Рішення

від 24.04.2007 по справі 20-9/063

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/063

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" квітня 2007 р. справа № 20-9/063

за позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по АРК та місту Севастополю

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АКАР”

третя особа Державне підприємство “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації”

про  стягнення 1950,38 грн. та повернення майна.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АКАР”

до  Регіонального відділення Фонду державного майна України по АРК та місту Севастополю

Державного підприємства “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації”

про    спонукання укласти договір на новий строк.

Суддя Рибіна С. А.

представники сторін:  

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):

Овечкіна С. П., довіреність № 09/02-15 від 05.02.2007;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):  

Свірідова Г. В., довіреність б/н від 01.10.2006; Лимаренко С. А., довіреність б/н від 25.01.2007;

третьої особи за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):

Чіркова А.Ф., довіреність № 01-8/079 від 17.01.2007.

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по АРК та місту Севастополю (далі –РВ ФДМУ по АРК та м. Севастополю)  звернулося з позовними вимогами  до Товариства з обмеженою відповідальністю “АКАР” (далі –ТОВ „АКАР”), третя особа Державне підприємство “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації” (далі –ДП „Севастопольстандартметрологія”)  про  стягнення 1950,38 грн. та повернення майна.

Свої вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що укладений між сторонами договір оренди № 377 від 26.04.2006 припинив дію, тому відповідач користується майном безпідставно та повинен повернути його та сплатити передбачену чинним законодавством неустойку в розмірі подвійної орендної плати.

Позивач за первісним позовом в процесі розгляду справи по суті заявлених вимог в порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив  вимоги та просить стягнути з відповідача за первісним позовом  суму неустойки в розмірі 4238,80 грн.

Відповідач за первісним позовом проти заявлених вимог заперечує заявив зустрічний позов про пролонгацію або переукладення договору оренди.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний пролонгувати договір оренди у зв'язку з тим, що орендарем проведені заходи по відновленню орендованого майна та здійснені роботи, а саме: будівництво і реконструкція боксів та складу, ремонт службового приміщення (майстерня), роботи по енергозабезпеченню, пристрій під'їзних доріг, благоустрій території, установка верстатного обладнання на загальну суму 118684,20 грн. з дозволу РВ ФДМУ по АРК та м. Севастополю.

Протягом розгляду спору позивач змінив вимоги, просить суд постановити рішення про переукладення договору оренди майна.

Відповідачі за зустрічним позовом позовні вимоги не визнають. РВ ФДМУ по АРК та м. Севастополю обґрунтовує свої заперечення тим, що  строк дії Договору закінчився 30.12.2006, Договір пролонгований не був. РВ ФДМУ по м. Севастополю листом повідомив орендаря про те, що договір продовжуватися не буде.

Відповідач ДП „Севастопольстандартметрологія” також пояснив, що приміщення необхідно йому для здійснення власної діяльності.

Згідно  ст. ст.  20, 22 Господарського процесуального кодексу України  позивачу, відповідачу та третій особі роз'яснені їх  процесуальні  права та обов'язки.  

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення по справі надавалися ними російською мовою.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 10.04.2007 по 24.04.2007.

Ухвалою від 16.04.2007 суд продовжив строк вирішення спору за клопотанням сторін на один місяць до 16.05.2007.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд, -

встановив:

26 квітня 2006 року між РВ ФДМУ по м. Севастополю (орендодавець) та ТОВ „АКАР” (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна –частини нежилого приміщення площею 89,8 кв.м. в одноповерховій будівлі, що стоїть окремо (механічна майстерня) і прилеглого майданчику площею 642,00 кв.м.  за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова 8-Б (далі Договір). Об'єкт оренди знаходиться на балансі ДП „Севастопольстандартметрологія”.

Згідно пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне  користування окреме індивідуально визначене майно –частину нежилого приміщення площею 89,8 кв.м. в одноповерховій будівлі, що стоїть окремо (механічна майстерня) і прилеглий майданчик площею 642,00 кв.м., розташовані за адресою:                 м. Севастополь, вул. Мечникова 8-Б, вартість якого, згідно незалежної оцінки станом на 31.01.2006 складає 127960,16 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування Орендованим майном одночасно з підписанням договору та акту приймання –передачі орендованого майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно.  Власником підприємства залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до вимог пункту 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі „Методики розрахунку і порядком користування плати за оренду держаного майна”, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без  ПДВ за базовий місяць оренди –1249,60 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 5.2 Договору  передбачено що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Протягом місяця після укладення цього Договору орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно на суму не меншу за його балансову вартість на користь орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством (пункт 5.5 Договору).

Строк дії договору -  до 30 грудня 2006 року (п. 10.1 Договору).

У пункті 10.7 Договору сторони домовилися, що дія Договору припиняється в результаті закінчення строку, на який був укладений,   загибелі орендованого майна, достроково по взаємній згоді сторін або по рішенню Господарського суду, банкрутства орендаря та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

На виконання вимог пункту 2.1 Договору сторони підписали акт прийому –передачі об'єкта оренди.

16.11.2006 РВ ФДМ України по м. Севастополю листом за № 2081/01-6 повідомив орендаря про те, що Договір продовжуватися не буде.

Відповідач після цього майно позивачу не повернув, що і призвело до звернення  РВ ФДМУ по м. Севастополю з позовною заявою.

Листами № 18/2007 від 17.01.2007 та № 25/2007 від 23.01.2007 ТОВ “АКАР” звернулася до позивача із  заявами про пролонгацію договору та його переукладення. Свої доводи заявник обґрунтував тим, що орендує дане приміщення з 2002 року, платить орендну плату та витратив значні кошти на реконструкцію приміщення. Від Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики  орендарем отриманий лист, яким повідомлено, що не вбачається можливим продовження терміну дії договору оренди нерухомого державного майна у зв'язку з необхідністю використання майна для власних потреб.

Суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а зустрічні вимоги такими, що не підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16.01.2003 № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19.06.2003 № 980-IV і Законом України від 18.11.2003 року №1255-IV, що вступив в дію в 01.01.2004) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно з ч. 2 п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і  обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Оскільки правовідносини між сторонами виникли після набрання чинності Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, то суд при розгляду спору застосовує  норми цих кодексів.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаних кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач підписав договір оренди, він прийняв на себе всі зобов`язання, що передбачені умовами договору, у тому числі і зобов'язання  в випадку припинення або розірвання Договору повернути орендодавцю в належному стані орендоване майно.

Відповідно до статті 5  Закону України “Про оренду державного та комунального майна” Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва є орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що є державною власністю.

Дослідивши надані сторонами в матеріали справи документи суд  дійшов висновку, що договір оренди № 377 від 26.04.2006  припинив свою дію у зв'язку  із закінченням терміну, на  який він був укладений.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до пункту 2.4 Договору повернення  орендодавцем орендованого майна здійснюється в тому ж порядку, як при передачі майна орендарю.  Передача майна орендарем та приймання його орендодавцем  посвідчується актом приймання - передачи майна, який підписується представниками сторін.

Після закінчення строку дії Договору № 377 від 26.04.2006 орендарем не здійснені жодні заходи щодо передачі об'єкту оренди орендодавцю, навпаки орендар продовжує користуватися майном на теперішній час, тобто після повідомлення про те, що продовжуватися Договір не буде.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтями 764, 777 Цивільного кодексу України, статтями 7, 9, 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У випадку відсутності заяви однієї з сторін про припинення чи зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку  дії договору оренди він вважається продовженим на той же самий період.

Листом від 16.11.2006 (вих. № 2081/01-6) РВ ФДМУ по м. Севастополю повідомив орендаря, що договір продовжуватися не буде.

12.01.2007 (вих. № 01.10/59) балансоутримувач повідомив, що дане приміщення потрібно йому для власних потреб, тому продовжити строку дії договору  вважає неможливим.

22.01.2007 (вих. № 01-10/109)  балансоутримувач також направив лист з вимогою звільнити об'єкт оренди.

З викладеного вбачається, що орендодавець належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства,  повідомив орендаря про припинення строку дії договору, у зв'язку з чим договір припинив свою дію.

Позивач вважає, що має право на стягнення неустойки з 01  січня 2007 року по теперішній час так як майно орендарем не повернено.

Розмір орендної плати, згідно пункту 3.1 Договору, складає 1249,60  грн. на місяць.

Відповідач повинен сплатити позивачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

Враховуючи, що відповідач здійснював оплату позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.01.2007 по 16.04.2007 неустойку в розмірі 4238,80 грн. з урахуванням виплат відповідача.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги позивача за зустрічним позов суд вважає не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Статтею  9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону. 

Статтею 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України  підприємство   чи  організація,  які  вважають  за  необхідне змінити чи розірвати договір  надсилають  пропозиції  про  це другій стороні за договором.

Підприємство, організація, які одержали пропозицію про  зміну чи розірвання договору, повинні відповісти на неї  не  пізніше  20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства  і  організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання  відповіді  у  встановлений  строк  з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Таким чином,  законом передбачена чітка процедура укладення договору оренди державного нерухомого майна або внесення  до нього змін.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач за зустрічним позовом  не надав суду докази  належного виконання вищезазначених норм законодавства щодо продовження строку дії договору або його укладення.

На підставі викладеного,  суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача за первісним позовом витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Керуючись статтями 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

1. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 1, код ЄДРПОУ 19448418, р/р 260073013074 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) звільнити об'єкт оренди –частину нежитлової відокремленої одноповерхової будівлі (механічна майстерня), площею 89,8 м2 та площадку площею 642,0 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова, буд. 8-б шляхом підписання акту приймання – передачи.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 1, код ЄДРПОУ 19448418, р/р 260073013074 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) передати балансоутримувачу - Державному підприємству “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації” (99008, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, буд. 32, код ЄДРПОУ 02569661, р/р 26001945186861 в СФ АКБ  “Укрсоцбанк”, МФО 324195) об'єкт оренди –частину нежитлової відокремленої одноповерхової будівлі (механічна майстерня), площею 89,8 м2 та площадку площею 642,0 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова, буд. 8-б шляхом підписання акту приймання – передачи.

3. Стягнути з  Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 1, код ЄДРПОУ 19448418, р/р 260073013074 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України  по АРК та місту Севастополю (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, буд. 6, код ЄДРПОУ 20677258, р/р 39211824510016 в УДК в м. Севастополі, МФО 824509) неустойку в розмірі 4238,80 грн.

      Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 1, код ЄДРПОУ 19448418, р/р 260073013074 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195)  в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 187,00 грн.

     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 1, код ЄДРПОУ 19448418, р/р 260073013074 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь ГП «Судовий інформаційний центр»(03680, м. Київ, вул. Трутенка, буд. 2, код ЄДРПОУ 24035598, р/р 31216259700007 в ДУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя                                                                                                    С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 03.05.2007