Постанова

від 01.12.2016 по справі 804/2300/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2016 рокусправа № 804/2300/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - Чуфарова Н.А., дов. від 11.01.16 № 311/Ч/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. у справі № 804/2300/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецолива"

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецолива" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області) від 17.11.2015 №0001782203, відповідно до якого з ТОВ "Укрспецолива" підлягає стягненню сума 890 281,24 грн., з них: 593 520,83 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість), 296 760,41 грн. - штрафна санкція.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу щодо порушення ТОВ "Укрспецолива" вимог податкового законодавства, оскільки господарська операція з контрагентом позивача - ТОВ «Монолитід» підтверджена належними первинними документами, що є підставою для формування податкового обліку Товариства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 червня 2016р. у справі № 804/2300/16 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що усі необхідні первинні документи щодо реальності проведеної господарської операції позивача з ТОВ «Монолитід» були надані відповідачу під час проведення перевірки у повному обсязі та описані відповідачем в акті перевірки, однак при прийняті не враховані. Разом з тим, саме наявність зазначеної первинної документації є умовою для визнання права на податковий кредит платника податків. При цьому податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від наявності чи відсутності його контрагентів за юридичною адресою, кількості співробітників, від звітування чи фактичної сплати останніми податку до бюджету.

Не погодившись з постановою суду, Криворізька північна ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 червня 2016 р. у справі № 804/2300/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник наполягає на тому, що суд першої інстанції не врахував, що підтверджувальні документи повинні відображати достовірну інформацію та підтверджувати реальність виконаної операції, проте надані до перевірки ТОВ «Укрспецолива» первинні документи не дозволяють встановити фактичних виконавців робіт та не містять жодної інформації про причетність ТОВ «Монолитід» до фактичного надання послуг по профілактичній діагностиці та обслуговуванню обладнання, зазначених в актах надання послуг за червень 2015 року.

Також скаржник зазначає, що за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів необхідних для ведення господарської діяльності, оскільки ТОВ «Монолитід» звітність по податку на прибуток за 2014 рік надано з прочерками, остання звітність з ПДВ надана за травень 2015 року, а свідоцтво платника анульовано 22 вересня 2015 року за рішенням контролюючого органу (причина анулював 36 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), що ставить під сумнів факт здійснення вказаним суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності, яким є неспеціалізована оптова торгівля, що не відповідає фактичному, вказаному в договорі та актах надання послуг (профілактика та діагностика та обслуговування обладнання) виду діяльності.

Скаржник зауважує, що відповідно до зареєстрованих податкових накладних на придбання та реалізацію товарів (робіт, послуг) за червень 2015 року встановлено, що платник податків ТОВ «Монолитід» придбавав у постачальників одні групи товарів (продовольчі товари: цукор, дріжджі, маргарин, ванілін, крохмаль, глазур, патока, повидло тощо), а реалізував зовсім інші (рейка, шпала, шайба, шуруп, електрощітка, труби, контейнери, саль, обладнання, деталі та інші ТМЦ, ремонт техніки, юридичні, консультаційні, клінінгові послуги, профілактична діагностика та обслуговування технологічного обладнання, надання транспортних послуг самоскидами, розробка робочого проекту, монтаж, наладка та введене в експлуатацію з підключенням до пульту центра, послуги механізмів з ГЗМ виконавця капітальний ремонт тощо).

Крім того скаржник посилається на те, що діяльність ТОВ «Монолитід» за червень 2015 перевірена Криворізькою південною ОДПІ та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 у справі № 804/8010/15 апеляційну скаргу Криворізької південної ОДПІ задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позові вимог ТОВ «Монолитід» відмовлено.

ТОВ "Укрспецолива" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що надані документи в достатньому обсягу підтверджують фактичне отримання придбаних послуг та їх використання у господарський діяльності позивача, та на залишення судом першої інстанції поза увагою презумпції, яку встановлено ст.204 ЦК України, а саме презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнано судом недійсним.

Представники позивача своїм процесуальним право на участь в судовому засіданні не скористались, замість цього звертались до суду з клопотаннями ( 16.11.16 № 36275/16, та 1.12.16) про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю часу для підготовки додаткових пояснень. Крім письмових заперечень на апеляційну скаргу, позивач будь -яких інших додаткових доказів до справи не направляв, в зв'язку з чим судова колегія розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представником відповідача в судовому засіданні надані пояснення щодо доводів апеляційної скарги, зазначено на підстави, за яких ця скарга підлягає задоволенню.

З урахуванням наявних матеріалів справи, пояснень представника відповідача, суд зауважує, що обставини, пов'язані з проведенням Криворізькою північною ОДПІ документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укрспецолива" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Монолитід» за червень 2015 року (акт № 385/04-83-22-02/33264625 від 16.10.2015, а. с.34-46), встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цього порушення та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення (а. с.47) та результати процедури адміністративного оскарження відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 червня 2016 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Товариством податкового кредиту з ПДВ, сплаченого в ціні придбання послуг згідно правочину, укладеного з контрагентом - ТОВ «Монолитід», і про заниження в зв'язку з цим податку на додану вартість.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Криворізької північної ОДПІ підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків вищевказаного акту перевірки від 16.10.2015 Товариством порушено п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (ПДВ) за червень 2015 року на 593 520,83 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані неможливістю підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача по придбанню послуг у контрагента-постачальника - ТОВ «Монолитід».

Колегія суддів, переглянути судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги у відповідності ст.195 КАС України, додатково зазначає, що Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 6 березня 2008 р. зауважив, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За визначенням, наведеним п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно положень статті 3 Статуту ТОВ "Укрспецолива" діяльність Товариства, згідно видів економічної діяльності (КВЕД): виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей; оптова торгівля хімічними продуктами тощо. Предметом діяльності Товариства, є: виробництво спеціальних олив промислового призначення; розробка та впровадження ресурсозберігаючих та екологічних технологій, переробка вторинних ресурсів; збирання, заготівля сировини для виготовлення окремих видів олив, неотруйних хімічних компонентів (а. с.21-31).

У бухгалтерській довідці Товариства наведений перелік технологічного обладнання, вузлів і механізмів, що підлягає діагностиці на 01.06.2015 (а. с.77, 78).

Як свідчать матеріали справи, 29.05.2015 між ТОВ "Укрспецолива" (Замовник) та ТОВ «Монолитід» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 30/05 (далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надати послуги з профілактичної діагностики та обслуговування обладнання в порядку та на умовах визначених цим договором (а. с.47-50).

Згідно п.2.1 Договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах по наданих послугах.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У доказ реальності господарської операції за вищевказаним договором про надання послуг від 29.05.2015 № 30/05 позивачем надані суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, рахунків (а. с.48-64, 69-76).

Форма актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) законодавчо не затверджена, але для надання юридичної сили і доказовості первинним документам, останні повинні мати певні обов'язкові реквізити, які у сукупності дають змогу встановити вид наданих послуг, їх обсяг та факт їх прийняття.

При цьому вказані копії первинних документів - актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які згідно п.2.1 Договору визначають вартість послуг та факт їх надання, містять лише загальну назву виду послуги: «профілактична діагностика та обслуговування» і її вартість.

За таких обставин, а також враховуючи значну кількість різного виду обладнання у ТОВ «Укрспецолива» (а. с.77, 78), сторони Договору, не зазначаючи в жодному, наданому позивачем, первинному документі (ані в Договорі, ані в рахунках, ані в актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) безпосередньої назви самого обладнання, яке за завданням, передбаченим у п.1.1 Договору, мав обслужити Виконавець, позбавляють можливості встановити факт надання ТОВ «Монолитід» послуг з профілактичної діагностики та обслуговування обладнання Товариства.

Тобто, пересвідчитись у отриманні позивачем вищевказаних послуг від контрагента-постачальника не уявляється можливим, оскільки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які, у контексті даних господарських правовідносин є первинними документами, що підтверджують факт надання послуг, не містять конкретизації наданої послуги, а інших первинних документів, які б підтверджували безпосередньо надані послуги позивачем суду не надано.

При цьому колегія суддів зауважує, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх інших реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як зазначено вище, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником валових витрат та податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Також додатково на користь висновків про відсутність факту здійснення вищевказаної господарської операції свідчить відсутність пояснень позивача причин укладення договору про надання послуг з профілактичної діагностики та обслуговування обладнання Товариства з наданням підтверджуючих документальних доказів, якими у даному випадку могли б бути дефектні акти (відомості), які б свідчили про виниклу необхідність діагностики або обслуговування обладнання ТОВ «Укрспецолива».

З огляду на викладене та з огляду на ненадання позивачем доказів на спростування висновків акту перевірки від 16.10.2015, складеного відповідачем, колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини у сукупності не можуть свідчити про реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Монолитід» за договором про надання послуг від 29.05.2015 №30/05.

Разом з тим, колегія суддів не вважає такими, що впливають на висновок щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Монолитід» за договором про надання послуг від 29.05.2015 № 30/05, дані податкової звітності ТОВ «Монолитід», оскільки докази того, що на момент формування позивачем податкового кредиту ТОВ «Монолитід» не мало статусу платника ПДВ, відсутні.

Відсутність же звітування вказаного платника податку, як вірно зазначено судом, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з ПДВ позивачу.

Як і не може бути такою підставою така окрема обставина як діяльність контрагента позивача у перевірений період з придбання продовольчих товарів, а продаж непродовольчих товарів, робіт та послуг.

Щодо посилань податкового органу на відсутність у ТОВ «Монолитід» основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів необхідних для ведення господарської діяльності, то відповідачем не доведено, що для реалізації господарської операції, яка являється предметом дослідження у даній справі, необхідним для Виконавця за Договором є наявність перелічених умов.

Крім того, колегія суддів зазначає про безпідставність посилання скаржника на судові рішення у справі № 804/8010/15, оскільки предметом дослідження у вказаній справі були господарські операції ТОВ «Монолитід» з ТОВ «Імперіал Плюс ЛТД» (а. с.89), а не ТОВ «Монолитід» з «Укрспецолива».

Тим не менш, навіть враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької північної ОДПІ від 17.11.2015 № 0001782203, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 890 281,24 грн., з них: 593 520,83 грн. - за основним платежем, 296 760,41 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с.47).

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 червня 2016 р. у справі № 804/2300/16 з прийняттям нової - про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 червня 2016 р. у справі № 804/2300/16 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 червня 2016р. у справі № 804/2300/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко