Постанова

від 08.12.2016 по справі 925/554/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2016 р. Справа№ 925/554/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Власова Ю.Л.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.12.2016 року по справі №925/554/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2016р.

у справі №925/554/16 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради

до відповідача-1 Свидівоцької сільської ради

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена"

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Черкаська міська рада;

- Головне Управління Держгеокадастру у Черкаській області;

- Реєстраційна служба Черкаського районного управління юстиції;

- Управління Держгеокадастру у Черкаському районі.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:

- Обслуговуючий кооператив "Дніпро";

- громадянин ОСОБА_2;

- громадянин ОСОБА_3;

- громадянин ОСОБА_4;

за участі Черкаської місцевої прокуратури

про визнання незаконними та скасування рішень; про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Свидівоцької сільської ради (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" (відповідач-2) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради від 11.12.2015 № 3-23 "Про надання дозволу ТОВ "Селена" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення".

- визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради від 12.02.2016 № 7-19 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення у довгострокову оренду ТОВ "Селена".

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,67 га (кадастровий № 7124986000:04:007:0095) від 19 лютого 2016 року, який укладений між Свидівоцькою сільською радою (19622,с.Свидівок, вул.Шевченка, 177, код ЄДРПОУ 26323479) (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Селена" (19622, с.Свидівок, вул.Дахнівська, 21, код ЄДРПОУ 31537129) (орендар) для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення".

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.07.2016 №925/554/16 позов задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради від 11.12.2015 № 3-23 "Про надання дозволу ТОВ "Селена" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення", визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради від 12.02.2016 № 7-19 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення у довгострокову оренду ТОВ "Селена"; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,67 га (кадастровий № 7124986000:04:007:0095) від 19 лютого 2016 року, укладений між Свидівоцькою сільською радою (19622, с. Свидівок, вул.Шевченка, 177, код ЄДРПОУ 26323479) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена" (19622, с.Свидівок, вул.Дахнівська, 21, код ЄДРПОУ 31537129) (орендар) для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена" (відповідач-2) звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2016 №925/554/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, у доводах апеляційного оскарження відповідач-2 наголошує, що місцевим господарським судом неправильно застосовано ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України. На думку скаржника, право користування земельною ділянкою у позивача припинилось з моменту надання нотаріальної відмови та з моменту надання дозволу ТОВ «Селена» на розробку технічної документації. Крім того, відповідач-2 стверджує про порушення ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Скаржник вважає, що міський голова має право відмови одноособово від земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні Департаменту Черкаської міської ради.

Прокуратура Черкаської області у Відзиві просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача-2 без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2016 №925/554/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Інші учасники апеляційного провадження не скористалися своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надали колегії суддів письмові відзиви на скаргу відповідача-2, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання від 08.12.2016 відповідач -1, відповідач-2, треті особи - 2, - 3, - 4 на стороні позивача, та треті особи - 7, - 8 на стороні відповідача-1 не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про їх належне повідомлення свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення.

Відповідно до абз.3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 встановлено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, оскільки ухвали Київського апеляційного господарського суду України від 15.08.2016, від 06.10.2016 були надіслані заздалегідь та за належними адресами сторін, колегія суддів дійшла висновку, що сторони є належним чином повідомлені про дату та час судових засідань з дотриманням вимог процесуального закону.

За пунктом 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої постанови пленуму ВГСУ.

Враховуючи, що присутні представники сторін не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представників відповідача-1, відповідача-2, третіх осіб - 2, - 3, - 4 на стороні позивача, та третіх осіб - 7, - 8 на стороні відповідача-1, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2016 №925/554/16 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського обласного виконавчого комітету від 10.06.1980 № 358 Черкаського обкому профспілки працівників освіти за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі в Черкаському районі відведено земельну ділянку площею 1,67 га під базу відпочинку вчителів (том 1 а/с 130).

На підставі договору № 578 від 29.04.1980 між Черкаським обкомом профспілки працівників освіти і Черкаською філією республіканського проектного інституту по землевпорядкуванню "Укрземпроект" розроблено проект землевідводу та складено технічний звіт про перенесення проекту в натуру земельної ділянки площею 1,97 га під існуючу базу відпочинку. В тому числі, складено Акт встановлення меж ділянок в натурі (том 1 а/с 138-141).

На підставі клопотання Черкаського міського виконавчого комітету рішенням сесії Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.10.1994 № 2-5 земельна ділянка площею 1,67 га вилучена із підпорядкування обкому профспілки працівників освіти та передана управлінню освіти Черкаського виконавчого комітету.

Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 14.09.1995 № 46-р управлінню освіти Черкаського міського виконавчого комітету для забезпечення потреб бази відпочинку вчителів с.Свидівок Черкаського району 22.09.1995р. Черкаською районною радою був виданий Державний акт на право постійного користування землею площею 1,67. (том 1 а/с 136, 143-145).

Стосовно питання чи є позивач по справі правонаступником Управління освіти Черкаського міськвиконкому, місцевим господарським судом відзначено наступне.

Відповідно до змісту "Постановления президиума обкома профсоюза работников просвещения, высшей школы и научных учреждений от 30.06.1980 "О выделении земельного участка" у місті Черкаси існував Черкаський міський відділ народної освіти.

Відповідно до спільного рішення сесій міської та районної рад народних депутатів ХХ скликання від 19.12.1989 № 13-20\3 ОСОБА_5 був затверджений завідуючим відділом народної освіти міськвиконкому.

Рішенням Черкаської міської ради від 02.10.2002 № 3-47 "Про структуру, чисельність апарату міської ради та її виконавчих органів" із врахуванням рішення Черкаської міської ради від 18.03.2003 № 3-176 "Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 02.10.2002 № 3-47 "Про структуру, чисельність апарату міської ради та її виконавчих органів" в структурі виконавчих органів Черкаської міської ради знаходиться управління освіти. Рішенням Черкаської міської ради від 04.09.2003 № 3-626 затверджено положення про управління освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 25.12.2008 № 4-759 "Про структуру, загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів" створений департамент освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради, як правонаступник, шляхом злиття юридичних осіб -управління освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 02147084), відділу культури виконавчого комітету Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 02231502), комітету у справах сім'ї та молоді виконавчого комітету Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 21367868), комітету з фізичної культури і спорту виконавчого комітету Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 02934132), у складі: управління освіти; відділу планування, бухгалтерського обліку та звітності; управління культури та туризму; управління у справах сім'ї, молоді та спорту.

Згідно рішення Черкаської міської ради від 20.10.2011 № 3-235 "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 11.08.2011 № 3-4 "Про структуру, загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів" затверджено Положення про департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради в новій редакції, де п.1.1 передбачено його правонаступництво управління освіти.

Рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2016 № 2-565 затверджено Положення про департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради в новій редакції, де також передбачено, що департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є правонаступником управління освіти.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивач у справі - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є правонаступником Управління освіти Черкаської міської ради.

Факт користування земельною ділянкою позивачем, як правонаступником підтверджується рішеннями Черкаської міської ради від 13.05.1997 № 6-22/37, від 18.02.2014 № 4-477. (том 1 а/с 37, 134).

Стосовно стверджень відповідачів про те, що позивач є неналежним землекористувачем, а наданий позивачем державний акт серії ЧР 17-68 не є чинним, слід відзначити про таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, визнано неконституційними положення:

- пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;

- пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відтак, у даному випадку, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, який є правонаступником Управління освіти Черкаської міської ради є належним землекористувачем у відповідності до норм закону.

Відповідно до частини 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного землекористування може бути без встановлення строку. Право постійного землекористування може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою обумовлений в ст. 142 ЗК України, серед яких, зокрема, є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Механізм добровільної відмови від права постійного користування передбачений ст. 142 ЗК України.

За приписами ч.ч. 3,4 ст. 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Таким чином, можна дійти висновку, що законною та правомірною підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою є безумовне волевиявлення землекористувача у формі заяви, що повинна містити таке волевиявлення.

З огляду на вищевикладене, рішення про відмову від землекористування земельною ділянкою площею 1,67 га згідно державного Акта серії СР 17-68 в порядку передбаченому ст. 142 ЗК України повино бути здійснено саме Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, як землекористувачем, а не Черкаською міською радою чи її іншими виконавчими органами.

На час прийняття оскаржених рішень Свидівоцької сільської ради від 11.12.2015 № 3-23 "Про надання дозволу ТОВ "Селена" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення" та від 12.02.2016 № 7-19 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення у довгострокову оренду ТОВ "Селена" позивач не звертався з заявою про відмову від свого права користування земельною ділянкою, в свою чергу, відповідач-1 не приймав відповідних рішень про припинення права користування у відповідності до ст. 142 ЗК України.

Щодо стверджень відповідача-2 стосовно того, що Черкаським міським головою надано згоду на вилучення спірної земельної ділянки на користь ТОВ «Силена» слід відзначити про таке.

Як зазначалось вище, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, який є правонаступником Управління освіти Черкаської міської ради, є належним землекористувачем.

Повноваження міського голови визначені у ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, ст. 26 вищеназваного закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. (п. 34)

Втім, жодних рішень щодо вилучення спірної земельної ділянки з користування позивача сільрадою не приймалося.

Таким чином, доводи ТОВ "Селена" про те, що наявність заяви міського голови м. Черкаси про відмову від земельної ділянки, користувачем якої є Департамент, визнаються необґрунтованими та безпідставними.

Земельна ділянка під кадастровим № 7124986000040070095 є тією ж самою земельною ділянкою, яка надавалась у 1995 позивачу згідно державного Акта серії ЧР 17-68 від 22.09.1995. (том 2 а/с 4-20).

Відтак, якщо право постійного користування виникло в суб'єкта господарювання до 01.01.2002 (дня набрання чинності діючим Земельним кодексом України), після цієї дати воно продовжує зберігатися.

Про відсутність обов'язкових приписів щодо переоформлення права постійного користування землею йдеться також у п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" де встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (дана постанова втратила чинність 03.06.2013)

Крім того, Законом України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013) встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Таким чином, департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, як правонаступник управління освіти Черкаського міського виконавчого комітету, користується земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та не був зобов'язаний вчиняти дії, пов'язані із переоформленням такого права та не може бути протиправно його позбавлений.

Згідно із абз.1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (оренду). Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користування, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом.

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, на час прийняття Свидівоцькою сільською радою оспорюваних рішень відповідна земельна ділянка не була вільною та знаходилась у постійному користуванні департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, право якого на спірну земельну ділянку припинено не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Свидівоцькою сільською радою порушено порядок передачі в оренду ТОВ "Селена" відповідної земельної ділянки, як того вимагає ст.ст. 116, 124, 142 Земельного кодексу України щодо припинення права користування земельною ділянкою.

Відтак, рішення Свидівоцької сільської ради від 11.12.2015 № 3-23 "Про надання дозволу ТОВ "Селена" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення" та рішення від 12.02.2016 № 7-19 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення у довгострокову оренду ТОВ "Селена" є незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного закону, а тому підлягають скасуванню.

Поряд з цим, оскільки вищевказані оспорювані рішення Свидівоцької сільської ради прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, то відповідно договір оренди від 19 лютого 2016 року, укладений між Свидівоцькою сільською радою (орендодавець) та ТОВ "Селена" (орендар) (кадастровий № 7124986000:04:007:0095), для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення підлягає визнанню недійсним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що правові висновки суду першої інстанції є правильними та такими, що відповідають вимогам чинного закону.

Інших обґрунтованих заперечень, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі у апеляційній скарзі відповідачем - 2 не наведено.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2016 №925/554/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/554/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Ю.Л. Власов

Л.В. Чорна