Постанова

від 26.10.2016 по справі 521/11353/16-а

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/11353/16-а

Провадження №2-а/521/246/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року місто ОСОБА_1

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді - Плавича І.В.,

при секретарі - Агафоновій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та пояснюючи підстави звернення до суду позивач посилався на ті обставини, що ОСОБА_2 є пенсіонером, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1, отримує пенсію по інвалідності.

З метою перерахунку призначеної пенсії позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 з заявою, однак у задоволенні вимог заявника було відмовлено.

Як пояснював позивач, з висновками пенсійного фонду він не згодний, у зв'язку з чим звернувся з позовом в суд, в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста ОСОБА_1 врахувати для обчислення розміру пенсії довідку Приватного підприємства фірма «Фенікс-Альфа» від 03 червня 1997 року №9/97, довідку Акціонерного товариства закритого типу «Лізінгова компанія «Агротехлізінг» від 30 листопада 1997 року №5, довідку Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування» від 03 лютого 1998 року №б/н, довідку Закритого акціонерного товариства «Резон» від 04 грудня 2000 року №22; в довідках, де не вказані помісячні заробітки, вважати заробітки рівномірно розподіленими по місяцях, враховуючи неповні місяці роботи, як повні; а також здійснити перерахунок пенсії з 01 грудня 2015 року відповідно до ст. 45 ч.4 абз.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання з'явився, заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 у відкрите судове засідання з'явилась, заявлені вимоги не визнала, заперечувала проти позову.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову - виходячи з наступного.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1, отримує пенсію по інвалідності.

15 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії.

Як свідчить лист Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 №358/Р-1 від 29 грудня 2015 року, ОСОБА_2 відмовлено у врахуванні представлених документів для обчислення пенсії.

Перевіряючи обґрунтованість позиції Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1, суд звертає увагу на наступне.

При визначенні середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії відповідачем був обраний період заробітної плати з 01 червня 1995 року по 31 травня 2000 року. Але в ході отримання в архівних установах та на підприємствах довідок про заробітну плату (дохід) за період страхового стажу отримати такі довідки від ВАТ «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування» (в теперішній час - ПАТ «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування»), АТЗТ «Лізінгова компанія «Агротехлізінг» (в теперішній час - ЗАТ «Лізінгова компанія «Агротехлізінг»; ПП Фірма «Фенікс-Альфа» (в теперішній час - ПП «Фенікс-Альфа»; ЗАТ «Резон».

Копії документів, що підтверджують факти трудових та цивільно-правових відносин із зазначеними підприємствами (трудова книжка, накази про прийняття на роботу та звільнення, договори підряду, акти приймання-здачі виконаних робіт), нарахування заробітної плати (доходу) та сплати страхових внесків (зборів), знаходяться в матеріалах справи.

Позивач ОСОБА_2 звертався до вказаних підприємств для отримання довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, що відповідають вимогам Порядку №22-1, за адресами їх місцезнаходження.

Як свідчить лист ПАТ «Одессільмаш» №72-277 від 06 жовтня 2015 року, документи за цивільно-правовими договорами за 1997 рік на підприємстві не зберігаються та надати необхідну довідку не уявилось можливим. Відповідей від ПП «Фенікс-Альфа», ЗАТ «Резон» та АТЗТ «Лізінгова компанія «Агротехлізінг» позивач не отримав.

Звертаючись до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії, ОСОБА_2 надав довідки про нараховану заробітну плату ПП Фірма «Фенікс-Альфа» від 03 червня 1997 року №9/97, АТЗТ «Лізінгова компанія «Агротехлізінг» від 30 листопада 1997 року №5, ЗАТ «Резон» від 04 грудня 2000 року №22 та копії довідок про нарахований дохід ВАТ «Одессільмаш» від 03 лютого 1998 року №б/н, АТЗТ «Лізінгова компанія «Агротехлізінг» від 29 січня 1998 року №13.

Однак наведені довідки не були враховані Управлінням Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 для обчислення розміру пенсії із причин невідповідності довідок вимогам підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, про що було повідомлено позивача листом Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 від 29 грудня 2015 року №358/Р-1 та листом ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06 січня 2016 року №1475/Р-1.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Перелік та вимоги до документів, що подаються особою до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 №22-1, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Як передбачає п.2.2 Порядку №22-1, до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року; 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.

Як регламентує п. 2.10 Порядку 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Згідно ст. 40 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (01 січня 2004 року) в сфері пенсійного забезпечення діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включалися всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справлялися страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховувався юридичними особами, які використовували працю найманих працівників, згідно з встановленими у ст. 4 Закону ставками, на фактичні витрати на оплату праці працівників, які підлягали обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян) та суми винагород, які виплачувалися фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру і, згідно ст. 5 Закону, сплачувався одночасно з одержанням коштів в установах банку на оплату праці.

До набрання чинності Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 66 ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у заробіток для обчислення пенсій включалися всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховувалися страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджувався Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року, оподаткуванню підлягали доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи.

Відповідно до п. 5.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №11-1 від 06 вересня 1996 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24 вересня 1996 року за №550/1575, із змінами, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачувався одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності коштів видача їх на виплату заробітної плати і перерахування зборів до Пенсійного фонду України проводилась у пропорційних сумах. Якщо комерційні банки не забезпечували перерахування боржниками збору до Пенсійного фонду під час видачі їм коштів на виплату заробітної плати, то вони (банки) відповідно до Порядку сплати платниками заборгованості за зборами до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 1997 року №135 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 травня 1997 року за №196/2000, та згідно із статтею 11 Указу Президента України від 28 лютого 1997 року №187/97 «Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни», сплачували до Пенсійного фонду суму, яка дорівнювала несплаченому боржником збору, що підлягав сплаті пропорційно виданим коштам на заробітну плату. Якщо комерційні банки добровільно не сплачували зазначеної суми, то органи Пенсійного фонду стягували її відповідно до Арбітражно-процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 8.8. Інструкції №11-1, суми внесеної Пенсійному фонду плати підприємства відображали у звіті форми 4-ПФ.

Згідно п.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №5-5 від 10 червня 1994 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09 вересня 1994 року за №217/427, що діяла до прийняття Інструкції №11-1, внески сплачувалися одночасно із сплатою податку з громадян після закінчення календарного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум. Платники внесків одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину місяця подавали до установ банків платіжне доручення на перерахування до Пенсійного фонду суми внесків. Якщо на рахунку в банку підприємство не мало коштів для виплати заробітної плати і сплати внесків до Пенсійного фонду в повному розмірі, то воно подавало банку чек на заробітну плату і платіжне доручення на перерахування внесків до Фонду пропорційно нарахованим сумам. Платники могли достроково вносити внески в рахунок поточного року.

Як регламентував п. 21 Інструкції №5-5, облік внесків та доходів, на які вони нараховувалися, вівся органом Пенсійного фонду на особових рахунках і включався до квартального звіту форми №4-11Ф.

Виходячи з викладеного, суд погоджується із правовою позицією сторони позивача, що відповідно до норм законодавства, які діяли в обраний при визначенні середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії період заробітної плати, - до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються всі види оплати праці (виплат, доходу) та суми винагород, які виплачувалися фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру, отримуваних застрахованою особою у межах сум: які включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджувався Кабінетом Міністрів України; на які відповідно до законодавства нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; які не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; які підлягали обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян).

Відтак, суми заробітної плати (доходу) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року, які були нараховані ОСОБА_2 від ВАТ «Одессільмаш», АТЗТ «Лізінгова компанія «Агротехлізінг», ПП «Фенікс-Альфа», ЗАТ «Резон» у відповідні періоди трудових та цивільно-правових відносин, і вказані в довідках про заробітну плату (дохід), виданих підприємствами у 1997-2000 роках, відповідають нормам законодавства, що діяли в обраний для обчислення розміру пенсії період.

Нарахування та сплату внесків на державне соціальне страхування (збору на обов'язкове державне пенсійне страхування) відповідно до встановлених ставок, згідно із законодавством, здійснювали зазначені підприємства - юридичні особи, які використовували працю найманих працівників. Сплата страхових внесків (зборів) здійснювалась підприємствами одночасно з одержанням коштів в установах банку на оплату праці та виплату належних працівникам сум.

Відповідно до ст. 49 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 317 розділу 4.2 «Бухгалтерський облік та звітність» Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженому наказом ОСОБА_1 архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17 вересня 1998 року за №576/3016, чинного в період з 1998 по 2013 роки, строк зберігання розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостей (табуляграм) на видавання заробітної плати, гонорарів, матеріальної допомоги та інших виплат, за відсутності особових рахунків, становить 75 років.

Аналогічна норма також міститься в чинному на даний час Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 17 квітня 2012 року за №571/20884.

Суми доходів, отриманих ОСОБА_2 у 1996-1997 роках від підприємств ПП «Фенікс-Альфа», ВАТ «Одессільмаш», АТЗТ «Лізінгова компанія «Агротехлізінг», підтверджуються довідкою Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області від 18 серпня 2015 року №3654/1/15-52-1702.

Факт одержання ОСОБА_2 доходу від ВАТ «Одессільмаш» за цивільно-правовими угодами за період червень-липень 1997 року у сумі 390,00 гривень підтверджується листом ПАТ «Одессільмаш» від 15 лютого 2016 року №72-25.

Відомості про суми заробітків для нарахування пенсії по місяцях, які отримані ОСОБА_2 у період з листопада 1999 року по лютий 2000 року від підприємства ЗАТ «Резон», наведені в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України за номером облікової картки НОМЕР_1 (форма ОК-5), виданих районними Управліннями Пенсійного фонду України від 06 липня 2015 року та 09 липня 2015 року.

Суми доходів, виплачених ОСОБА_2 у період із четвертого кварталу 1999 року по перший квартал 2000 року підприємством ЗАТ «Резон» та утриманих податків, підтверджуються відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків від 09 червня 2016 року №42784.

Сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України підприємствами ВАТ «Одессільмаш», ПП «Фенікс-Альфа», ЗАТ «Резон» за відповідні періоди трудових та цивільно-правових відносин підтверджується листами Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі міста ОСОБА_1 від 16 січня 2016 року №377/05, Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста ОСОБА_1 від 06 лютого 2015 року №3, Приморського районного відділу Одеського обласного Управління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2002 року №159/6-с та Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі міста ОСОБА_1 від 13 липня 2015 року №327/Р-11.

У зв'язку із неможливістю отримання від ПАТ «Одессільмаш», АТЗТ «Лізінгова компанія «Агротехлізінг», ПП «Фенікс-Альфа», ЗАТ «Резон» необхідних довідок, ОСОБА_2 звертався із заявою про порушення трудового та іншого законодавства України до ОСОБА_1 управління Держпраці в Одеській області.

Згідно листа ОСОБА_1 управління Держпраці в Одеській області від 19 січня 2016 року №15-Р-0452/03-13-359, при організації проведення перевірок на ПП «Фенікс-Альфа», ЗАТ «Резон» та ЗАТ «Лізінгова компанія «Агротехлізінг» відвідані приміщення, що розташовані за заявленими адресами, однак вказані підприємства за цими адресами відсутні.

Згідно ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначено в п.п. 19, 22, 27 Рішення Європейського суду з прав людини про справі «Кечко проти України» (Заява № 63134/00) від 08 листопада 2005 року, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Судом роз'яснено, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (див. Broniowski v. Poland, № 31443/96, пар. 98).

Згідно ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання пенсійного фонду щодо обґрунтованості відмови позивачу в перерахунку заявленої пенсії з урахуванням представлених документів не вбачаються суду доведеними, оскільки належними доказами не підтверджуються. Видані ОСОБА_2 у 1997-2000 роках довідки про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Порядком №22-1 (07 січня 2006 року), і не враховані пенсійним фондом, містять відомості про нараховані за відповідні періоди суми заробітної плати (доходу), на які законним чином були нараховані страхові внески (збори) до Пенсійного фонду України. Суми нарахованої ОСОБА_2 у 1996-2000 роках заробітної плати (доходу) були одержані підприємствами через банківські установи з одночасною сплатою страхових внесків (зборів) та видані робітнику готівкою в касах підприємств з відрахуванням прибуткового податку, страхових внесків та зборів відповідно до діючого законодавства України.

Невідповідність форми зазначених довідок діючим вимогам не впливає на їх достовірність. Діючим законодавством не встановлено обмежень щодо можливості використання раніше виданих довідок про заробітну плату, часу дії останніх, а також щодо необхідності їх оновлення у разі зміни в майбутньому форми цих довідок.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 17, 18, 69, 71, 86, 95, 98, 122, 128, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста ОСОБА_1: врахувати для обчислення розміру пенсії довідку Приватного підприємства фірма «Фенікс-Альфа» (код ЄДРПОУ 20958231) від 03 червня 1997 року №9/97, довідку Акціонерного товариства закритого типу «Лізінгова компанія «Агротехлізінг» (код ЄДРПОУ 25036105) від 30 листопада 1997 року №5, довідку Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування» (код ЄДРПОУ 05786152) від 03 лютого 1998 року №б/н, довідку Закритого акціонерного товариства «Резон» (код ЄДРПОУ 19359459) від 04 грудня 2000 року №22; в довідках, де не вказані помісячні заробітки, вважати заробітки рівномірно розподіленими по місяцях, враховуючи неповні місяці роботи, як повні.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2015 року відповідно до ст.45 ч.4 абз.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: