Рішення

від 14.12.2016 по справі 36/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016Справа №36/55

За позовом Закритого акціонерного товариства «Київпромзв»язок»

До Орендного підприємства « 6-й Київський авторемонтний завод»

про стягнення 2 916 090,73 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Бродська К.О. - по дов. №б/н від 08.12.201' 6р.

від відповідача: Бандура І.В. - арбітражний керуючий

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Київпромзв?язокбуд" про стягнення з Орендного підприємства " 6-ий Київський авторемонтний завод" 1 835 618,40 грн. заборгованості, 915 266,68 витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, 165 205,65 грн. 3% річних у зв?язку з неналежним виконанням умов договору від 10.01.1990р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011р. порушено провадження у справі № 36/55, розгляд справи призначено на 16.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.03.2011р.

В судовому засіданні 21.03.2011р. представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011р., на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору у справі до 08.04.2011р., оголошено перерву в судовому засіданні до 04.04.2011р.

При розгляді зазначеної справи судом встановлено, що первинна реєстрація Орендного підприємства " 6-й Київський авторемонтний завод"відбулась 28.12.1992р. (дата первинної реєстрації зазначена на Свідоцтві про державну реєстрацію Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод"та Довідки з ЄДРПОУ), тобто майже через три роки після дати підписання Договору.

Наявний в матеріалах справи Договір від 10.01.1990р., на якому базуються позовні вимоги позивача, скріплено печатками, які містять код ЄДРПОУ. При цьому, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України створено згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 22.01.1996р. Саме після створення такого реєстру всім юридичним особам присвоєно ідентифікаційні номери - коди ЄДРПОУ. Тобто 10.01.1990р. не могли існувати печатки, які б містили ідентифікаційний код підприємства - код ЄДРПОУ.

При цьому суд зазначає, що протиправна поведінка юридичної особи полягає в протиправній поведінці її працівників. В той же час вирішення питання щодо протиправності поведінки працівників Закритого акціонерного товариства "Київпромзв?язокбуд"та Орендного підприємства " 6-ий Київський авторемонтний завод"не може бути з'ясовано господарським судом міста Києва, оскільки воно пов'язано з встановленням в їхніх діях кримінально-карних ознак, тобто потребує попереднього розслідування.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

У зв'язку з необхідністю надіслання копій матеріалів справи до Прокуратури міста Києва, провадження у справі було зупинено до прийняття за матеріалами кінцевого рішення згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Зважаючи на викладене, суд визнав за необхідне поновити провадження у даній справі та призначив її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 14.12.2016р.

У судовому засіданні 14.12.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 114.12.20916р. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. у справі №5011-49/10697-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спрінг А» до Орендного підприємства " 6-ий Київський авторемонтний завод" про визнання банкрутом кредитором у справі №5011-49/10697-2012 по відношенню до боржника визнано:

- товариство з обмеженою відповідальність "Спрінг А" на суму 353 844, 00 грн. - вимоги четвертої черги;

- управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на суму 129 185, 99 грн. - вимоги шостої черги.

- публічне акціонерне товариство "Київенерго" на суму 44 979, 08 грн., з яких 1 147, 00 грн. - вимоги першої черги, 38 303, 53 грн. - вимоги четвертої черги та 5 528, 55 грн. - вимоги шостої черги.

- товариство з обмеженою відповідальністю "Дормаш" на суму 4 583 651, 70 грн., з яких 2 291 825, 85 грн. - вимоги четвертої черги та 2 291 825, 85 грн. - вимоги шостої черги;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехсервіс" на суму 8 255 188, 11 грн., з яких 5 021 567, 02 грн. - вимоги четвертої черги, 3 233 621, 09 грн. - вимоги шостої черги;

- публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" на сума 51 845, 89 грн., з яких 1 147, 00 грн. - вимоги першої черги, 50 581, 46 грн. - вимоги четвертої черги та 117, 43 грн. - вимоги шостої черги;

Затверджено реєстр вимог кредиторів Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод".

У судовому засіданні 14.12.2016 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

10.01.1990р. між Закритим акціонерним товариством "Київпромзв?язокбуд" (надалі позивач) та Орендним підприємством " 6-ий Київський авторемонтний завод" (надалі відповідач) було підписано Договір, відповідно до якого позивач зобов'язувався надати відповідачу дві трикімнатні квартири в будинку №144А по пр-ту Перемоги в м. Києві, а відповідач зобов'язувався у 2000 році повернути позивачу рівноцінну житлову площу або оплатити витрати по будівництву квартири згідно діючих розцінок на період перерахування.

10.01.1990р. та 03.12.1990р. на виконання умов вище вказаного договору, позивач передав, а відповідач прийняв трикімнатні квартири №16 та відповідно №17 в будинку №144 А по пр-ту Перемоги в м. Києві, що підтверджується відповідними актами, які додані до позовної зави.

27.12.2000р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду до Договору від 10.01.1990р. відповідно до якої, виконання відповідачем своїх обов'язків за договором було перенесено до 2007р. включно.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору №б/н від 10.01.1990р. щодо сплати вартості квартир, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 1 835 618, 40 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача 1 835 618,40 грн. суму основного боргу, 915 266,68 витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, 165 205,65 грн. 3% річних у зв?язку з неналежним виконанням умов договору від 10.01.1990р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсними кредиторами є кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення справи про банкрутства та розглядаються у попередньому засіданні, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення у справі про банкрутство та розглядаються після визнання боржника банкрутом.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає ( в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. у справі №5011-49/10697-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спрінг А» до Орендного підприємства " 6-ий Київський авторемонтний завод" про визнання банкрутом кредитором у справі №5011-49/10697-2012 по відношенню до боржника визнано:

- товариство з обмеженою відповідальність "Спрінг А" на суму 353 844, 00 грн. - вимоги четвертої черги;

- управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на суму 129 185, 99 грн. - вимоги шостої черги.

- публічне акціонерне товариство "Київенерго" на суму 44 979, 08 грн., з яких 1 147, 00 грн. - вимоги першої черги, 38 303, 53 грн. - вимоги четвертої черги та 5 528, 55 грн. - вимоги шостої черги.

- товариство з обмеженою відповідальністю "Дормаш" на суму 4 583 651, 70 грн., з яких 2 291 825, 85 грн. - вимоги четвертої черги та 2 291 825, 85 грн. - вимоги шостої черги;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехсервіс" на суму 8 255 188, 11 грн., з яких 5 021 567, 02 грн. - вимоги четвертої черги, 3 233 621, 09 грн. - вимоги шостої черги;

- публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" на сума 51 845, 89 грн., з яких 1 147, 00 грн. - вимоги першої черги, 50 581, 46 грн. - вимоги четвертої черги та 117, 43 грн. - вимоги шостої черги;

Затверджено реєстр вимог кредиторів Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод".

Крім того, у вищезазначеній ухвалі зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. у справі №5011-49/10697-2012 затверджений реєстр кредиторів, до якого не увійшли вимоги позивача, оскільки ним не було подано заяву, в порядку ст. 14 Закону, щодо вимог до боржника в межах встановленого терміну.

Згідно вимог ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені в позові, суду не навів.

Таким чином, оскільки позивач не звернувся у встановлений строк з вимогами до Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод" щодо погашення його заборгованості за договором №б/н від 10.01.1990р., заборгованість відповідача вважається погашеною на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений: 19.12.2016 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.