Рішення

від 20.12.2016 по справі 913/1224/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 грудня 2016 року Справа № 913/1224/16

Провадження №15/1224/16

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Луганський завод гірничого машинобудуванняВ» , смт.Катеринівка м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 73654 грн 22 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 14.11.2016;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство В«Луганський завод гірничого машинобудуванняВ» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» про стягнення заборгованості за договором №329-СА від 13.01.2014 у сумі 40204 грн 04 коп., інфляційних втрат у сумі 24525 грн 74 коп., 3% річних у сумі 2514 грн 68 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.11.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 22.11.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.11.2016 розгляд справи відкладений на 05.12.2016.

Заявою про уточнення позовних вимог б/н від 05.12.2016 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 40204 грн 04 коп., інфляційні втрати в сумі 30722 грн 11 коп. та 3% річних у сумі 2728 грн 07 коп.

Заява про уточнення позовних вимог б/н від 05.12.2016 по суті є заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних з 2514 грн 68 коп. до 2728 грн 07 коп., в частині інфляційних втрат з 24525 грн 74 коп. до 30722 грн 11 коп. і відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду. Справа розглядається з її урахуванням.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.12.2016 розгляд справи відкладений на 20.12.2016.

Позивач в листі №3/017-34 від 06.12.2016 повідомив про те, що в матеріалах справи знаходяться належним чином засвідчені копії видаткових накладних, підписаних представником відповідача при прийомці продукції і він не зазначив інших дат на видаткових накладних, а отже, датою поставки є дата, вказана в реквізитах видаткових накладних; що датами поставки продукції є 29.05.2014 за видатковою накладною №43 від 29.05.2014, 12.06.2014 за видатковою накладною №51 від 12.06.2014.

Відповідач у відзиві №537 від 14.12.2016 зазначив, в підтвердження постачання продукції за договором позивачем надані копії видаткових накладних, але в порушення умов п.5.3 договору не надано доказів направлення рахунків, оформлених податкових накладних і інших документів, передбачених договором; що відповідач по іншому розуміє п.4.5 договору та вважає, що дата видаткової накладної не може вважатися датою поставки продукції, оскільки вона не підтверджена особистим підписом та датою, вказаними саме представником покупця в момент передачі продукції; що для розрахунку суми позову позивач використав не дату, яка повинна бути зазначена представником покупця, а дату видаткової накладної, що не передбачено договором; що у зв'язку з відсутністю на видаткових накладних дати отримання продукції відповідачем, відсутнє зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» оплатити цю продукцію; що відповідач не згоден з розрахунком 3% річних та інфляційних нарахувань.

Клопотанням №538 від 14.12.2016 відповідач просив витребувати у позивача детальний розрахунок суми інфляційних втрат з урахуванням положень постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» та рекомендацій листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, а також витребувати детальний розрахунок суми 3% річних з урахуванням святкових та вихідних днів, що були в Україні в червня 2014 року.

Клопотанням №539 від 14.12.2016 відповідач просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням представника до Вищого господарського суду України для участі у судових засіданнях та неможливістю надати контррозрахунок та додаткові пояснення у справі.

Клопотанням №540 від 14.12.2016 відповідач просив продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 20.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством В«Луганський завод гірничого машинобудуванняВ» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» (покупець, відповідач) 13.01.2014 був укладений договір №329-СА, за умовами якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язався поставити у власність покупцю продукцію і/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договору і специфікаціях, що є невід'ємними частинами до цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється в його власність, відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про кількість і/або одним товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції - DDP, згідно В«Інкотермс-2000В» з урахуванням умов і застережень, що містяться в цьому договорі і/або відповідних специфікаціях до нього. Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце поставки. У випадках, коли сторонами в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору на підтвердження поставки постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову накладну, відповідні товаросупровідні накладні (залізнична (товарно-транспортна) накладна), сертифікат якості та/або паспорт, сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації); інструкцію (керівництво) з експлуатації (у випадку, якщо даний документ передбачений), технічну документацію, передбачену п.2.3 цього договору. Товаросупровідні документи, обумовлені в цьому пункті договору (крім податкових накладних), постачальник зобов'язується надати покупцю разом з поставленою продукцією. Постачальник зобов'язується надати оформлену відповідно з вимогами діючого законодавства податкову накладну не пізніше 5 календарних днів з дати поставки продукції або здійснення оплати. Якщо 5 календарний день припадає на вихідний і/або святковий день, податкова накладна надається покупцю в перший робочий день після такого вихідного і/або святкового дня. У випадках, передбачених діючим законодавством, постачальник зобов'язується зареєструвати в установленому порядку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Сторони підтверджують, що даний пункт договору є вимогою про надання податкової накладної і додаткових вимог від покупця в розумінні п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не вимагається.

Відповідно до п.4.5 договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, що свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (узгоджене місце призначення поставки).

Згідно з п.5.1 договору загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору. В будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 39 000 000 грн 00 коп. з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на то органу управління покупця.

Ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.3 договору в редакції додаткової угоди від 29.04.2014 розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору (пп.5.3.1); або протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору (пп.5.3.2); або покупець здійснює оплату за продукцію, що поставляється, частинами, а саме оплата 50% вартості продукції по відповідній специфікації здійснюється на 7 календарний день з моменту підписання специфікації. У випадку, якщо 7 календарний день припадає на вихідний і/або святковий день, оплата здійснюється в перший робочий день після такого вихідного і/або святкового дня (пп.5.3.3.1 пп.5.3.3 п.5.3 договору); оплата 50% вартості продукції по відповідній специфікації здійснюється на 45 календарний день з дати поставки відповідної партії продукції. У випадку, якщо 45 календарний день припадає на вихідний і/або святковий день, оплата здійснюється в перший робочий день після такого вихідного і/або святкового дня (пп.5.3.3.2 пп.5.3.3 п.5.3 договору). Конкретні умови оплати узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Остаточні взаєморозрахунки між покупцем і постачальником здійснюються на підставі даних якості, кількості, асортименту і комплектності продукції, визначених відповідно з розділом 2 цього договору.

В п.8.1 договору сторони передбачили, що цей договір вступає в дію з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2015 включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

30.04.2014 між сторонами була підписана специфікація б/н, в якій сторони обумовили поставку партії продукції: номенклатурний номер 41632000036, каток стабілізуючий, ДКНУ 1.04.11.210, у кількості 2 шт за ціною 1221 грн 00 коп. за шт, на суму 2442 грн 00 коп.; номенклатурний номер 41632000084, уловлювач, ДКНУ-1.05.10.000-05, у кількості 1 шт за ціною 14149 грн 00 коп.; номенклатурний номер НОМЕР_1, маслостанція, ДКНУ 1.05.22.000, у кількості 1 шт за ціною 14848 грн 17 коп.; номенклатурний номер 41632000205, накладка на робочі гальма, ДКМУ 1.01.03.043, у кількості 4 шт за ціною 96 грн 00 коп. за шт на суму 384 грн 00 коп.; номенклатурний номер 41632000048, шків, ДКНУ 1.01.05.130Ш-01, у кількості 1 шт, за ціною 38250 грн 00 коп.; номенклатурний номер 41632000048, замок, ДКНУ 1.00.24.000 (ДКН 1.00.00.050), у кількості 20 шт, за ціною 83 грн 65 коп. за шт, на суму 1673 грн 00 коп. Всього за специфікацією на суму 86095 грн 40 коп. з ПДВ. Строк поставки продукції до 25.05.2014 (п.1 специфікації).

Відповідно до п.2 специфікації розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

19.05.2014 між сторонами підписана специфікація б/н, в якій сторони обумовили поставку партії продукції: номенклатурний номер 41632000161, блок, ДКНУ 1.00.05.000 (ДКН 4.00.05.000-02), у кількості 1 шт за ціною 656 грн 70 коп. за шт; номенклатурний номер 41632000049, комплект ролика (каток ролику в зборі), ДКНУ 1.05.10.007 УК, у кількості 2 шт за ціною 843 грн 00 коп. за шт, на суму 1686 грн 00 коп.; номенклатурний номер НОМЕР_2, каток стабілізуючий, ДКНУ 1.04.11.210, у кількості 2 шт за ціною 1221 грн 17 коп. за шт, на суму 2442 грн 00 коп.; номенклатурний номер 41632000193, тяга, ДКНУ 1.00.00.030, у кількості 3 шт за ціною 1438 грн 50 коп. за шт на суму 4315 грн 50 коп.; номенклатурний номер 50107030343, блок, ДКНУ 1.00.01.300, у кількості 1 шт, за ціною 562 грн 00 коп.; номенклатурний номер 50107030079, блок, ДКНУ 1.00.10.070, у кількості 1 шт, за ціною 422 грн 00 коп. за шт; номенклатурний номер 50107030079, замок, ДКНУ 1.00.24.000 (ДКН 1.00.00.050), у кількості 20 шт, за ціною 83 грн 65 коп. за шт, на суму 1673 грн 00 коп. Всього за специфікацією на суму 14108 грн 64 коп. з ПДВ. Строк поставки продукції до 25.06.2014 (п.1 специфікації).

Відповідно до п.2 специфікації розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

29.05.2014 відповідно до специфікації б/н від 30.04.2014 на підставі видаткової накладної №43 позивачем здійснена відповідачеві поставка продукції на суму 86095 грн 40 коп., а 12.06.2014 відповідно до специфікації б/н від 19.05.2014 на підставі видаткової накладної №51 позивачем здійснена відповідачеві поставка продукції на суму 14108 грн 64 коп.

Відповідач отриману продукцію оплатив частково в сумі 60000 грн 00 коп., внаслідок чого за ним виникла заборгованість, за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір №329-СА від 13.01.2014 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт поставки позивачем товару відповідачеві за договором №329-СА від 13.01.2014 підтверджений матеріалами справи, в т.ч. видатковими накладними №43 від 29.05.2014, №51 від 12.06.2014, довіреностями №1075 від 26.05.2014 та №1210 від 1210 від 11.06.2014, товарно-транспортними накладними.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.2 специфікації сторони визначили кінцевий розрахунок за поставлену продукцію, але відповідач в обумовлений строк оплату не здійснив.

З огляду на викладене, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 40204 грн 04 коп. за поставками за специфікаціями від 30.04.2014 та від 19.05.2014 за договором №329-СА від 13.01.2014 суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відносно доводів відповідача про те, що позивачем не надано доказів передачі документів, передбачених п.4.3 договору, суд зазначає наступне.

Позивачем до матеріалів справи надані видаткові накладні №43 від 29.05.2014, №51 від 12.06.2014 та товарно-транспортні накладні (а.с.23, 24, 25, 28), на яких міститься підпис уповноважених осіб відповідача про отримання продукції (ОСОБА_2 та ОСОБА_3О.), копії податкових накладних (а.с.64, 65), копії рахунків №50 від 12.06.2014 (а.с.83) та №40 від 29.05.2014 (а.с.84), копія сертифікату відповідності (а.с.88), копія паспорту на каток стабілізуючий (а.с.89-92).

Як вже зазначалось, відповідно до умов п.4.3 договору товаросупровідні документи, обумовлені в цьому пункті договору (крім податкових накладних), постачальник зобов'язується надати покупцю разом з поставленою продукцією.

Суд зауважує, що видаткові накладні підписані повноважними представниками відповідача без зауважень і заперечень, факт отримання продукції від позивача відповідачем не оспорюється, претензій щодо якості, кількості, комплектності в момент отримання продукції і в подальшому не заявлялось, тому суд вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими.

Відносно доводів відповідача про те, що позивач в порушення умов п.4.5 договору для розрахунку суми позову використав не дату, яка повинна бути визначена представником покупця, а дату видаткових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.5 договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, що свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (узгоджене місце призначення поставки).

Видаткові накладні (а.с.22, 27), за якими здійснювалась позивачем поставка товару на виконання умов договору №329-С від 13.01.2014, мають номер та дату відповідно №43 від 29.05.2014, №51 від 12.06.2014. Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками відповідача за довіреностями без зауважень і заперечень.

Враховуючи умови п.4.5 договору поставки №329-С від 13.01.2014, обов'язок зазначити дату поставки на товаросупровідних документах покладено на покупця, тобто на Товариство з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» . Оскільки представником відповідача не зазначено іншу дату поставки на видаткових накладних, суд вважає, що поставка мала місце саме в ту дату, якою виписана відповідна видаткова накладна. Крім того, відповідні дати поставки підтверджуються товарно-транспортними накладними (а.с.23, 24, 25, 28).

Таким чином, доводи відповідача в зазначеній частині є необґрунтованими.

Відносно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних за період з 04.09.2014 по 31.10.2016 в сумі 2728 грн 07 коп. та інфляційних втрат за період з жовтня 2014 року по жовтень 2016 року в сумі 30722 грн 11 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 05.12.2016), господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд прийшов до висновку про те, що він є арифметично неправильним, оскільки ним не враховано, що у 2016 році 366 днів. Крім того, позивачем невірно визначено початок періоду прострочення за поставкою, яка здійснена за специфікацією від 19.05.2014, а саме 17.09.2014, в той час як у відповідності до умов п.2 вказаної специфікації початком періоду прострочення буде 18.09.2014.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми В«ЗаконодавствоВ» в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення:

№ і дата видаткової накладноїСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Часткова оплата, грнПеріод нарахування 3% річнихКількість днів простроченняСума 3% річних, грн 43 від 19.05.2014До 04.09.2014 86095,40 04.09.2014-01.10.2014 28 198,14 26095,40 02.10.2014 в сумі 60000,00 03.10.2014-31.10.2016 760 1628,28 51 від 12.06.2014До 18.09.2014 14108,64 18.09.2014-31.10.2016 775 897,73 Разом: 2724,15

Враховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних за період з 04.09.2014 по 31.10.2016 в сумі 2724 грн 15 коп.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» передбачено, що згідно з Законом України В«Про індексацію грошових доходів населенняВ» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті В«Урядовий кур'єрВ» . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України В«Про інформаціюВ» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць . Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем в порушення приписів пп.3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» невірно визначено період прострочення для їх нарахування вересень 2014 року - жовтень 2016 року, в той час нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись з жовтня 2014 року по жовтень 2016 року.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми В«ЗаконодавствоВ» :

№ і дата видаткової накладноїСума боргу, грн.Строк оплатиПеріод нарахування Індекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції, грн. 43 від 19.05.2014 26095,40До 04.09.2014Жовтень 2014-жовтень 2016 168,49045528 17872,86 51 від 12.06.2014 14108,64До 18.09.2014Жовтень 2014-жовтень 2016 168,49045528 9663,07 Всього: 27535,93

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є інфляційні втрати за період з жовтня 2014 року по вересень 2016 року в сумі 27535 грн 93 коп.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 05.12.2016).

Клопотання відповідача №538 від 14.12.2016 про витребування у позивача детального розрахунку суми інфляційних втрат з урахуванням положень постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» та рекомендацій листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, а також витребування детального розрахунку суми 3% річних з урахуванням святкових та вихідних днів, що були в Україні в червня 2014 року, судом відхиляється, оскільки господарський суд вважає, що матеріали справи містять всі необхідні докази для прийняття рішення по суті спору і в даному випадку оцінка юридичних та фактичних обставин справи, перевірка наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних є обов'язком господарського суду відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відносно клопотання відповідача №539 від 14.12.2016 про відкладення розгляду справи та клопотання №540 від 14.12.2016 про продовження строку розгляду справи, суд зазначає наступне.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи обґрунтоване відрядженням представника Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» для участі у судових засіданнях Вищого господарського суду України та відсутністю можливості надати контррозрахунок та додаткові пояснення у справі.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження своїх доводів про відрядження представника до Вищого господарського суду України, який знаходиться у м.Києві, відповідачем не надано підтверджуючих документів, зокрема, копії наказу про відрядження, з огляду на що вказані доводи є необґрунтованими.

Крім того, ч.ч.1-3 ст.28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Таким чином, представляти інтереси відповідача в судовому засіданні має право будь-яка особа на підставі довіреності, і господарський суд в своїй ухвалі не обмежував відповідача у даному праві. Крім того, явка представників сторін судом не визнавалась обов'язковою.

Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1 1 ) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Господарський суд вважає, що матеріали справи містять всі необхідні докази для прийняття рішення по суті спору, з огляду на що вказані клопотання відповідача судом відхиляються.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства В«Луганський завод гірничого машинобудуванняВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» , вул.Гоголя, б.24а, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 37596090, на користь Публічного акціонерного товариства В«Луганський завод гірничого машинобудуванняВ» , вул.Бондаренко, б.5, смт.Катеринівка м.Луганськ, ідентифікаційний код 05400879, заборгованість за поставлену продукцію в сумі 40204 грн 04 коп., 3% річних у сумі 2724 грн 15 коп., інфляційні втрати в сумі 27535 грн 93 коп., судовий збір у сумі 1318 грн 32 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.12.2016.

Суддя С.В. Смола