Рішення

від 09.12.2016 по справі 308/2193/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2193/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 грудня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - Готра Т.Ю.

суддів - Джуги С.Д., Леска В.В.,

при секретарі - Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Тарновецької сільської ради про визнання правочинів недійсними та визнання права власності,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому зазначала, що у липні 1994 року вона виїхала на постійне місце проживання у Сполучені Штати Америки. У 2005 році на переконання її родича ОСОБА_3, вона разом із своїм чоловіком вирішили вкласти частину зароблених коштів у розвиток бізнесу в Україні. 04 липня 2005 року вона видала на ім»я ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність з правом, зокрема набувати на її ім»я будь-яке рухоме чи нерухоме майно. Погодивши з нею об'єкт нерухомості ОСОБА_3 придбав на її ім»я нежитлову будівлю (санпропускник), яка розташована за адресою: с. Тарнівці, вул. Горького № 139 «а», яка складається із 49 приміщень загальною площею 696,20 кв.м, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16 серпня 2005 року, а також земельну ділянку площею 0,4500 га. за цією ж адресою на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 13 вересня 2005 року.

Згідно довіреності від 04.07.2005 року ОСОБА_3 повинен був зареєструвати вказане нерухоме майно за нею, ОСОБА_2, як таке, що придбане для неї у власність. Однак у 2016 році у зв'язку із відкриттям Інтернет-доступу до реєстру речових прав на нерухоме майно, вона дізналася, що станом на 2016 рік придбана для неї у власність земельна ділянка належить на праві власності дружині відповідача ОСОБА_4, а державна реєстрація її права власності на цю земельну ділянку здійснена 27.03.2015 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Як в подальшому було з'ясовано, 27.03.2015 року між ОСОБА_6 та його дружиною ОСОБА_4 був укладений договір дарування, згідно якого ОСОБА_3 подарував своїй дружині земельну ділянку площею 0,45 га.

Згодом як їй стало відомо, ОСОБА_3 для того, щоб придбати собі у власність земельну ділянку, яку придбав для неї, 29.06.2006 року розірвав договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.09.2005 року, і в цей же день 29.06.2006 року уклав договір купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки на своє ім»я, яку 27.03.2015 року подарував своїй дружині.

Посилаючись на те, що вона довіреністю від 04.07.2005 року уповноважила ОСОБА_3 набувати на її ім»я будь-яке рухоме та нерухоме майно, та вчиняти усі дії від її імені та в її інтересах, а договори укладені не на її ім»я та всупереч її інтересам, згоду на укладення яких вона не давала і в подальшому не схвалювала, якими порушуються її законні права та інтереси, просила на підставі ч.1 ст.215 ЦПК України визнати недійсними :

- договір від 29 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований за №1633, про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4500 га, яка розташована за адресою с.Тарнівці, вул.Горького №139 «а», від 13.09.2005 року посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого у реєстрі за №2198;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,42 га, яка находиться за адресою с. Тарнівці, вул. Горького № 139 «а», кадастровий номер 2124886801:04:002:0014, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 29 червня 2006 року за реєстровим № 1646;

- Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЗК № 040107, виданий Тарновецькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області 13.09.2006 року на ім»я ОСОБА_3;

- договір дарування земельної ділянки від 27.03.2015 року, укладений між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за №462.

А також визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,42 га, яка находиться за адресою с. Тарнівці, вул. Горького № 139 «а», кадастровий номер 2124886801:04:002:0014, на підставі ч.1 ст.377 ЦК України та 120 ЗК України.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Тарновецької сільської ради про визнання правочинів недійними та визнання права власності - відмовлено, та скасовано заходи забезпечення позову в даній цивільній справі, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.04.2016 року.

У апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 апеляційну скаргу визнав, просив таку задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_8 апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Голова Тарновецької сільської ради ОСОБА_9 залишив вирішення справи на розсуд суду.

Сторони у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у 2005 році з метою вкладення зароблених коштів у розвиток бізнесу на території України 04.07.2005 року ОСОБА_2 видала на імя ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність.

Зазначеною довіреністю надано право ОСОБА_3 набувати на її імя будь-яке рухоме чи нерухоме майно; набувати цінні папери, відкривати від її імені рахунки в банківських установах, в тому числі валютний та в цінних паперах; володіти та користуватися належним їй будь-яким нерухомим та рухомим майном, володіти, користуватися та розпоряджатися коштами паперами; укладати всі дозволені законом правочини (договори) цивільно-правового характеру, в тому числі кредитні, а також угоди про внесення змін та доповнень, розірвання раніше укладених договорів та угод; купувати, приймати в дар і приймати в заставу будь-яке належне їй рухоме та нерухоме майно; представляти її інтереси в органах внутрішніх справ, в тому числі з питань, які стосуватимуться, державної реєстрації, державної статистики, нотаріату, технічної інвентаризації тощо (а.с.9).

Зазначена довіреність не скасована та була чинною на момент укладення спірних договорів.

16.08.2005 року ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, зареєстрованого у реєстрі за № 1900, діючи від імені ОСОБА_2, придбав для неї у ОСОБА_10 нежитлову будівлю (санпропускник), яка розташована за адресою: с. Тарнівці, вул. Горького № 139 «а» (а.с.10).

13.09.2005 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки площею, за реєстровим №2198, діючи від імені ОСОБА_2, купив для неї від ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0, 4500 га, яка розташована за адресою: с. Тарнівці, вул. Горького, 139 «а», Ужгородського району. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_10Ф на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №036611, виданого 08.09.2005 року. Продаж цієї ділянки було вчинено за 33067,80 грн. (п.3 договору купівлі-продажу) (а.с.12-13).

Однак, 29 червня 2006 року приватним нотаріусом Ужгродського районного нотаріального округу ОСОБА_7 було посвідчено договір, за реєстровим №1633, яким ОСОБА_10 та ОСОБА_3, діючи за довіреністю від імені ОСОБА_2, за взаємною згодою розірвали договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.09.2005 року, за реєстровим №2198, за яким ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_3, представник покупця - ОСОБА_2, купив належну ОСОБА_10 на праві власності земельну ділянку площею 0,4500 га, яка розташована за адресою: с. Тарнівці, вул. Горького, 139 «а», Ужгородського району (а.с.187).

Однак, ОСОБА_10 за указаним договором не повернула покупцю отримані за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.09.2005 року гроші в сумі 33067,80 грн.гідно п.2 і п.3 зазначеного договору ОСОБА_3 на час підписання цього договору передав ОСОБА_10 куплену земельну ділянку та Державний акт на право приватної власності на землю.

Однак, ОСОБА_10 за указаним договором не повернула покупцю отримані за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.09.2005 року гроші в сумі 33067,80 грн.

Разом з цим, того ж дня, 29 червня 2006 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за реєстровим №1646, згідно якого ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_3 купив належну ОСОБА_10 на праві власності земельну ділянку площею 0,4500 га, яка розташована за адресою: с. Тарнівці, вул. Горького, 139 «а», Ужгородського району. Продаж зазначеної земельної ділянки вчинено за 12107,00 грн., які продавець отримала від покупця повністю до підписання цього договору (п.3 договору). (а.с.195).

На підставі зазначеного договору ОСОБА_3 13 вересня 2006 року було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЗК №040107 площею 0,045 га, що розташована у с. Тарнівці, вул. Горького, 139 «а», Ужгородського району, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства (а.с.15).

27 березня 2015 року ОСОБА_3 за договором дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим №462, подарував своїй дружині ОСОБА_4 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку площею 0,4500 га., без виділу цієї частки, що розташована у с. Тарнівці, вул. Горького, 139 «а», Ужгородського району.

Відповідно до ч.1ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчиняти від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з ч.1 ст.1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Відповідно до ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку вона представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Встановивши, що ОСОБА_3 не повідомляв ОСОБА_2 про укладення договору від 29.06.2006 року від її імені з ОСОБА_10, про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.09.2005 року, за яким набув у власність ОСОБА_2 вище вказану земельну ділянку площею 0,4500 га; про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.06.2006 року, за яким ОСОБА_3 набув від ОСОБА_10 у свою власність вказану земельну ділянку, яка була куплена для позивачки та за її гроші, які за договором розірвання їй повернуті не були, як і не повідомив її про договір дарування цієї земельної ділянки своїй дружині від 27.03.2015 року, які в подальшому позивачкою схвалені не були, а тому такі на підставі ст.215 ЦК України підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені з порушенням вимог ч.1 ст.203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,42 га., яка знаходиться у с.Тарнівці, вул.Горького,139 «а», то колегія суддів вважає, що відсутні передбачені законом підстави для визнання за нею права власності на цю земельну ділянку, оскільки таке право позивачка набула на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.09.2005 року, яке може оформити у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України на користь позивачки з ОСОБА_3.Р. та ОСОБА_4 слід стягнути по 2756 грн. з кожного судових витрат, які документально підтверджені.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, з ухваленням по справі нового рішення, яким позов та апеляційну скаргу позивачки слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 червня 2016 року - скасувати.

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати недійсними :

- договір від 29 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований за №1633, про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4500 га, яка розташована за адресою с.Тарнівці, вул.Горького №139 «а», від 13.09.2005 року посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого у реєстрі за №2198;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,42 га, яка находиться за адресою с. Тарнівці, вул. Горького № 139 «а», кадастровий номер 2124886801:04:002:0014, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 29 червня 2006 року за реєстровим № 1646;

- Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЗК № 040107, виданий Тарновецькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області 13.09.2006 року на ім»я ОСОБА_3;

- договір дарування земельної ділянки від 27.03.2015 року, укладений між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за №462;

У решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 2756 грн. з кожного судових витрат на користь ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:

Судді: