Постанова

від 09.12.2016 по справі 813/3952/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 року справа № 813/3952/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Оліяр» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Оліяр» (далі - ПП «Оліяр») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Львові), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.12.2016, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 09.11.16:

- № НОМЕР_1, яким підприємству зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 725 488 грн, повністю;

- № НОМЕР_2, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 910 113, 99 грнв частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 907 879,44грн;

- № НОМЕР_3, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2 696 912,00 грн в частині визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2 524 968,1 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 31.10.16 № 334/28-06-14-00/32461721, на підставі який прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення. Зазначає про реальність господарських операцій ПП «Оліяр» з ТзОВ «Сокар плюс»,ТзОВ «Ліферант», ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг» таТзОВ «Редпол-Лебідь», які підтверджені належним чином оформленими первинними документами та документами на транспортування продукції, виписаними вказаними контрагентами, які зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та правомірність відображення ПП «Оліяр» у складі податкового кредиту та витрат господарських операцій з ТзОВ «Сокар плюс» та ТзОВ «Ліферант» та у складі податкового кредиту господарських операцій з ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг», ТзОВ «Редпол-Лебідь». Вказує на неправомірність обґрунтування органом доходів і зборів висновків акту перевірки на підставі податкової інформації стосовно господарської діяльності контрагентів контрагентів позивача, оскільки згідно принципу індивідуальної відповідальності платник податку не несе відповідальність по зобов'язаннях своїх контрагентів.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях та клопотанні про зменшення позовних вимог. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнав та надав суду пояснення, зміст яких відповідає письмовим запереченням та полягає в наступному. СДПІ з ОВП у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Оліяр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період діяльності з 01.01.2015 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 31.10.16 №334/28-06-14-00/32461721. Перевіркою встановлено порушення ПП «Оліяр» положень п.44.1, п.44.3, п.44.6, ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135.1 ст.135; п.137.1 ст.137, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.11, п.12, п.13, п.18, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318. На підставі податкової інформації, яка надійшла від ГУ ДФС у місті Києві №33062/7/26-15-14-02-02 від 27.10.2016, Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №6138/7/15-03-14-01 від 24.05.2016, ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №12046/14-02/38428213 від 30.05.2016, Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №269/11-23-12-01/40318616 від 23.06.2016 та акту Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 333/11023-14-04/40318548, та у зв'язку із непредставленням ПП «Оліяр» до перевірки документів, які б свідчили про те, що операції фактично відбувалися, контролюючим органом встановлено, що господарські операції ПП «Оліяр» з ТзОВ «Сокар плюс», ТзОВ «Ліферант» ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг» та ТзОВ «Редпол-Лебідь» не мали реального характеру, а наявні у ПП «Оліяр» первинні документи, видані вказаними контрагентами, не є безумовною підставою для віднесення вартості товарів до податкового кредиту. Вважає оскаржені податкові повідомлення-рішення законними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ПП «Оліяр»(код ЄДРПОУ 32461721), зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 02.04.2003 за № 2033 та з 01.01.2016 перебуває на податковому обліку у СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС.

ТзОВ «Оліяр» є платником ПДВ відповідно до виданого ДПІ у Пустомитівському районі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.04.2003 №18548017.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.10.2016 за № 10011556183 видами діяльності ПП «Оліяр» є виробництво олії та тваринних жирів (основний), а також оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

СДПІ з ОВП у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Оліяр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період діяльності з 01.01.2015 по 30.06.2016.

Результати перевірки оформлені актом від 31.10.2016 № 334/28-06-14-00/32461721.

Як слідує з акту перевірки від 31.10.2016 № 334/28-06-14-00/32461721, контролюючим органом, окрім іншого, встановлено порушення:

- п.11, п.12, п.13, п.18, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, п.44.1, п.44.3, п.44.6, ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135.1 ст.135; п.137.1 ст.137 Податкового Кодексу України, в результаті чого ПП «Оліяр» занижено податок на прибуток на загальну суму 2 389 802грн. в т.ч. за 2015 на суму 1 775 582 грн та за І півріччя 2016 на суму 614 220 грн;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Оліяр» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1489,70 грн, завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 16 330 740,96 грн, в тому числі:

- за жовтень 2015 року в сумі 560 609,28 грн;

- за листопад 2015 року в сумі 679 643,06 грн;

- за грудень 2015 року в сумі 609 217,44 грн;

- за січень 2016 року в сумі 322 882 грн;

- за лютий 2016 року в сумі 2 465 297,38 грн;

- за березень 2016 року в сумі 6 474 754 грн;

- за квітень 2016 року в сумі 2 033 761,6 грн;

- за травень 2016 року в сумі 1 322 392,86 грн;

- за червень 2016 року в сумі 1 862 183,34 грн,

в результаті чого:

- завищено в червні 2016 року «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на суму 15 725 488 грн (рядок 19); «суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок19 - рядок 19.1), яка: зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 - рядок 20.1- 20.2) на суму 15 725 488 грн (рядок 20.3); суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123,0130 переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 15 725 488 грн (рядок 21);

- занижено в червні 2016 суму ПДВ в розмірі 606 742,66 грн, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.

На підставі вказаного акту 09.11.2016 року СДПІ з ОВП у м. Львові прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- № НОМЕР_1, яким підприємству зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 725 488 грн;

- № НОМЕР_2, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 910 113, 99 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 606 742,66 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 303 371,33 грн;

- № НОМЕР_3, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2 696 912,00 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 2 389 802,00грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 307 110,00 грн.

Позивач не оскаржував в адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки органу доходів і зборів про нереальність здійснення ПП «Оліяр» господарських операцій з ТзОВ «Сокар плюс»,ТзОВ «Ліферант», ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг» таТзОВ «Редпол-Лебідь» з урахуванням часу, місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконаних робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення господарських операцій безпосередньо платником податків при оформленні документів на їх вчинення від третіх осіб.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено відомості, які вказані в інформації, що надійшла від ГУ ДФС у місті Києві №33062/7/26-15-14-02-02 від 27.10.2016, Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №6138/7/15-03-14-01 від 24.05.2016, ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №12046/14-02/38428213 від 30.05.2016, Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №269/11-23-12-01/40318616 від 23.06.2016 та акту Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 333/11023-14-04/40318548«Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мідастрейдінг» (код за ЄДРПОУ 40318548) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Антаресгруп» (код ЄДРПОУ 40318616) за квітень, травень та червень 2016, що відображені в податковій декларації з ПДВ квітень, травень та червень 2016 року».

Висновки відповідача про відсутність господарських операцій між ПП «Оліяр» та ТзОВ «Сокар плюс» базуються на узагальненій податковій інформації ГУ ДФС у місті Києві №33062/7/26-15-14-02-02 від 27.10.2016, яка включає податкову інформацію ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 24.02.16 №114/10-13-22-05/35259528 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ФГ «Успіх-ЛА» (код за ЄДРПОУ 35259528) з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за 2015 рік.

Зазначена інформація використовувалася у зв'язку з тим, що за результатами аналізу інформаційних баз встановлено, що постачальниками товару для ТзОВ «Сокар плюс» є ФГ «Успіх-ЛА», яке відображало у документах факт продажу іншої продукції, що виключає можливість продажу ріпаку ПП «Оліяр».

Висновок відповідача про відсутність господарських операцій між ПП «Оліяр» та ТзОВ «Ліферант» зроблено на підставі податкової інформації Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 24.05.16 № 6138 /7/15-03-14-01, відповідно до якої у ТзОВ «Ліферант» згідно поданої фінансової звітності за 2015 рік відсутні основні засоби, незначна кількість працівників (2 осіб), відсутній автомобільний транспорт. Окрім цього, вказано, що контрагенти ТзОВ «Ліферант» відображали у документах факт продажу іншої продукції, що виключає можливість продажу сої ПП «Оліяр» та не декларували у податковій звітності податкові зобов'язання у належних обсягах.

Висновок відповідача про відсутність господарських операцій між ПП «Оліяр» та ПП «Соннор», а також між ПП «Оліяр» та ТзОВ «Толлінг» ґрунтується на податковій інформації Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 23.06.16 № 269/11-23-12-01/40318616 щодо ТОВ «Антаресгруп» (код за ЄДРПОУ 40318616) за звітний період декларування ПДВ квітень 2016 року з питань проведення фінансово - господарських операцій щодо придбання та продажу товарів (робіт, послуг) у контрагентів за травень, червень 2016 року та інформації, зафіксованої в акті Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 28.07.2016 року № 33/11-23-14-04/40318548 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мідастрейдінг» (код за ЄДРПОУ 40318548) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Антаресгруп» (код ЄДРПОУ 40318616) за квітень, травень та червень 2016, що відображені в податковій декларації з ПДВ квітень, травень та червень 2016 року».

Зазначені інформаційні носії використовувалися податковою інспекцією у зв'язку з тим, що за результатами аналізу інформаційних баз встановлено, що постачальником товару для ПП «Соннор» та ТзОВ «Толлінг» є ТзОВ «Мідастрейдінг», а постачальником ТзОВ «Мідастрейдінг» є ТОВ «Антаресгруп». В зазначених документах акцентується увага на тому, що «..операції ТОВ «Антаресгруп» (код 40318616) з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання за травень, червень 2016 року неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Антаресгруп» (код 40318616) не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного».

Висновок відповідача про відсутність господарських операцій між ПП «Оліяр» та ТзОВ «Редпол-Лебідь» базуються на податковій інформації ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області від 30.05.16 № 12046/14-02/ 38428213 щодо ТОВ «Редпол- Лебідь» за звітний період декларування ПДВ січень 2016 - квітень 2016 року з питань проведення фінансово-господарських операцій за січень 2016 - квітень 2016 р. з ПП «Оліяр», ПП «Вейтон», за змістом якої у ТзОВ «Редпол-Лебідь» відсутні транспортні засоби та трудові ресурси. Також, акцентується увага на тому, що контрагенти ТзОВ «Редпо-Лебідь» відображали у документах факт продажу іншої продукції, що виключає можливість продажу сої ПП «Оліяр».

Взявши до уваги вище вказану інформацію, СДПІ з ОВП у м. Львові зроблено висновки про те, що наявність у ПП «Оліяр» документів, які відповідно до бухгалтерського обліку є необхідними для формування складу витрат - видаткові накладні, видані (складені) постачальниками ТзОВ «Сокар плюс»,ТзОВ «Ліферант», не є безумовною підставою для віднесення вартості товарів до складу витрат, а також наявність у ПП «Оліяр» документів, які відповідно до бухгалтерського обліку є необхідними для формування податкового кредиту - податкові накладні, видані (складені) постачальниками ТзОВ «Сокар плюс», ТзОВ «Ліферант», ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг» та ТзОВ «Редпол-Лебідь», не є безумовною підставою для віднесення вартості товарів до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких накладних, є недостовірними.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені статтею 44 Податкового кодексу.

Згідно з пунктами 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 44.3. статті 44 Податкового кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Отже, оформлення передачі ТМЦ від постачальника покупцю у вигляді накладної, товарно-транспортної накладної, акта прийому-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю, відповідних сертифікатів, що містять передбачені законодавством реквізити, підписані уповноваженими особами, які брали участь в здійсненні господарської операції і володіють повноваженнями на її здійснення та скріплені печатками підприємств, має відповідати вимогам діючого законодавства України.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Як передбачено пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати визначено статтею 137 Податкового кодексу, відповідно до пункту 137.1 якої податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

У відповідності до вимог пункту 3 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.13 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Порядок відображення витрат в бухгалтерському обліку регламентовано наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 31.12.99 № 318, в якому зазначено, що витрати відображаються в одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За положеннями пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до вимог пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який діяв у весь період діяльності позивача, що підлягав перевірки, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 30 березня 2016 року № К/800/4615/15, системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 22 вересня 2015 року у справах №21-887а15 та №21-1526а15. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

З урахуванням даної позиції судом досліджувалися обставини здійснення господарських операцій ПП «Оліяр» з ТзОВ «Сокар плюс», ТзОВ «Ліферант», ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг» та ТзОВ «Редпол-Лебідь».

Правовідносини з ТзОВ «Сокар плюс»

Між ПП «Оліяр» та ТзОВ «Сокар плюс» укладено договори поставки №05-01/061015 від 06.10.15 та № 05-01/271015від 27.10.15, за умовами якого ТзОВ «Сокар плюс» зобов'язується поставити ріпак та сою врожаю 2015 року в обсягах, що визначена у специфікації № 1 від 06.10.15 до договору №05-01/061015 від 06.10.15 та специфікаціях № 1від 27.10.15, № 2від 30.10.15,№3 від 11.11.15, № 4від 07.12.15, № 5від 08.12.15 до договору поставки № 05-01/271015від 27.10.15, які є невід'ємними частинами зазначених договорів поставки.

Копії договорів поставки №05-01/061015 від 06.10.15 та № 05-01/271015від 27.10.15 та специфікації № 1 від 06.10.15 до договору №05-01/061015 від 06.10.15 та специфікації № 1від 27.10.15, № 2від 30.10.15,№3 від 11.11.15, № 4від 07.12.15, № 5від 08.12.15 до договору поставки № 05-01/271015від 27.10.15 долучено до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2.2договору №05-01/061015 від 06.10.15 та пункту 2.2 договору № 05-01/271015від 27.10.15, поставка товару здійснюється на умовах СPT відповідно до правил Інкотермс-2010, якщо інше не передбачено додатковими угодами, місцем поставки товару визначено: Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, вул. Шашкевича 36, ПП «Оліяр».

Поставка на умовах СPT відповідно до правил Інкотермс-2010 означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Сторони змінили умови поставки товару на FCA відповідно до правил Інкотермс-2010, що відображено у пункті 2 специфікації № 1 від 06.10.15 до договору від 06.10.15 №05-01/061015.

Поставка на умовах FCA відповідно до правил Інкотермс-2010 означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне оформлення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Згідно з пунктами 2.3. обох договорів датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної та/або акта приймання-передачі. Право власності на товар (на партію товару) переходить до покупця після поставки товару (партії товару), а саме після підписання сторонами видаткової накладної та/або акта приймання-передачі.

На підтвердження факту поставки ТзОВ «Сокар плюс» вантажу та його прийняття ПП «Оліяр» позивачем подано виписані Продавцем:

- видаткові накладні від 07.10.15 № 1, від 08.10.15 № 2, від 09.10.15 №№ 3, 4, від 28.10.15 №№ 5, 6, від 30.10.15 № 7, від 03.11.15 №№ 8, 9, 10, від 13.11.15 № 11, від 15.11.15 № 12, від 04.12.15 №№ 15, 16, від 08.12.15 №№ 17, 18, від 11.12.15 № 19, від 16.12.15 № 20, від 26.12.15 №№ 23, 24, 25;

- податкові накладні від 07.10.15 № 1, від 08.10.15 № 2, від 09.10.15 №№ 3-6, від 28.10.15 №№ 9, 10, від 30.10.15 №11, від 03.11.15 №№ 12-14, від 13.11.15 № 15, від 15.11.15 № 16, від 04.12.15 №№ 25, 26, від 08.12.15 №№ 27, 28, від 11.12.15 № 35, від 16.12.15 № 36, від 26.12.15 №№ 41.

Виписані ТзОВ «Сокар плюс» податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, визначеному ст. 201 Податкового кодексу.

На підтвердження факту транспортування товару до місця його розвантаження: с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, позивачем долучено товарно-транспортні накладні від 07.10.15 №№ 1, 2, 3, 4, від 08.10.15 №№ 5, 6, 7, 8, від 28.10.15 №№ 1, 2, 3.

Судом встановлено, що організація перевезення вантажу здійснювалася ТзОВ «Експрес-логістик» на умовах договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

Виконання умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.12.11 № ЕК00186підтверджують акти виконаних робіт (надання послуг) від 13.10.15 №2260, від 19.10.15 № 2188, від 02.11.15 № 2608, від 04.11.15 №№ 2632, 2633, а також платіжне доручення №2166 від 28.10.2015.

Як видно з товарно-транспортних накладних від 07.10.15 №№ 1, 2, 3, 4, від 08.10.15 №№ 6, 7, 8, фактичне транспортування продукції здійснювалося ТзОВ «Транс Компані» на умовах укладеного зТзОВ «Експрес-логістик» договору транспортного перевезення від 11.07.14 № ЕКО2467, копія якого міститься у матеріалах справи, та підтверджується актом виконаних робіт від 12.10.15 № 00408 та відповідним додатком до нього.

З товарно-транспортної накладної від 08.10.15 № 5 видно, що транспортування продукції за цією накладною здійснювалося ФОП ОСОБА_3 на умовах укладеного з ТзОВ «Експрес-логістик» договору транспортного перевезення від 03.07.13 № ЕКО1034, копія якого міститься у матеріалах справи, та підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.10.15 № 231 та відповідним додатком до нього.

Транспортування продукції за товарно-транспортними накладними від 28.10.15 №№ 1-3 здійснювалося ФОП ОСОБА_4 на умовах укладеного з ТзОВ «Експрес-логістик» договору транспортного перевезення від 29.10.13 № ЕКО2563, копія якого міститься у матеріалах справи, та підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.10.15 № 416, від 29.10.15 №№ 417, 421.

ПП «Оліяр» відобразило господарські операції з ТзОВ «Сокар плюс» у бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджено карткою рахунку бухгалтерського обліку 631 за 4 квартал 2015 року, на якому ведеться облік розрахунків з вітчизняними постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності, та вищевказаними податковими накладними.

ПП «Оліяр» повністю розрахувалося за придбану у ТзОВ «Сокар плюс» продукцію, на підтвердження чого представило платіжні доручення від 07.10.15 № 827, від 08.10.15 № 977, від 27.10.15 № 1389, від 02.11.15 № 2186, від 12.11.15 № 394, від 02.12.15 № 2115, від 07.12.15 №№ 2154, 2155, від 09.12.15 №№ 5329, 1032, від 25.12.15 №5413.

Представлені позивачем видаткові та податкові накладні, наявність яких не заперечується відповідачем та які були предметом дослідження під час перевірки ПП «Оліяр», оформлені належним чином, та в сукупності з товарно-транспортними накладними та іншими дослідженими судом документами підтверджують факт придбання позивачем товару у ТзОВ «Сокар плюс».

ТзОВ «Сокар плюс» здійснило поставку ПП «Оліяр» ріпаку та сої, якіє товарами, які відповідають тим видам діяльності, які здійснює ПП «Оліяр», що підтверджує використання придбаного товару у господарській діяльності підприємства.

Правовідносини з ТзОВ «Ліферант»

Між ПП «Оліяр» та ТзОВ «Ліферант» укладено договір поставки №7шс/1211від 12.11.15, за умовами якого ТзОВ «Ліферант» зобов'язується поставити сою урожаю 2015 року в обсягах, що визначена у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору поставки.

Копія договору та специфікації № 1 та № 2, від 12.11.15, № 3від 11.02.16, № 4від 17.02.16, № 5від 23.02.16, № 6від 01.03.16 та № 7від 25.03.16 наявні в м матеріалах справи.

Відповідно до пункту 2.2 договору №7шс/1211від 12.11.15 поставка товару здійснюється на умовах СPT відповідно до правил Інкотермс-2010, якщо інше не передбачено в Додатковій угоді, місцем поставки товару визначено: Львівська область, Пустомитівсьий район, с. Ставчани, вул. Шашкевича,36, ПП «Оліяр».

Згідно з пунктами2.3. 2.4 договорудатою поставки вважається дата підписання видаткової накладної та/або товарно-транспортного накладної. Право власності на товар (на партію товару) переходить до покупця після поставки товару (партії товару), а саме після підписання сторонами видаткової накладної.

На підтвердження факту поставки ТзОВ «Ліферант» вантажу та його прийняття ПП «Оліяр» позивачем подано виписані Продавцем:

- видаткові накладні від 23.11.15 №№ 1-7, від 01.12.15 № 8, від 02.12.15 № 9, від 15.02.16 №№ 2, 3, від 19.02.16 №№ 4, 5, від 22.02.16 №№ 6, 7, від 23.02.16 № 8, від 24.02.16 № 9, від 25.02.16 № 10, від 26.02.16 № 11, від 27.02.16 № 12, від 28.02.16 № 13, від 01.03.16 № 14, від 02.03.16 № 15, від 03.03.16 № 16, від 07.03.16 № 17, від 09.03.16 № 18, від 11.03.16 № 19, від 12.03.16 № 20, від 13.03.16 №№ 21, 22, 23, 24, від 15.03.16 №№ 25, 26, 27, 28, від 18.03.16 № 29, від 19.03.16 № 30, від 20.03.16 №31, від 24.03.16 № 32, від 29.03.16 №№ 33, 34, 35, 36, від 30.03.16 №№ 37, 38, від 31.03.16 №№ 39, 40.

- податкові накладні від 23.11.15 №№ 1-7, від 01.12.15 № 1, від 02.12.15 № 2, від 15.02.16 №№ 1, 2, від 19.02.16 №№ 3, 4, від 22.02.16 №№ 5, 6, від 23.02.16 № 13, від 24.02.16 № 14, від 25.02.16 № 15, від 26.02.16 №№ 16, 18, від 27.02.16 № 19, від 28.02.16 № 20, від 01.03.16 № 1, від 02.03.16 № 2, від 03.03.16 № 3, від 07.03.16 № 6, від 09.03.16 № 7, від 11.03.16 № 8, від 12.03.16 № 9, від 13.03.16 №№ 10-13, від 15.03.16 №№ 14-17, від 18.03.16 № 18, від 19.03.16 № 19, від 20.03.16 № 20, від 24.03.16 №21, від 31.03.16 №№ 22-29.

Виписані ТзОВ «Ліферант» податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, визначеному ст. 201 Податкового кодексу.

На підтвердження факту транспортування товару до місця його розвантаження: с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, позивачем долучено товарно-транспортні накладні від 13.11.15, 15.11.15, 18.11.15, 20.11.15, 29.11.15, 02.12.15, 15.02.16, 19.02.16, 21.02.16, 22.02.16, 24.02.16, 26.02.16, 27.02.16, 29.02.16, 02.03.16, 03.03.16, 07.03.16, 09.03.16, 11.03.16, 12.03.16, 13.03.16, 18.03.16, 19.03.16, 29.03.16, 30.03.16, 31.03.16.

ПП «Оліяр» відобразило господарські операції з ТзОВ «Ліферант» у бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджено карткою рахунку бухгалтерського обліку 631 за жовтень 2015 року - березень 2016 року, на якому ведеться облік розрахунків з вітчизняними постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності, та вказані вище податкові накладні.

ПП «Оліяр» здійснило оплату за придбану продукцію платіжними дорученнями від 09.12.15 №№ 1029, 1030, від 18.12.15 № 2577, від 23.12.15 № 416, від 15.02.16 № 692, від 24.02.16 №№ 79, 844, від 25.02.16 № 253, від 29.02.16 № 929, від 02.03.16 № 1012, від 10.03.16 №№ 1080, 1120, від 14.03.16 № 1154, від 15.03.16 № 197, від 16.03.16 №№ 1212, 1217, від 25.03.16 № 422, від 30.03.16 № 1502, від 31.03.16 № 1559, які долучено до матеріалів справи.

Представлені позивачем видаткові та податкові накладні, наявність яких не заперечується відповідачем та які були предметом дослідження під час перевірки ПП «Оліяр», оформлені належним чином, та в сукупності з товарно-транспортними накладними та іншими дослідженими судом документами підтверджують факт придбання позивачем товару у ТзОВ «Ліферант».

ТзОВ «Ліферант» здійснило поставку ПП «Оліяр» сої, якає товаром, що відповідає тим видам діяльності, які здійснює ПП «Оліяр», що підтверджує використання придбаного товару у господарській діяльності підприємства.

Правовідносини з ПП «Соннор»

Між ПП «Оліяр» та ПП «Соннор» укладено договір поставки № 1306від 13.06.16, за умовами якого ПП «Соннор» зобов'язується поставити олію соняшникову нерафіновану в обсягах, що визначена у специфікаціях № 1 від 14.06.16, № 2від 16.06.16, які є невід'ємними частинами договору поставки.

Копія договору поставки № 1306від 13.06.16 та специфікації № 1 від 14.06.16, № 2від 16.06.16 наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 1306від 13.06.16поставка товару здійснюється на умовах EXW відповідно до правил Інкотермс-2010 автомобільним транспортом та визначено місце поставки - склад постачальника за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Свободи 85.

Згідно з пунктом 3.2 договору перехід права власності на товар відбувається у момент отримання товару покупцем, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками обох сторін.

Поставка на умовах EXW відповідно до правил Інкотермс-2010 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення.

На підтвердження факту поставки ПП «Соннор» вантажу за адресою, що обумовлена умовами договору, та його прийняття ПП «Оліяр» позивачем подано виписані Продавцем видаткові накладні від 14.06.16 № 134 та від 15.06.16 № 135 та податкові накладні від 14.06.16 № 2, від 15.06.16 № 3, зареєстровані у визначеному ст. 201 Податкового кодексу порядку.

На підтвердження факту транспортування товару до місця його розвантаження: с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область позивачем долучено товарно-транспортні накладні від 14.06.16 № 129 та від 15.06.16 №№ 143, 144.

Як слідує з вказаних товарно-транспортних накладних, транспортування продукції здійснювалося ТзОВ «Транс-сервіс-1», з яким ПП «Оліяр» укладено договір транспортного перевезення від 22.05.09 № 22/05/09-6, копія якого міститься у матеріалах справи.

Виконання умов договору транспортування підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) від 30.06.16 № 15626, замовленнями, направленимиПП «Оліяр» перевізнику, а також платіжними дорученнями №366 від 29.06.2016 та №367 від 30.06.2016, з яких видно, що ПП «Оліяр» розрахувалося зТзОВ «Транс-сервіс-1» за надані послуги.

ПП «Оліяр» відобразило господарські операції з ПП «Соннор» у бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджено карткою бухгалтерського обліку 631 за 1 півріччя 2016 року, на якому ведеться облік розрахунків з вітчизняними постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності, та податкові накладні, що виписані ПП «Соннор».

Оплата за придбану у ПП «Соннор» продукцію здійснена ПП «Оліяр» на підставі рахунків на оплату від 14.06.16 №3 та від 15.06.16 № 4 та підтверджується платіжними дорученнями від 14.06.16 № 1193, від 15.06.16 № 1206, від 17.06.16 № 2769.

Представлені позивачем видаткові та податкові накладні, наявність яких не заперечується відповідачем та які були предметом дослідження під час перевірки ПП «Оліяр», оформлені належним чином, та в сукупності з товарно-транспортними накладними та іншими дослідженими судом документами підтверджують факт придбання позивачем товару у ПП «Соннор».

ПП «Соннор» здійснило поставку ПП «Оліяр» олії соняшникової нерафінованої, яка відповідає тим видам діяльності, які здійснює ПП «Оліяр», що підтверджує використанняпридбаного товару у господарській діяльності підприємства.

Правовідносини з ТзОВ «Толлінг»

Між ПП «Оліяр» та ТзОВ «Толлінг» укладено договір поставки № 0706 від 07.06.16, за умовами якого ТзОВ «Толлінг» зобов'язується поставити олію соняшникову нерафіновану в обсягах, що визначена у специфікаціях № 1від 07.06.16, № 2від 23.06.16, які є невід'ємними частинами договору поставки.

Копія договору поставки № 0706від 07.06.16 та специфікації № 1від 07.06.16, № 2від 23.06.16 долучено до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах EXW відповідно до правил Інкотермс-2010 автомобільним транспортом, місцем поставки визначено склад постачальника.

Згідно з пунктом 3.2 договору перехід права власності на товар відбувається у момент отримання товару покупцем, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками обох сторін.

На підтвердження факту поставкиТзОВ «Толлінг» вантажу та його прийняття ПП «Оліяр» позивачем подано виписані Продавцемвидаткові накладні від 08.06.16 №263, від 24.06.16 № 298, від 25.06.16 № 299, від 27.06.16 № 300, від 29.06.16 № 304 та податкові накладні від 08.06.16 № 14, від 24.06.16 № 31, від 27.06.16 №32, від 29.06.16 № 33, які зареєстровані в порядку, визначеному ст. 201 Податкового кодексу.

На підтвердження факту транспортування товару до місця його розвантаження: с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область позивачем подано товарно-транспортні накладні від 08.06.16 № F-12338, від 24.06.16 №№ F-14719, F-14720, F-14722, F-14723, від 25.06.16 №№ F-14773, F-14774, F-14793, від 27.06.16 №№ F-14920, F-14921, F-14922, F-14923, F-14924, F-14925, від 29.06.16 №№ F-15052, F-15054.

Як встановлено судом, транспортування продукції здійснювалося ТзОВ «Транс-сервіс-1», з яким позивачем укладено договір транспортного перевезення від 22.05.09 № 22/05/09-6, копія якого наявна у матеріалах справи, та підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) від 30.06.16 № 15626 і замовленнями, які були адресовані позивачем перевізнику.

ПП «Оліяр» відобразило господарські операції з ТзОВ «Толлінг» у бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується карткою рахунку бухгалтерського обліку 631 за 1 півріччя 2016 року, на якому ведеться облік розрахунків з вітчизняними постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності, та податкові накладні, що виписані ТзОВ «Толлінг».

Оплата за придбану у ТзОВ «Толлінг» продукцію здійснена ПП «Оліяр» на підставі рахунків на оплату від 08.06.16 №37 та від 24.06.16 № 38 та підтверджується платіжними дорученнями від 08.06.16 № 1131, від 09.06.16 № 1141, від 24.06.16 № 1289.

Представлені позивачем видаткові та податкові накладні, наявність яких не заперечується відповідачем та які були предметом дослідження під час перевірки ПП «Оліяр», оформлені належним чином, та в сукупності з товарно-транспортними накладними та іншими дослідженими судом документами підтверджують факт придбання позивачем товару у ТзОВ «Толлінг».

ТзОВ «Толлінг» здійснило поставку ПП «Оліяр» олії соняшникової нерафінованої, яка відповідає тим видам діяльності, які здійснює ПП «Оліяр», що підтверджує використання придбаного товару у господарській діяльності підприємства.

Правовідносини з ТзОВ«Редпол-Лебідь»

Між ПП «Оліяр» та ТзОВ «Редпол-Лебідь» укладено договір поставки№7ШС/2909-01 від 29.09.15, за умовами якого ТзОВ «Редпол-Лебідь» зобов'язується поставити сою урожаю 2015 року в обсягах, що визначена у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору поставки.

Копія договору поставки№7ШС/2909-01 від 29.09.15 та специфікації № 1 від 29.09.15, № 2 від 05.11.15, №3 від 20.11.15,№4 від 03.12.15, №5 від 08.12.15,№6 від 15.01.16, №7від 12.02.16, № 8від 22.02.16, № 9від 24.02.16, № 10від 02.03.16, № 11від 15.03.16, № 12від 24.03.16, № 13 від 12.04.16 до цього договору долучено позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2.2 договору поставка здійснюється на умовах СPT згідно з правиламиІнкотермс-2010, місцем поставки (місце прийняття товару) визначено: Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, вул. Шашкевича 36, ПП «Оліяр».

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 договору датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної та/або товарно-транспортного накладної. Право власності на товар (на партію товару) переходить до покупця після поставки товару (партії товару), а саме після підписання сторонами видаткової накладної.

На підтвердження факту поставки ТзОВ «Редпол-Лебідь» вантажу та його прийняття ПП «Оліяр» позивачем надано виписані Продавцем:

- видаткові накладні від 15.01.16 № 1, від 27.01.16 № 2, від 29.01.16 №№ 3, 4, від 30.01.16 № 5, від 31.01.16 № 6, від 01.02.16 № 1, від 04.02.16 №№ 2-5, від 05.02.16 №№ 6, 7, від 07.02.16 № 8, від 08.02.16 №№ 9, 10, від 09.02.16 №№ 11-15, від 10.02.16 №№ 16-20, від 11.02.16 № 21, від 15.02.16 № 22, від 16.02.16 №№ 23-25, від 19.02.16 № 26, від 21.02.16 № 27, від 22.02.16 № 28, від 24.02.16 № 29, від 25.02.16 № 30, від 26.02.16 № 31, від 27.02.16 № 32, від 28.02.16 № 33, від 29.02.16 № 34, від 02.03.16 №№ 1-3, від 03.03.16 №№ 4-7, від 04.03.16 №№ 8-13, від 05.03.16 №№ 14-17, від 08.03.16 № 18, від 09.03.16 № 19, від 10.03.16 №№ 20, 21, від 11.03.16 №№ 22-24, від 12.03.16 №№ 25-28, від 12.03.16 № 29, від 14.03.16 №№ 30, 31, від 15.03.16 № 32-34, від 16.03.16 № 35, від 17.03.16 №№ 36-38, від 18.03.16 №№ 39, 40, від 19.03.16 № 41-44, від 20.03.16 №№ 45, 46, від 22.03.16 №№ 47-50, від 23.03.16 №№ 51-55, від 24.03.16 №№ 57, 59, 60, від 25.03.16 №№61-65, від 26.03.16 № 66, від 27.03.16 № 67, від 28.03.16 № 68, від 29.03.16 №№ 69-71, від 01.04.16 №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, від 02.04.16 №№ 1, 10, від 03.04.16 №№ 11, 12, 13, від 04.04.16 №№ 14, 15, від 05.04.16 №№ 16-20, від 07.04.16 № 21, від 09.04.16 №№ 22-25, від 13.04.16 №№ 26-30, від 14.04.16 №№ 31, 32, від 15.04.16 №№ 33-35, від 16.04.16 №№ 36-38, від 17.04.16 №№ 39, 40, від 18.04.16 № 41, від 20.04.16 № 42-49;

- податкові накладні від 15.01.16 № 1, від 20.01.16 № 2, від 26.01.16 № 3, від 27.01.16 № 4, від 01.02.16 № 1, від 03.02.16 № 2, від 04.02.16 № 3, від 08.02.16 № 4, від 09.02.16 №№ 5, 6, від 11.02.16 № 8, від 12.02.16 № 7, від 15.02.16 № 9, від 22.02.16 № 10, від 24.02.16 № 11, від 26.02.16 № 12, від 01.03.16 № 1, від 02.03.16 № 2, від 03.03.16 № 3, від 04.03.16 № 4, від 10.03.16 № 5, від 11.03.16 № 6, від 14.03.16 № 7, від 15.03.16 №№ 8, 9, від 16.03.16 № 10, від 17.03.16 № 11, від 21.03.16 № 12, від 23.03.16 № 15, від 24.03.16 № 17, від 25.03.16 № 18, від 28.03.16 № 19, від 29.03.16 № 21, від 01.04.16 №№ 1-9, від 02.04.16 № 10, від 03.04.16 №№ 11-13, від 04.04.16 №№ 14, 15, від 05.04.16 № 16, від 06.04.16 №№ 17-20, від 07.04.16 № 21, від 09.04.16 №№ 22-25, від 13.04.16 №№ 26-30, від 14.04.16 №№ 31, 32, від 15.04.16 №№ 33, 34, від 30.04.16 № 35.

Виписані ТзОВ «Редпол-Лебідь» податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, визначеному ст. 201 Податкового кодексу.

На підтвердження факту транспортування товару до місця його розвантаження: с.Ставчани, Пустомитівсьий район, Львівська область позивачем надано товарно-транспортні накладні від 14.01.16 № 1, від 27.01.16 № 2, від 28.01.16 №№ 3, 4, від 29.01.16 № 5, від 30.01.16 №6, від 31.01.16 № 7, від 03.02.16 №№ 8-12, від 04.02.16 № 13, від 07.02.16 №№ 14-16, від 08.02.16 №№ 17-20, від 09.02.16 №№ 21-23, від 10.02.16 №№ 25-28, від 15.02.16 №№ 29-31, від 16.02.16 № 32, від 18.02.16 № 33, від 20.02.16 № 34, від 21.02.16 № 35, від 23.02.16 № 36, від 24.02.16 № 37, від 25.02.16 № 38, від 26.02.16 № 39, від 27.02.16 №№ 40, 41, від 01.03.16 №№ 43-45, від 02.03.16 №№ 46-48, від 03.03.16 №№ 49-55, від 04.03.16 № 50, від 05.03.16 №№ 57-60, від 08.03.16 № 54А, від 09.03.16 №№ 61, 62, від 10.03.16 №№ 63-65, 67, від 11.03.16 №№ 68-70, від 12.03.16 № 71, від 13.03.16 №№ 72, 73, від 15.03.16 № 75-78, від 16.03.16 №№ 79-81, від 17.03.16 №№ 82-87, від 19.03.16 № 88, від 20.03.16 № 89, від 21.03.16 №№ 90-92, від 22.03.16 №№ 93-96, від 23.03.16 №№ 97-99, від 24.03.16 №№ 100-105, від 25.03.16 №№ 106, 107, від 27.03.16 № 108, від 26.03.16 № 109, від 28.03.16 №№ 110-112, від 31.03.16 №№ 119, 120, від 01.04.16 №№ 113-116, 121, 122, від 02.04.16 №№ 117, 123, 124, 126, від 03.04.16 №127, від 04.04.16 № 128, від 05.04.16 № 129-132, 134, від 08.04.16 №№ 135-138, від 12.04.16 №№ 139, 140, від 13.04.16 №№ 141-145, від 14.04.16 №№ 146, 147, 149, від 15.04.16 №№ 150-152, від 16.04.16 №№ 153-155, від 19.04.16 №№ 156-159, від 21.04.16 №№ 160, 161, 163, від 20.04.16 № 162.

ПП «Оліяр» відобразило господарські операцій з ТзОВ «Редпол-Лебідь» у бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується карткою рахунку бухгалтерського обліку 631 за 1 півріччя 2016 року, на якому ведеться облік розрахунків з вітчизняними постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності, податкові накладні, що виписані ТзОВ «Редпол-Лебідь».

ПП «Оліяр» здійснило оплату за придбану у ТзОВ «Редпол-Лебідь» продукцію платіжними дорученнями від 15.01.16 № 181, від 20.01.16 № 244, від 26.01.16 №№ 359, 360, від 27.01.16 № 1, від 01.02.16 № 60, від 03.02.16 № 516, від 04.02.16 № 536, від 08.02.16 № 565, від 09.02.16 №№ 53, 54, від 11.02.16 № 664, від 12.02.16 № 679, від 15.02.16 № 691, від 22.02.16 № 799, від 24.02.16 № 841, від 26.02.16 № 907, від 01.03.16 №№ 566, 120, 121, від 02.03.16 № 996, від 03.03.16 № 288, від 04.03.16 № 1045, від 10.03.16 № 1076, від 11.03.16 № 183, від 14.03.16 № 1158, від 16.03.16 №№ 1206, 1207, від 17.03.16 № 1275, від 21.03.16 № 396, від 23.03.16 №№ 1347, 1348, від 24.03.16 № 405, від 25.03.16 № 420, від 28.03.16 № 1415, від 01.04.16 № 1574, від 04.04.16 №1601, від 06.04.16 № 1690, від 08.04.16 № 1714, від 12.04.16 №№ 470, 1807, від 13.04.16 №1830, від 14.04.16 № 1870, від 15.04.16 № 1894, від 19.04.16 № 1938.

Представлені позивачем видаткові та податкові накладні, наявність яких не заперечується відповідачем та які були предметом дослідження під час перевірки ПП «Оліяр», оформлені належним чином, та в сукупності з товарно-транспортними накладними та іншими дослідженими судом документами підтверджують факт придбання позивачем товару у ТзОВ «Редпол-Лебідь».

ТзОВ «Редпол-Лебідь» здійснило поставку ПП «Оліяр» сої, яка відповідає тим видам діяльності, які здійснює ПП «Оліяр», що підтверджує використання придбаного товару у господарській діяльності підприємства.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операційПП «Оліяр» з ТзОВ «Сокар плюс»,ТзОВ «Ліферант», ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг» та ТзОВ «Редпол-Лебідь» по придбанню товару (сої, ріпаку, олії нерафінованої) та використання цього товару в господарській діяльності позивача.

Доводи контролюючого органу про те, що в окремих товарно-транспортних накладних не заповнено деякі графи, що, на думку відповідача, свідчить про їх невідповідність вимогам чинного законодавства, судом до уваги не беруться з огляду на таке.

Вищий адміністративний суд України, надаючи роз'яснення судом по розгляду податкових спорів, до якого належить даний спір, зазначає, що при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Тобто окремі дефекти форми не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності таких документів.

Беручи до уваги викладене, незначні дефекти у оформленні деяких товарно-транспортних накладних, не спростовують висновку суду про реальність господарських операцій між ПП «Оліяр» з ТзОВ «Сокар плюс», ТзОВ «Ліферант», ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг» та ТзОВ «Редпол-Лебідь».

Встановлені судом обставини справи, підтверджені наявними у справі письмовими доказами, свідчать про правомірність віднесення ПП «Оліяр» до складу витратвартості товарів, придбаних уТзОВ «Сокар плюс» таТзОВ «Ліферант», а також про правомірність віднесення ПП «Оліяр» до складу податкового кредиту вартості товарів, придбаних у ТзОВ «Сокар плюс»,ТзОВ «Ліферант»,ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг» таТзОВ «Редпол-Лебідь».

На момент здійснення господарських операцій ПП «Оліяр» та його контрагенти ТзОВ «Сокар плюс», ТзОВ «Ліферант», ПП «Соннор», ТзОВ «Толлінг» та ТзОВ «Редпол-Лебідь» були зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 36 Податкового кодексу встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

З огляду на вказане, судом не беруться до уваги посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача можливості виконання відповідних договорів поставки, з огляду на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Крім того, під час розгляду даної справи суд враховує положення статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Нормами частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У Рішення цього ж суду у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

Беручи до уваги викладене, ПП «Оліяр» не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами та/або контрагентами його контрагнетів, коли він виконав усі, передбачені законами, вимоги.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 09.11.2016 № НОМЕР_1 в цілому, а від 09.11.2016 № НОМЕР_2 та від 09.11.2016 № НОМЕР_3 в частині, які є предметом оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС від 09.11.2016 № НОМЕР_1 в цілому, а від 09.11.2016 № НОМЕР_2 та від 09.11.2016 № НОМЕР_3 в частині, які є предметом оскарження, суд дійшов переконання, що такі прийняті відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 287 408,55грн, сплаченого за платіжним дорученням № 5513 від 11 листопада 2016 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС від 09.11.2016 № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС від 09.11.2016 № НОМЕР_2 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 907 879 (дев'ятсот сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн 44 к., в тому числі 605 252 (шістсот п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 96 к. за податковими зобов'язаннями, 302 626 (триста дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 48 к. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС від 09.11.2016 № НОМЕР_3 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2 524 968 (два мільйони п'ятсот двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн 10 к., в тому числі 2 238153 (два мільйони двісті тридцять вісім тисяч сто п'ятдесят три) грн. за податковими зобов'язаннями, 286 815 (двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 10 к. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань в користь Приватного підприємства «Оліяр» 287 408 (двісті вісімдесят сім тисяч чотириста вісім) грн. 55 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.