Рішення

від 16.12.2016 по справі 370/1173/14-ц

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 370/1173/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2016 р. Макарівський районний суд Київської області

у складі: судді Мазки Н.Б.

із секретарем Левченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Макарівського району Київської області цивільну справу за позовом

Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, TOB «Карон Парон», TOB «Ландін», ОСОБА_29 про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

В с т а н о в и в :

Позивач заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив: - визнати незаконними і скасувати розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації №№ 1523, 1522, 1520, 1519, 1518, 1524, 1525? 1526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539, 1516, 1503, 1513, 1515, 1517, 1541 від 27.11.2008 року «Про припинення права постійного користування та зміну цільового призначення земельної ділянки»; - визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації від 14.05.2009 року №760 «Про безоплатну передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Гавронщинської сільської ради» в частині передачі земельних ділянок у власність відповідачам; - визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки відповідачів, видані на підставі вказаного вище розпорядження; - визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім'я ОСОБА_28, ТОВ «Карон Парон», ТОВ «Ландін», ОСОБА_29, та витребувати з незаконного володіння вказаних осіб ці земельні ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України, посилаючись на те, що на виконання судових рішень, розпорядженнями голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 27.11.2008 року №№ 1523, 1522, 1520, 1519, 1518, 1524, 1525, 1526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539, 1516, 1503, 1513, 1515, 1517, 1541 «Про припинення права постійного користування та зміну цільового призначення земельної ділянки» було затверджено 27 «Проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Макарівське лісове господарство» в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області», вилучено із постійного користування ДП «Макарівське лісове господарство» (Макарівське лісництво, квартал 96 виділи 3, 4, 5, 6, 9) 27 земельних ділянок площею 0,99 га кожна (ліси), розташованих на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області; змінено цільове призначення зазначених земельних ділянок, із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та віднесено їх до земель запасу.

У подальшому, розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації №760 від 14.05.2009 року вищевказані земельні ділянки передані у власність ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_4 JI.B., ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_15, ОСОБА_32, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_33, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27

На підставі зазначеного розпорядження вказані громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки відповідно площею 0,99 га кожна в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району для ведення особистого селянського господарства.

Надалі вказані земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу перейшли до ОСОБА_28, ОСОБА_29, а також увійшли до статутних фондів ТОВ «Карон Парон» та ТОВ «Ландін».

Судові рішення, які стали підставою для винесення первинних розпоряджень ОСОБА_1 ОДА про припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Макарівське лісове господарство» та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу, були скасовані, відповідно на даний час підстави для прийняття спірних розпоряджень обласної державної адміністрації відпали, а тому спірні рішення та державні акти мають бути скасовані та визнані недійсними, як такі, що прийняті і видані на підставі незаконного судового рішення.

ОСОБА_24 того, проведеною прокуратурою Київської області перевіркою встановлено, що прийняття розпоряджень щодо вилучення, зміни цільового призначення та передачі земельних ділянок у власність проведено всупереч вимогам чинного законодавства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року №610-р «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок, було зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

Таким чином, станом на момент прийняття обласною адміністрацією спірних розпоряджень діяли положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року №610-р, дія якого поширюється на ДП «Макарівське лісове господарство», оскільки відповідно до ст.28 ЛК України центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через його територіальні органи та орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки ОСОБА_24.

Відповідно до ч.9 ст.149 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття обласною адміністрацією спірних розпоряджень) лише Кабінет Міністрів України мав право вилучати лісові ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб. В даному ж випадку, обласною адміністрацією в один день вилучено лісові землі, які знаходяться в одному кварталі Макарівського лісництва, загальною площею 27,38 га.

При прийнятті спірних розпоряджень порушено вимоги законодавства при зміні цільового призначення земельних ділянок, а саме: порушено порядок зміни цільового призначення земельних ділянок.

Згідно ст.207 ЗК України, відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Однак, в порушення ст.207 ЗК України втрати лісогосподарського виробництва у зв'язку з вилученням лісових земель для нелісогосподарських потреб не нараховувались та не сплачувались.

Відповідно до ст.388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Підпунктом 3 ч.1 ст.388ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знач (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, які він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Прийняття ОСОБА_1 ОДА незаконних розпоряджень про припинення права постійного користування та зміни цільового призначення земельних ділянок, вилучення із земель державної власності спірних земельних ділянок, зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення є свідченням невизнання права державної власності на спірні земельні ділянки в особі Кабінету Міністрів України, які в силу вимог ст.57 ЛК України та ст.149 ЗК України наділений повноваженнями щодо розпорядження ними.

Відповідно до ст.392 ЦК України, Кабінет Міністрів України як уповноважений орган може пред'явити позов про визнання права власності за державою на ці земельні ділянки.

Земельні ділянки вибули з державної власності всупереч законодавства та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для витребування їх із чужого незаконного володіння на користь держави.

Позивач вважає, що оскільки позовні вимоги стосуються визнання недійсними розпоряджень та актів, що стосуються одного й того є майна - спірних земельних ділянок, що має наслідком повернення цього майна законному власнику, то згідно із ст.15, 16, 126 ЦПК України ці вимоги необхідно розглядати в одній справі.

Строк позовної давності не пропущено, оскільки приписами п.4 ч.1 ст.268 ЦК України встановлено, що на вимогу власника або іншої особи визнання незаконним правого акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки ОСОБА_24 або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність не поширюється.

Однак, відповідно до ч.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» №4176-1У від 20.12.2011 року, пункт ; ч.1 ст.268 ЦК України було виключено.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 20.12.2011 року №4176-1У передбачено, що цей ОСОБА_34 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. ОСОБА_34 офіційно опублікований в газеті «Голос України» №6 від 14.01.2012 року.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2011 року №4176-1У визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом, про визнання незаконним правого акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки ОСОБА_24 або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Позивач вважає, що виходячи з приписів Закону України №4176-1У від 20.12.2011 року на день звернення до суду строк позовної давності не сплив.

В судовому засіданні прокурор Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_35 позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Будучи належним чином повідомленими представники відповідачів ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ДП «Макарівське лісове господарство», Макарівської районної державної адміністрації, відповідачі ОСОБА_36, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_5, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явились, не повідомили поважність причин неявки.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 ЦПК України, у разі не повідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

Відповідачі ОСОБА_39, ОСОБА_20, ОСОБА_22 ОСОБА_23, ОСОБА_40, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_41, ОСОБА_8, ОСОБА_42, ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_21, судові повістки, які надсилались на останню відому судові адресу, оскільки відсутні заяви відповідачів про зміну місця проживання або місцезнаходження, і які повернулись до суду, тому відповідно до вимог ст.77 ЦПК України судові повістки вважаються доставленими навіть, якщо особи за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідачка ОСОБА_30, померла, спадкоємці відсутні; ОСОБА_33 помер, спадкоємці відсутні.

Відповідачка ОСОБА_29 надіслала клопотання про розгляд справи у її відсутність, в задоволенні позову просила відмовити.

Представник відповідачів ТОВ «Карон Парон», ТОВ «Ландін» - ОСОБА_43 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні у зв'яжу з пропуском позивачем строку позовної давності.

Встановлено, що згідно постанови Макарівського районного суду від 10.09.2008 року у справі №2-а-347 задоволено позов ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_30, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_32, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_13, визнано протиправною відмову ОСОБА_1 обласної державної адміністрації в затвердженні проекту землеустрою та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок площею 0,99 га для кожного із вказаних громадян (всього двадцять одна земельна ділянка) в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області. Зобов'язано ОСОБА_1 ОДА прийняти розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Макарівське лісове господарство» та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу Гавронщинської сільської ради із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району, вилучити 21 земельну ділянку площею 0,99 га кожна у ДП «Макарівське лісове господарство» (Макарівське лісництво, квартал 96 виділ 5) та віднести її до земель запасу сільськогосподарського призначення на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області. Макарівській РДА після прийняття відповідного розпорядження ОСОБА_1 ОДА надати дозвіл вищезазначеним громадянам на приватизацію даної земельної ділянки для ведення ОСГ.

Постановами Макарівського районного суду Київської області від 10.09.2008 року у справах №2-а-325, №2-а-327, №2-а-321, від 24.09.2008 року у справах №2-а-333, №2-а-335, від 18.09.2008 року у справі №2-а-329 задоволені позови ОСОБА_23, ОСОБА_33, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_26

На виконання зазначених вище судових рішень, розпорядженнями голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 27.11.2008 року №№1523, 1522, 1520, 1519, 1518, 1524, 1525, 1526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539, 1516, 1503, 1513, 1515, 1517, 1541 «Про припинення права постійного користування та зміну цільового призначення земельної ділянки» затверджено 27 «Проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельної ділянки ДП «Макарівське лісове господарство» в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області», вилучено із постійного користування ДП «Макарівське лісове господарство» (Макарівське лісництво, квартал 96 виділи 3, 4, 5, 6, 9) 27 земельних ділянок площею 0,99 га кожна (ліси), розташованих на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області; змінено цільове призначення зазначених земельних ділянок, із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та віднесено їх до земель запасу.

Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації №760 від 14.05.2009 року вищевказані земельні ділянки передані у власність ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_15. ОСОБА_32, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9. ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_33, ОСОБА_24, ОСОБА_44, ОСОБА_26, ОСОБА_27

На підставі зазначеного розпорядження вказані вище громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №370908. ЯИ №370898, ЯИ №370881, ЯИ №370891, ЯИ №370890, ЯИ №370901, ЯИ №370883, ЯИ №370878, ЯИ №370897, ЯИ №370904, ЯИ №370882, ЯИ №370885, ЯИ №370888, ЯИ №370902, ЯИ №370889, ЯИ №370877, ЯИ №370899, ЯИ №370886, ЯИ №370884, ЯИ №370887, ЯИ №370905, ЯИ №370895, ЯИ №370879, ЯИ №370876, ЯИ №370894, ЯИ №370896, ЯИ №370906 відповідно на земельні ділянки площею 0,99 га кожна в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району для ведення особистого селянського господарства.

Згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.03.2014 року, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,99 га, що належала ОСОБА_33, становить 426690.00 гривен. Всі інші спірні земельні ділянки є аналогічними як за площею, так і за цільовим призначенням, відповідно ринкова вартість всіх земельних ділянок становить 11520630.00 гривен.

На підставі договорів купівлі-продажу від 02.07.2009 року та від 03.07.2009 року №1771, №1762, №1869, №1764, №1765, №1773, №1871, №1872, №1775, №1758, №1760, №1761, №1875, №1877, №1868, №1866, №1867, №1876, №1873, №1769, №1768, №1863, №1772, №1774, №1763, №1870, №1766 право власності на спірні земельні ділянки перейшло до ОСОБА_28, про що на вищевказаних державних актах зроблені відповідні відмітки.

ОСОБА_28 об'єднані вищевказані земельні ділянки та 05.08.2009 року отримано нові державні акти на право власності на земельні ділянки площею 2,970 га серія ЯД №924046 (на підставі договорів №№1758, 1876, 1763), площею 2,421 га серія ЯД №924047 (на підставі договору №1762, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_19С.), площею 2,970 га серія ЯД №924049 (на підставі договорів №№1775, 1869, у тому числі увійшли і земельні ділянки площами по 0,99 га кожна, що належали ОСОБА_15 і ОСОБА_16В.), площею 1,98 га серія ЯД №924040 (на підставі договорів №№1761, 1764), площею 1,980 га серія ЯД №924048 (на підставі договорів №№1872, 1771), площею 2.634 га серія ЯД №924050 (на підставі договорів №№1868, 1768), площею 1,98 га серія ЯД №924106 (на підставі договорів №№1866, 1769), площею 1.98 га серія ЯД №924102 (на підставі договору №1765, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_10М.), площею 1,98 га серія ЯД №924104 (на підставі договорів №№1760, 1877), площею 1,98 га серія ЯД №924103 (на підставі договорів №№1875, 1863 ), площею 1.98 га серія ЯД № 924041 (на підставі договорів №№ 1873, 1774), площею 1,98 га серія ЯД №924043 (на підставі договорів №№1867, 1871), площею 1,98 га серія ЯД №924044 (на підставі договорів №№1766, 1773), площею 1,98 га серія ЯД №924045 (на підставі договору №1772, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_33О.), площею 1,98 га серія ЯД №924042 (на підставі договору №1870, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_26О.)

Вище перелічені земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222781800:02:001:0223 (увійшли дві земельні ділянки площами по 0,99 га кожна, що належали ОСОБА_15 і ОСОБА_16В.); 3222781800:02:001:0216 площею 1,9815 га; 3222781800:02:001:0217 площею 1,9811 га; 3222781800:02:001:0219 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_26О.); 3222781800:02:001:0221 площею 1,9818 га; згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Карон Парон» №21/12-11 від 21.12.2011 року, перейшли до статутного фонду цього товариства. Відповідно, ТОВ «Карон Парон» видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки 23.05.2012 року серії ЯМ № 543443, ЯМ №583641, 11.12.2012 року серії ЯЙ № 938775, ЯЙ №938774. ЯЙ №938776.

Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222781800:02:001:0224 площею 1,9808 га; 3222781800:02:001:0225 площею 1,9814 га; 3222781800:02:001:0226 площею 2,6271 га; 3222781800:02:002:0031 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_10М.); 3222781800:02:002:0032 площею 1,9803 га; 3222781800:02:001:0218 площею 1,9811 га; 3222781800:02:001:0220 площею 1,9810 га; 3222781800:02:001:0222 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_40О.), згідно протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Ландін» № 5 від 20.10.2011 року та №6 від 14.12.2011 року, перейшли до статутного фонду цього товариства. Відповідно, ТОВ «Ландін» видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки 23.05.2012 року серії ЯМ №583642 , 11.12.2012 року серії ЯЙ №938783, ЯЙ №938784, ЯЙ №938786, ЯЙ №938788, ЯЙ №938785, ЯЙ №938789, ЯЙ №938782.

А земельні ділянки з кадастровими номерами 3222781800:02:002:0034 площею 2,970 га та 3222781800:02:002:0033 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_45), за інформацією управління Держземагенства у Макарівському районі від 24.02.2014 року №01-12/343, на підставі договорів купівлі-продажу від 20.12.2011 року №№3065, 3060 ОСОБА_28, відчужено на користь ОСОБА_29, про що на державних актах на право власності серії ЯД №924046, ЯД №924047 31.01.2012 року проставлено відмітку про перехід права власності.

Згідно ухвал Вищого адміністративного суду України від 22.09.2010 року у справі №2-а-347, від 21.11.2012 року у справі №2-а-325, від 04.12.2013 року у справі №2-а-329 змінено постанови Макарівського районного суду Київської області та зобов'язано ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо можливого затвердження проекту землеустрою про припинення права постійного користування земельної ділянки державного підприємства «Макарівське лісове господарство» та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу Гавронщинської сільської ради із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району».

Постановами ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 року у справі №2-а-327, від 24.11.2011 року у справі №2-а-333, від 17.02.2010 року у справі №2-а-335 змінені постанови Макарівського районного суду Київської області.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає не задоволенню за таких обставин.

Предметом спору є розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації №№ 1523, 1522, 1520, 1519, 1518, 1524, 1525, 1526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539, 1516, 1503, 1513, 1515, 1517, 1541 від 27.11.2008 року; розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації від 14.05.2009 року №760.

Представником відповідачів ТОВ «Карон Парон», ТОВ «Ландін» заявлено про застосування позовної давності.

На думку позивача, який вважає, що виходячи з приписів Закону України №4176-1У від 20.12.2011 року ним на день звернення до суду: 19.05.2014 року, строк позовної давності не сплив, що є помилковим судженням, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Вимогами ч.1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Статтею 36 1 Закону України «Про прокуратуру» та ч.2 ст.45 ЦПК України передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 ч.2 ст.45 ЦПК України).

Стаття 46 ЦПК України регламентує процесуальні права прокурора як особи, якій законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, а саме ч.1 цієї статті передбачено, що органи та інші особи, які відповідно до статті 45 ЦПК України звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Частинами 3, 4 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У справі відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

Положеннями ст.268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у п.4 ч.1 цієї статті зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки ОСОБА_15 або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Згідно з п.п.2 п.2 розділу І Закону України від 20.12.2011 року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» пункт 4 ч.1 ст.268 ЦК України виключено. ОСОБА_34 набрав чинності 15.01.2012 року.

Відповідно до п.5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4176-VI протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки ОСОБА_15 або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Згідно вимог ч.1, 3 ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

Положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю направлене на захист прав власників та інших осіб від держави.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Отже, з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень положення пункту 4 ч.1 ст.268 ЦК України не поширюється на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

На такі позови поширюється положення ст.257 ЦК України щодо загальної позовної давності, а на підставі ч.1 ст.261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень, в тому числі Кабінету Міністрів України, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 року №6-178цс15, 16.09.2015 року №6-68цс15, до таких висновків дійшов і суд касаційної інстанції в ухвалі від 07.10. 2015 року №6-18087св15.

Таким чином, в позові слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності, оскільки станом на час звернення позивача до суду : 19.05.2014 року, сплив строк оскарження спірних розпоряджень.

Керуючись ст.256, 257, ч.3, 4 ст.267, ст.268 ЦК України, ч.2 ст.45, ст.213-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову.

Повний текст рішення буде складений 21.12.2016 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя