Постанова

від 01.12.2016 по справі 922/1900/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р. Справа № 922/1900/16

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - ОСОБА_2, (за довіреністю від 14.05.2015р.)

від 1-го відповідача - ОСОБА_3, (за довіреністю №08-11/7814/2-15 від 30.12.2015р.)

2-го відповідача - ОСОБА_3, (за довіреністю №08-11/7814/2-15 від 30.12.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні ОСОБА_1 апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асорті" (вх. №2688 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.09.16 у справі № 922/1900/16

за позовом ТОВ "Асорті"(код 24126817)

до 1. ОСОБА_1 міської ради, м. Харків;

2. Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, м. Харків

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Асорті", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 міської ради 3826943,80 гривень шкоди, спричиненої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю ОСОБА_1 міської ради №363 від 12.06.2013 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан", яке призвело до знищення нерухомого майна - магазину літ."А-1" №2/52, розташованого за адресою: м.Харків, пл.Повстання,1 (Кінний ринок), які були власністю позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2016 року залучено до участі у справі відповідача-2 - виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради.

Позивач, в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди до ОСОБА_1 міської ради та виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради посилається на те, що спірне рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 12.06.2013 № 363 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою стан міста" постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.07.2015 по адміністративній справі № 641/10515/14-а, залишеною без змін ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 (т.с. І а.с. 55-60) визнано незаконним в частині.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.2016 у справі № 922/1900/16 (суддя Аріт К.В.) в позові відмовлено повністю.

Судом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 року судові рішення, на які позивач спирається в обґрунтування позовних вимог, скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.с. І а.с. 130-132).

Враховуючи вищенаведене, станом на час розгляду даної господарської справи спірне рішення міської ради є чинним, а докази на підтвердження факту вчинення відповідачами протиправних дій, що спричинили позивачу шкоду, в матеріалах справи № 922/1900/16 - відсутні.

З врахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено визнання незаконними або протиправними та скасування у встановленому порядку спірного рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 363 від 12.06.2013 року "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан", тому господарський суд дійшов до висновку про недоведеність завдання відповідачем збитків у заявленому розмірі та причинно-наслідкового зв'язку між діями (рішеннями) відповідачів та заподіянням шкоди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асорті" не погодилось з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 06.10.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Від ОСОБА_1 міської ради надійшов відзив (вх. 11319 від 09.11.2016) на апеляційну скаргу, в якому він вважає вимоги скарги безпідставними та просить відмовити в її задоволенні.

В судовому засіданні 09.11.2016 представник позивача заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

В судовому засіданні 09.11.2016 представник відповідачів ОСОБА_1 міської ради та ВК ХМР заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи та проти вимог апеляційної скарги і просив відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у поданому відзиві.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 09.11.2016 розгляд справи відкладено на 01.12.2016. Ухвалено Позивачу до початку судового засідання надати: докази знаходження нерухомого майна - магазину літ."А-1" №2/52, розташованого за адресою: м.Харків, пл.Повстання,1 на балансі ТОВ "Асорті" на момент знесення та балансової вартості зазначеного майна на момент знесення; письмове обґрунтування необхідності призначення та проведення будівельно-технічної експертизи.

Від позивача надійшла заява (вх. 12120 від 01.12.2016), в якій він на виконання вимог ухвали ОСОБА_1 апеляційного господарського суду просить приєднати до матеріалів справи довідку про існування на балансі ТОВ "Асорті" об'єкта нерухомості та балансову вартість об'єкта.

Від позивача надійшло клопотання (вх. 12119 від 01.12.2016), в якому він просить зупинити розгляд справи № 922/1900/16 до моменту вирішення пов'язаної з нею справи № 641/10515/14-а, яка розглядається адміністративним судом.

Від позивача надійшли письмові обґрунтування клопотання про призначення та проведення будівельно- технічної (економічної) експертизи.

Зазначені документи оглянуті колегією суддів та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.12.2016 представник позивача оголосив суду клопотання про призначення та проведення будівельно- технічної (економічної) експертизи та клопотання про зупинення розгляду справи до моменту вирішення пов'язаної з нею справи № 641/10515/14-а, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства Комінтернівським районним судом м. Харкова.

В судовому засіданні 01.12.2016 представник відповідачів ОСОБА_1 міської ради та ВК ХМР заперечував проти заявлених клопотань та просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання про призначення у справі будівельно- технічної (економічної) експертизи, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 (з наступними змінами та доповненнями) надано господарським судам наступні роз'яснення : відповідно до статті 1 Закону "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є стягнення шкоди, спричиненої прийняттям органом місцевого самоврядування незаконного рішення, яке призвело до знищення нерухомого майна - нежитлових приміщень магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованих за адресою м. Харків, пл. Повстання,1.

До позовної заяви позивачем додано звіт щодо вартості нерухомого майна нежитлових приміщень магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованих за адресою м. Харків, пл. Повстання,1, який виконано 02.04.2013 ТОВ "Агентство нерухомості "Схід 2007" на його замовлення. Зі звіту вбачається, що суб'єктом оціночної діяльності визначено ринкову вартість об'єку станом на квітень 2013 року. Відповідно до звіту ринкова вартість об'єкту становить 1 223 441 грн.

Крім того, позивачем надано довідку про балансову вартість об'єкта нежитлових приміщень магазину літ. "А-1" № 2/52, з якої вбачається, що балансова вартість об'єкта становить 34618 грн. 83 коп. Інформація надана станом на 21.06.2013.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо вартості нерухомого майна - нежитлових приміщень магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованих за адресою м. Харків, пл. Повстання,1.

Вартість нерухомого майна визначена ТОВ "Агентство нерухомості "Схід 2007" на замовлення позивача. Крім того, майно обліковується у складі основних фондів товариства, вартість зазначена у довідці, яка також надана позивачем. Судова колегія вважає, що позивачем не обґрунтовано та не доведено необхідності проведення експертизи для визначення вартості майна. Крім того, на думку судової колегії, позивачем не надано пояснень щодо неможливості прийняття наданих самим позивачем доказів та довідок щодо вартості нерухомого майна чи їх недостовірності або невідповідності дійсній вартості майна.

Враховуючи наведене, судова колегія не вбачає необхідності та доцільності для призначення експертизи для визначення вартості майна та відмовляє у задоволенні клопотання про призначення у справі будівельно- технічної (економічної) експертизи .

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Комінтернівським районним судом м. Харкова адміністративної справи № 641/10515/14-а, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на таке.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Судова колегія зазначає, що позивачем не додано до клопотання ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова про призначення справи № 641/10515/14-а до розгляду, не обґрунтовано неможливості розгляду даної справи № 922/1900/16 до вирішення іншим судом іншої справи. Крім того, зазначене клопотання не заявлялось в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для зупинення розгляду справи № 922/1900/16 та неможливості її розгляду до вирішення іншим судом іншої справи та відмовляє у задоволенні клопотання позивача про зупинення розгляду справи.

В судовому засіданні 01.12.2016 представником позивача (заявника апеляційної скарги) підтримано вимоги скарги в повному обсязі. Позивач просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні 01.12.2016 представник відповідачів заперечував проти вимог апеляційної скарги. Просить відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи, викладені в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях, відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 міської ради 3826943,80 гривень шкоди, спричиненої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю ОСОБА_1 міської ради №363 від 12.06.2013 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан", яке призвело до знищення нерухомого майна - магазину літ."А-1" №2/52, розташованого за адресою: м.Харків, пл.Повстання,1 (Кінний ринок), які були власністю позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2013 виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради прийнято рішення № 363 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у приданий для використання територіальною громадою міста стан". Зазначеним рішенням, крім іншого, передбачено вилучення земельних ділянок шляхом зносу будівель та споруд, що знаходяться у м. Харкові по пл. Повстання,1. Пункт 15 зазначеного рішення передбачає звільнення земельної ділянки, на якій знаходилась будівля, яка належить позивачу на праві власності.

21.06.2013 на виконання рішення № 363 Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради здійснено знищення павільйону - магазину ТОВ "Асорті".

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог господарський суд Харківської області зазначив, що позивачем не доведено визнання незаконними або протиправними та скасування у встановленому порядку спірного рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 363 від 12.06.2013 року "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан". З урахуванням зазначеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність завдання відповідачем збитків у заявленому розмірі та причинно-наслідкового зв'язку між діями (рішеннями) відповідачів та заподіянням шкоди.

Судова колегія ОСОБА_1 апеляційного господарського суду вважає правомірним такий висновок суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч.2 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст.1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Отже, спеціальна норма ст.1175 ЦК України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконного нормативно-правового акта органу державної влади, що був скасований, збитків та їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

За умови відсутності вказаних трьох елементів цивільно-правова відповідальність держави у вигляді відшкодування шкоди не настає.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з приписами ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час апеляційного провадження рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 12.06.2013 № 363 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою стан міста" постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.07.2015 р. по адміністративній справі № 641/10515/14-а, залишеною без змін ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 р. (т.с. І а.с. 55-60) визнано незаконним в частині, що стосується приміщень павільону -магазину, який належав ТОВ "Асорті".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 року зазначені судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.с. І а.с. 130-132). Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, Вищий адміністративний суд зазначив, що судами не досліджено обставин, які давали підстави для визнання поважності причин пропущення строку звернення до суду. Судова колегія ВАС України звернула увагу на те, що позивачу стало відомо про порушення його права у день знесення павільону 21.06.2013, а з позовом він звернувся лише 08.10.2014 без належного обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду. ВАС України з посиланням на судову практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення від 12.03.2009 у справі № 20347/03 у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України", зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним, воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності.

Отже, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції так і на момент апеляційного провадження, спірне рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради є чинним, в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачами протиправних дій, що спричинили позивачу шкоду.

Отже, з огляду на те, що доводи апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а також враховуючи наведені обставини справи та норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого вказане рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта щодо сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асорті" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.09.16 у справі № 922/1900/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 06.12.16

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.