Вирок

від 24.11.2015 по справі 1-256/10

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

м. Ніжин, вул. Шевченка, 57а, 16600, (04631) 5-19-29

Справа № 1-256

2010 р.

В И Р О К

ім`ям України

24 листопада 2010р.

Ніжинський міськрайонний суд

Чернігівської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині справу про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігова, мешканця м.Ніжина Чернігівської обл. , громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, неодруженого, не судимого згідно зі ст.89 КК України, за ст.186 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2010р. близько 09-00 години ОСОБА_5 , знаходячись на вул.Братів Зосим в м.Ніжині і побачивши, що біля будинку №7 стоїть велосипед, вкрав його. В цей час появився на вулиці власник велосипеда ОСОБА_6 , який почав переслідувати підсудного, щоб забрати велосипед, але той втік. Вартість вкраденого велосипеда становить 130 гр.

В суді підсудний винним себе в пред`явленому йому звинуваченні визнав і пояснив, що в червні 2010р. він вранці проходив мимо школи №3 в м.Ніжині. Побачивши там під забором велосипед, він вкрав його і поїхав. Йому вслід хтось кричав, щоб він залишив велосипед, але він втік і пізніше велосипед продав. У скоєному він кається.

Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що в червні 2010р. він біля школи №3 в м.Ніжині поставив свій велосипед і відійшов від нього. Побачивши, що його велосипед забрав підсудний і поїхав на ньому, він кричав йому вслід, щоб той залишив велосипед, але, незважаючи на це, підсудний з велосипедом втік.

Вартість велосипеду підтверджується висновком товарознавчої експертизи на а.с.28.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 доведена повністю матеріалами попереднього та судового слідств.

Його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України, так як він відкрито вкрав чуже майно.

Обговорюючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує його позитивну характеристику з місця проживання, тяжкість і суспільну небезпеку скоєного ним, а також пом`якшуючу покарання обставину, якою суд визнав щире каяття.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_5 слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

Одночасно суд вважає можливим примінити ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання, призначивши іспитовий строк.

Потерпілий ОСОБА_6 заявив цивільний позов за вкрадений велосипед. Підсудний позов визнав.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 323 і 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним за ч.1 ст.186 КК України і призначити йому покарання по ч.1 ст.186 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 130 (сто тридцять) гривень.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_5 змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, в зв`язку з чим з-під варти його негайно звільнити.

На вирок може бути подана апеляція прокурором, засудженим і іншими учасниками судового розгляду протягом п`ятнадцяти днів з дня його винесення.

Суддя

ОСОБА_1