Рішення

від 07.12.2016 по справі 905/3133/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.2016                     Справа № 905/3133/16                                         

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Національного банку України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна Агенція «САММІТ», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 25254,46 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Національний банк України, м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна Агенція «САММІТ», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 25254,46 грн., а саме: 13156,39 грн. основного боргу, штраф у розмірі 12098,07 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору №К-5029 від 11.12.2012р., додаток №1 до Договору №К-5029 від 11.12.2012р., меморіальні ордери №1100002351(#1671169) від 14.12.2012р., №1100002539(#1678603) від 26.12.2012р., акт про передавання-приймання газет за 2013р. до Договору №К-5029 від 11.12.2012р., акт про передавання-приймання газет за 2013р. згідно рахунку №80/29 від 20.12.2012р., листи-вимоги: №72-006/17625 від 17.04.2014р., №72-006/17614 від 17.04.2014р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав супровідний лист від 29.11.2016р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи. Також, через електронну пошту суду надіслав клопотання від 06.12.2016р., в якому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та просить суд проводити судове засідання без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 30.11.2016р. не надав.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

11.12.2012р. між Національним банком України (надалі – Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Передплатна Агенція «САММІТ» (надалі – Постачальник) був укладений договір №К-5029 від 11.12.2012р. (надалі – Договір), відповідно до якого Постачальник здійснює постачання англомовних іноземних видань періодичних (надалі – Товар) за 2013р. за назвами та у кількості згідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною Договору, за адресою: м. Київ, вул.. Інститутська, 11-Б, 01601. Кожна партія товару повинна супроводжуватись специфікацією з переліком та кількістю доставлених видань періодичних (п.1.1. Договору).

Згідно п.12.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами і діє до 31.03.2014р.

Умовами п.12.2. Договору, у разі невиконання Сторонами умов Договору в установлений термін він діє до повного виконання ними зобов'язань, що не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору, продаж і доставка Замовнику товару в повному обсязі згідно з додатком №1 до Договору здійснюється Постачальником не пізніше, ніж через 10 календарних днів з дати їх виходу з друку, крім вихідних, святкових та неробочих днів.

Приписами п.2.2. Договору, періодичність виходу товару зазначена в каталозі Постачальника.

Згідно п.3.1. Договору, загальна вартість за договором згідно з додатком №1 до Договору становить 90007,03 грн., у т.ч. ПДВ (20%) – 15001,17 грн.

Відповідно п.4.1. Договору, замовник перераховує Постачальнику суму в розмірі 100% від загальної вартості товару за Договором протягом 15 робочих днів з дати отримання ним Договору, підписаного уповноваженими особами Сторін.

Умовами п.5.1. Договору, Постачальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі поставити якісний товар.

Згідно п.5.3. Договору, Замовник зобов'язується повністю та своєчасно здійснити оплату відповідно до умов Договору.

Меморіальним ордером №1100002351(#1671169) від 14.12.2012р. та випискою з особового рахунку від 14.12.2012р., Національний банк України перерахував передоплату у розмірі 90007,03 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

У зв'язку з припиненням виходу з друку деяких періодичних видань у період виконання відповідачем зобов'язань за Договором, відповідачем було повернуто позивачу частину коштів у розмірі 9353,21 грн., відповідно до листа №98/1-7 від 09.09.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №130(#727658536) та випискою з особового рахунку від 10.09.2013р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Тобто, відповідач поставив позивачу продукцію на суму 67844,99 грн. та повернув кошти у розмірі 9353,21 грн., що разом становить 77198,20 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач, ТОВ «Передплатна Агенція «САММІТ», не забезпечило поставку англомовних іноземних видань періодичних за 2013р. у повному обсязі, вартість англомовних іноземних видань періодичних, які відповідач недопоставило позивачу за Договором №К-5029 від 11.12.2012р. складає 12808,83 грн., що підтверджується актом про передавання-приймання газет за 2013р. до Договору №К-5029 від 11.12.2012р., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Таким чином, різниця між передоплатою та сумою, на яку була здійснена поставка продукції становить 12808,83 грн.

Також, відповідач здійснював постачання газет у 2013р., згідно з виставленням рахунком №80/29 від 20.12.2012р., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Меморіальним ордером №1100002539(#1678603) від 26.12.2012р. та випискою з особового рахунку від 26.12.2012р., Національний банк України перерахував передоплату у розмірі 2418,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

У зв'язку з тим, що відповідач, ТОВ «Передплатна Агенція «САММІТ», не забезпечило поставку газет у повному обсязі, вартість газет, які відповідач недопоставило позивачу за рахунком №80/29 від 20.12.2012р. складає 347,56 грн., що підтверджується актом про передавання-приймання газет за 2013р. згідно рахунку №80/29 від 20.12.2012р., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Таким чином, різниця між передоплатою та сумою, на яку була здійснена поставка продукції становить 347,56 грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за поставки продукції позивачем на його адресу була відправлена листи-вимоги: №72-006/17625 від 17.04.2014р., №72-006/17614 від 17.04.2014р. про повернення безпідставно отриманих коштів, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

На вимоги відповідачем не було надано відповідей.

Свої вимоги позивач обґрунтовує приписами статті 1212 ЦК України, і вважає що вказані грошові кошти були придбані без достатньої правової підстави, а саме за підставою, яка згодом відпала, а тому підлягають поверненню на його розрахунковий рахунок.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні вказано термін його виконання, то воно підлягає виконанню в зазначений термін.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умов ч.2. ст. 220 ГК України, ч.3. ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 622 ЦК України встановлено, що у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 ЦК України), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відмова кредитора від прийняття простроченого виконання припиняє зобов'язання, оскільки припинення зобов'язання в силу відмови кредитора від прийняття простроченого виконання тягне і припинення зустрічного зобов'язання сторони, яка відмовилася від прийняття виконання. Проте, у випадку, коли сторона, яка відмовилася від прийняття виконання, своє зобов'язання виконала раніше, наступають наслідки, передбачені ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо передачі товару позивачу у повному обсязі не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткових накладних, довіреностей позивача, виданих на своїх представників на отримання товару та переданої позивачу документації. У зв'язку з тим, що відповідач у встановлений законом строк не виконав обов'язок щодо передачі товару позивачу, у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення безпідставно отриманих коштів відповідачем не надано.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 12808,83 грн. та у розмірі 347,56, що разом становить 13156,39 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу у розмірі 12098,07 грн., відповідно до п.8.3. Договору.

Відповідно до п.3. ч.1. ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, Закон відносить на розсуд суду.

Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3. ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

З огляду на вищевикладене, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, та враховуючи фінансове становище боржника суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно п.8.3. Договору, передбачено, що у разі відмови Постачальником в односторонньому порядку виконувати підписаний уповноваженими особами Сторін договір він сплачує Замовнику штраф у розмірі 15% від загальної вартості договору протягом 3 (трьох) робочих днів з дати повідомлення про розрив.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування штрафу за невиконання зобов'язання з поставки товару.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» встановлено, що на виконання абзацу третього п.5. ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.18. розділу 1 включено м. Донецьк.

Враховуючи, що відповідач знаходиться у зоні антитерористичної операції (надалі – АТО), суд зменшує розмір штрафу на 100%, тобто на 12098,07 грн., відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 717,94 грн.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692 , п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Національного банку України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна Агенція «САММІТ», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 25254,46 грн., а саме: 13156,39 грн. основного боргу, штраф у розмірі 12098,07 грн. – задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна Агенція «САММІТ» (83017, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, буд. 63; код ЄДРПОУ 23522899) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; код ЄДРПОУ 00032106) заборгованість у розмірі 13156,39 грн. основного боргу, судовий збір у розмірі 717,94 грн.

          В вимогах в частині стягнення штрафу у розмірі 12098,07 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99