавчого провадження не може вважатися пред'явленням виконавчого документа до виконання, оскільки повноваження представника Банку не були підтверджені документально, з наступних підстав.

Так, пред'явленням виконавчого документу до виконання є звернення стягувача до відповідного органу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, необхідною ознакою є волевиявлення ПАТ Родовід Банк , як стягувача, на пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Враховуючи, що ПАТ Родовід Банк у подальшому, звертаючись до Відділу вдруге та втретє із заявою про відкриття виконавчого провадження, підтвердив власне волевиявлення на пред'явлення виконавчого документу до виконання, то відсутність належних доказів на підтвердження повноважень представника Банку, яким 04.11.2014 року подано до виконання виконавчий лист №2610/21300/2012-ц, не може свідчити про непред'явлення Банком виконавчого листа до виконання, а лише указує на наявність відповідних недоліків, що й стало підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Щодо посилання скаржника на те, що між зверненнями ПАТ Родовід Банк 04.11.2014 року та 09.11.2015 року пройшло більше одного року, що додатково свідчить про пропуск стягувачем зазначеного процесуального строку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, 04.11.2014 року ПАТ Родовід Банк вперше пред'явлено до виконання виконавчий лист №2610/21300/2012-ц.

Між тим, указаний лист надійшов до відповідного органу виконавчої служби на виконання лише 14.11.2014 року, що вбачається з відповідної постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження /а.с. 11/.

Зазначена постанова прийнята 17.11.2014 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що пред'являючи повторно зазначений виконавчий лист до виконання 09.11.2015 року, стягувач не пропустив строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

При цьому, колегія враховує також те, що постановою заступника начальника Відділу Андросовою Наталією Миколаївною від 10.11.2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження не з підстав пропуску стягувачем зазначеного вище процесуального строку, а у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження .

Таким чином, оскільки строк пред'явлення виконавчого листа №2610/21300/2012-ц переривався 04.11.2014 року та 09.11.2015 року, а зазначений виконавчий лист вже втретє було пред'явлено до виконання 17.03.2016 року, тобто в межах річного строку(після 09.11.2015 року) на повторне пред'явлення виконавчого документу до виконання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пироговської-Харітонової Яніни Олексіївни про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.03.2016 року.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що обов'язковість судових рішень до виконання встановлена як Законом, так і Конституцією України, ст. 124 якої визначено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи викладене вище, судом першої інстанції задоволено скаргу ПАТ Родовід Банк на дії та рішення державного виконавця на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.

Відповідно до п.1ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: