Ухвала

від 15.12.2016 по справі 20/028-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"15" грудня 2016 р.                                                             Справа № 20/028-12

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства Компанії «Ельба» б/н, б/д (вх. № 25792/16 від 13.12.2016 р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу у справі № 20/028-12

за позовом Публічного акціонерного товариства Компанія «Ельба»

до Державного підприємства «Тхорівський спиртовий завод»

про стягнення 2255654,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 22.05.2012 р. у справі № 20/028-12 позов Публічного акціонерного товариства Компанія «Ельба» до Державного підприємства «Тхорівський спиртовий завод» було задоволено повністю.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 22.05.2012 р. у справі № 20/028-12 господарським судом Київської області було видано відповідний наказ від 25.04.2013 р.

13.12.2016 р. до господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства Компанія «Ельба» надійшла заява б/н, б/д про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу у даній справі.

Як вбачається з матеріаляв заяви, стягувач, після отримання наказу у даній справі, звернувся до Сквирського районного управління юстиції в Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Також з матеріалів заяви слідує, що у листопаді 2016 р. позивачу стало відомо, що 06.10.2015 р. у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" Сквирським районним управлінням юстиції в Київській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

Як зазначає ПАТ Компанія «Ельба», вищезазначений наказ господарського суду Київської області № 20/028-12 від 25.04.2013 р. на адресу стягувача надійшов, що було встановлено у листопаді 2016 р., проте в подальшому був ним втрачений.

У зв'язку з викладеним ПАТ Компанія «Ельба» просить суд поновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання та видати дублікат наказу у справі № 20/028-12 від 25.04.2013 р.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення заява. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Стягувач у заяві б/н, б/д від 13.12.2016 р. просить суд про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу № 20/028-12 до виконання, проте належним чином не обґрунтовує поважність причин такого пропуску, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач як сторона виконавчого провадження має право, зокрема, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.

Однак, із матеріалів заяви не вбачається, що після пред'явлення наказу господарського суду Київської області від 25.04.2013 р. до виконання, до повернення даного наказу на підставі п. 2 ч. 1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач звертався до органу ДВС із запитами щодо ходу виконання наказу суду у даній справі або із відповідними скаргами на дії чи бездіяльність органу ДВС з виконання наказу у справі № 20/028-12.

Водночас, заявником не обґрунтовано належними та допустимими доказами наявності обставин, що перешкоджали ТОВ Компанії «Ельба» у розумний строк скористатися законодавчо наданими останньому, як стягувачу, правами та отримати інформацію про здійснення виконавчого провадження та повернення наказу господарського суду Київської області у даній справі.

Окрім того, як зазначає стягувач, про повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» він дізнався лише у листопаді 2016 р. При цьому у заяві не вказано про будь-які докази на підтвердження цієї обставини.

До того ж, позивачем у заяві не наведено об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому, як стягувачу, в період з 06.10.2015 р. по листопад 2016 р. дізнатися про повернення наказу господарського суду Київської області від 25.04.2013 р. у даній справі.

Крім того, судом враховано правову позицію Пленуму Вищого господарського суду України, викладену в абзаці 2 підпункту 9.7 пункту 9 постанови від 17.10.2012 р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, відповідно до якої стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Встановлений законом процесуальний строк пред'явлення наказу до виконання у даному випадку є пропущеним, при цьому обставини, наведені у заяві Публічного акціонерного товариства Компанії «Ельба» б/н, б/д (вх. № 25792/16 від 13.12.2016 р.) про поновлення пропущеного строку для виконання наказу в якості поважних причин пропуску такого строку, не можуть вважатись поважними.

Про наявність інших обставин, що унеможливлювали звернення до суду у встановлений законом строк, у заяві не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз'яснив, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч. 3 ст. 85 Закону № 606-XIV. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: ст. 5 ЦПК - про порушення цивільної справи в загальному суді; статей 98, 99 і гл. 14 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статей 90, 93 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; гл. 20 ЦПК - про судовий розгляд; глав 40, 41 ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції; статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, зміст вимог та виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують позов.

Згідно з п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку щодо повернення заяви ПАТ Компанії «Ельба» б/н, б/д (вх. № 25792/16 від 13.12.2016 р.) без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. ст. 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства Компанії «Ельба» б/н, б/д (вх. № 25792/16 від 13.12.2016 р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу у справі № 20/028-12 повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява на 12 аркушах, у тому числі: оригінал квитанції від 11.11.2016 р. № 239 на суму 41,35 грн. – заявникові.

Суддя                                                                       В.М. Бабкіна