Постанова

від 26.07.2007 по справі 20-9/063

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-9/063

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

23 липня 2007 року   Справа № 20-9/063

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Попкова О.А., довіреність №  41/02-15 від 27.12.06;

відповідача: Свиридової Г.В., довіреність б/н від 01.10.2006;

3-ої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акар" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 24.04.2007 у справі № 20-9/063

за позовом           Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю (майд. Повсталих, 6, м.Севастополь, 99008)

до          товариства з обмеженою відповідальністю "Акар" (вул. Велика Морська, 1, м.Севастополь, 99001)

3-тя особа:

Державне підприємство "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (вул. 6-та Бастіонна, 32, м.Севастополь, 99008)

про стягнення 1950,38 грн. та повернення майна;

за зустрічним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Акар"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю

Державного підприємства "Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"

про спонукання укласти договір на новий строк

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 24.04.2007 у справі № 20-9/063 задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю до товариства з обмеженою відповідальністю "Акар"  про стягнення 1950,38 грн. та повернення майна. Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” зобов'язано звільнити об'єкт оренди –частину нежитлової відокремленої одноповерхової будівлі (механічна майстерня), площею 89,8 кв.м. та майданчик площею 642,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова, буд. 8-б шляхом підписання акту приймання–передачі та передати зазначене майно балансоутримувачу - Державному підприємству “Севастопольський науково–виробничий центр стандартизації і сертифікації”. З товариства з обмеженою відповідальністю “Акар” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю стягнуто неустойку в розмірі 4238,80 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Акар" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, зустрічний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

У зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Горошко Н.П. 11.06.2007 за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду В.В. Сотула у складі судової колегії була проведена заміна судді Горошко Н.П. на суддю Гонтаря В.І.

Судове засідання 11.06.2007 відкладено на 18.06.2007.

У судовому засіданні 18.06.2007 оголошено перерву до 23.07.2007.

У зв'язку з відпусткою судді Плута В.М. 23.07.2007 за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду В.В. Сотула у складі судової колегії була проведена заміна судді Плута В.М. на суддю Щепанську О.А.

У судове засідання 23.07.2007 представник третьої особи не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

За клопотанням представників сторін та третьої особи - у судовому засідання 11.06.2007 судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У лютому 2007 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Акар", за участю третьої особи - Державного підприємства “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації”, просило зобов'язати відповідача звільнити об'єкт оренди –частину нежитлової відокремленої одноповерхової будівлі (механічна майстерня), площею 89,8 кв.м. та майданчик площею 642,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова, буд. 8-б шляхом підписання акту приймання–передачі та передати зазначене майно балансоутримувачу - Державному підприємству “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації”, а також стягнути  неустойку в розмірі 1950,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач користується майном безпідставно, оскільки укладений між сторонами договір оренди № 377 від 26.04.2006 припинив свою дію.

Збільшивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача суму неустойки у розмірі 4238,80 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою про пролонгацію або переукладення договору оренди, посилаючись на те, що з дозволу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю орендарем проведені заходи по відновленню орендованого майна та здійснені роботи на суму 118684,20 грн.

Змінивши позовні вимоги, товариство з обмеженою відповідальністю "Акар" просило постановити рішення про переукладення договору оренди майна.

Заперечуючи проти зустрічної позовної заяви, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю вважає її безпідставною, оскільки строк дії договору оренди закінчився 30.12.2006 та пролонгований не був.

Третя особа - Державне підприємство “Севастопольський науково – виробничий центр стандартизації і сертифікації” підтримує первісні позовні вимоги, оскільки приміщення необхідно йому для здійснення власної господарської діяльності.

Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми  Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, третьої особи –у судових засіданнях 11.06.2007, 18.06.2007, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Правовідносини сторін виникли з договору оренди нерухомого майна № 377 від 26.04.2006, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування окреме індивідуально визначене майно –частину нежилого приміщення площею 89,8 кв.м. в одноповерховій будівлі і прилеглий майданчик площею 642,00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова 8-Б, вартість якого, згідно незалежної оцінки станом на 31.01.2006 складає 127960,16 грн.

Строк дії зазначеного договору визначено пунктом 10.1 -  до 30 грудня 2006 року.

Пунктом 10.7 договору встановлено, що дія його припиняється у результаті закінчення строку, на який він був укладений, загибелі орендованого майна, достроково по взаємній згоді сторін або по рішенню господарського суду, банкрутства орендаря та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Як свідчать матеріали справи, листом від 16.11.2006 № 2081/01-6 позивач повідомив відповідача про те, договір оренди № 377 від 26.04.2006 продовжуватись не буде. Одночасно зазначений лист містив вимогу про повернення майна за актом прийому-передачі (а.с. 14, том 1).

Листами № 01.10/59 від 12.01.2007 та № 01-10/109 від 22.01.2007 Державне підприємство “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації” також повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Акар" про намір використовувати орендоване майно для власних потреб.

Листом Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 1073-4-11/15 від 08.02.2007 відповідач повідомлений про неможливість продовження терміну дії договору оренди нерухомого державного майна у зв'язку з необхідністю використання майна для власних потреб.

Однак, товариство з обмеженою відповідальністю "Акар" після закінчення строку дії договору, майно позивачу не повернуло та листами № 18/2007 від 17.01.2007 та № 25/2007 від 23.01.2007  звернулось до позивача з  заявами про пролонгацію договору та його переукладення.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну  умов  договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий  термін  і на тих самих умовах, які  були   передбачені договором.  

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження терміну дії договору, то такий договір припиняється.

Така ж позиція висловлена у пункті 12 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/237 від 25.05.2000 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", де також зазначено, що якщо не буде подано доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір оренди з іншою особою, а натомість буде встановлено, що він має намір використовувати майно для власних потреб, то підстави для задоволення позову про спонукання до продовження дії договору оренди відсутні.  

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що договір оренди № 377 від 26.04.2006  припинив свою дію у зв'язку  із закінченням терміну, на  який він був укладений.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.  Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки відповідач після закінчення строку дії договору оренди № 377 від 26.04.2006 не здійснив заходів щодо передачі об'єкту оренди орендодавцю, а продовжує користуватися орендованим майном, суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про стягнення  з відповідача суми неустойки за користування майном.

У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акар" не надало суду доказів додержання загального порядку укладення договорів, який передбачено статтею 9 Закону України „Про оренду комунального та державного майна” та статтею 181 Господарського кодексу України.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про переукладення договору також відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

 Та обставина, що товариством з обмеженою відповідальністю "Акар" сплачувалась орендна плата після закінчення строку дії договору, не може бути безспірною підставою для задоволення зустрічного позову, оскільки мало місце фактичне користування майном відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акар" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 24.04.2007 у справі № 20-9/063 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                О.А. Щепанська