Постанова

від 13.12.2016 по справі 910/4335/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа№ 910/4335/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Коротун О.М.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явились,

від відповідача: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. у справі №910/4335/16 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецсервіс"

про стягнення 182542,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 120792,09 грн., пені в сумі 44113,31 грн., інфляційних втрат в сумі 14946,71 грн. та 3% річних в сумі 2690,70 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва №910/4335/16 від 20.07.2016р. позов задоволено частково.

Рішення мотивовано тим, що у Відповідача перед Позивачем є прострочена заборгованість за надані за договором послуги. Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів Позивача, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд не дослідив всіх обставин справи. Так Відповідачем було сплачено частину боргу до прийняття рішення, що підтверджується платіжними дорученнями. Договір не містить конкретних вказівок на цілу низку умов, а тому договір вважається неукладеним. При здійсненні оплат Відповідач помилково вказав у платіжних дорученнях невірне призначення платежу, проте Позивач грошові кошти не повернув та не врахував в якості оплат за наступним договором №5 від 12.02.2015р. Крім того, суд безпідставно залишив без задоволення клопотання Відповідача про зупинення провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.11.2016р.

Розпорядженням від 14.11.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Коротун О.М., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016р. справу №910/4335/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги було призначено на 29.11.2016р.

15.11.2016р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016р. відкладено розгляд скарги на 13.12.2016р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

12.01.2015р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №5 про надання послуг із розміщення та захоронення твердих побутових відходів, за умовами якого Позивач зобов'язався надавати послуги з розміщення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ), а Відповідач оплачує послуги на умовах визначених даним договором.

Згідно з п.2.2. договору, Позивач надає Відповідачу послуги, а Відповідач сплачує надані послуги за цінами та у терміни, які зазначені у цьому договору, а також у додатках до договору, в разі їх укладення, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.2.7. договору загальний об'єм послуг за договором складає 25000 м. куб. до кінця 2015р.

Згідно з п.2.8, 2.9. договору загальна сума договору дорівнює загальному об'єму за договором помноженому на діючий тариф. Базовий тариф (ціна) на день підписання цього договору складає 19,99 грн. за 1 м. куб. з ПДВ.

Відповідно до п.3.1. договору оплата за розміщення та захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ попередня, в розмірі 100% вартості послуг.

Згідно з п.6.1.1. договору за прострочення сплати коштів за надані послуги - шляхом сплати пені, в сумі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.8.1. договору даний договір діє до 31.12.2015р. і набирає чинності з дня його підписання та може бути продовжений на наступний термін, за письмовою згодою сторін, шляхом обміну листами.

На виконання умов договору Позивачем надано послуги на суму 169752,09 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, зокрема: №54 від 31.01.2015р. на суму 12594,96 грн.; №148 від 28.02.2015р. на суму 10955,62 грн.; №229 від 31.03.2015р. на суму 18392,64 грн.; №312 від 30.04.2015р. на суму 17353,06 грн.; №359 від 31.05.2015р. на суму 13294,68 грн.; №404 від 30.06.2015р. на суму 12395,04 грн.; №445 від 31.07.2015р. на суму 13194,72 грн.; №485 від 31.08.2015р. на суму 13514,59 грн.; №535 від 30.09.2015р. на суму 17552,98 грн.; №575 від 31.10.2015р. на суму 13594,56 грн.; №603 від 30.11.2015р. на суму 10155,94 грн. та №675 від 31.12.2015р. на суму 16753,30 грн. Відповідачем вказані послуги були прийняті без зауважень (про що свідчать підписи, скріплені печаткою на вказаних вище актах) та частково оплачені, що підтверджується довідкою банку про надходження коштів №60/118-2 від 25.02.2016р.

Крім того, Позивачем та Відповідачем було проведено зарахування зустрічних вимог на суму 48960,00 грн. за договором від 05.03.2015р. №042/Є, що підтверджується актами погодження погашення зустрічних вимог від 30.09.2015р., від 31.10.2015р., від 30.11.2015р.

Після порушення провадження у справі Відповідачем частково сплачено суму боргу в сумі 4514,59 грн.

Враховуючи вищевикладене, на день розгляду справи місцевим господарським судом у Відповідача існувала заборгованість перед Позивачем в сумі 116277,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З встановлених судом обставин вбачається, що між сторонами був укладений договір, відповідно до умов якого Позивач здійснював надання послуг з розміщення та захоронення твердих побутових відходів, а Відповідач зобов'язувався оплачувати послуги. З наданих Позивачем доказів вбачається, що останній виконав належним чином свої зобов'язання за договором № 5 від 12.01.2015р. про надання послуг із розміщення та захоронення твердих побутових відходів, тоді як Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за даним договором не виконав належним чином.

Відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, Відповідачем не було надано суду доказів на спростування доводів Позивача щодо наявності у Відповідача перед Позивачем заборгованості за договором, як і не надано платіжних доручень на підтвердження сплати боргу, про які зазначено в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи Відповідача, що при здійсненні оплат Відповідач помилково вказав у платіжних дорученнях невірне призначення платежу, проте Позивач грошові кошти не повернув та не врахував в якості оплат за спірним договором.

Так, місцевий господарський суд зазначив, що Відповідачу було відмовлено Позивачем у задоволенні прохання про зміну цільового призначення платежів, здійснених за договором №18 від 20.01.2014р., в рахунок погашення заборгованості за договором №5 від 12.01.2015р. про надання послуг із розміщення та захоронення твердих побутових відходів, що є правом Позивача. Крім того, Відповідач не позбавлений права звернутись з відповідним позовом до Позивача про повернення помилково сплачених коштів.

За вказаних обставин місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 116277,50 грн. та припинив провадження у справі в частині стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 4514,59 грн.

Крім основної заборгованості Позивач також просив стягнути з Відповідача на свою користь пеню в сумі 44113,31 грн., інфляційні втрати в сумі 14946,71 грн. та 3% річних в сумі 2690,70 грн.

Відповідно до ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування здійснені Позивачем, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом про часткове задоволення вимог в цій частині.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. у справі №910/4335/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. у справі №910/4335/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді О.М. Коротун

С.Р. Станік