cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2016 р. Справа№ 910/18807/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Чорної Л.В.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 14.12.2016 року по справі №910/18807/16 (в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 року
у справі №910/18807/16 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави
до 1. Київської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл"
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання недійсною угоди від 02.03.2016р. № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 19.12.2007 за №72-6-00472
та за заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ"
до 1.Київської міської ради, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл"
про визнання недійсною угоди від 02.03.2016р. № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 19.12.2007 за № 72-6-00472 та повернення земельної ділянки.
ВСТАНОВИВ:
Київська місцева прокуратура №9 в інтересах держави звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" про визнання недійсною угоди від 02.03.2016 № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 19.12.2007 за № 72-6-00472 та повернення земельної ділянки.
16.11.2016 судом першої інстанції було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та просила суд:
- визнати недійсною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:184:0060, розміром - 2396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) кв.м, розташовану на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва, укладену 02.03.2016 між Київським міським головою Віталієм Кличко та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл";
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіл" повернути у розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:184:0060, розміром - 2396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) кв.м, розташовану на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва, у первісному стані на підставі акту прийому-передачі.
Крім того, третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Профіл" здійснювати будь-які роботи пов'язані з будівництвом чи зведенням будь-яких об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:72:184:0060, розміром - 2396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) кв.м, розташованій на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва до набрання рішенням у справі №910/18807/16 законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі №910/18807/16 заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Профіл" здійснювати будь-які роботи пов'язані з будівництвом чи зведенням будь-яких об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:72:184:0060, розміром - 2396 кв.м, розташованій на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва до набрання рішенням у справі №910/18807/16 законної сили.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції від 16.11.2016р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіл" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі №910/18807/16 скасувати та відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення із апеляційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. ст. 66, 67 ГПК України. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що у заяві про забезпечення позову відсутні обґрунтовані доводи щодо реальних, існуючих обставин, які б вказували на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Наголошує, що всі ствердження заявника базуються лише на припущеннях, в свою чергу, заборона відповідачу проводити будівельні роботи може призвести до порушення його прав орендаря користування земельною ділянкою.
ТОВ "АЙ СІ ТІ" у відзиві від 14.12.2016 просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу ТОВ "Профіл" без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від від 16.11.2016 №910/18807/16 залишити без змін, як таку, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України
До судового засідання від 14.12.2016 представник третьої особи -1 не з'явився, по дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Про його належне повідомлення свідчить залучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення № 09-33/50543/16.
Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
В силу частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги по даній справі, колегія суддів дійшла висновку розглядати справу у встановлений законодавством строк, за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені за наявними матеріалами даної справи.
Згідно частини 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі №910/18807/16 залишити без змін, виходячи з такого.
При розгляді позовної заяви судом першої інстанції встановлено, що позовні вимоги третьої особи ґрунтується на тому, що укладення спірного договору (угоди від 02.03.2016 № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 19.12.2007 за № 72-6-00472) відбулося з порушенням вимог чинного законодавства України. Зокрема заявник посилається на те, що:
- угоду укладено всупереч вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі": не у місячний термін з моменту закінчення строку дії договору та поновлено договір оренди земельної ділянки за наявності порушень обов'язків з його виконання з боку орендаря (останній не приступив до використання земельної ділянки у строк визначений договором);
- угоду укладено з порушенням Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням КМР від 28.02.2013 №63/120 (зі змінами та доповненнями), оскільки постійна комісія КМР, за наявності порушень з боку орендаря, не мала права погоджувати поновлення договору та мала обов'язок передати дане питання на розгляд КМР, і недотримання процедури тягне за собою недійсність угоди;
- угоду про поновлення підписано незважаючи на той факт, що за земельною ділянкою, яка є предметом спору, на підставі рішення КМР від 29.04.2015 № 46/1949, закріплено статус зеленої зони та віднесено до категорії земель рекреаційного призначення, будівництво на якій житлово-офісного центру заборонено.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка, що є предметом спору, огороджена бетонним парканом, на території якої знаходиться будівельна техніка та тимчасові споруди для будівельників, що заявник підтверджує залученими до заяви фотографіями місцевості.
Також, із наданих заявником та не спростованих відповідачами пояснень вбачається, що територія спірної земельної ділянки охороняється, проїзд через неї можливий лише з дозволу охорони, у зв'язку з чим заявник вважає, що має достатні підстави припустити про наявність намірів відповідача-2 розпочати будівельні роботи.
Крім того, слід звернути увагу і на те, що 19.12.2012 відповідач-2 отримав дозвіл на виконання будівельних робіт, та за відкритою інформацією з веб-сайту Держархбудінспекції України від 16.11.2016 вбачається, що дозвіл є чинним.
Як передбачено приписами ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Тобто, у разі побудови та набуття відповідачем-1 права власності на побудований об'єкт нерухомості, буде значно ускладнено виконання рішення щодо зобов'язання відповідача-2 повернути у розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) цю спірну земельну ділянку у первісному стані на підставі акту прийому-передачі, та, зокрема, оскільки набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду може мати наслідком зміну особи-власника земельної ділянки, на якій такий будинок/будівля/споруда знаходяться.
Крім того, місцевим господарським судом враховано обставини щодо планування будівництва об'єкту на спірній земельній ділянці (наявність інформації про чинний дозвіл на виконання будівельних робіт).
З огляду на наведене вище, за оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції, з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів третьої особи з самостійними вимогами щодо заявленого предмету позову, а також враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони здійснення будь-які робіт пов'язаних з будівництвом чи зведенням будь-яких об'єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці може утруднити захист порушених прав і інтересів в обраний при зверненні третьої особи з самостійними вимогами до суду спосіб, зокрема, у разі зміни власника земельної ділянки в порядку ст. 120 ЗК України, дійшов обґрунтованого висновку щодо заборони ТОВ "Профіл" здійснювати будь-які роботи пов'язані з будівництвом чи зведенням будь-яких об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:72:184:0060, розміром - 2396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) кв.м, розташованій на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва до набрання рішенням у справі №910/18807/16 законної сили.
Крім того, місцевим господарським судом правомірно відхилено доводи відповідачів щодо недоведеності третьою особою можливого утруднення виконання рішення суду в майбутньому, врахувавши обставини планування будівництва на спірній земельній ділянці, та, беручи до уваги також те, що окрім огородження парканом, на території знаходиться будівельна техніка, тимчасові споруди для будівельників та має місце чинний дозвіл на будівництво. Також, у випадку закінчення такого будівництва може мати наслідком зміна особи-власника спірної земельної ділянки.
Окремо, при вирішенні питання забезпечення позову, слід взяти до уваги і підтримку заяви ТОВ "АЙ СІ ТІ" про забезпечення позову керівником Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави (позивача по справі), в частині позиції третьої особи з самостійними вимогами щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з метою зупинення будівництва на спірній земельній ділянці, та у випадку задоволення позову Керівника Київської місцевої прокуратури №9 для можливості повернення земельної ділянки у стані, який існував на момент укладення оспорюваного договору.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, вказане не суперечить вимогам ст.ст. 66, 67 ГПК України.
Крім того, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 49, 66, 67, 91, 99, 101-106 ГПК Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі №910/18807/16 залишити без змін.
Матеріали оскарження №910/18807/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Л.В. Чорна
Т.І. Разіна
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2016 |
Оприлюднено | 20.12.2016 |
Номер документу | 63447337 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні