Ухвала

від 13.12.2016 по справі 820/959/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р.Справа № 820/959/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016р. по справі № 820/959/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Харківхолодмаш», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.08.2014 року, № НОМЕР_2 від 29.09.2014 року та № НОМЕР_3 від 03.02.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 року по справі № 820/959/16 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено позапланові документальні невиїзні перевірки суб'єкта господарювання ПАТ «Харківхолодмаш» (код ЄДРПОУ 14307966) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» за періоди з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року, на підставі яких складені акти № 2741/20-38-22-01-04/14307966 від 07.08.2014 року, № 3044/20-38-22-05-08/14307966 від 10.09.2014 року, № 110/20-38-22-05-08/14307966 від 16.01.2015 року. Висновки, що викладені в актах слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 28.08.2014 року, № НОМЕР_2 від 29.09.2014 року та № НОМЕР_3 від 03.02.2015 року.

Не погодившись з прийнятим відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з адміністративним позовом про його скасування до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки встановлені фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Колегія суддів встановила, що Публічне акціонерне товариство «Харківхолодмаш», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 14307966, перебуває на обліку як платник податків.

На підставі наказу № 1176 від 04.08.2014 року, виданого Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (нині Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області), відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства «Харківхолодмаш», код ЄДРПОУ - 14307966, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Укрінвестальянс» (код ЄДРПОУ 38385065) за грудень 2013 року, березень 2014 року.

Результати перевірки відображені в акті № 2741/20-38-22-01-04/14307966 від 07.08.2014 року (т. 1 а.с. 9-37).

Як вбачається зі змісту висновків перевірки, позивачем - ПАТ «Харківхолодмаш», порушено п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 1 495 597,00 грн., а саме: у грудні 2013 року на суму 1 144 780,00 грн., у березні 2014 року на суму 350 817,00 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.09.2014 року, яким ПАТ «Харківхолодмаш» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 243 395,50 грн., з яких 1 495 597,00 грн. - основний платіж, 747 798,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с. 8).

Також, на підставі наказу № 1258 від 22.08.2014 року, виданого Основ'янською ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Харківхолодмаш», код ЄДРПОУ - 14307966, щодо фінансово-господарських відносин із платником податків ТОВ "Укрінвестальянс" (код ЄДРПОУ 38385065) за квітень 2014 року.

Результати перевірки відображені в акті № 3044/20-38-22-05-08/14307966 від 10.09.2014 року (т. 1 а.с. 47-67).

За результатами перевірки, позивачем - ПАТ «Харківхолодмаш», порушено ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України від № 996-ХІV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05.06.1995 року в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановленими відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п. 44.1 ст. 44 з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 230 400,00 грн., у т.ч. за квітень 2014 року у сумі 230 400,00 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від від 29.09.2014 року, яким ПАТ «Харківхолодмаш» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 345 600,00 грн., з яких 230 400,00 грн. - основний платіж, 115 200,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с. 46).

На підставі наказу № 1925 від 23.12.2014 року, виданого Основ'янською ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Харківхолодмаш», код ЄДРПОУ - 14307966, щодо фінансово-господарських відносин із платником податків ТОВ «Укрінвестальянс» (код ЄДРПОУ 38385065) за травень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом № 110/20-38-22-05-08/14307966 від 16.01.2015 року (т. 1 а.с. 69-85).

З висновків перевірки вбачається, що позивачем - ПАТ «Харківхолодмаш», порушено ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України №996-ХІV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановленими відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п. 44.1 ст. 44 з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 216 000,00 грн., у т.ч. за травень 2014 року у сумі 216 000,00 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 03.02.2015 року, яким ПАТ «Харківхолодмаш» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 324 000,00 грн., з яких 216 000,00 грн. - основний платіж, 108 000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с. 68).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в актах № 2741/20-38-22-01-04/14307966 від 07.08.2014 року, № 3044/20-38-22-05-08/14307966 від 10.09.2014 року, № 110/20-38-22-05-08/14307966 на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегією суддів встановлено наступне:

Судовим розглядом в суді першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 38385065).

Так, 04.12.2013 року між позивачем та ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» укладено договір купівлі-продажу № 04122013, відповідно до якого продавець (ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД»), зобов'язується передати у власність покупця (ПАТ «Харківхолодмаш»), а покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2013 року (товар) в порядку та умовах, передбачених договором. (т. 2 а.с. 17-18).

Колегія суддів відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

Факт придання олії соняшникової підтверджується складеними контрагентом позивача:

- видатковими накладними № 18 від 04.12.2013 року на суму 286 608,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47768,00 грн.), №19 від 05.12.2013 р. на суму 273672,00 грн. (у т.ч. ПДВ 45612,00 грн.), №20 від 05.12.2013 р. на суму 248472,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41412,00 грн.), №21 від 05.12.2013 р. на суму 250992,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41832,00 грн.), №22 від 07.12.2013 р. на суму 286272,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47712,00 грн.), №23 від 08.12.2013 р. на суму 225792,00 грн. (у т.ч. ПДВ 37632,00 грн.), №24 від 09.12.2013 р. на суму 302400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50400,00 грн.), №25 від 09.12.2013 р. на суму 232008,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38668,00 грн.), №26 від 09.12.2013 р. на суму 230832,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38472,00 грн.), №27 від 10.12.2013 р. на суму 289296,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48216,00 грн.), №28 від 10.12.2013 р. на суму 248304,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41384,00 грн.), №29 від 10.12.2013 р. на суму 252840,00 грн. (у т.ч. ПДВ 42140,00 грн.), №30 від 11.12.2013 р. на суму 231336,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38556,00 грн.), №31 від 12.12.2013 р. на суму 233016,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38836,00 грн.), №32 від 12.12.2013 р. на суму 244104,00 грн. (у т.ч. ПДВ 40684,00 грн.), №33 від 13.12.2013 р. на суму 334824,00 грн. (у т.ч. ПДВ 55804,00 грн.), №34 від 14.12.2013 р. на суму 350280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 58380,00 грн.), №35 від 16.12.2013 р. на суму 304080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50680,00 грн.), №36 від 16.12.2013 р. на суму 305088,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50848,00 грн.), №37 від 17.12.2013 р. на суму 298872,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49812,00 грн.), №38 від 17.12.2013 р. на суму 341208,00 грн. (у т.ч. ПДВ 56868,00 грн.), №39 від 17.12.2013 р. на суму 236040,00 грн. (у т.ч. ПДВ 39340,00 грн.), №40 від 20.12.2013 р. на суму 257880,00 грн. (у т.ч. ПДВ 42980,00 грн.), №41 від 21.12.2013 р. на суму 304080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50680,00 грн.), №42 від 21.12.2013 р. на суму 300384,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50064,00 грн.);

- рахунками на оплату №16 від 04.12.2013 р. на суму 286608,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47768,00 грн.), №17 від 05.12.2013 р. на суму 273672,00 грн. (у т.ч. ПДВ 45612,00 грн.), №18 від 05.12.2013 р. на суму 248472,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41412,00 грн.), №19 від 05.12.2013 р. на суму 250992,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41832,00 грн.), №20 від 07.12.2013 р. на суму 286272,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47712,00 грн.), №21 від 08.12.2013 р. на суму 225792,00 грн. (у т.ч. ПДВ 37632,00 грн.), №22 від 09.12.2013 р. на суму 302400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50400,00 грн.), №23 від 09.12.2013 р. на суму 232008,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38668,00 грн.), №24 від 09.12.2013 р. на суму 230832,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38472,00 грн.), №25 від 10.12.2013 р. на суму 289296,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48216,00 грн.), №26 від 10.12.2013 р. на суму 248304,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41384,00 грн.), №27 від 10.12.2013 р. на суму 252840,00 грн. (у т.ч. ПДВ 42140,00 грн.), №28 від 11.12.2013 р. на суму 231336,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38556,00 грн.), №29 від 12.12.2013 р. на суму 233016,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38836,00 грн.), №30 від 12.12.2013 р. на суму 244104,00 грн. (у т.ч. ПДВ 40684,00 грн.), №31 від 13.12.2013 р. на суму 334824,00 грн. (у т.ч. ПДВ 55804,00 грн.), №32 від 14.12.2013 р. на суму 350280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 58380,00 грн.), №33 від 16.12.2013 р. на суму 304080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50680,00 грн.), №34 від 16.12.2013 р. на суму 305088,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50848,00 грн.), №35 від 17.12.2013 р. на суму 298872,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49812,00 грн.), №36 від 17.12.2013 р. на суму 341208,00 грн. (у т.ч. ПДВ 56868,00 грн.), №37 від 17.12.2013 р. на суму 236040,00 грн. (у т.ч. ПДВ 39340,00 грн.), №38 від від 20.12.2013 р. на суму 257880,00 грн. (у т.ч. ПДВ 42980,00 грн.), №39 від 21.12.2013 р. на суму 304080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50680,00 грн.), №40 від 21.12.2013 р. на суму 300384,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50064,00 грн.);

- податковими накладними №2 від 04.12.2013 р. на суму 286608,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47768,00 грн.), №3 від 05.12.2013 р. на суму 273672,00 грн. (у т.ч. ПДВ 45612,00 грн.), №4 від 05.12.2013 р. на суму 248472,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41412,00 грн.), №5 від 05.12.2013 р. на суму 250992,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41832,00 грн.), №7 від 07.12.2013 р. на суму 286272,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47712,00 грн.), №8 від 08.12.2013 р. на суму 225792,00 грн. (у т.ч. ПДВ 37632,00 грн.), №9 від 09.12.2013 р. на суму 302400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50400,00 грн.), №10 від 09.12.2013 р. на суму 232008,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38668,00 грн.), №11 від 09.12.2013 р. на суму 230832,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38472,00 грн.), №13 від 10.12.2013 р. на суму 289296,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48216,00 грн.), №14 від 10.12.2013 р. на суму 248304,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41384,00 грн.), №16 від 10.12.2013 р. на суму 252840,00 грн. (у т.ч. ПДВ 42140,00 грн.), №17 від 11.12.2013 р. на суму 231336,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38556,00 грн.), №18 від 12.12.2013 р. на суму 233016,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38836,00 грн.), №19 від 12.12.2013 р. на суму 244104,00 грн. (у т.ч. ПДВ 40684,00 грн.), №20 від 13.12.2013 р. на суму 334824,00 грн. (у т.ч. ПДВ 55804,00 грн.), №22 від 14.12.2013 р. на суму 350280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 58380,00 грн.), №23 від 16.12.2013 р. на суму 304080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50680,00 грн.), №24 від 16.12.2013 р. на суму 305088,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50848,00 грн.), №25 від 17.12.2013 р. на суму 298872,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49812,00 грн.), №27 від 17.12.2013 р. на суму 341208,00 грн. (у т.ч. ПДВ 56868,00 грн.), №26 від 17.12.2013 р. на суму 236040,00 грн. (у т.ч. ПДВ 39340,00 грн.), №29 від від 20.12.2013 р. на суму 257880,00 грн. (у т.ч. ПДВ 42980,00 грн.), №30 від 21.12.2013 р. на суму 304080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50680,00 грн.), №31 від 21.12.2013 р. на суму 300384,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50064,00 грн.), (т.2 а.с.19-93);

- платіжними дорученнями №2085 від 03.01.2014 р. на суму 185505,54 грн., №2059 від 20.12.2013 р. на суму 1156881,60 грн., №2048 від 17.12.2013 р. на суму 950573,76 грн., №2042 від 12.12.2013 р. на суму 825346,00 грн., №2029 від 04.12.2013 р. на суму 231762,80 грн. (т.3 а.с.102-106);

- також товаро-транспортними накладними (т.2 а.с.94-116).

В подальшому олію соняшникову нерафіновану передано позивачем за договорами купівлі-продажу № 1212/01 від 12.12.2013 року та № 0512/01 від 05.12.2013 року Компанії Oleos Trading Limited, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договорами купівлі-продажу № 1212/01 від 12.12.2013 року, № 0512/01 від 05.12.2013 року, електронними митними деклараціями МД-2№ ЕК10ДР 504010000/2014/000046, МД-2№ ЕК10ДР 504010000/2014/000047, МД-2№ ЕК10ДР 504010000/2014/000048 від 01.08.2014 року, посвідченнями якості, актами звірки поставок ті відвантажень олії рослинної, інвойсами (т. 2 а.с. 120-169).

Крім того, між ПАТ «Харківхолодмаш» укладено з ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» договір постачання від 28.03.2014 року № 2803-2014, за умовами якого постачальник (ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД»), в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупця (ПАТ «Харківхолодмаш») олію соняшникову нерафіновану (товар), що відповідає по якості ДСТУ 4492:2005 «Олія соняшникова нерафінована», а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити постачальникові його вартість. (т. 3 а.с. 2-5).

Колегія суддів звертає увагу на те, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки №2803-2014 від 28.03.2014 року, сторони домовилися про поставку покупцеві наступної партії товару - «Олія соняшникова нерафінована» кількістю 217 тонн загальною вартістю 2 104 900,00 грн. (у т.ч. ПДВ 350 816,67 грн.). (т. 3 а.с. 6).

Відповідно до специфікації № 2 до договору поставки №2803-2014 від 28.03.2014 року, сторони домовилися про поставку покупцеві наступної партії товару - «Олія соняшникова нерафінована» кількістю 128 тонн загальною вартістю 1 382 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 230 400,00 грн.). (т. 3 а.с. 10).

Відповідно до специфікації № 3 до договору поставки №2803-2014 від 28.03.2014 року, сторони домовилися про поставку покупцеві наступної партії товару - «Олія соняшникова нерафінована» кількістю 120 тонн загальною вартістю 1 296 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 216 000,00 грн.). (т. 3 а.с. 14).

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- рахунків на оплату № 44 від 28.03.2014 р. на суму 2104900,00 грн. (а.с.350816,67 грн.), №48 від 29.04.2014 р. на суму 1382400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 230400,00 грн.), №51 від 27.05.2014 р. на суму 1296000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 216000,00 грн.), (т.3 а.с.7, 11, 15);

- видаткових накладних № 47 від 28.03.2014 р. на суму 2104900,00 грн. (у т.ч. ПДВ 350816,67 грн.), №56 від 29.04.2014 р. на суму 1382400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 230400,00 грн.), №61 від 30.05.2014 р. на суму 1296000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 216000,00 грн.) (т.3 а.с.8, 12, 16);

- податкових накладних № 38 від 28.03.2014 р. на суму 2104900,00 грн. (у т.ч. ПДВ 350816,67 грн.), №8 від 29.04.2014 р. на суму 1382400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 230400,00 грн.), №2 від 30.05.2014 р. на суму 1296000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 216000,00 грн.) (т.3 а.с.9, 13, 17);

- посвідчення про якість № 070314/2 від 07.03.2014 р., №070314/3 від 07.03.2016 р., №070314 від 07.03.2014 р.№070314/1 від 07.03.2014 р.; (т.3 а.с.79-82);

- платіжними дорученнями № 34 від 03.12.2014 р. на суму 35000,00 грн., №35 від 09.12.2014 р. на суму 15000,00 грн., №49 від 09.01.2015 р. на суму 30000,00 грн., №76 від 06.02.2015 р. на суму 20000,00 грн.№47 від 06.01.2015 р. на суму 39100,00 грн., №48 від 08.01.2015 р. на суму 30000,00 грн., №1018 від 03.12.2014 р. на суму 5000,00 грн., №999 від 27.11.2014 р. на суму 50000,00 грн.№869 від 04.08.2014 р. на суму 30000,00 грн., №763 від 22.04.2014 р. на суму 30000,00 грн., №761 від 11.04.2014 р. на суму 2600,00 грн., №755 від 02.04.2014 р. на суму 84000,00 грн. (т.3 а.с.83-94).

Оцінюючи перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, колегія суддів не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст. 70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Окрім того, відповідачем а ні в актах перевірки, а ні під час розгляду справи не ставиться під сумнів факт наявності товарів, придбаних ПАТ «Харківхолодмаш» у його контрагентів. Податкові зобов'язання, що сплачені позивачем у визначений період у зв'язку з реалізацією готової продукції зараховані і порушень саме в згаданих питаннях не встановлено. Разом з цим, відповідач стверджує, що господарські операції по придбанню товару фактично не відбувалися.

Як підтверджується матеріалами справи, зберігання придбаного ПАТ «Харківхолодмаш» товару здійснювалося на підставі договору зберігання № 28/03/14-01, укладеного між позивачем та ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» (т. 3 а.с. 18-19).

Так, згідно п. 1.1 вищевказаного договору, поклажодавець (ПАТ «Харківхолодмаш») передає зберігачу (ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД»), а зберігач приймає на відповідне зберігання 28.03.2014 року по 30.04.2014 року включно та зобов'язується повернути поклажодавцеві у схоронності майно, перелік якого зазначений в акті здачі-приймання, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно п. 2.1.6 договору № 28/03/14-01 від 28.03.2014 року зберігач зобов'язаний зберігати майно в окремому приміщенні (складі), що знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Золочівська, буд. 1.

Листами директора ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» № 28/01 від 28.04.2014 року, № 01/28/04 від 28.04.2014 року, № 01/29/04 від 29.04.2014 року повідомлено генерального директора ПАТ «Харківхолодмаш» про зміну адреси зберігання майна за договором відповідального зберігання № 28/03/14-01 від 28.03.2014 року, у зв'язку з закінченням договору оренди складу та запрошено представника підприємства для контролю перевезення товару на інший склад, що знаходиться за адресою: Харківська обл, Великобурлуцький р-н, с. Вільхуватка, вул. Кооперативна, буд. 65. (т. 3 а.с. 24-26).

У зв'язку зі зміною місця зберігання товару, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 29.04.2014 року до договору відповідального зберігання № 28/03/14-01 від 28.03.2014 року, якою внесли в договір наступні зміни:

«п. 2.1.6. Зберігач зобов'язаний зберігати майно в окремому приміщенні (складі), що знаходиться за адресою: Харківська обл., Великобурлуцький р-н, с. Вільхуватка, вул. Кооперативна, буд. 65.

п. 2.2.1. поклажодавець передає майно зберігачу за адресою: Харківська обл., Великобурлуцький р-н, с. Вільхуватка, вул. Кооперативна, буд. 65, починаючи з 01.05.2014 року».

2. Ця угода набуває чинності (є укладеним) з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим договором. (т. 3 а.с. 20).

Факт надходження товару на склад зберігача підтверджується актами здачі-приймання майна до договору відповідального зберігання № 28/03/14-01 від 28.03.2014 року та актами повернення майна до договору відповідального зберігання № 28/03/14-01 від 28.03.2014 року (т. 3 а.с. 21-23, 27-41, т. 3 а.с. 65) та рахунком на оплату № 55 від 30.06.20114 року на суму 192,84 грн. (у т.ч. ПДВ 32,14 грн.), (т. 3 а.с. 66), податковою накладною № 15 від 30.06.2014 року на суму 192,84 грн. (у т.ч. ПДВ 32,4 грн.) (т. 3 а.с. 67).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи податкової інспекції про те, що зберігання товару в травні 2014 року не обумовлено наявними договорами, оскільки дані висновки податкової інспекції не підтверджуються наявними у справі доказами.

Перевезення товару здійснювалося на підставі договору № 12/05/2014-ХМ транспортного експедирування від 12.05.2014 року, укладеного між ПАТ «Харківхолодмаш» (замовник) та ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» (експедитор).

Згідно даного договору замовник замовляє, а експедитор надає послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом у міських. міжміських і міжнародних сполученнях. Експедитор за дорученням і за рахунок замовників укладає договори на придбання транспортних та/або допоміжних транспортних (зокрема, експедиційних) послуг у третіх осіб (виконавців), з метою надання транспортних та допоміжних послуг. (т. 3 а.с. 42-45).

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій по перевезенню товару позивачем надано суду - заявки на перевезення по договору № 12/05/2014-ХМ транспортного експедирування № 1 від 25.06.2014 року, № 2 від 27.06.2014 року, № 3 від 27.06.2014 року, № 4 від 01.07.2014 року, № 5 від 03.07.2014 року, № 6 від 04.07.2014 року, № 52 від 04.07.2014 року (т. 3 а.с. 46-52), товаро-транспортні накладні (т. 3 а.с. 53-64).

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД», які викладені в актах перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №3020/20-34-22-01-05/38385065 від 23.09.2014 року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за травень 2014 року», акті № 1711/20-34-22-01-05/38385065 , від 23.05.2014 року, №2168/20-34-22-01-05/38385065 від 20.06.2014 року, колегія суддів наголошує, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень також не надано.

Окрім того, в силу приписів ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Зазначене підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, постанова від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст. 244-2 КАС України.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Слід зазначити, що в силу приписів ч. 4 ст. 70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ № 1232 від 27.12.2010 року (далі за текстом - Порядок № 1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, встановлені фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не доведено правомірності свого рішення ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції, що є підставою для задоволення адміністративного позову, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.08.2014 року, № НОМЕР_2 від 29.09.2014 року та № НОМЕР_3 від 03.02.2015 року, винесені контролюючим органом неправомірно в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.05.2016 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016р. по справі № 820/959/16 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 3433117) частину судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 4 369,53 (чотири тисячі триста шустдесят дев'ять) грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.