ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
УХВАЛА
"14" грудня 2016 р.справа № 924/1108/16
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Набутів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області;
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСКАРВ» , с. Підлісний Мукарів Дунаєвецького району Хмельницької області;
про стягнення збитків в сумі 531 316,48 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - згідно ордера від 07.11.2016р. №132556 серія ОД ;
від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - згідно довіреності №45 від 13.12.2016р.;
ОСОБА_5 - директор товариства.
Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача збитків у сумі 531 316,48 грн., оскільки останній не виконав своїх зобов’язань щодо перевезення вантажу, не доставив його до пункту розвантаження та не видав його одержувачу.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що сторони шляхом електронного листування та переговорів по телефону домовились про укладення договору перевезення. Так, виконавець - ТОВ „ТранскарВ» зобов’язувався за винагороду власними силами здійснити перевезення вантажу - рулонів із покриттям (фарбовані) по маршруту: пункт навантаження - м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, проспект Грушевського 1/14, пункт розвантаження - с.Набутів, вул. Транспортна буд.3, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, строк виконання - 05.11.2016р., а Замовник - ФОП ОСОБА_1 зобов'язався прийняти та оплатити надані виконавцем послуги з перевезення вантажу після одержання вантажу.
Вказує, що на підтвердження укладення договору із перевезення вантажу Виконавцем на електронну адресу Замовника були надіслані копії паспорту та ідентифікаційного номеру водія, та в електронному листі зазначено марку автомобіля, державні номери та номер телефону водія. Виконавцем для перевезення вантажу залучено транспортний засіб RENAULT д/н НОМЕР_1, н/причіп бортовий д/н НОМЕР_2, водій ОСОБА_6.
При цьому, позивачем, як Замовником на підтвердження укладення договору було видано довірчий лист від 04.11.2016р., в якому зазначено, що 04.11.2016р. ОСОБА_6 доручено отримати вантаж із завантаженням на автомобіль НОМЕР_3, н/причіп бортовий д/н НОМЕР_2 для перевезення. На виконання договору перевезення Виконавець (водій ОСОБА_6В.) прийняв до перевезення вантаж - рулони з покриттям (фарбовані) відповідно до товарно-транспортної накладної № СХ1534 від 04.11.2016р.
Позивач стверджує, що виконавець - ТОВ „ТРАНСКАРВ» не виконав своїх зобов'язань по перевезенню вантажу та не доставив до пункту розвантаження вантаж та не видав його особі, яка має право на одержання вантажу, що підтверджується відсутністю прізвища, ім'я, по батькові та підпису одержувача вантажу в товарно-транспортній накладній від 04.11.2016р.
Позивач зазначає, що положеннями ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено положеннями ч.1 та ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до положень ч.2 ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договорів та з актів цивільного законодавства. Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, у відповідності до вимог ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Положеннями ст.908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Так, положеннями ч.1 та ч.2 ст.306 Господарського кодексу України визначено поняття перевезення вантажів як вид господарської діяльності, зокрема зазначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Відповідно до положень ст.909 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Також, згідно положень ч.2 ст.308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Положеннями ч.1, ч.3 ст.314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
За правилами положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно положень п.8 ч.2 ст.16 ЦК України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Положеннями ч.1 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Із врахуванням вищенаведеного, позивач просить про задоволення позовних вимог.
Відповідач у направленому відзиві від 13.12.2016р. із позовними вимогами не погодився, вказує на те, що позивачем не надано належних документів, які б підтвердили причетність ТОВ „ТранскарВ» до даної справи.
Відповідно до вимог ст.909 Цивільного кодексу України Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, скріплюється печатками та підтверджується складанням транспортної накладної.
Копії Договору у будь-якій формі між Позивачем та ТОВ „ТранскарВ» відсутні. Вказує, що ТОВ „ТранскарВ» ніколи не був зареєстрований на веб-сайті della.ua, на який посилається позивач. Пошук вантажів та пропозиція транспорту проводиться виключно на сайті lardi-trans.com, де ТОВ „ТранскарВ» є офіційно зареєстрованим (Додаток №1)
Відповідач вказує, що ТОВ „ТранскарВ» не вів жодних переговорів по даному перевезенню, жодних домовленостей із позивачем чи з його довіреними особами не було (ні електронних, ні телефонних, ні усних). На електронну адресу товариства transcar2012@ukr.net ніяких пропозицій про здійснення перевезення вантажу (рулонів з покриттям) не надходило ні від позивача, ні від його представників. Відповідно, договір чи заявка не укладались, (скрін додається, додаток №2), тому ТОВ „ТранскарВ» не брав жодних зобов’язань по перевезенню вищезгаданого вантажу.
Вказує, що на доданій до позовної заяви копії ТТН №СХ1534 від 04 листопада 2016р. відсутні підписи повноваженого представника ТОВ „ТранскарВ» . При цьому, вся інформація для ТОВ „ТранскарВ» стала відома вперше із позовної заяви, надісланої позивачем на юридичну адресу фірми. Відповідач стверджує, що ні позивач ОСОБА_1, ні ТОВ „МЕТІНВЕСТ-СМЦВ» , ні ТОВ „МодульВ» відповідачу невідомі, жодних переговорів з їхніми уповноваженими представниками ТОВ „ТранскарВ» не проводило, і, відповідно , ніякі документи з боку відповідача не могли бути надіслані на електронну адресу замовника.
Також, водій ОСОБА_7 ніколи не перебував в трудових відносинах з ТОВ „ТранскарВ» , що підтверджено щомісячними фінансовими звітами до органів ПФУ та ДПІ. (Додаток №3)
Відповідач стверджує, що автомобіля НОМЕР_3, н/причіп бортовий д/н НОМЕР_2, про який згадується в позовній заяві, дійсно перебуває на тимчасовому обліку по договору оренди транспортного засобу між ТОВ „ТранскарВ» ОСОБА_8 (додаток №4). Даний автомобіль був поставлений на облік з метою здійснення міжнародних перевезень, проте, на протязі тривалого часу автомобіль не залучався до перевезень, так як був технічно не справний для поїздок за кордон. Весь цей час він знаходився у власника автомобіля ОСОБА_8, який планував провести належне СТО. Відповідно, і документи на авто (в т.ч. і технічний паспорт) знаходились і знаходяться на даний час ОСОБА_8 Місце знаходження автомобіля відповідачу невідоме.
У зв'язку із запровадженням обов'язкового ліцензування на вантажні перевезення в 2016 році, ТОВ „ТранскарВ» було надано пакет документів до органів Укртрансбезпеки для виготовлення ліцензії, і автомобіль НОМЕР_3, н/причіп бортовий д/н НОМЕР_2 не був включений до переліку авто, на які б розповсюджувалась дія ліцензії Тому, це є додатковою підставою вважати, що перевезення даним автомобілем від імені фірми „ТранскарВ» не планувалось та не здійснювалось.
Посилається на те, що товариством „ТранскарВ» укладено Договір із ПАТ „Хмельницьке АТП 16854В» на стоянку та техобслуговування автомобілів, оскільки власної території немає. В даному Договорі вищезгаданого автомобіля немає. (Додаток №6 ) . Це додатково свідчить про те, що ТОВ „ТранскарВ» не володіє місцем стоянки і експлуатації транспортного засобу RENAULT д/н НОМЕР_1, н/причіп бортовий д/н НОМЕР_2.
Вказує, що при здійснені перевезення вантажу між перевізником і замовником укладається договір, в якому зазначені узагальнюючі умови перевезення, порядок оплати, відповідальність сторін. Додатком до Договору може бути Заявка на конкретне перевезення, де вказується тип вантажу, вага, терміни завантаження та доставки, адреси Вантажовідправника і Вантажоодержувача, вартість перевезення і умови розрахунку.
Всі заявки та договори, які заключаються між Перевізником і Замовником, скріплюються мокрими печатками з наданням повного комплекту реєстраційних документів обох сторін. Після цього сторони в телефонному режимі супроводжують автомобіль і ведуть переговори до повного виконання взятих зобов’язань (з обов’язковими підписами водія вантажовідправника, вантажоотримувача та необхідними печатками на оригіналах ТТН). На основі оригінальних ТТН та Актів виконаних робіт проводиться оплата.
Відповідач стверджує, що саме на таких умовах працює ТОВ „ТранскарВ» (зразок, додаток №7), всі телефони керівника фірми і її представників є відкритими і доступними. При цьому, позивач жодного разу з моменту виникнення проблеми не намагався зв’язатись з керівництвом для вияснення чи вирішення справи. Із врахуванням вищенаведеного, відповідач просить відмовити в позові.
Також, надав суду підтверджуючі докази (додатки на 26-ти аркушах), які судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у засідання суду 14.12.2016р. прибув, позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення із підстав, викладених у позові.
Представники відповідача в засідання суду 14.12.2016р. прибули, проти позову заперечили із підстав, вказаних у відзиві від 13.12.2016р.
Представники відповідача, в порядку ст.ст. 22, 27 ГПК України подали суду письмові клопотання від 14.12.2016р., відповідно до яких просять залучити до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7 (29000, АДРЕСА_1), який здійснював перевезення вантажу автомобілем НОМЕР_3, н/причіп бортовий д/н НОМЕР_2, а також ОСОБА_8 (29000, АДРЕСА_2), оскільки між ним та ТОВ „ТранскарВ» було укладено договір оренди транспортного засобу на автомобіль НОМЕР_3, н/причіп бортовий д/н НОМЕР_2. Вказує, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов’язки третіх осіб.
Суд при розгляді клопотань відповідача про залучення третіх осіб враховує положення ст.ст. 4-3, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно зі ст.22 ГПК України встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. При цьому, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Розглянувши клопотання відповідача про залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору та дослідивши матеріали справи, з метою дотримання принципу змагальності та дотримання рівності процесуальних прав сторін, а також повного, всебічного та об’єктивного дослідження усіх обставин справи, суд вважає за необхідне вказані клопотання задовольнити та залучити до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки рішення у даній справі в подальшому може вплинути на права та обов’язки останніх.
Згідно із п.3 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв’язку із необхідністю витребування нових доказів.
Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги необхідність залучення третіх осіб та подання нових доказів, суд вважає, що спір, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи підлягає відкладенню на іншу дату.
Керуючись ст.27, п.3 ч.1 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
У Х В А Л И В:
Залучити до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7 (29000, АДРЕСА_3).
Залучити до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_8 (29000, АДРЕСА_4).
Розгляд справи №924/1108/16 відкласти 10:00 "04" січня 2017 р..
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м.Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, зал №306 .
Позивачу направити третім особам позовну заяву із додатками, а докази направлення надати суду.
Третім особам - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подати в судове засідання письмові пояснення по суті спору із документальним обґрунтуванням своїх доводів.
Суддя В.В. Магера
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - третій особі-1 ОСОБА_7 (29000, АДРЕСА_1) - рекоменд. кореспонд.
3 - третій особі-2 ОСОБА_8 (29000, АДРЕСА_2) - рекоменд. кореспонд.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2016 |
Оприлюднено | 19.12.2016 |
Номер документу | 63434860 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Магера В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні