Рішення

від 03.03.2010 по справі 2-4/2010

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М., при секретарі Корольовій Т.О., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - гаражний кооператив «Крістал», про розподіл спільного майна подружжя та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя у якому просила розділити майно, яке є об»єктом спільної сумісної власності, просила визнати за нею право власності на 1/2 частину банківських вкладів у філії АККБ «УкрСиббанка» м. Маріуполя та в Маріупольській філії 1 Українського міжнародного Банка у сумі 50 000 грн./просила також розподілити між нею та відповідачем автомобіль « Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1, визнати за нею право власності на 1/2 частку автомобіля, який,виділити в натурі ОСОБА_4 та стягнути на її користь з відповідача грошову компенсацію у розмірі 79500 грн., визнати за нею право власності на частину гаража та стягнути з відповідача на її користь компенсацію у розмірі 18000 грн.та судові витрати.

У червні 2009 року позивачка подала до суду заяву з додатковими позовними вимогами, в якій просила визнати спірний гараж № 1273, який розташований в гаражному кооперативі «Кристал» за адресок: ; м. Маріуполь, вул.. М.Мазая, буд. 8-а спільною сумісною власністю подружжя.

У грудні 2009 року позивачка подала до суду заяву про уточнення позовних вимог та виклала їх остаточно в такій редакції: просила визнати спірний гараж № 1273, який розташований в гаражному кооперативі «Кристал» за адресою : м. Маріуполь, вул:. ОСОБА_5, буд. 8-а спільною сумісною власністю подружжя, розділити гараж, який є спільною сумісною власністю подружжя між нею та відповідачем, стягнувши з відповідача на її користь грошову компенсацію у розмірі 1/2 частки в спірному майні, що опадає 12365 грн., визнати банківські вклади, які розташовані в філії АККБ «УкрСиббанка» м. Маріуполя та в Маріупольській філії 1 Українського міжнародного Банка спільною сумісною власністю подружжя, розділити вклади між подружжям, визнавши за нею право власності на 11/2 частку в банківських вкладах, які розташовані в філії АККБ «УкрСиббанка» м. Маріуполя на рахунку 26256001501221 у розмірі 78039 грн., та в Маріупольській філії 1 Українського міжнародного Банка на рахунку 26255900259401 у розмірі 31955 грн., стягнув з відповідача на її користь грошову компенсацію у розмірі 54997 грн., розділити автомобіль « Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1, стягнув з відповідача на її користь грошову компенсацію за 1/2 частку вартості автомобіля у розмірі 58043 грн. та стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 30 гривень, вартість судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1000 грн.. вартість автотоварознавської експертизи в сумі 250 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 450 гривень, що складає 3430 грн., а всього 128835 грн.

У лютому 2009 року відповідач- Гусєв Ю.Б.звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна та просив розподілити між сторонами побутову техніку, речі домашнього вжитку, меблі на загальну суму 60000 грн, залишити ОСОБА_3 все майно в натурі, стягнувши з неї на його користь грошову компенсацію у розмірі 1/2 частки вартості майна - 30000 грн. Просив також розділити грошовий вклад, який зберігався на рахунку ОСОБА_3 в філії АККБ «УкрСиббанка» м. Маріуполя, стягнувши на його користь 1/2 його частки та судові витрати.

У судовому засіданні позивач та його представник свої уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, а зустрічний позов визнали частково, пояснивши, ідо сторони проживали однією родиною з січня 1985 року, сторони перебували у шлюбі з 05.10.2000 року по березень 2009 року, а фактично їх шлюбні відносини припинилися станом на 16.11.2008 року. Під час шлюбу вони дійсно 13.05.2007 року придбали автомобіль «Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1 за 159000 грн., та у 2007 році також придбали гараж № 1273 у гаражному кооперативі «Крістал» за 4500 доларів СІЛА,а також разом купували всю мебель та побутову техніку, але коли відповідач ОСОБА_4 пішов з родини у листопаді 2008 року, він мав ключи від квартири де вони разом мешкали з позивачкою ОСОБА_3за адресою АДРЕСА_1, де знаходилася вся мебель та побутова техніка, та з якої він вивіз свої власні речі та частково їх спільне майно у вигляді: телевізора «Самсунг» вартістю 4000 грн., телевізору «Самсунг» вартістю 9000 грн.,телевізор «Ранасонік» вартістю 1500 грн, цифровий фотоапарат вартістю 1500 грн., портативну стереосистему вартістю 300 грн., плєєр вартістю 700 грн., після чого позивачка ОСОБА_3 замінила замок на вхідні двері. Все інше майно знаходиться у квартирі, яке вони не заперечують щоб залишилося у ОСОБА_3, а з неї було стягнуто на користь ОСОБА_4 1/2 вартості цього майна у розмірі 12000 грн.. Також вони не заперечують, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 У 1/2 частки грошового вкладу, який зберігався на рахунку ОСОБА_3 в філії АККБ «УкрСиббанка» м. Маріуполя, в розмірі 2772 грн. 88 коп. Також позивачка просить стягнути з відповідача 1/2 частку грошових вкладів, які зберігалися на рахунках ОСОБА_4 на час їх шлюбу в філії АККБ «УкрСиббанка» м. Маріуполя, та в філії 1 Українського Міжнародного банку м. Маріуполя в розмірі 54997 грн., раніше відповідач ОСОБА_4 ніяких коштів у розмірі 50000 гривень їй не віддавав, ніяких розписок вона не писала, про це почула перший раз у суді, та стягнути на її користь частину вартості гаража № 1273, який розташований в гаражному кооперативі «Крістал» у розмірі 12 365 грн.. Автомобіль «Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1, та гараж № 1273, який розташований в гаражному кооперативі «Крістал» зареєстрований на відповідача і перебуває у його володінні. Вона не має прав водія, та ні коли не керувала автомобілем. Просила суд, розділити вказане сумісне майно, виділивши відповідачу автомобіль «Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1, та гараж № 1273, який розташований в гаражному кооператив; «Крістал», а на її користь сплатити 14 частку вартості цього майна. Також просила стягнути з відповідача судові витрати по справі.

У судовому засіданні відповідач та його представник позовні вимоги позивачки визнали частково, підтримали свій зустрічний позов, пояснивши, що все перелічене в зустрічному позові майно купувалося за сумісні кошти, та знаходиться в квартирі де під час шлюбу вони разом проживали з позивачкою, зараз в цій квартирі мешкає одна позивачка, та все майно залишилось в її користуванні. Коли він пішов від позивачки в квартирі залишилася вся дорога мебля та побутова техніка, яку вони купували за сумісні кошти на суму біля 60 тис. грн..Після того як у листопаді 2008 року він пішов від позивачки, у нього залишався ключ від квартири де вони разом мешкали, куди він приходив у грудні 2008 року за своїми особистими речами. З квартири крім особистих речей він нічого не брав, коли прийшов до квартири у друге через деякий час, щоб забрати інші свої особисті речі, до квартири зайти не зміг, бо позивачка змінила замок на вхідній двері. У зв»язку з тим, що все майно залишилося в користуванні позивачки, а він зараз не має власного житла, вважає доцільним, щоб позивачка сплатила йому 14 частину його вартості. Пояснення позивачки про те, що він вивіз частину майна з квартири не відповідають дійсності, тому що він не має власного житла куди можливо забрати майно, до квартиру він приходив не один, та забирав тільки свої власні речі. Тому просив при розділі сумісного майна врахувати все майно, яке зазначено в його позові. Також вважає, що гараж № 1273 який був придбаний ним у 2007 році за 3000 доларів США не може бути поділень між ними, так як не є його власністю, а він тільки являється членом гаражного кооперативу «Кристал» та користується даним гаражем. Також кажі, що після того як відносини між ним та позивачкою припинилися він зняв з рахунку кошти у розмірі 50000 грн. та віддав їх позивачці як у вирішення добровільно питання про розділ сумісного майна, гроші віддавав у присутності свідків, розписку з позивачки не отримував. Що стосується розподілу автомобіля, вважає, що оцінка експерта вартості автомобіля «Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1 завелика, за ці кошти її не продаж зараз, він раніше хотів продати автомобіль, але позивачка заперечувала, та просив автомобіль залишити позивачці, а йому сплатити компенсацію.

Представник третьої особи гаражного кооперативу «Крістал» ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 став членом гаражного кооперативу «Крістал» з 2007 року , та користується гаражем № 1273, який він купив у попереднього користувача гаража, за яку ціну йому не відомо. Власність на гаражі які розташовані в кооперативі ні ким не оформлено, земельна ділянка під гаражами знаходиться у гаражного кооперативу «Крістал» в оренді згідно договору. Кооператив працює згідно Статуту.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4відповідач по справі його брат, з 1985 року проживав разом з ОСОБА_3, у 2000 році вони зареєстрували шлюб, коли вони розірвали шлюб йому не відомо, але знає, що з листопада 2008 року вони однією родиною не мешкають. ОСОБА_4 пішов від дружини, та мешкає з іншою жінкою. За новою адресою ОСОБА_4 де він мешкає на квартирі він не був. У грудні 2008 року він приходив на квартиру де ОСОБА_4 раніше мешкав з ОСОБА_3, щоб забрати особисті речі ОСОБА_4, ОСОБА_3 вдома не було, у ОСОБА_4 були власні ключи від квартири. Вони зайшли до квартири у всіх кімнатах була мебель та побутова техніка, як і раніше, ОСОБА_4 нічого з квартири при ньому не вивозив, забрав тільки власні речі-одяг. Після Нового року брат його знову попросив сходити на квартиру, де залишилася проживати ОСОБА_3, щоб забрати його інші/особисті речі, які ще залишилися на квартирі. Але до квартири вони зайти не змогли, тому що ОСОБА_3 змінила замок, а її вдома не було, тому вони пішли. Зі слів брата ОСОБА_4 йому відомо, що він віддавав ОСОБА_3 50000 грн. у січні 2009 року в рахунок розподілу вкладів, де брат взяв ці гроші йому не відомо, була при цьому складена розписка йому також не відомо. Він при цьому не був присутнім.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_4 його рідний дядька. Який довгий час проживав разом та перебував у шлюбі з позивачкою ОСОБА_3, йому відомо що їх стосунки погіршилися восени 2008 року, та дядько пішов жити на квартиру. В новій квартирі дядька він не був.У грудні 2008 року дядько попросив його та батька з»їздити з ним на квартиру, де вони раніше мешкали разом з ОСОБА_3 та забрати його власні речі- одяг. У дядька були ключі від квартири, він забрав тільки одяг, іншого майна із квартири не брав. У січні 2009 року його також запросив дядька бути присутнім на квартирі у ОСОБА_3 де він передав їй гроші у сумі 50000 гривень в рахунок розподілу вкладів. Це було у квартирі ОСОБА_3 у залі при цьому були присутні він та його батько.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 повідомив, що сторони по справі були присутні при проведені огляду спірного автомобіля «Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1, на момент огляду автомобілю було два з половиною роки, оцінка робилася згідно ОСОБА_8 на липень 2009 року.

Суд. вислухавши сторони, їх представників, представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя підлягають задоволенню частково.

Відповідно до "частини 1 ст.22 КпШС України (1969 року)майно, нажите подружжям за час шлюбу є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. У разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім»я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.

Такі ж положення щодо визначення правового режиму майна, набутого подружжям за час шлюбу, передбачені ст.60 СК України.

Виходячи зі змісту ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно вимог ст. 61 СК України об»єктом права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Об»єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах з січня 1985 року, а у зареєстрованому шлюбі з 05.10.2000 року по березень 2009 року, а фактично їх шлюбні відносини остаточно припинилися станом на 16.11.2008 року, що не оспорювалося сторонами в судовому засіданні, та підтверджується копією паспорту позивачки, рішенням суду та свідоцтвом про розірвання шлюбу.(а.с.8-10,185-186). У судовому засіданні також встановлено, що під час перебування у фактичних шлюбних відносинах та під час шлюбу сторони працювали, у них був спільний сімейний бюджет, кошти які знаходилися у сімейному бюджеті вони витрачали за спільною згодою.

В судовому засіданні також встановлено, що в період шлюбу сторонами було придбано у спільну сумісну власність у 2007 році автомобіль «Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1, зареєстрований на відповідача ОСОБА_4, вартістю 159000 грн.на час покупки автомобілю. У зв»язку з тим. що між сторонами не було досягнуто домовленості про вартість спірного автомобілю, судом було призначено та проведено автотоварознавчу експертизу.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи від 22.07.2009 року була визначена вартість автомобілю «Хюндай купе», державний номер АН Ю83 СВ, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_4 на'підставі свідоцтва про реєстрацію серії АНС № 110135 від 06.11.2007 року в сумі 116087,72 грн.(а.с. 134-150)

Також в судовому засіданні обидві сторони підтвердили факт купівлі у шлюбі за сумісні кошти гараж № 1273 в гаражному кооперативі «Крістал», але між сторонами виникли суперечки по вартості гаражу, тому вартість гаражу суд визначає згідно висновку будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до висновку будівнчно-технічної експертизи від 14.10.2009 року (а.с. 131-133)вартість гаражу № 1273 розташованого в гаражному кооперативі «Крістал»,складає 24730 гривень.

В судовому засіданні також встановлено, що в період шлюбу сторонами було придбано у спільну сумісну власність: газова пліта та вартістю 1500 грн., холодильник «Самсунг» вартістю 1400 грн., пральна машина вартістю 1000 гривень, кухонний стіл та табуретки вартістю 700 гривень, кухонний гарнітур вартістю 1000 гривень, м»яка мебель вартістю 2000 гривень, стінка мебельна вартістю 2000 гривень, стінка мебельна вартістю 700 гривень, комп»ютерний стіл, комод вартістю 300 гривень, журнальнії^ стіл вартістю 300 гривень, м»яка мебель (уголок)вартістю 2300 гривень, водонагрівач вартістю 300 гривень, прихожа вартістю 1300 гривень, кондиціонер вартістю 1500 гривень, пилосос «Самсунг» вартістю 200 гривень, пластикові вікна вартістю 4000 гривень, двері вартістю 3500 гривень, телевізор «Самсунг» вартістю 4000 грн., телевізор «Самсунг» вартістю 9000 грн.,телевізор «Ранасонік» вартістю;; 1500 грн., цифрова фотоапарата вартістю 1500 грн., портативна стереосистема вартістю 300 грн., плєєр вартістю 700 грн. на загальну суму 41000 гривень, що не оспорюється сторонами.

В той же час, в судовому засіданні встановлено, що місцезнаходження частини спірного майна : телевізора «Самсунг» вартістю 4000 грн., телевізора «Самсунг» вартістю 9000 грн.,телевізора «Ранасонік» вартістю 1500 грн., цифрового фотоапарату вартістю 1500 грн., портативної стереосистеми вартістю 300 грн., плєєра вартістю 700 грн. суду встановити не вдалося, оскільки певний час обидві сторони мали можливість заволодіти та розпорядитися спірним майном, а доказів того, хто ним заволодів або розпорядився із сторін ніким суду не надано, з огляду на вищенаведене, враховуючи, що суд не має можливості провести розділ майна, наявність якого в натурі на час розгляду справи не встановлена, це майно при вирішенні спору про розділ майна подружжя до уваги не приймається.

Таким чином,-загальна вартість майна, яке підлягає розділу за цінами, погодженими сторонами, складає 24000 гривень. Оскільки спірне майно: газова плита вартістю 1500 грн., холодильник «Самсунг» вартістю 1400 грн., пральна машина вартістю 1000 гривень, кухонний стіл та табуретки вартістю "00 гривень, кухонний гарнітур вартістю 1000 гривень, м»яка мебель вартістю 2000 гривень, стінка мебельна вартістю 2000 гривень, стінка мебельна вартістю 700 гривень, комп'ютерний стіл, комод вартістю 300 гривень, журнальний стіл вартістю 300 гривень, м»яка мебель (уголок)вартістю 2300 гривень, водонагрівач вартістю 300 гривень, прихожа вартістю 1300 гривень, кондиціонер вартістю 1500 гривень, пилосос «Самсунг» вартістю 200 гривень, пластикові вікна вартістю 4000 гривень, двері вартістю 3500 гривень на суму 24000 гривень залишилися в квартирі позивачки, яка користується даним майном, та не заперечує проти залишення їй в натурі всього спірного майна яке знаходиться в квартирі та стягненні з неї на користь відповідача вартості цього майна. З огляду на вищенаведене, враховуючи думку сторін по справі, суд вважає доцільним залишити все в тому ж вигляді, стягнувши із позивачки на користь відповідача 12000 гривень.

Судом також встановлено, що в період шлюбу на прізвище відповідача ОСОБА_4 розташовані гроші в філії АККБ «УкрСиббанка» м. Маріуполя на рахунку 26256001501221 у розмірі 78039 грн.. та в Маріупольській філії 1 Українського міжнародного Банка на рахунку 26255900259401 у розмірі 31955 грн., та на прізвище позивачки ОСОБА_3. в філії АККБ «УкрСиббанка» м. Маріуполя на рахунку № 2625900,1501295 у розмірі 5545 гривень 76 коп.. На ці рахунки сторони перераховували свій заробіток. Згідно витягів вказаних карточних рахунків на час фактичного припинення шлюбних відносин на рахунках у сторін були у наявності вищенаведені грошові кошти, якими сторони розпорядилися самостійно в своїх інтересах після фактичного припинення шлюбних відносин.

Оскільки ці кошти є заробітною платою сторін, отриманою в період шлюбу, вони є спільним майном подружжя і підлягають поділу між сторонами в рівних частках.

Доводи відповідача про те, що кошти з рахунку він зняв на вимогу позивачки для вирішення питання розлучення та розподілу майна мирним шляхом, та в присутності свого брата та племінника віддав їй 50000 гривень безпосередньо в її квартирі у січні 2009 року, суд вважає безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними достовірними доказами. Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд за достовірні докази не приймає, оскільки вони ніякими доказами не підтверджені. їх свідчення данні у судовому засіданні протилежні, це брат та племінник відповідача які заінтересовані у вирішенні спору на користь відповідача ОСОБА_4.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл автомобілю «Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, між сторонами в натурі суд враховує, що ОСОБА_4 має посвідчення водія, постійно керує спірним автомобілем, який знаходиться весь час у нього та він є його власником ОСОБА_3 посвідчення водія не має, спірним автомобілем ніколи не керувала, тому вваж& ] доцільним виділити,ОСОБА_4 спірний автомобіль в натурі, а на користь ОСОБА_3 стягнути вартість % частки спірного автомобіля.

Також в судовому засіданні обидві сторони підтвердили факт купівлі у шлюбі за сумісні кошти гаражу № 1273 в гаражному кооперативі «Крістал», але між сторонами виникли суперечки по вартості гаражу; тому вартість гаражу суд визначає згідно висновку будівельно-технічної експертизи, яка сюїадає 24730 гривень. Суд визнає спірний гараж об»єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Виходячи з пояснень відповідача - ОСОБА_4 він є членом гаражного кооперативу «Крістал» і це підтверджено посвідченням члену кооперативу «Крістал» і довідкою Голови правління кооперативу «Крістал», що він володіє гаражем № 1273, який також на нього зареєстрований(а.С.7,110).Він постійно користується спірним гаражем, в ньому знаходиться спірний автомобіль «Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1. Враховуючи наведені обставини справи, суд вважає що гараж № 1273 , який розташований в гаражному кооперативі «Крістал» за адресою м. Маріуполь, вул. М.Мазая 8а слід виділити в натурі відповідачу- Гусєву Ю.Б., а на користь ОСОБА_3 стягнути вартість 14 частки спірного гаража.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд у відповідності зі ст.ст. 10,11 ЦПК України виходив із принципу змагальності й рівності прав сторін у поданні доказів, а також розглядає спір в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі представлених ними доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору та на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи підлягають відшкодуванню кожною із сторін пропорційно до задоволеної частини її вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11,15,60,212,213,215 ЦПК України,ст.ст. 60, 61, 70-71 СК України, ст.22 КпШС України, ст.ст. 368 - 370 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - гаражний кооператив «Крістал», про розподіл спільного майна подружжя- задовольнити повністю та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розділ спільного майна подружжя- задовольнити частково.

Провести поділ сумісного майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишивши ОСОБА_3 на праві власності : газова плита вартістю 1500 грн., холодильник «Самсунг» вартістю 1400 грн., пральна машина вартістю 1000 гривень, кухонний стіл та табуретки вартістю 700 гривень, кухонний гарнітур вартістю 1000 гривень, м»яка мебель вартістю 2000 гривень, стінка мебельна вартістю 2000 гривень, стінка мебельна вартістю 700 гривень, комп’ютерний стіл, комод вартістю 300 гривень, журнальний стіл вартістю 300 гривень, м»яка мебель (уголок)вартістю 2300 гривень, водонагрівач вартістю 300 гривень, прихожа вартістю 1300 гривень, кондиціонер вартістю 1500 гривень, пилосос «Самсунг» вартістю 200 гривень, пластикові вікна вартістю 4000 гривень, двері вартістю 3500 гривень, а всього на суму 24000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у рахунок 1/2 частки вартості майна у праві спільної сумісної власності в сумі 12000 гривень.

ОСОБА_4 залишити у власності автомобіль « Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1, вартістю 116 087,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1/2 частку вартості автомобіля « Хюндай купе», державний номер НОМЕР_1 у розмірі 58043 грн..

ОСОБА_4 залишити в користуванні гараж № 1273, який розташований в гаражному кооперативі «Крістал» вартістю 24730 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1/2 частку вартості гаража у розмірі 12365 гривень.

Стягнути зТусєва ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3 1/2 грошових заощаджень розташованих в Маріупольській філії 1 Українського міжнародного Банка, на рахунку 26255900259401 в розмірі 15977 грн. 50 коп., та Маріупольської філії АККБ «УкрСиббанк» на рахунку 26256001501221 в розмірі 39019, 50 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1/2 грошових заощаджень розташованих в Маріупольській філії АККБ «УкрСиббанк» на рахунку 26259001501295 в розмірі 2772,88 грн.

Шляхом заліку сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін остаточно стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 110632, 12 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1730 грн., за проведені судові експертизи 1250 гривень, та 450 гривень за оплату юридичної допомоги.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 135 гривень.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви-про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя А.М.Іванченко