Ухвала

від 08.12.2016 по справі 825/1596/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1596/16 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.,

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к апелянта Скроботов Є.А.

пр-к відповідача Гладченко Н.Л.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Бета-Сервіс» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Бета-Сервіс» до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ :

Позивач, Дочірнє підприємство «Бета-Сервіс», звернувся з позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2016 № 0004981202.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області проведено з 10.05.2016 по 18.05.2016 документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП "БЕТА-СЕРВІС" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 10846443 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 3985608 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за відповідний звітний (податковий) період за березень 2016 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року від 26.04.2016 № 9065227031), за наслідками якого складено акт від 25.05.2016 № 529/12/25598903.

В зазначеному акті зафіксовано порушення позивачем, зокрема, пунктів 198.1., 198.2., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 734766,00 грн., що призвело до завищення показників р.17, р.19 та р.21 декларації за березень 2016 року у сумі 734766,00 грн.; пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємству відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку за березень 2016 року у розмірі 1173932,00 грн., що призвело до завищення показника р.20.2.1. декларації за березень 2016 року у сумі 1173932,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.06.2016 № 0004981202, відповідно до якого сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 734766 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказував на неможливість підтвердження ДП "БЕТА-СЕРВІС" суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Зоря" за грудень 2015 року у розмірі 734766,00 грн. та відсутності реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 220 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.4. статті 200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1. цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, та визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Тобто, господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з відповідними нормами ПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника. Тобто господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку. Платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів та зменшення податкового навантаження.

Таким чином, для вирішення справи по суті суд першої інстанції мав з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентом реальний характер, та чи відповідали ці операції меті господарської діяльності позивача.

Як встановлено судом першої інстанції та з матеріалів справи вбачається, що 29.12.2015 між ТОВ "Зоря" (Продавець) та ДП "БЕТА-СЕРВІС" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію: пшеницю 3 класу - 67,450 тон та пшеницю 6 класу - 1157,160 тон на загальну суму 4408596,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 734766,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах данного договору.

Розділами 3 та 4 Договору передбачено, що поставка та оплата здійснюється наступним чином: оплата за товар здійснюється до 31 грудня 2016 року, зобов'язання Покупця щодо оплати вважаються виконаними в повному обсязі та в термін з моменту зарахування на розрахунковий рахунок Продавця суми, зазначеної в п.п.2.2 договору, та в термін визначений в п.3.1 даного договору; передача товару здійснюється на умовах ЕХW (склад Продавця); датою передачі товару по вказаному договору вважається дата зазначена в накладній, підписана накладна підтверджує приймання товару Покупцем.

В свою чергу, вказану сільськогосподарську продукцію: пшеницю 3 класу - 67,450 тон та пшеницю 6 класу - 1157,160 тон на загальну суму 4408596,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 734766,00 грн., - ТОВ "Зоря" (Покупець) мало отримати відповідно до договору купівлі-продажу укладеного 29.12.2015 з Держаним підприємством "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" (Продавець). Згідно з пунктом 4.2. Договору датою передачі товару вважається дата, вказана у накладній. Підписана накладна свідчить про прийняття товару Покупцем.

На виконання вищевказаного договору Держаним підприємством "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" видано накладну № 128 від 30.12.2015.

Тобто, на час укладення 29.12.2015 ТОВ "Зоря" договору купівлі-продажу з ДП "БЕТА-СЕРВІС", у ТОВ "Зоря" ще не виникло право власності на товар - пшеницю 3 класу - 67,450 тон та пшеницю 6 класу - 1157,160 тон.

Крім того, оплата за отриманий товар ТОВ "Зоря" Держаному підприємству "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" здійснена згідно платіжного доручення № 12 від 05.02.2016. В той же час, оплата ДП "БЕТА-СЕРВІС" за отриманий товар ТОВ "Зоря" здійнена також 05.02.2016.

Разом з тим, аналіз наданих позивачем документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договором укладеним між позивачем та контрагентом, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження руху активів у процесі здійснення господарської діяльності.

Договори купівлі-продажу від 29.12.2016, укладені між Держаним підприємством "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" і ТОВ "Зоря" та між ТОВ "Зоря" та ДП "БЕТА-СЕРВІС", містять однакову ціну товару (пшениці) - 4408596,00 грн., що свідчить про відсутність у сторін економічної мети - отримання прибутку.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 11.03.2016 № 102/22/05447160 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», код ЄДРПОУ 05447160, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015»

Так, в даному акті зафіксовано, що протоколом загальних зборів ТОВ «Зоря» від 18.12.2014 було прийняте рішення про припинення діяльності Товариства шляхом його реорганізації - приєднання до ТОВ ім. Шевченка з одночасної передачею всього майна, прав і обов'язків.

15.01.2015 року реєстратором було прийнято рішення про припинення юридичної особи №10551270015000189, причина зняття з обліку 21 - в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення. 16.01.2015 року стан платника змінений на 3 прийнято рішення про припинення (Розпочато ліквідаційну процедуру).

31.12.2015 року було складено передавальний акт між ТОВ «Зоря» та ТОВ ім. Шевченка та Акт прийому - передачі основних засобів, ТМЦ, незавершеного виробництва, грошових коштів, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, нерозподіленого прибутку, статутного капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу між ТОВ «Зоря» та ТОВ ім. Шевченка станом на 31.12.2015 року на виконання Протоколу загальних зборів ТОВ «Зоря» від 31.12.2015 року «Про припинення діяльності Товариства шляхом його реорганізації», згідно яких залишок не реалізованих основних фондів та інше, було передано з ТОВ «Зоря» на ТОВ ім. Шевченка.

Щодо посилань апелянта на підтвердження реальних змін майнового стану, а саме подальшу реалізацію придбаного у ТОВ "Зоря" зерна ТОВ «Каргіл» та отримання певного прибутку від перепродажу цього обсягу зерна, то з матеріалів справи вбачається, що зерно від Держаногоу підприємства "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського", ТОВ «Зоря» до позивача фактично не переміщалося, з наданих позивачем доказів неможливо ідентифікуватищо сааме це зерно у подальшому реалізоване ТОВ «Каргіл».

Позивачем не доведено, що господарська операція між ним та його контрагентом призвела до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання.

Зазначене свідчить, що спірні операції з постачання та реалізації зерна є лише оформленням окремих первинних документів з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що факт реальності виконання господарських зобов'язань за договором не підтверджується об'єктивними доказами та не прослідковується за первісною бухгалтерською документацією.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Бета-Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 12.12.16.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.