Постанова

від 08.12.2016 по справі 815/7760/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7760/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства "ХВГ" до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 року № 0001362230, від 25.11.2013 року № 0002542230, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області ДПС 09.07.2013 року № 0001362230, від 25.11.2013 року № 0002542230. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважає необґрунтованим висновок відповідача про заниження валового доходу в розмірі 773 937 грн. через те, що на думку перевіряючих, факт відван таження готової продукції не підтверджується первинними документами лише через відсутність довіреностей контрагентів на отримання ТМЦ, а через те вартість зазна ченої продукції повинна була враховуватись, як вартість залишків продукції на складах підпри ємства, та враховуватись при обрахуванні приросту товарно-матеріальних цінностей. Такий висновок, про відсутність підтвердження фактичного відвантаження продукції та фактичного здійснення господарських операцій є безпідставним та наду маним. Відповідач визнав порушенням відпуск позивачем готової продукції без надання оригіна лів довіреностей на відпуск ТМЦ у тому числі і фізичним особам-підприємцям - ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, а також приватним підприємцям ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Тоді як, з Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіре ностей на одержання цінностей, що її вимоги поширюються виключно на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, та не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які отримують товарно-матеріальні цінності. Відповідачем проігноровано інші докази фактів відпуску готової продукції, а саме: подат кові накладні; видаткові накладні. Довіреність на право отримання ТМЦ не посвідчує факту здійснення господарської опе рації.

Також представник позивача зазначає, що безпідставним є висновок про необхідність віднесення до складу валових доходів суми, яка була сплачена ОСОБА_10 TOB «Термінал-93» (авансовий звіт № 171 від 20.04.2011 року) в рахунок оплати отриманої підприємством «ХВГ» від TOB «Тер мінал-93» сировини, оскільки зазначена сума не є позикою або безповоротною фінансовою до помогою. Внаслідок зазначеної операції відбулася заміна кредитора в зобов'язанні і вартість сировини, отриманої нашим підприємством від TOB «Термінал-93» та сплаченої ОСОБА_10, в подальшому сплачувалася ОСОБА_10

Не є, на думку позивача, доходом підприємства і сума у розмірі 30 000 грн., яку було сплачено директором ОСОБА_11 в якості орендної плати TOB «ХВГ» (авансо ві звіти № 478 від 22.12.2011 року - 10 000 грн., № 479 від 23.12.2011 року - 10 000 грн., № 480 від 26.12.2011 року - 10 000 грн.). Посилання відповідача в цьому випадку на положення ст. 1159 та 1160 ЦК України в цьому випадку є необґрунтованим та безпідставним, оскільки до відносин щодо сплати ОСОБА_10 на адресу TOB «Термінал - 93» вартості поліетилену, отриманого позивачем - ПП «ХВГ» за договором № 58 від 29.12.2007 року, повинні застосовуватись норми ст. 553-559 ЦК України, які регулюють забезпечення виконання зобов'язання (договір поруки).

Також представник позивача вказує, що невірним є висновок перевіряючих про заниження валового доходу в розмірі 175 000 гривень внаслідок нібито безоплатного отримання 10 тон поліетилену, з посиланням на розбіж ності в ТТН від 12.12.2012 року, виданій вантажовідправником TOB «Сервісоптторг», та видат ковими документами TOB «Полімерна компанія» (видаткова накладна № 3540 від 12.12.2012 p.), оскільки відповідно до видаткової накладної № 3504 від 12.12.2012 року позивачу було передано 10 т. поліетилену на суму 175 000 грн., що підтверджується також ТТН № 43807p-ТН від 12.12.2012 року та податковою накладною №51 від 12.12.2012 року.

Безпідставними на думку позивача, є висновки перевіряючих про завищення валових витрат у розмірі 117 917 грн., пов'язаних з придбанням сировини в TOB «Гранд Полимер ЛТД» », TOB «Неохімікі Украї на», TOB «Компанія Ураласбест», TOB «Полімерна компанія» (з посиланням на відсутність товарно-транспортної накладної та відсутність у підприємства власного транспорту вантажністю понад 10 тон. Зазначені висновки зроблено без урахування інших первинних документів, які підтверджують здійснення операції (накладна, податкова накладна, платіжні документи, договір). Факт здійснення господарських операцій з придбання позивачем сировини підтверджується первинними документами, складеними під час здійснення господарських операцій. Позивачем було виконано і вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. Складені первинні документи мають всі обов'язкові реквізити: найменування підп риємства, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської опера ції. Доказами здійснення господарських операцій є договори, накладні, податкові накладні, рахунки, докази оплати вартості товару, акти звірки взаємних рахунків, - з TOB «Гранд Полімер ЛТД», з TOB «Неохіміки Україна», з TOB «Компанія Уралас бест», TOB «Полімерна Компанія». Крім того було надано акти звірок взаємних рахунків з зазначеними контрагентами, а також докази пере везення сировини - подорожні листи та договір про наявність в позивача тран спортного засобу.

Також необґрунтованими позивач вважає твердження відповідача про завищення позивачем валових витрат на 117 917 грн. в 2010 році та на 1 688 917 грн. в 2012 році внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних на отриману сировину в контрагентів TOB «Гранд Полімер ЛТД», TOB «Неохіміки України», TOB «Компанія Ураласбест», TOB «Полімерна компанія» (чим нібито порушено пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94) та завищення позивачем податкового кредиту на 423 242 грн. за 2010-2012 роки внаслідок тієї ж відсутності товарно-транспортних накладних. Сировина, отримана позивачем у контрагентів TOB «Гранд Полімер ЛТД», TOB «Неохіміки України», TOB «Компанія Ураласбест», TOB «Полімерна компанія» була використана для вироб ництва готової продукції, що підтверджується, в тому числі і виробничими звітами за відповідні періоди.

Висновок про завищення податкового кредиту зроблено також через невизнання пере віряючими 5 (п'яти) податкових накладних, отриманих позивачем від TOB «Поліме рна компанія», через порушення порядку їх заповнення, а саме відсутність коригування ціни, яка нібито відбувалась, на думку перевіряючих, порівняно з ви датковими накладними. Висновок про необхідність коригування ціни, на думку позивача є хибним та надуманим, оскільки коригування ціни не відбувалося, слід зазначити, що відповідачем не було враховано, що поставка сировини здійснювалася в серпні 2012 року тричі за накладними № 2517 від 08.08.2012 року. № 2558 від 09.08.2012 року та № 2931 від 31.08.2012 року на загальну суму 513 ООО гривень. Оплата сировини здійснювалася частинами, у тому числі у формі передплати. При цьому податкові накладні було виписано відповідно до вимог закону за першою поді єю.

Також висновок про завищення податкового кредиту зроблено також через невизнання пере віряючими 2 (двох) податкових накладних, отриманих позивачем від TOB «Укр-Полімер», через порушення порядку їх запов нення, на думку перевіряючих, також є хибним та надуманим, оскільки в податковій накладній №126 від 16.11.2012 року зазначена в гр. 6 кількість -8,402778 помножена на ціну 15 000,00 буде давати результат 126 041,67, який і зазначено в гр. 8. В податковій накладній №146 від 17.11.2012 року зазначена в гр. 6 кількість - 12,222222 помножена на ціну 15 000,00 буде давати результат 183 333,33, який і зазначено в гр. 8.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Разом з тим, представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав викладених в них.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

02.04.2002 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватне підприємство «ХВГ» (код ЄДРПОУ 26166790).

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з п.п.77.1, 77.2, 77.3 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 16 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу. Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Згідно до п. 86.1. ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В пункті 86.7. ст. 86 ПКУ встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС від 07.05.2013 року №№ 01-045/229, 01-045/230, 01-045/233, 01-045/231, згідно ст.77 Податкового кодексу України співробітниками податкової служби проведена планова виїзна перевірка ПП "ХВГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт від 26.06.2013 року № 000084/15-32-22-30/26166790.

Перевіркою встановлено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.2, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94), пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 821002 гривень; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 423242 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 року № 0001352230, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання на 968683 гривень (821002 грн. - основний платіж, 147681 грн. - штрафні санкції), та від 09.07.2013 року № 0001362230, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 529053 гривень (423242 грн. - основний платіж, 105811 грн. - штрафні санкції).

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішенням ПП "ХВГ" оскаржило останні в адміністративному порядку, в результаті чого рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.09.2013 року № 856/10/15-32-10-02-07 податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року № 0001352230 було скасовано в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 29413 гривень та застосованих штрафних санкцій в розмірі 7353 гривень.

На підставі вищезазначеного рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 року № 0002542230, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 931917 гривень (791589 грн. - основний платіж, 140328 грн. - штрафні санкції).

Так в акті перевірки від 26.06.2013 року № 000084/15-32-22-30/26166790, що в ході перевірки відображених у рядку 01.2 Декларацій "Приріст балансової вартості запасів" показників за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.2 Декларацій на загальну суму 773937 гривень за рахунок невірного визначення приросту товарно-матеріальних цінностей, чим порушено п.5.9 ст.5 Закону № 334.

Зокрема в акті вказано, що списання товару по рахункам №№ 23, 26 проводилось без підтвердження їх фактичного відвантаження (відсутні довіреності, договори з визначенням умов поставки-транспортування), що на думку, посадових осіб податкового органу у зв'язку із чим перевіряючими зроблено висновок, що в результаті відсутності належним чином оформлених документів не можуть зменшуватись (списуватись ТМЦ) та збільшуються залишки ТМЦ на складах та відповідно валові доходи (приріст ТМЦ) на суму 773937 гривень.

Дані щодо відсутності фактичного підтвердження відвантаження готової продукції на вказану суму у розрізі звітних періодів та первинних документів відповідачем наведено у додатку до акту перевірки №4 (т. 1 а.с. 57-60).

За приписами частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99, довіреність на отримання цінностей видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Відповідно до абз. 1 п. 13 пункту Інструкції № 99 довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем. При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Вищеозначена норма допускає відпуск цінностей постачальниками без довіреності за умови повідомлення отримувачем постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє свій підпис про одержання цінностей.

Згідно з п. 15 Інструкції відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей. Відповідальність за своєчасне та повне оприбуткування одержаних за виданими довіреностями цінностей покладається на посадових осіб, яким надано право підписувати довіреності, а також на особу, яку призначено для виписування і реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей.

Згідно з п.5.9 ст.5 Закону № 344/94 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

На підтвердження здійснення господарських операцій з реалізації товару покупцям, позивачем надано накладні, рахунки - фактури, податкові накладні, банківські виписки, прибуткові касові ордери. (т. 1 а.с. 150-250, т. 2 а.с. 1-88, т. 2 а.с. 89-256, т. 3 а.с. 1-199, т.3 а.с. 201-245, т. 4 а.с. 1-119, т. 4 а.с. 120-144).

Щодо складання первинних документів у податкового органу зауважень не було.

Також, податковим органом при прийнятті рішення не взято до уваги, що зазначена Інструкція не поширюється на фізичних осіб - підприємців, у разі коли вони є покупцями.

Разом з тим, відповідач не проігнорував і те, що на накладних, складених при передачі товару покупцям містяться підписи осіб із зазначенням прізвищ та ініціалів осіб, які отримували товар, а також відбитки печаток про його прийняття на склад чи в магазин покупця або відбитки печаток підприємства - покупця. Зокрема такі відбитки містяться на накладних виписаних на адресу ТОВ «Фоззі-Фуд», ВКФ «Агромарін», ТОВ «Пінгвін» магазин, ОАО «Одесский каравай», ЗАТ «Одесакондитер», ПП «Фортуна-табак», ПП «Эридан», ДП «Ідеал-Дистрибуція», ЗАТ «Лондонська-Брістоль». Також, позивачем надані до суду копії довіреностей, які збереглись на підприємстві, виписані покупцями ТОВ «Маріко», ТОВ «Котовський хлібзавод», ЗАТ «Одеський коньячний завод».

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, котрі підтверджують факт здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію, що не було враховано податковим органом.

Також в акті перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларації "Інші доход, крім визначених у 01.1-01.5" встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 Декларацій в сумі 540000 гривень внаслідок фінансування (сплати за ТМЦ) фізичними особами підприємства та не відшкодування їх підприємством, чим порушено вимоги пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94.

Так, в ході перевірки вказано, що працівниками підприємства власними коштами здійснювалась сплата за ТМЦ, зокрема: авансовий звіт № 478 від 22.12.2011 року (ОСОБА_11) - оплата по договору оренди ТОВ "ХВГ" на суму 10000 гривень; авансовий звіт № 479 від 23.12.20111 року (ОСОБА_11) - оплата по договору оренди ТОВ "ХВГ" на суму 10000 гривень; авансовий звіт № 480 від 26.12.2011 року (ОСОБА_11) - оплата по договору оренди ТОВ "ХВГ" на суму 10000 гривень; авансовий звіт № 233 від 08.06.2012 року (ОСОБА_10) оплата за товар згідно договору купівлі-продажу № 58 від 29.12.2007 року ТОВ "Термінал-93" на суму 148500 гривень; авансовий звіт № 234 від 11.06.2012 року (ОСОБА_10) оплата за товар згідно договору купівлі-продажу № 58 від 29.12.2007 року ТОВ "Термінал-93" на суму 135542 гривень.

Зокрема, по даним бухгалтерського обліку підприємства та наданим до перевірки документам встановлено, що працівником підприємства здійснювалась сплата за ТМЦ (послуги) власними коштами, а саме: згідно авансового звіту № 171 від 20.04.2011 року (ОСОБА_10) було здійснено сплату ТОВ "Термінал-93" за товар по договору купівлі-продажу № 58 від 29.12.2007 року в сумі 540000 гривень (квитанція № ПН 717 від 29.03.2011 року). На кінець перевіряємого періоду рахується заборгованість по бухгалтерському рахунку № 372 в сумі 399940 гривень (140060 гривень повернуто з каси підприємства).

З урахуванням викладеного посадові особи, які здійснювали перевірку позивача дійшли висновку про те, що підприємством занижено суму валового доходу на 540000 гривень, у т.ч. І квартал 2011 року - 540000 гривень, та занижено суму інших доходів на 314042 гривень, у т.ч. IV квартал 2011 року - 3000 гривень, ІІ квартал 2012 року - 284042 гривень, з огляду на те, що вказані суми є невідшкодованими фізичним особам, а тому є фінансовою допомогою, яка включається до складу валового доходу на підставі п. 4.1.6 п. 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97 - ВР від 22.05.1997 р. (із змінами та доповненнями) та п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами тв. доповненнями).

Проте такий висновок податкового органу суд вважає помилковим з огляду на наступне.

Згідно з пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 цього ж Закону поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".,

Згідно з п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп.135.5.4); суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу (пп.135.5.5).

У разі, якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це, окрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Судом встановлено, що 29 грудня 2007 рок між ТОВ «Термінал - 93» та ПП «ХВГ» укладено договір поставки № 58, предметом якого є поставка полімерної сировини-гранул поліетилену, загальна кількість, номенклатура, одиниці виміру ,ціна за одиницю виміру та загально ціна якого визначається сторонами у Специфікаціях на поставку партії поліетилену. (т. 5 а.с. 45-46).

01.03.2011 року між ТОВ «Термінал - 93» «Кредитор» та ФОП ОСОБА_10 (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором з виконання обов'язку приватного підприємства «ХВГ» (боржник), щодо виконання ним обов'язку з оплати полімерної сировини. (т. 5 а.с. 47).

Відповідно до п. 2.1 Договору під основним договором в цьому Договорі розуміють договір поставки №58 від 29.12.2007 року.

28.03.2011 року на адресу ФОП ОСОБА_10 скеровано вимогу про оплату відповідно до умов договору на суму 619 634, 50 грн. (т. 5 а.с. 48).

Згідно з банківською квитанцією від 29.03.2011 року ФОП ОСОБА_10 перерахувала на користь ТОВ «Термінал-93» суму 540 000 грн., призначення платежу - оплата за товар згідно договору купівлі-продажу №58 від 29.12.2007 року від ПП «ХВГ» через ОСОБА_10. (т.4 а.с. 155).

06.06.2012 року на адресу ФОП ОСОБА_10 скеровано вимогу про оплату відповідно до умов договору на суму 284042,50 грн. (т. 5 а.с. 50).

Згідно з банківськими квитанціями від 08.06.2012 року та від 11.06.2012 року ФОП ОСОБА_10 перерахувала на користь ТОВ «Термінал-93» суми 148500,00 грн. та 135542,50 грн. відповідно, призначення платежу - оплата за товар згідно договору №58 від 29.12.2007 року від ПП «ХВГ» через ОСОБА_10. (т.4 а.с. 183, 185).

Відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-VI до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Отже, оскільки ФОП ОСОБА_10, як поручитель, виконала взяті на себе зобов'язання, оплативши на користь ТОВ «Термінал-93» вартість товару, до поручителя (ОСОБА_10) перейшли права кредитора у зобов'язанні між ТОВ "Термінал-93" та позивачем згідно договору № 58 від 29.12.2007.

Разом з тим, не є доходом підприємства і сума у розмірі 30000 грн., яку було сплачено директором ОСОБА_11 в якості орендної плати ТОВ «ХВГ» (авансові звіти №478 від 22.12.2011 року, № 479 віл 23.12.2011 року, № 480 від 26.12.2011 року), оскільки відповідно до видаткових накладних в подальшому цю суму було виплачено ОСОБА_11 з каси підприємства. (т. 4 а.с. 146-152).

За таких обставин, висновки відповідача, що вищезазначена сума є фінансовою допомогою, яка включається до складу інших доходів є необґрунтованим.

Також, судом встановлено, що 06.08.2012 року ПП "ХВГ" (Покупець) укладено договір поставки товару (поліетилен, полівінілхлорид, поліпропілен та інші види полімерної сировини) № 150ПП12 із ТОВ "Полімерна компанія" (Постачальник), відповідно до умов якого завантаження товару відбувається силами та за рахунок Постачальника, а поставка відбувається автотранспортом Покупця. (т.4 а.с. 187-188)

На виконання умов вищезазначеного договору ПП "ХВГ" в грудні 2012 року отримано поліетилен у кількості 10 т. (видаткова накладна № 3540 від 12.12.2012 року: видаткова накладна № 51 від 12.12.2012 року) на суму 145833,33 гривень, ПДВ - 29166,67 гривень. Розрахунок здійснений на підставі рахунку на оплату №3604 від 12.12.2012 року. (т. 4 а.с. 192-195).

Як зазначено в акті перевірки, згідно товарно-транспортної накладної № 43807р-ТН від 12.12.2012 завантажено, перевезено та відвантажено 20 тонн поліетилену, у зв'язку з чим перевіряючими включено вартість 10 тонн поліетилену до складу інших доходів у IV кварталі 2012 року в сумі 175 000 грн.

Позивачем надано до суду копію ТТН №43807р-ТН від 12.12.2012 року, в якій вказано наступне:

Автопідприємство: ТОВ «Софтек»

Замовник (платник): за дорученням та за рахунок ТОВ «Полімерна компанія»

Вантажовідправник: ТОВ «Сервісопторг» (власник вантажу ТОВ Полімерна компанія»)

Вантажоодержувач: ПП «ХВГ»

Відомості про вантаж: поліетилен низького тиску - 10 тн. нетто, кількість місць 400, вид пакування т/у пак, маса брутто, кг - 10000.

Зазначений вантаж прийняв директор ОСОБА_13 у кількості 400 місць, маса брутто - 10000 кг.

Жодних належних доказів на спростування відомостей, зазначених в наданих позивачем первинних документах, відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача щодо того, що ПП «ХВГ» безоплатно отримано 10 т. поліетилену на суму 175 000 грн., в результаті чого занижено валові доходи на зазначену суму.

Крім того, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 року встановлено їх завищення у сумі - 117 9717 грн., у т.ч. в 2 кв. 2010 року - 117917 грн., та за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року встановлено їх завищення на 1688917 гривень.

До такого висновку посадові особи податкового органу дійшли з огляду на те, що оскільки до перевірки не були надані відповідні заявки, то транспортування товару на склад покупця здійснювалося за рахунок покупця - ПП "ХВГ". В той же час до перевірки не було надано доказів використання у господарській діяльності Підприємства вантажних транспортних засобів, які б були спроможні перевозити товар вагою 10 тон, у зв'язку із чим перевіряючими здійснено висновок про перевезення товару транспортними засобами інших суб'єктів господарювання. При цьому до перевірки не було надано договорів, актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, які б підтверджували отримання ПП "ХВГ" послуг по перевезенню вантажів.

Судом встановлено, що 14.04.2010 року між ПП "ХВГ" (покупець) та ТОВ "Гранд Полимер ЛТД" (продавець) укладено договір поставки товару (поліетилен) № 58 із ТОВ "Гранд Полимер ЛТД" (Продавець), відповідно до умов якого поставка товару здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту погодження замовлення Продавцем на умовах EXW. (склад продавца) (т. 4 а.с. 211-215).

Відповідно до відомостей, що містяться в ЄДРЮО та ФОП ТОВ «Гранд Полимер ЛТД» (код за ЄДРПОУ 31987126) зареєстровано 14.06.2002 року, станом на час розгляду справи не ліквідоване, в стані припинення не перебуває, зареєстровано платником ПДВ 21.06.2006 року.

На підтвердження виконання умов договору ПП «ХВГ» надано податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні документи, видаткові накладні, акт звірки (том 4 а.с.216-227).

13.03.2012 року ПП "ХВГ" укладено договір № 507.12.03.13 із ТОВ "НЕОХІМІКИ України", на виконання умов якого продавець поставив товар на суму 574750 гривень, ПДВ - 114950 гривень. (т. 4 а.с. 228-230)

Відповідно до п.5.6 вказаного договору, при поставці товару Продавець передає Покупцеві рахунок, видаткову накладну та податкову накладну. Згідно з п.5.4 транспортування товару може бути здійснене як за рахунок Продавця, так і за рахунок Покупця. Відповідно до 5.7 цієї ж угоди товар вважається поставленим Продавцем та прийнятим Покупцем за кількістю - у відповідності з вагою нетто та кількістю місць, вказаних в транспортних документах та підтверджується видатковими накладними, за якістю - у відповідності сертифікатам якості.

До угоди складена специфікація № 327, згідно з якою місце поставки на умовах EXW(Київ, вул. Дмитрівська, 52б, оф.3). (т. 4 а.с. 231)

Відповідно до витягу з ЄДРЮО та ФОП 19.07.2012 року ТОВ «Неохіміки Україна» (код за ЄДРПОУ 34430779) змінено назву на ТОВ «Інтералліс кемікалс», та станом на час розгляду справи не ліквідоване, в стані припинення не перебуває.

На підтвердження виконання умов договору ПП «ХВГ» надано податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні документи, видаткові накладні, акт звірки (том 4 а.с.232-251).

27.08.2012 року ПП "ХВГ" укладено договір № 270812 із ТОВ "Компанія Ураласбест" на виконання умов якого Продавець поставив товар на суму 289166,67 гривень, ПДВ - 57833,33 гривень. (т. 5 а.с. 13-14)

Згідно п.4 зазначеного договору поставка товару відбувається за домовленістю сторін автотранспортом або/та залізничним транспортом. При транспортуванні автотранспортом завантаження товару відбувається силами та за рахунок Постачальника, а поставка товару відбувається автотранспортом Покупця. Пунктом 5.7 цієї угоди передбачено, що право власності на продукцію, що відпускається зі скальду, а також ризик її випадкової загибелі, пошкодження і псування як товару, так і упаковки, при транспортуванні переходять від Постачальника до Покупця з дати відвантаження Товару на транспорт Покупця, вказаного у відповідній накладній.

Відповідно до відомостей, що містяться в ЄДРЮО та ФОП ТОВ «Компанія Ураласбест» (код за ЄДРПОУ 30697629) зареєстровано 20.01.2000 року, станом на час розгляду справи не ліквідоване, в стані припинення не перебуває, зареєстровано платником ПДВ 20.01.2000 року.

На підтвердження виконання умов договору ПП «ХВГ» надано податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні документи, видаткові накладні, акт звірки (том 5 а.с.15-22).

06.08.2012 року ПП "ХВГ" укладено договір № 150ПП12 із ТОВ "Полімерна компанія", на виконання умов якого Продавець поставив товар на суму 571666,68 гривень, ПДВ - 114333,3 гривень. (т. 4 а.с. 187-189)

Відповідно до п.4 цієї угоди поставка товару відбувається за домовленістю сторін автотранспортом або/та залізничним транспортом. При транспортуванні автотранспортом завантаження товару відбувається силами та за рахунок Постачальника, а поставка товару відбувається автотранспортом Покупця.

У додатках до угоди № 1 від 07.08.2012 року та № 2 від 16.08.2012 року, №3 від 12.12.2012 року зазначено, що поставка товару здійснюється зі складу Постачальника транспортом Покупця. Поставка товару здійснюється за адресою: Одеська область, Біляївський район, смт. Усатове, вул. Залізничників, 14. Датою поставки товару вважається дата його передачі Покупцеві, вказана у відповідній накладній. (т. 4 а.с. 189-190).

Відповідно до відомостей, що містяться в ЄДРЮО та ФОП ТОВ «Полімерна компанія» (код за ЄДРПОУ 36998970) зареєстровано 21.07.2010 року, станом на час розгляду справи не ліквідоване, в стані припинення не перебуває, зареєстровано платником ПДВ 09.08.2010 року.

На підтвердження виконання умов договору ПП «ХВГ» надано податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні документи, видаткові накладні, акт звірки (том 4 а.с.192-210, т 5 а.с. 120-121).

За умовами поставок вищеозначених договорів при транспортуванні автотранспортом завантаження товару відбувалося силами та за рахунок постачальників, а поставка товару відбувалась автотранспортом ПП "ХВГ" (Покупця).

Отримана від ТОВ "НЕОХІМІКИ України", ТОВ "Компанія Ураласбест", ТОВ "Полімерна компанія"» сировина - поліетилен була в подальшому використана у власному виробництві, а її вартість віднесено ПП "ХВГ" до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по 05.1 Декларацій "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)". На підтвердження зазначених обставин позивачем надані бухгалтерські довідки та виробничі звіти. (т. 5 а.с. 112-119).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 344/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 344/94 не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Зазначені вище документи відповідають вимогам Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Разом з тим, відповідач зазначив в акті перевірки про те, що у перевіреному періоді позивач не використовував вантажних транспортних засобів, які б були здатні перевозити товар вагою 10 тон, у зв'язку із чим виплаває висновок, що перевезення здійснювалось транспортними засобами інших суб'єктів господарювання. Однак будь-яких договорів, актів виконаних робіт, ТТН тощо, які б підтверджували отримання ПП "ХВГ" послуг по перевезенню вантажів до перевірки надано не було.

Дане твердження спростовується, наданою до суду та дослідженої під час розгляду справи копією договору найму (оренди) транспортного засобу від 22.06.2009 року, відповідно до якого фізична особа - ОСОБА_10, діюча від імені ОСОБА_11 (наймодавець) здала у найом (оренду) ПП «ХВГ» (наймач) транспортний засіб: вантажний бортовий тент марки ОСОБА_14, моделі Folksvagen man, 1986 р.в. колір - синій, кузов (коляска), реєстраційний номер НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 належить ОСОБА_11 (т. 5 а.с. 25-27).

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податковий орган, не надав жодних належних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №2542230 від 25.11.2013 року прийняте ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Також, оскільки податкове повідомлення - рішення №0001362230 від 09.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 361367 грн. прийнято на підставі тих самих висновків акту перевірки від 26.06.2013 року № 000084/15-32-22-30/26166790 щодо вищезазначених операцій позивача ТОВ "НЕОХІМІКИ України", ТОВ "Компанія Ураласбест", ТОВ "Полімерна компанія", то, відповідно, це податкове повідомлення - рішення в зазначеній частині також є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Що стосується висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за період - листопад 2012 року в розмірі 61 875 грн., слід зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що в листопаді 2012 року ПП "ХВГ" включено до складу податкового кредиту 61875 гривень по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Укр-Полімер", які заповнені з порушенням вимог Порядку № 137, оскільки в зазначених накладних невірно визначено обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (колонки 8 накладної).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в податковій накладній № 126 від 16.11.2012 року в рядку 8 розділ 1 визначено суму 126041,67 гривень, тоді як фактично було 126045 гривень (ціна 1500 гривень х кількість 8,403); в податковій накладній № 146 від 17.11.2012 року в рядку 8 розділ 1 визначено суму 183333,33 гривень, тоді як фактично було 183330 гривень (ціна 1500 грн. х кількість 12,222).

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

02.04.2012 року між ТОВ «Укр-Полімер» (продавець) та ПП «ХВГ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №12, відповідно до якого продавець зобов'язаний поставити та передати у власність, а останній зобов'язаний прийняти та оплатити товар - поліетилен. (т .5 а.с. 1-3).

14.11.2012 року ТОВ «Укр-Полімер» виставив ПП «ХВГ» рахунок на оплату №1247, відповідно доя кого продає останньому 20,625 т. поліетилену за ціною 18000,00 грн. за 1 кг на загальну суму 371 250, 00 грн., в т.ч. ПДВ 61 875, 00 грн. (т. 5 а.с. 4)

Відповідно до платіжного доручення № 85 від 16.11.2012 року позивач сплатив 151 250, 00грн. На сплачену суму за правилом першої події продавець ТОВ «Укр - Полімер» виписав податкову накладну №126 від 16.11.2012 року, відповідно до якої кількість (об'єм, обсяг) - 8, 402778 т., ціна без ПДВ 15000,00 грн. за 1 т., основна ставка - 126041,67 грн., ПДВ - 25 208, 33, загалом - 151 250,00 грн. (т. 5 а.с. 7,11).

17 листопада 2012 року ТОВ «Укр-Полімер» відпустило ПП «ХВГ» товар та виписало видаткову накладну № 1391 від 17.11.2012 року на загальну суму поставки 371 250, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 61 875,00 грн., який був доставлений позивачу автопідприємством ТзОВ «Гал-Транс» (замовник (платник) - ТОВ «Укр-Полімер) (т. 5 а.с. 9, 10).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, 17.11.2012 року ТОВ «Укр-Полімер» виписано податкову накладну на несплачену суму за фактично відвантажений товар № 146, згідно з якою (об'єм, обсяг) - 12,222222 т., ціна без ПДВ 15000,00 грн. за 1 т., основна ставка - 183333,3 грн., ПДВ - 36666,67 грн., загалом - 220000,00 грн. (т. 5 а.с. 12).

Вказана сума сплачена ПП «ХВГ» в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими квитанціями. (т. 5 а.с. 5-8).

Як вбачається з акту перевірки посадовими особами здійснено округлення показника податкових накладних (гр. 6 - кількість, об'єм обсяг), що призвело до отримання ними іншого результату, а саме замість 126041,67 грн., вони отримали результат 126045 грн., та замість 183333,3 грн. - 1833330 грн., що в свою чергу не може свідчити про те, що підприємством оформлено податкову накладну з порушенням вимог до її складання.

За таких обставин доводи відповідача про те, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту листопада 2012 року суму ПДВ - 61875, 00 грн., у зв'язку з тим що ця сума не підтверджується документами визначеним в ст. 198 ПКУ, суд вважає неспроможними, а податкове повідомлення-рішення №0001362230 від 09.07.2013 року в цій частині також є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0001362230 від 09.07.2013 року та №2542230 від 25.11.2013 року прийняті у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов приватного підприємства «ХВГ» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, ч. 6 ст. 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0001362230 від 09.07.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002542230 від 25.11.2013 року.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук