Постанова

від 08.12.2016 по справі 904/4255/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2016 року Справа № 904/4255/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. - доповідача

суддів: Кощеєва І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

від позивача : ОСОБА_1, довіреність №653 від 26.05.2016 р., представник;

позивач : ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 від 09.03.2000 р., представник;

від відповідача : Онищенко С.В., довіреність №б/н від 20.04.2016 р., представник;

від третьої особи-1 : ОСОБА_4, довіреність №б/н від 07.11.2016 р., представник;

інші учасники провадження не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Компанія "Денстерс Інвестментс Лімітед" та Компанії "Гренхайм Інвестментс Лімітед" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016 року у справі №904/4255/16

за позовом : ОСОБА_2, м. Дніпро

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ФКМ-3", м. Харків

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, м. Дніпро

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору: Компанія "Гренхайм Інвестментс Лімітед" , Кіпр, Нікосія

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору: Компанія "Денстерс Інвестментс Лімітед", , Кіпр, Нікосія

про визання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016р. (суддя Ярошенко В.І.) у справі №904/4255/16 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті, накладено арешт та заборонено відчуження нерухомого майна: будівлі літнього кафе літ. А-1, заг. площа - 446,4 кв.м.; вбиральні літ. В; насосна фонтана літ. Г; підсобна будівля літ. Д; навіс зі сценою літ. Е; навіси літ Ж,3; альтанки літ. К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У; навіс з мангалом літ. Ф; підсобна будівля (тим час.) літ. X; вагон-склад (тим час.) літ. Ц, Ч; навіс (тим час.) літ 2Б; сарай (тим час.) літ. 2В; щитова (тим час.) літ. 2Г; огорожі, споруди ; 1-4, 13-15, 18; фонтан ; 17; замощення № І-ІV, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко".

Не погодившись з даною ухвалою, Компанія "Денстерс Інвестментс Лімітед" та Компанія "Гренхайм Інвестментс Лімітед" звернулись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять останню скасувати, як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що скаржники мають переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок нерухомого майна, а арешт нерухомого майна на підставі ухвали позбавляють реалізувати права, надані їм як іпотекодержателям, зокрема звернути стягнення на нерухоме майно.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко" від 07.12.2015, оформлене протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко" від 07.12.2015 № 1, та всі інші рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко" від 07.12.2015 оформлене протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко" № 1 від 07.12.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 грудня 2015 року було проведено Загальні збори учасників ТОВ "Камелот і Ко", на яких було прийнято рішення з 16 питань порядку денного, зокрема, було прийнято до складу учасників товариства нового учасника та змінено статутний фонд товариства, що були оформлені протоколом № 1 від 07.12.2015, які було проведено з порушенням вимог Закону України "Про господарські товариства".

12.07.2016 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко" від 07.12.2015, оформлене протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко" від 07.12.2015 № 1 та рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко", оформлене протоколом Загальних зборів учасників товариства від 01.07.2016.

13.07.2016 від ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, яку він обґрунтовує тим, що загальними зборами товариства було прийнято до складу учасників товариства ТОВ "ФКМ-3" та змінено статутний фонд товариства, що були оформлені протоколом № 1 від 07.12.2015, які було проведено з порушенням вимог Закону України "Про господарські товариства", дані дії відповідача позбавили позивача права на управління товариством. Після порушення провадження у справі, відповідачем було проведено нові загальні збори товариства, на якому було розглянуто питання, зокрема, щодо продажу часток учасників на користь ТОВ "ФКМ-3". За результатом проведених зборів, 01.07.2016 було погоджено відчуження нерухомого майна товариства. Реалізація майна товариства та першочергове право на його придбання передбачено Статутом товариства та ЗУ "Про господарські товариства". Проте, не було запропоновано учасникам товариства придбати нерухоме майно товариства.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд накласти арешт та заборонити відчуження нерухомого майна: - Будівля літнього кафе літ. А-1, заг. площа - 446,4 кв.м.; вбиральні літ. В; насосна фонтана літ. Г; підсобна будівля літ. Д; навіс зі сценою літ. Е; навіси літ Ж,3; альтанки літ. К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У; навіс з мангалом літ. Ф; підсобна будівля (тим час.) літ. X; вагон-склад (тим час.) літ. Ц, Ч; навіс (тим час.) літ 2Б; сарай (тим час.) літ. 2В; щитова (тим час.) літ. 2Г; огорожі, споруди ; 1-4, 13-15, 18; фонтан ; 17; замощення № І-ІУ, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко".

За результатами розгляду даної заяви господарським судом першої інстанції було прийнято ухвалу про забезпечення позову, саме яка є предметом оскарження.

Отже, вирішуючи питання щодо відповідності оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства України, колегія суддів виходила з наступного:

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст.67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України, позов може бути забезпечено: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В свою чергу, в п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами та доповненнями), забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи суть позовних вимог, судова колегія вважає за наявними достатні правові підстави для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки відчуження належного відповідачеві нерухомого майна без участі позивача, за умов того, що останній заявляє відповідні вимоги щодо визнання недійсним протоколів загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко" № 1 від 07.12.2015 та від 01.07.2016, в разі задоволення позову, може призвести до порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як учасника товариства.

Разом з цим, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а також, забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, колегія суддів погоджується з господарським судом першої інстанції з приводу накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Камелот і Ко".

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає наявні в апеляційних скаргах заперечення необґрунтованими, а, відповідно, оскаржувану ухвалу господарського суду Дніпропетровської області такою, що прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016р. у справі №904/4255/16 - залишити без змін, а апеляційні скарги Компанія "Денстерс Інвестментс Лімітед" та Компанії "Гренхайм Інвестментс Лімітед" - без задоволення .

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.О. Кузнецов