Рішення

від 12.12.2016 по справі 910/13725/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016Справа №910/13725/16 За позовом Українського державного науково-дослідного та проектного

інституту "УКРДІППРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні

системи ЛТД"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1.Державне підприємство "Національний культурно мистецький комплекс "Мистецький Арсенал"

2.Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

про стягнення 8 050 000,00 грн.

Головуючий суддя: Домнічева І.О.

суддя: Турчин С.О.

суддя: Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Леськов В.П. - за дов.;

від відповідача: Боженко І.Ф. - за дов.;

від третьої особи-1: Кучеренко В.О.. Васильев В.А.- за дов.;

від третьої особи-2: Шитюк Н.М. - за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український державний науково-дослідний та проектний інститут "УКРДІППРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" про стягнення 8 050 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" частково виконано та передано архітектурно-будівельну документацію, проте вказана документація не відповідає нормативним документам та попередній стадії «П», рішенням господарського суду від 23.03.15р. у справі № 910/10549/14 встановлено недоліки документації. В зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з даним позовом про стягнення збитків у розмірі 8 050 000,00 грн.

Ухвалою від 28.07.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.09.2016 р.

17.08.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

05.09.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.

06.09.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.

06.09.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

06.09.16р. через відділ діловодства суду третя особа 1 подала пояснення по справі.

У судовому засіданні 06.09.2016 р. було оголошено перерву до 27.09.2016 р.

20.09.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано доповнення до відзиву.

Судове засідання 27.09.2016 р. не відбулося.

Наступне судове засідання було призначено на 04.10.2016 р.

03.10.2016 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи, клопотання про дослідження доказів, клопотання про призначення судової експертизи.

04.10.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про надання пояснень посадових осіб, а також про відмову відповідачу у дорученні копій двох комплектів проектної документації стадії «Р» у зв'язку з їх недостовірністю , невідповідністю оригіналам та надання їм преюдиційної оцінки у справі № 910/10549/14.

Судове засідання 04.10.2016 р. не відбулося.

Ухвалою від 10.10.2015 р. призначено колегіальний склад суду для розгляду справи.

У результаті проведеного повторного автоматичного розподілу справ між суддями, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Домнічева І.О., суддя Турчин С.О. та суддя Отрош І.М.

Ухвалою від 12.10.2016 р. зазначена колегія суддів прийняла справу до свого провадження, розгляд справи було призначено на 15.11.2016 р.

Ухвалою від 15.11.2016 р. розгляд справи було відкладено на 29.11.2016 р.

29.11.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про витребування додаткових матеріалів.

У судовому засіданні 29.11.2016 р. було оголошено перерву до 07.12.2016 р.

05.12.2016 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.12.2016 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою від 07.12.16р. розгляд справи відкладено на 12.12.16р.

09.12.2016 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про витребування та дослідження обох комплектів оригіналів проектної документації, про призначення по справі комплексної технічної та почеркознавчої експертизи.

Вкотре розглянувши в судовому засіданні 12.12.16. клопотання позивача про витребування оригіналів обох комплектів наданої відповідачем проектної документації стадії «Р», суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Право сторони у справі на подачу клопотання про витребування доказів у разі неможливості їх надати самостійно регулюються приписами ст. 38 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України визначено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В пункті 2.1 постави Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Судом неоднарозово витребовувалось від ТОВ «Проектні системи ЛТД» оригінали обох комплектів робочої документації згідно з Договором № 14/МА-11 від 28.07.2011 р. та згідно з Архітектурно-планувальною концепцією від 2011 р. стадії проектування ("Р") "Робоча документація" "Створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" на вул. Лаврській, 10-12 у Печерському р-ні м. Києва", проте, відповідачем не подано суду витребувані документи.

Таким чинок, повторне клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Розглянувши в судовому засіданні 12.02.16. клопотання позивача та відповідача про призначення експертизи, суд відзначає наступне.

Клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи обґрунтовано тим, що необхідно визначити відповідність виконаних відповідачем на суму 8 050 000,00 грн. проектних робіт «належні» (у формі комплекту робочої документації - 49 томів) попередній стадії проектування - стадії «П» (проект-2008) по об'єкту створення «Національного культурно - мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».

Клопотання позивача обґрунтоване тим, що відповідач за договором зобов'язаний виготовити лише один комплект робочої документації, докази замовлення у відповідача двох комплектів робочої документації відсутні. Копії у так званому «належному» комплекті не відповідають стадії «П», тож на думку позивача так звана «належна» проектна документація є фальсифікуюча.

Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно досліджувати обставини справи, для вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Так, відповідно до приписів ст. ст. 41, 42 ГПК України призначення експертизи на вимогу учасників процесу не є обов'язком суду, а є його правом; висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за загальними правилами, встановленими статтею 43 ГПК України.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2651 від 27.11.06. "Про деякі питання призначення судових експертиз", п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.12. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Оскільки, відповідачем на вимогу суду не було надано оригінали обох комплектів наданої відповідачем проектної документації стадії «Р», суд дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання про призначення експертизи.

В судовому засіданні 12.12.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2008 між Державним підприємством "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", (нова назва - Державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал") (замовник) та Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" (генеральний проектувальник, позивач) був укладений договір №449-1/14 підряду на проведення проектних робіт, відповідно до умов якого генеральний проектувальник зобов'язується розробити документацію стадії "Р" на реставрацію культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" на підставі технічного завдання, наданого замовником (додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити документацію, розроблену генеральним проектувальником (п. 2.1 договору).

28.07.2011р. Інститутом з ТОВ «Проектні системи ЛТД» (далі - Відповідач), в якості «Головної субпідрядної організації», було укладено договір №14/МА-11 на виконання робіт із створення проектно-кошторисної документації (далі -Договір).

Згідно п.1.1 Договору, Відповідач прийняв на себе функції Генерального проектувальника за Договором №449-1/14 від 03.12.2008р. та зобов'язався розробити документацію для об'єкта будівництва «Культурно - мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» на вул. Івана Мазепи, 28-30 у Печерському районі м. Києва 1 черга будівництва на стадії «Робоча документація» на підставі технічного завдання (п.1.2. Договору).

Генеральний проектувальник має право залучати до виконання Робіт субпідрядні організації, погоджені Замовником відповідно до п. 8.1 Договору підряду.

Пунктом 4.4 Договору субпідряду встановлено, що Головна субпідрядна організація при розробленні документації несе відповідальність та забезпечує, зокрема, відповідність архітектурним і містобудівним вимогам, вимогам чинного законодавства та нормативним документам, відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам.

Згідно з п. 4.5 Договору субпідряду, Головна субпідрядна організація несе виключну відповідальність за розробку проектно-кошторисної документації та освоєння коштів (авансових виплат) в обсягах узгоджених сторонами у п. п. 1.3 та 3.1 цієї Угоди.

Так, враховуючи наведене, ТОВ «Проектні системи ЛТД» як Головна субпідрядна організація повинно було виконати роботи, які повністю відповідали б попередній стадії «П». У свою чергу, документація стадії «П» повністю відповідає чинній нормативній базі, що підтверджується Позитивним висновком комплексної держаної експертизи від 28.10.2008 р.

Згідно ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.

На виконання умов Договору Інститутом Відповідачу надано технічне завдання на розроблення проектно-кошторисної документації стадії «Р» (робоча документація) зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» (перша черга), а також попередню стадію проекту Культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» по вул. Івана мазепи, 30 в м. Києві, на який державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» Київська Міська філія «Київдержбудекспертиза» надано позитивний висновок комплексної держаної експертизи від 28.10.2008р. (в далі - стадія «П»).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна обсягу робіт, що виконується Відповідачем, складає 20 004 785,14 грн.

Відповідно п.3.4 Договору Інститут має право надати Відповідачу аванс у розмірі до 50%.

Як вбачається з матеріалів справи, Інститутом на користь Відповідача в якості авансу сплачено 8 050 000 грн., з яких:

- 4 800 000 грн. перераховано 03.08.2011р.;

- З 250 000 грн. перераховано 17.11.2011р.

10.08.2015р. керівниками Інституту та Відповідача підписано Акт звірки розрахунків за Договором, відповідно до якого Відповідач визнав свою заборгованість перед Інститутом в сумі 8 050 000 грн.

В серпні 2013р. Відповідачем було частково виконано та передано Позивачу для передачі Замовнику архітектурно-будівельну документацію, склад якої вказано в накладній №22 від 02.08.2013р.

Отже, спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 8 050 000,00 грн. перерахованого авансу, при цьому, в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення даних грошових коштів, позивач посилається на те, що ці кошти є його збитками, одночасно зазначає, що кошти утримуються відповідачем без достатньої правової підстави.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2015р. у судовій справі №910/10549/14 за позовом Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" до Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" третя особа-1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне управління справами третя особа-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна казначейська служба України третя особа-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД"про стягнення 8002954,76 грн., залишеним в силі постановою КАГС від 24.06.2015р. і постановою ВГСУ від 17.09.2015р. (в зазначеній справі ТОВ «Проектні системи ЛТД» було третьою особою), встановлено, що розроблена ним в межах Договору документація є неналежної якості, не може бути використана для будівництва об'єкту, недоліки є істотними і такими, що не можуть бути усунені.

В зазначеному рішенні суду встановлено наступне:

За результатами проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що стадія проекту "Р" (робоча документація) не відповідає стадії "П" (проект), оскільки була змінена концепція будівлі, проект стадії "Р" є незавершеним, частково не відповідає державним будівельним нормам чинним на момент розробки проектної документації (її розробка ще повністю не завершена); документація стадії "Р" зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга) по вул. Лаврській 10-12, (колишня вул. Івана Мазепи, 28-30) в м. Києві не відповідає попередній стадії "П" (проект, на яку отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи 28.10.2008); відповідність проектної документації стадії "Р" технічному завданню на розроблення проектно-кошторисної документації стадії "Р" з урахуванням архітектурно-планувальної концепції культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" від 16.11.2011 встановити неможливо, оскільки в повному обсязі стадія "Р" не розроблена; документація стадії "Р" зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга) по вул. Лаврській 10-12, (колишня вул. Івана Мазепи. 28-30) в м. Києві з урахуванням архітектурно-планувальної концепції "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", що була розроблена у 2011 році не в повній мірі відповідає чинним державним будівельним нормам; конструктивна частина робочої документації не повністю відповідає чинним державним будівельним нормам, а деякі конструктивні рішення не є раціональними.

При цьому, в дослідній частині висновку зазначено, що конструктивна частина робочої документації має невідповідності вимогам чинних будівельних норм, а також деякі необгрунтовані конструктивні рішення, а саме: в робочій документації є посилання на будівельні норми, які на час завершення проектування втратили чинність; покриття сталевих конструкцій одним шаром ґрунту ГФ-021, є ненадійним антикорозійним захистом; влаштування конструкції перемичок над дверними прорізами підвального поверху неповністю розроблені, як конструктивно так і технологічно; горизонтальну гідроізоляцію по дну котловану в робочій документації передбачається влаштувати по щебеневій підготовці, що не відповідає вимогам будівельних норм, за якими вона повинна виконуватись по жорстокій і вирівняній основі; невдалим конструктивним рішенням є не передбачення будівельного підйому в сталевих багатопрогонових балках, що спричиняє збільшення на них додаткових сталевих навантажень.

Отже, висновком судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 24.12.2014 встановлено, що стадія проекту "Р" (робоча документація) не відповідає державним будівельним нормам та є не завершеною.

Тоді як, п. 49 постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 визначено, що передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється

Таким чином, з огляду на висновки судової експертизи щодо невідповідності проектної документації стадії "Р" державним будівельним нормам, позивачем не може бути використана надана документація у подальших будівельних роботах на визначеному в договорі об'єкті, з метою чого вона і розроблялась, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі.

Як вбачається з рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2015р. №910/10549/14 та згідно висновку судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 24.12.2014р., про яке вказано в судовому рішенні, неналежна якість та істотність недоліків, що неможливо усунути, розробленої ТОВ «Проектні системи ЛТД» стадії «Р» полягає в тому, що документація:

- не може бути використана у подальших будівельних роботах на визначеному в договорі об'єкті, з метою чого вона і розроблялась, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі;

- не відповідає стадії «П», на яку отримано позитивний висновок комплексної держаної експертизи від 28.10.2008р.;

- в повному обсязі стадія "Р" не розроблена; не в повній мірі відповідає чинним державним будівельним нормам;

- конструктивна частина робочої документації не повністю відповідає чинним державним будівельним нормам, а деякі конструктивні рішення не є раціональними.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Частинами 2, 3 статті 849 ЦК України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 852 ЦК України).

Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 849, 852 Цивільного кодексу України в разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором (закінчення роботи у строк є неможливим, під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або наявності інших істотних недоліків) замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.838 ЦКУ. згідно якої підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

В розумінні ст.22 ЦКУ збитками у тому числі є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Тобто за змістом вказаної норми підставою для стягнення збитків є доведення факту їхнього завдання винною особою в незалежності від будь-яких інших обставин.

Відповідно до ч.3 ст. 858 ЦК України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Спеціальною нормою права, ст,891 ЦКУ передбачено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, підрядник відповідає за недоліки, що були виявлені у проектній документації згодом, тобто навіть після здачі робіт замовнику, і у випадку завдання цим замовнику збитків, підрядник має відшкодувати їх.

Відповідно до п.3 ст. 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилами, зобов'язання припиняються шляхом їх належного виконання, тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 цього Кодексу має наслідком, у тому числі - необхідність відшкодування збитків.

Так, ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладено на боржника - особу, яка допустила порушення.

Підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

Доказів виконання відповідачем робіт у відповідності до умов договору №449-1/14 від 03.12.2008, державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту суду не надано.

Акти здачі-приймання документації для об'єкта будівництва по Договору №14/МА-11 від 28,07,2011 р. та Додаткової угоди №1 від 06.11.2012 р, містять чітке зазначення документу за яким відповідачем був переданий один варіант проектної документації - Накладна №21 від 01.08.2013 р., чим і спростовуються заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про наявність 2-го комплекту «належної» робочої документації.

Доказів передання відповідачем позивачу саме 2-го «належного» комплекту робочої документації, суду не надано.

Як зазначено у відзиві Відповідачем, ним було одночасно передано Позивачу два комплекти робочої документації - у серпні 2013 року згідно з накладною №21 від 01.08.2013 р., при цьому «інший належний» комплект нібито передавався за Актами здачі-приймання документації для об'єкта будівництва по Договору №14/МА-11 від 28.07,2011 р. та Додаткової угоди №1 від 06.11.2012 р. №1 від 20.09.2013 р., №2 від 20.09,2013 р., №3 від 20.09.13 р., №4 від 23.09.2013 р., №5 від 23.09.2013 р, №6 від 23.09,2013 р., №7 від 23.09.2013 р„ №8 від 23.09.2013 р., №9 від 23.09.2013 р., №10 від 23.09.13р. (надалі - Акти).

Однак, вказані Акти здачі-приймання містять дві частини; фінансову - щодо загальної ціни Договору №14/МА-11 від 28.07.2011 р. та вартості етапу виконаних проектних робіт; передавальну - згідно з якою «проектна документація передана по Накладній №21 від 01,08,2013 р.

Таким чином, Акти не містять окремого переліку робочої документації, яка була передана Відповідачем Позивачу. Натомість, у всіх Актах зазначено, що проектна документація передана по Накладній №21 від 01.08.2013 р.

У той же час, накладна №21 від 01.08.2013р. містить перелік переданої документації, з якого вбачається, що Відповідачем за вказаною накладною був переданий лише один комплект робочої документації. Саме ця документація була предметом дослідження у судовій

справі №910/10549/14.

У пункті 1 Листа директора ТОВ «Проектні системи Лтд» від 01.04.2014 р. №54 підтверджується факт передачі лише однієї Робочої документації по об'єкту «Створення культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Робоча документація по об'єкту «Створення культурно - мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» на вул. І.Мазепи, 28 - 30, у Печерському районі м. Києва», передана Вам за накладною №21 від 01.08.2013 р.. повністю відповідає затвердженій музейній та архітектурно-планувальній концепціям, архітектурно планувальним рішенням, затвердженим Замовником - ДП «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» та розроблена в межах кошторису затвердженої стадії «Проект», що пройшла комплексну державну експертизу.

Обставина передачі Відповідачем виключного одного комплекту Робочої документації стадії «Р» на підставі Накладної №21 від 01.08,2013 р. підтверджується також Висновком №73 судово-експертного будівельно - технічного дослідження по справі №910/10549/14 від 24.12.2014 р. (надалі - Висновок). Так, вказаний у Висновку перелік документації, наданої судовому експерту для дослідження, повністю збігається з переліком документів, переданій по накладній №21 від 01.08.2013 р. (а отже, і з переліком документації, про який йде мова в Актах, за якими нібито був переданий належний комплект робочої документації).

Порядок передавання та приймання документації передбачений у Розділі 5 Договору №14/МА-11 на виконання робіт із створення проектно- кошторисної документації від 28.07.2011 р.

Так, згідно з п. 5.1 Договору після закінчення кожного етапу Робіт «Головна субпідрядна організація» (ТОВ «Проектні системи Лтд») передає Замовнику (ДП «НКММК «Мистецький арсенал») по накладним готову документацію у чотирьох примірниках та один примірник на електронному носії, а також один примірник та акт здавання- приймання робіт у двох примірниках - «Генеральному проектувальнику» (УДНДПІ «УкрНДІпроектреставрація»).

Як стверджує позивач, в УДНДТТТ «УкрНДІпроектреставрація» та ДП «НКММК «Мистецький арсенал» наявний єдиний та ідентичний комплект проектної документації, що був розроблений та переданий відповідачем - ТОВ «Проектні системи Лтд», і цей комплект був предметом дослідження (у т.ч. судово-експертного) у справі №910/10549/14.

Проте, надана Відповідачем суду копія нібито «належної» Робочої документації в частині документації, що виготовлена ТОВ «Проектні системи Лтд» та не відповідає стадії «П» як це визнано у рішенні Господарського суду м. Києва від 23.03.2015 у справі №910/10549/14 та у висновках судових експертиз, є переробленою, заміненою та не містить на цих проектних документах відмітки Замовника (штампу та підпису) про прийняття.

Крім того, доказів замовлення у відповідача двох комплектів робочої документації, суду не надано.

TOB «Проектні системи ЛТД» зазначає у відзиві на позовну заяву, Протокол наради з питань проектування по об'єкту «Створення культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» на вул. Лаврській, 10-12 (кол. І. Мазепи, 28-30) у Печерському районі м. Києва» від 22,02.2012 р. (далі - Протокол) як додаткову угоду до Договору.

Проте, вказаний Протокол є звичайним внутрішнім документом відповідної наради, і подібні протоколи приймалися нарадою регулярно. У протоколах фіксуються виключно хід обговорення деяких питань та план щодо їх вирішення.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що ТОВ «Проектні системи ЛТД» при розробленні документації забезпечує відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам. Умовами Договору чітко передбачено, що ТОВ «Проектні системи ЛТД» було зобов'язане створити документацію стадії «Р» на підставі документації стадії «П», на яку був наданий позитивний висновок комплексної державної експертизи від 28.10.2008 р. Докази про внесення змін до Договору в цій частині відсутні, Протокол не містить відомостей про те, що він має якесь відношення до Договору та є його складовою частиною (додатком, доповненням тощо). З огляду на це, Протокол не можна розглядати як додаткову угоду до Договору, якою були змінені його умови. Аналогічна позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 06,08.2014 р. у справі №5011-64/10953-2012.

Протокол не є попереднім договором, оскільки не містить істотних умов основного договору, як і не являє собою окрему цивільно-правову угоду, яка здатна створювати юридичні наслідки для сторін, гак як містить лише перелік різних дій сторін спору без визначення предмету такої угоди, строку її дії, ціни, відповідальності за невиконання.

Навіть якщо розглядати Протокол, який є виключно внутрішнім документом наради, як протокол про наміри, то він не містить волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, а отже не вважається попереднім договором в силу ч. 4 ст. 635 ЦК України.

«УкрНДІпроектреставрація» документація стадії «П» (розроблена і затверджена УДНДПІ «УкрНДІпроектрестарвація» та прийнята ДП «НКММК «Мистецький Арсенал») та документація стадії «Р» (створена ТОВ «Проектні системи ЛТД» і не відповідає документації стадії «П) розроблялися на підставі різних договорів, які були укладені на підставі різних тендерів.

Таким чином, до Договору, який передбачає виключно створення документації стадії «Р», не могли бути внесені зміни щодо коригування документації стадії «П», оскільки остання була створена в рамках іншого договору, укладеного за результатами проведення іншого тендеру .

Більше того, Протокол, яким обґрунтовує свою правову позицію Відповідач, містить зауваження про те, видана ним «Робоча документація» до моменту затвердження відкоригованої стадії «Проект» не може використовуватися для будівництва об'єкту.

Однак, через те, що фінансування робіт з коригування документації стадії «П» могло і повинно було відбуватись за державні (бюджетні) кошти, то для цього законодавством було передбачено проведення тендеру.

З огляду на те, що в бюджеті коштів на коригування стадії «П» не було передбачено, ціна цієї роботи не визначалась, тендер не оголошувався, то договір на коригування проекту стадії «П» так і не було укладено.

Отже, оскільки відповідачем, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України не було виконано своїх зобов'язань перед позивачем щодо виконання робіт на суму, яка була заздалегідь перерахована позивачем в розмірі 8 050 000,00 грн. і факт понесення позивачем цих збитків безпосередньо обумовлений порушенням з боку відповідача обов'язку з належного та своєчасного виконання робіт, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

При цьому, посилання позивача, в обґрунтування своїх вимог на ст. 1212 Цивільного кодексу України є помилковим, так як саме по собі розірвання договору не може бути підставою для застосування вказаної норми, оскільки за загальним правилом, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 4 статті 653 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. При цьому, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Отже, набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17.06.2014 №3-30гс14, від 22.01.2013 №3-69гс12, від 14.10.2014 №3-129гс14, які в силу ст. 111 28 ГПК України є обов'язковими для всіх судів України, а також постановах Вищого господарського суду України від 28.10.2014 №922/940/14 та від 25.06.2014 №910/4386/13.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектні системи ЛТД» (02147, м. Київ, вул. Русанівська Набережна, буд.18. кв.118, код ЄДРПОУ 33345473) на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, ідентифікаційний код 05482989) 8 050 000 (вісім мільйонів п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 120 750 (сто двадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.12.2016р.

Головуючий суддя І.О. Домнічева

Суддя С.О. Турчин

Суддя І.М. Отрош