Рішення

від 05.12.2016 по справі 909/1001/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 р. Справа № 909/1001/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Максимів Т. В., судді Грица Ю. І. , судді Цюх Г. З. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1, АДРЕСА_1,76018

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна", вул. Залізнична, 15,м. Івано-Франківськ,76018

вул. Зорія, 7а, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 85735,05 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № 983 НАН 540891 від 23.07.15),

від відповідача: ОСОБА_3- представник (довіреність №1/2016 від 08.12.15)

ВСТАНОВИВ:

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" про стягнення 85735,05 грн.

Ухвалою суду від 10.11.15 зупинено провадження у справі №909/1001/15 до набрання законної сили рішення суду у справі №909/115/14 за заявою ТзОВ "Вулкаскот- Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.14 у справі №909/115/14.

Ухвалою суду від 29.09.16 провадження у справі поновлено в порядку ч.3 ст.79 ГПК України.

05.12.16 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі вх.№12722/16 від 05.12.16 до завершення перегляду за нововиявленими обставинами рішення у справі № 909/115/14 у задоволенні якого колегія суддів відмовила, про що винесено ухвалу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог вх.№11086/16 від 01.11.16.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву вх.№13857/16 від 06.10.16 та на заяву про зменшення позовних вимог вх.№16716/16 від 22.11.16 та вважає, що розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних проведено позивачем із порушенням законодавства та всупереч наявним документальним доказам у справі. Подав контррозрахунок ціни позову та зазначив, що датою погашення боргу є 08.04.15, тобто день звернення до ДВС м.Івано-Франківська із заявою про списання арештованих коштів із рахунку ТОВ "Вулкаскот -Україна" на погашення боргу перед учасником ОСОБА_1

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач листом від 15.04.14, докази направлення якого містяться в матеріалах справи та телеграмою від 16.01.14, копію якої долучено до матеріалів справи, звернувся до ТзОВ "Вулкаскот-Україна" про виплату частки від розподілу прибутку. Факт отримання даних вимог відповідачем не заперечується. Проте, станом на 31.01.14 зобов"язання щодо виплати частки від розподілу прибутку позивач добровільно не виконав, а тому учасник товариства ОСОБА_1Г звернувся до господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з ТзОВ "Вулкаскот-Україна" 147300,00 грн. частки від розподілу прибутку в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.14 у справі №909/115/14 (суддя Рочняк О.В.) задоволено позов учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" про стягнення частки від розподілу прибутку в сумі 147300,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.15 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.14 у справі №909/115/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" - без задоволення.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.15 у справі № 909/115/14 (суддя Ткаченко І.В.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.14 у даній справі. Скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.14 у справі за позовом учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" про стягнення частки від розподілу прибутку в сумі 147 300,00 грн. В позові учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.16 у даній справі (головуючий суддя Костів Т.С., судді: Марко Р.І., Гнатюк Г.М.) задоволено апеляційну скаргу учасника ТОВ "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 Скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.15 у справі № 909/115/14. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2014 у справі № 909/115/14, яким стягнуто з ТзОВ "Вулкаскот-Україна" на користь позивача 147300 грн. частки від розподілу прибутку, залишено без змін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов"язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" у ст. 13 встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. У цьому аспекті преюдиціальність судових рішень для господарських судів установлено ст. 35 ГПК України.

Згідно вищезазначеної статті, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.07 №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.14 у справі №909/115/14, яке станом на 05.12.16 залишено без змін, встановлено факт невиконання зобов"язання товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" щодо виплати частки від розподілу прибутку учаснику ТзОВ "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1.

Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" вищевказане рішення виконало лише 18.06.15, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 5716,55 грн. - 3% річних та 80018,50 грн. - інфляційних втрат.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з пунктом 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом статей 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору за весь період невиконання грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем рішення суду виконано 18.06.15, що підтверджується матеріалами справи, зокрема банківською випискою по рахунку (а.с.44).

Твердження відповідача про те, що виконання зобов"язання з виплати частки від розподілу прибутку відбулося 08.04.15, розцінюється судом критично, оскільки суперечить приписам ст. 599 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Правовідносини щодо примусового виконання рішення - списання арештованих коштів для погашення боргу перед позивачем стосуються лише боржника у виконавчому провадженні і ДВС та не можуть впливати чи порушувати права позивача щодо отримання частки від розподілу прибутку ТзОВ "Вулкаскот-Україна" .

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Керуючись ст.625 ЦК України, позивачем на суму 137725,50 грн. невчасно виплаченої частки від розподілу прибутку із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№11086/16 від 01.11.16) нараховано відповідачу за період лютий 2014 року - червень 2016 року 80018,50 грн. - інфляційних втрат та 5716,55 грн. - 3 % річних, за період з 30.01.14 по 18.06.15.

Суд, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факти встановлені у рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.14 у справі 909/115/14, період нарахування з 31.01.14 ( з врахуванням 7-денного строку з моменту звернення учасника товариства із заявою про виплату частки ) по 17.06.15 ( 18.06.15 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення), перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 5693,91 грн. В решті суми нарахованих 3% слід відмовити.

Також, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та задоволено за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 85712,41 грн., з яких 5693,91 грн. - 3% річних та 80018,50 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до Конституції України, ст.ст. 598-609, 614, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 43, 49, 35, 55, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" про стягнення 85735,05 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна", вул. Залізнична, 15, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 30106841) на користь учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 76018 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 80018,50 (вісімдесят тисяч вісімнадцять гривень п"ятдесят копійок) - інфляційних нарахувань та 5693,91 (п"ять тисяч шістсот дев"яносто три гривні дев"яносто одну копійку) - 3% річних.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна", вул. Залізнична, 15, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 30106841) в доход державного бюджету ( отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл.; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37952250; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської обл.; код банку отримувача (МФО) 836014; рахунок отримувача 31219206783002; код класифікації доходів бюджету 22030101) 1826,52 (одну тисячу вісімсот двадцять шість гривень п"ятдесят дві копійки) - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 22,64 (двадцяти двох гривень шістдесяти чотирьох копійок) - 3 % річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.16

Головуючий суддя Максимів Т. В.

Суддя Грица Ю. І.

Суддя Цюх Г. З.