Ухвала

від 09.12.2016 по справі 810/3876/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

09 грудня 2016 року Справа № 810/3876/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчикого І.В. про закінчення виконавчого провадження №51898671 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні щорічних відпусток: за 2014 рік - у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 позовну заяву залишено без руху та надано 30-тиденний строк з дня отримання копії даної ухвали позивачем для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

29.11.2016 позивачем отримано копію ухвали суду від 29.11.2016, що підтверджується особистою розпискою ОСОБА_1 про отримання ухвали суду від 29.11.2016.

07.12.2016 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому позивач просить звільнити його від сплати судового збору за подання позову до суду. Також до вказаного клопотання додано інші докази на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 29.11.2016.

Розглядаючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду, суд зазначає таке.

Так, в обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що з 18.04.2015 він звільнений зі служби в міліції через скорочення штату та по теперішній час ніде не працює, а у зв'язку з хронічним та невиліковним захворюванням не в змозі знайти нове місце роботи.

Також позивач зазначає, що у зв'язку з хронічною та невиліковною хворобою, за рекомендацією лікаря позивачу необхідно постійно вживати ліки, вартість яких на місяць складає від 3500 грн. до 5000 грн., а тому позивач не має змоги сплатити судовий збір за подання позову до суду в сумі 551,20 грн., оскільки така сума коштів у позивача відсутня.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Як зазначено вище позивач в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду зазначає, що він з 18.04.2015 по теперішній час є безробітнім та не має іншого доходу, також у зв'язку з хворобою, вимушений витрачати значні кошти на лікування, тому позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання позову до суду.

В підтвердження вищевказаних обставин позивачем до клопотання додано копії наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в міліції №205 о/с від 17.04.2015, трудової книжки, виписки з історії хвороби №19741/402824/1451, виписки із медичної картки стаціонарного хворого.

Так, суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 та практика Європейського суду з прав людини під час застосування вказаної Конвенції не визначають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Суд приймає до уваги, що позивач після звільнення з міліції не працевлаштований, відтак не має джерела доходу, потребує значних коштів на лікування, що у сукупності дає суду підстави для висновку про незадовільний майновий стан позивача.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)) сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обставини, наведені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду та надані на їх підтвердження докази, свідчать про його обґрунтованість, у зв'язку чим суд вважає за необхідне таке клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статей 3, 4 та 17 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позов підсудний Київському окружному адміністративному суду, поданий з додержанням вимог статей 104 - 106 Кодексу адміністративного судочинства України, перешкоди для відкриття провадження в адміністративній справі, що передбачені статтями 108 - 109 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 107, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду від 07.12.2016 - задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови.

3. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа розглядатиметься одноособово суддею кушновою А.О.

4. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

5. Запропонувати відповідачу у строк до 19 грудня 2016 року подати суду письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження.

6. Копію ухвали суду разом із інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду в частині відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Ухвала суду в частині звільнення від сплати судового збору набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.

І Н Ф О Р М А Ц І Я

про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі,

встановлені Кодексом адміністративного судочинства України

Відповідно до ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.