Ухвала

від 13.12.2016 по справі 20/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

13.12.2016р. Справа №20/141

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В. за скаргою Дочірньої компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м.Київ, №31/13 - 4194 від 09.11.2016р. на рішення державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області, у справі за позовом Дочірньої компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м.Київ,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» , м.Донецьк,

про стягнення заборгованості, -

за участю представників сторін:

від позивача (заявника): ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача (боржника): не з'явився;

від Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.07.2010р. у справі №20/141 позовні вимоги Дочірньої компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м.Київ, задоволено частково, а саме: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» (83055, м.Донецьк, пр.Театральний, 1; поточний рахунок № НОМЕР_1 в ВАТ АБ В«УкргазбанкВ» в м.Києві, МФО 320478, ЄДРПОУ 033610081) на користь на користь Дочірньої компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; поточний рахунок 26008301970 в ВАТ В«ОщадбанкВ» , м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 12239103,94 грн. - суму основного боргу за поставлений природний газ, 1096314,21 грн. - суму пені, 2083658,89 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 656315,51 грн. - суму 3% річних, 15482,84 грн. - суму держмита, 143,29 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

27.07.2010р. господарським судом Донецької області на виконання даного процесуального документа по справі №20/141, що набув чинності 27.07.2010р., видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2010р. Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» , м. Донецьк, відновлено пропущений процесуальний строк для подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2010 року у справі № 20/141 та ухвалою від 03.09.2010р. порушено апеляційне провадження у даній справі, призначено її розгляд на 12.10.2010р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» , м.Донецьк, залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2010р. повернуто касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» .

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2010р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. затверджено мирову угоду від 25 травня 2012 року між Дочірньою компанією В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтагаз УкраїниВ» та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» у справі № 20/141.

15.11.2016р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Дочірньої компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м.Київ, №31/13 - 4194 від 09.11.2016р. на рішення державного виконавця, у якій заявник просить визнати незаконним рішення державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. №52611902; визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. ВП №52611902; зобов'язати державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 прийняти до виконання ухвалу господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. №20/141 та відкрити виконавче провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/1289 від 15.11.2016р., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області, затверджених протоколом зборів суддів №4 від 14.09.2016р., у зв'язку із закінченням повноважень судді Фурсової С.М., для розгляду скарги №31/13 - 4194 від 09.11.2016р. по справі №20/141 визначено суддю Кротінову О.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2016р.).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. відновлено втрачену справу №20/141 за позовом Дочірньої Компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м.Київ, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» , м.Донецьк, про стягнення 26794550,43 грн., частково та призначено судове засідання для вирішення питання про прийняття скарги Дочірньої компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м.Київ, №31/13 - 4194 від 09.11.2016р.

Обґрунтуванням вимог скарги, за висновками заявника, є незаконні дії виконавчого органу. Скаржник вказує на неправомірне застосування положень п.8 ч.4 ст.4 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , який набрав чинності 05.10.2016р., оскільки виконавчий документ було направлено на виконання 03.10.2016р., тобто до набрання даним Законом чинності.

Нормативним підґрунтям визначено Закон України В«Про виконавче провадженняВ» від 21.04.1999р. №606-ХІV, ст.ст.5, 254 Цивільного кодексу України, ст.ст.8, 19, 58, 124 Конституції України, ст.ст.1, 45, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, звернуто увагу на рішення Конституційного суду України від 05.04.2001р. №3-рп/2001 та від 09.02.1999р. №1-рп/99, роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р., постанову пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26.12.2003р.

До матеріалів скарги додано у копіях: заяву №31/13-3648 від 03.10.2016р. про відкриття виконавчого провадження, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 11.10.2016р. ВП№52611902 із поштовим конвертом, фіскальний чек КМД УДППЗ «Укрпошта» Київ-116 №4700 від 03.10.2016р., довіреність на представника скаржника.

06.12.2016р. від Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області через канцелярію господарського суду Донецької області отримано заперечення №8349 (№5/25 - 3190) від 28.11.2016р., за змістом якого із викладеним у скарзі не погоджується, посилається на положення Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016р. №1404-VІІІ, свідчить про отримання ухвали господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. №20/141 про затвердження мирової угоди на виконання державним виконавцем 10.10.2016р., при цьому зауважує, що мирова угода виключена із списку виконавчих документів, а отже не є документом примусового виконання. Просить відмовити у задоволенні скарги та зобов'язати представника Дочірньої Компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м.Київ, звернутись із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення з добровільного на примусове виконання.

До заперечень додано у копіях: довіреність на представника виконавчого органу, заява про відкриття виконавчого провадження №31/13 - 3648 від 03.10.2016р. зі штампом вхідної кореспонденції, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. ВП №52611902, а також заяву б/н від 28.11.2016р. про розгляд скарги без його участі.

13.12.2016р. представником позивача (заявника) через канцелярію господарського суду Донецької області подав клопотання б/н від 13.12.2016р., яким до матеріалів справи долучив у копіях: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, датоване 08.10.2016р., супровідний лист №5 - 25/3190 від 11.10.2016р., конверт, ухвала господарського суду Луганської області від 28.11.2016р. по справі №13/113, ухвала господарського суду Вінницької області від 22.11.2016р. по справі №902/631/16, витяг з сайту В«Єдиний державний реєстр судових рішень УкраїниВ» ухвали господарського суду м.Києва від 28.11.2016р. по справі №910/13428/15, ухвали господарського суду Луганської області від 28.11.2016р. по справі №13/113.

Представник позивача (заявника) у судовому засіданні 13.12.2016р. підтримав вимоги скарги в повному обсязі; визначив, що рішення, як дія виконавчого органу з повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, є незаконною.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, витребувані документи не надав.

Представник Слов'янського міськрайоного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з'явився.

Керуючись приписами ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розгляд скарги за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на таке, заява Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області б/н від 28.11.2016р. про розгляд скарги без його участі задоволена судом

Дослідив надані матеріали та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо такого.

За змістом ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

У поданій заявником скарзі, останній вказує про отримання ним повідомлення від 11.10.2016р. про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання ВП №52611902 - 31.10.2016р., чому підтвердженням за твердженням скаржника є штамп вхідної кореспонденції.

Дослідив представлену 13.12.2016р. копію супровідного листа Слов'янського міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Донецькій області №5-25/3190 від 11.10.2016р. до повідомлення від 11.10.2016р. про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання ВП №52611902 та оглянув оригінал даного документа, судом встановлено наявність штампу, що засвідчує отримання скаржником означеної постанови за вх.№5632/1 - 31.10.2016р.

Доказів протилежного суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

З огляду на таке, скаржником дотримано вищезазначений термін звернення до суду із скаргою №31/13 - 4194 від 09.11.2016р. на рішення державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області, а відтак остання підлягає прийняттю господарським судом Донецької області до розгляду.

Стосовно суті поданої скарги.

Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України В«Про виконавче провадженняВ» , як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 11.10.2016р. ВП№52611902 на підставі п.8 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII повернуто виконавчий документ (ухвалу господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. по справі №20/141 про затвердження мирової угоди від 25.05.2016р. між Дочірньою компанією В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» про погашення залишку основного боргу у сумі 85081,29грн.) без прийняття до виконання з підстав не сплати авансового внеску в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати.

В обґрунтування вимог скарги позивач (стягував) зазначає, що ним надіслано оригінал виконавчого документа із заявою про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016р. вих. №31/13-3648 на виконання до органу ДВС 03.10.2016р., тобто в період дії норм старої редакції Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-ХІV, яка не передбачала сплату авансового внеску та повернення виконавчого документу без прийняття до виконання з вказаної підстави.

Разом з тим відділ ДВС у поданих до суду запереченнях вказує, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. є законним та обґрунтованим.

Разом з тим слід зазначити таке.

Відповідно до ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Частиною 2 ст.255 Цивільного кодексу України передбачено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Відповідно до ст.51 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Водночас, як слідує з матеріалів скарги, заяву №31/13-3648 від 03.10.2016р. про відкриття виконавчого провадження за ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. по справі №20/141 про затвердження мирової угоди від 25.05.2016р. між Дочірньою компанією В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» про погашення залишку основного боргу у сумі 85081,29грн. позивачем (стягувачем, скаржником) рекомендованою кореспонденцією надіслано на адресу відділу ДВС 03.10.2016р., про що свідчить фіскальний чек КМД УДППЗ «Укрпошта» Київ-116 №4700 від 03.10.2016р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0411615590533, у якому вказана дата подання поштової кореспонденції, адресованої відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Донецькій області, 03.10.2016р.

Таким чином, із поштового відправлення, яким направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом з ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. по справі №20/141 позивачем (стягувачем) вбачається, що її здано на пошту 03.10.2016р., тобто до набрання чинності нової редакції Закону України «Про виконавче провадження» (05.10.2016р.), згідно із ст.26 якого до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В силу вимог ч.3 ст. 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, загальним та таким, що поширюється на всі акти цивільного законодавства, є правило, відповідно до якого новий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли після набрання ним чинності, і до тих юридичних фактів, що настали після набрання чинності таким актом. Тобто, усі ті юридичні наслідки, які відповідно до юридичних фактів, що відбулися в минулому, вже настали, за загальним правилом, зберігають свою силу. Натомість усі юридичні факти, що виникли після набрання чинності новим актом, підпадають під його дію.

Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватись на правовідносини, які виникли і закінчились до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довір до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч.1 ст.58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Дані висновки містять рішення Конституційного суду України від 05.04.2001р. №3-рп/2001 та від 09.02.1999р. №1-рп/99.

Крім того, пунктом 7 перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року набрав чинності 05.10.2016 року.

Натомість позивачем (стягувачем), як зазначалось вище, направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом з ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. по справі №20/141 на адресу відділу ДВС 03.10.2016 року.

Відтак, при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був керуватися нормами редакції Закону України «Про виконавче провадження» N606-XIV від 21 квітня 1999 року, яка не передбачала сплату авансового внеску та повернення виконавчого документу без прийняття до виконання з вказаної підстави.

Однак державним виконавцем не враховано того, що скаржником подано заяву до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, тобто до 05.10.2016р. та винесено повідомлення від 11.10.2016р. ВП№52611902, яким повернуто виконавчий документ (ухвала господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. по справі №20/141 про затвердження мирової угоди від 25.05.2016р. між Дочірньою компанією В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ДонецькміськгазВ» про погашення залишку основного боргу у сумі 85081,29грн.) без прийняття до виконання на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо, зокрема, стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обовязковим.

Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава, за змістом ч.4 ст.13 Конституції України, прийняла на себе зобов'язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб'єктів власності перед законом.

Згідно ст.129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України В«Про судоустрій та статус суддівВ» визначено поняття В«обов'язковість судових рішеньВ» , яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Таким чином, повідомлення державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 11.10.2016р. ВП№52611902, за визначених обставин, винесено безпідставно.

Разом з цим, скаржник просить суд визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. ВП №52611902 та зобов'язати державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 прийняти до виконання ухвалу господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. №20/141 і відкрити виконавче провадження.

Статтею 121-2 Господарського кодексу України передбачений порядок розгляду господарськими судами скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень господарських судів, а також порядок такого оскарження у процедурі виконання судових рішень.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. В«Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадженняВ» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

У п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» №9 від 17.10.2012р. зазначено, що при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам слід мати на увазі таке.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Закон України В«Про виконавче провадженняВ» не надає повноважень відповідному суду скасувати акти державної виконавчої служби. З метою поновлення порушеного права, господарський суд вправі постанову державної виконавчої служби або наслідки виконавчих дій визнати недійсними. До того ж, суд не вправі зобов'язати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із наведеним Законом можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності доводів заявника, з огляду на таке та неправомірність, тобто незаконність саме дій державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області з повернення виконавчого документа стягувачу у спірному випадку, задовольняє скаргу Дочірньої компанії В«Газ УкраїниВ» Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» , шляхом визнання незаконними дії державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 з повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. №52611902, а повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. ВП №52611902 - недійсним.

В іншій частині вимог суд у задоволенні скарги відмовляє, з огляду на вищевикладене.

Заперечення відділу ДВС відносно поданої позивачем (стягувачем) скарги не спростовують викладене, а отже судом не беруться до уваги.

Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти скаргу Дочірньої компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м.Київ, №31/13 - 4194 від 09.11.2016р. на рішення державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області до розгляду.

2. Скаргу Дочірньої компанії В«Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м.Київ, №31/13 - 4194 від 09.11.2016р. про визнання незаконним рішення державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. №52611902; визнання недійсним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. ВП №52611902; зобов'язання державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 прийняти до виконання ухвалу господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. №20/141 та відкрити виконавче провадження, задовольнити частково.

3. Визнати незаконними дії державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 з повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. №52611902.

4. Визнати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. ВП №52611902 недійсним.

5. У задоволенні решти вимог відмовити.

6. Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття.

Суддя О.В. Кротінова