Рішення

від 06.12.2016 по справі 920/922/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.2016 Справа № 920/922/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Завалій Г.В., розглянувши матеріали справи № 920/922/16:

за позовом:                    Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах

держави в особі Сумської міської ради, м. Суми;

до відповідачів:          1) Управління капітального будівництва та дорожнього

господарства Сумської міської ради, м. Суми;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «РУНА ПЕТРОЛ»,

м. Суми;

про визнання недійсним інвестиційного договору;

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача 1: не з'явився;

Від відповідача 2: не з'явився;

Прокурор: Правдюк В.В.;

Суть спору: прокурор в інтересах позивача подав позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсним інвестиційний договір від 24.09.2014, укладений між управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради і товариством з обмеженою відповідальністю «РУНА ПЕТРОЛ» із урахуванням додаткових угод від 25.09.2014 № 1 та від 23.11.2015 № 2.

21.11.2016 від другого відповідача надійшли до суду заперечення на позовну заяву, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю. Другий відповідач вказує, що рішення Сумської міської ради № 2680-МР від 25.09.2013 року, за яким Управлінню капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради було надано земельну ділянку у постійне користування є чинним і ні ким не скасовано. У свою чергу, як вказує другий відповідач, Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради уклавши інвестиційний договір № 1 розпорядилась земельною ділянкою з дотриманням функціонального призначення земельної ділянки. Також представник ТОВ «Руна Петрол» наголошує на тому, що всі звинувачення прокурора у частині того, що Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради порушило приписи Земельного кодексу України щодо виключного права на розпорядження землями комунальної власності сесією Сумської міської ради, є надуманими та не є належним обґрунтуванням заявленого у справі позову. Щодо питання про державну реєстрацію оспорюваного інвестиційного договору, то сторонами до даного часу державна реєстрація оспорюваного інвестиційного договору не проводилась.

Прокуратура 06.12.2016 року надала додаткові пояснення № 120-12274вих16 від 05.12.2016 року, в яких зазначила, що прокуратура не може погодитись із запереченнями другого відповідача, виходячи з наступного. В силу закону право на забудову земельної ділянки площею 0,1831 га кадастровий номер кадастровий номер 5910136300:13:002:2003, місце розташування: Сумська область, м. Суми, вул. 20 років Перемоги 1/1, належить її правокористувачу - управлінню капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради, яке вправі виступати замовником будівництва вказаного об'єкту і, як замовник будівництва, повинне виконати усі передбачені законом дії, у тому числі прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт і зареєструвати право власності на цей об'єкт. Фактично ж за умовами інвестиційного договору правомочності замовника будівництва цього об'єкту незаконно передано ТОВ «Руна Петрол» (додаткова угодо №1). Прокурор наголошує на тому, що після введення в експлуатацію Об'єкту він переходить у власність ТОВ «Руна Петрол». Відтак, на думку прокуратури не землекористувач, а ТОВ «Руна Петрол» після завершення будівництва отримує у власність вказаний об'єкт. Такі умови інвестиційного договору, як вказує прокурор є незаконними.

5 грудня 2016 року від другого відповідача надійшло клопотання (вх. № 3258к від 05.12.2016), в якому останній, у зв'язку з особливою складністю справи № 920/922/16 просить призначити колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Уповноважений представник позивача в судове засідання 6 грудня 2016 року не прибув, письмових пояснень щодо своєї позиції у справі не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Натомість прокурор в судовому засіданні 6 грудня 2016 року, посилаючись на приписи статті 29 Господарського процесуального кодексу України, підтримав позов, поданий в інтересах Сумської міської ради.

Представник першого відповідача в судове засідання 6 грудня 2016 року не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, але 8 листопада 2016 року надіслав лист № 3706/09.01 від 04.11.2016 року, в якому повідомляє суд про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами без участі управління капітального будівництва та дорожнього господарства.

Відповідачі в судове засідання не прибули, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Стосовно поданого другим відповідачем клопотання про колегіальний розгляд справи суд зазначає наступне.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано частиною 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Із поданого другим відповідачем клопотання про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник не навів жодної конкретної обставини на підтвердження складності справи або складності спору, не надав жодного доказу на підтвердження заяви, не зазначив жодного нормативного обґрунтування, обмежившись при цьому лише проханням розглядати справу колегіально.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши категорію цього спору, а також розглянувши доводи, які були наведені другим відповідачем в обґрунтування його клопотання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення колегіального розгляду даної справи, у зв'язку з чим у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення позивача та відповідачів про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Перший відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України").

У зв'язку з тим, що позивач та перший і другий відповідач не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, письмових пояснень щодо своєї позиції у справі та відзиву на позов не подали, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка позивача та відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2013 року рішенням Сумської міської ради № 2680-МР «Про надання в постійне користування земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям» Управлінню капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради було надано земельну ділянку площею 0,1831 га. під розміщення об'єктів дорожньої інфраструктури за адресою : вул. 20 років Перемоги, кадастровий номер 5910136300:13:002:2003.

24 вересня 2014 року між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «РУНА ПЕТРОЛ» (інвестор) було укладено інвестиційний договір № 1 про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом центру обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування, а також додаткові угоди до нього № 1 від 25.09.2014 та № 2 від 23.11.2015.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що його предметом є інвестиційна діяльність щодо проектування, будівництва та введення в експлуатацію об'єкта нерухомого майна - центра обслуговування транспорту з адміністративно - торговельними приміщеннями та закладом громадського харчування на земельній ділянці (кадастровий номер 5910136300:13:002:2003) по вулиці 20 років Перемоги у м. Суми, а кінцева мета відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору - передача у власність ТОВ «РУНА ПЕТРОЛ».

Інвестор здійснює одноособове фінансування інвестиційної діяльності за цим договором, а замовник здійснює організацію проектування, будівництва та введення в експлуатацію об'єкту у відповідності до розділу 2 договору (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Згідно пункту 3.3. договору замовник не здійснює та/або не вносить будь-яких інвестицій та/або інвестиційних внесків і не буде мати ніякої та/або будь-якої частки в об'єкті.

Умовами оспорюванного інвестиційного договору, а саме підпунктом 3 п. 5.2 договору визначено, що ТОВ «РУНА ПЕТРОЛ» (інвестор) зобов'язаний після відмови Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради (замовник) на його користь від земельної ділянки, на якій розташований об'єкт будівництва, укласти з Сумською міською радою договір оренди земельної ділянки.

Пунктами 1, 2, 3 додаткової угоди № 1 від 25.09.2014 та № 2 від 23.11.2015 Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради передало правомочності замовника будівництва, передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ТОВ «РУНА ПЕТРОЛ», зокрема такі як: створення служби замовника, вибір генеральної проектної організації, одержання технічних умов і обмежень, укладення договору підряду на будівництво, здійснення технічного нагляду за будівництвом, підписання акту готовності об'єкта до експлуатації, отримання сертифікату готовності до експлуатації та правовстановлюючих документів на приміщення, представництво інтересів управління у правовідносинах з іншими підприємствами, установами, організаціями та органами державної влади тощо

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2015 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Сумській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт по будівництву центру обслуговування транспорту з адміністративно-торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування за адресою: м. Суми, вул. 20 років Перемоги 1/1, замовниками якого є управління та ТОВ «Руна Петрол».

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що в момент вчинення оспорюваного правочину сторони не додержали вимог частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою недійсності інвестиційного договору № 1 від 24.09.2014 із урахуванням додаткових угод.

Суд не погоджується з позицією другого відповідача щодо того, що Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради уклавши інвестиційний договір № 1 розпорядилося земельною ділянкою з дотриманням функціонального призначення земельної ділянки у відповідності до рішення Сумської міської ради № 2680-МР від 25.09.2013 року.

Відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема установлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203).

У силу приписів статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

За приписами статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування (ч.5 ст.26).

Згідно з частиною другою статті 40 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права земельна ділянка кадастровий номер 5910136300:13:002:2003 по вул. 20 років Перемоги, м. Суми (на якій згідно інвестиційного договору № 1 передбачено будівництво) належить на праві постійного користування Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради на підставі рішення Сумської міської ради № 2680-МР від 25.09.2013. Власником же цієї ділянки є Сумська міська рада (а.с. 27-28).

Отже у силу закону право на забудову земельної ділянки площею 0,1831 га кадастровий номер 5910136300:13:002:2003 у м. Суми по вул. 20 років Перемоги належить її правокористувачу - Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, яке вправі виступати замовником будівництва центру обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладами громадського харчування по вул. 20 років Перемоги у м. Суми і, як замовник будівництва, повинне виконати усі передбачені законом дії, у тому числі прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт і зареєструвати право власності на цей об'єкт.

Фактично ж за умовами інвестиційного договору правомочності замовника будівництва центру обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладами громадського харчування (об'єкт інвестування) на земельній ділянці площею 0,1831 га кадастровий номер 5910136300:13:002:2003 у м. Суми по вул. 20 років Перемоги незаконно передано товариству з обмеженою відповідальністю «Руна Петрол».

Згідно пункту 3.3. договору замовник - Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради не здійснює та/або не вносить будь-яких інвестицій та/або інвестиційних внесків і не буде мати ніякої та/або будь-якої частки в об'єкті - центрі обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладами громадського харчування.

Відтак не землекористувач, а товариство з обмеженою відповідальністю «Руна Петрол» після завершення будівництва отримає у власність центр обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладами громадського харчування за адресою: м. Суми, вул. 20 років Перемоги, збудований на земельній ділянці площею 0,1831 га кадастровий номер 5910136300:13:002:2003 у м. Суми по вул. 20 років Перемоги, яка є власністю Сумської міської ради, право користування якою належить Управлінню капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради.

Такі умови інвестиційного договору є незаконними.

Приписами статті 83 Земельного кодексу України визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів крім земельних ділянок приватної та державної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів (ч.2 ст.124).

Як зазначено вище за умовами інвестиційного договору названий об'єкт інвестування передбачено будувати на земельній ділянці площею 0,1831 га кадастровий номер 5910136300:13:002:2003 у м. Суми по вул. 20 років Перемоги, яка є власністю Сумської міської ради, право користування якою належить Управлінню капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради та за кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ««Руна Петрол», власником завершеного будівництва і прийнятого в експлуатацію об'єкта інвестування названо теж товариство з обмеженою відповідальністю ««Руна Петрол».

Отже оспорюваний правочин спрямований лише на набуття товариством з обмеженою відповідальністю ««Руна Петрол» права на центр обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладами громадського харчування за адресою: м. Суми, вул. 20 років Перемоги на земельній ділянці площею 0,1831 га, яка є власністю Сумської міської ради і на праві постійного користування надана Управлінню капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради; на набуття товариством з обмеженою відповідальністю «Руна Петрол» права власності на центр обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладами громадського харчування за адресою: м. Суми, вул. 20 років Перемоги.

Інших результатів інвестиційної діяльності (в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект) для інших сторін договору, а саме Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради договір не передбачає.

Згідно з ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи із вищенаведених фактичних обставин справи і приписів закону суд вважає, що інвестиційний договір № 1 від 24.09.2014 року про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом центру обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування з додатковим угодами укладений з порушенням приписів ст.ст. 1, 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, що є підставою недійсності названого правочину.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним інвестиційний договір про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом центру обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування №1 від 24.09.2014 року, укладений між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради (40030, м Суми, вул. Петропавлівська, буд. 91, код 00433331) та товариством з обмеженою відповідальністю «Руна Петрол» (40007, м Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, буд. 24, код 38725160) із урахуванням додаткових угод від 25.09.2014 № 1 та від 23.11.2015 № 2.

3.          Стягнути з Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради (40030, м Суми, вул. Петропавлівська, буд. 91, код 00433331) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 689 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руна Петрол» (40007, м Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, буд. 24, код 38725160) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 689 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2016 року.

Суддя                                         С.В. Заєць